Реферат на тему:
Iнформацiйно-методичне забезпечення самостійної роботи студентів при
вивченні іноземної мови
Епоха стрімкого й постійного оновлення i розвитку інформації,
інтенсивного розширення міжнародних ділових, культурних зв’язків у
галузі науки, техніки, економіки пред’являє суворі вимоги до
висококваліфікованого фахівця, який повинен уміти поєднувати глибоку
фахову підготовку з високим рівнем володіння іноземною мовою та
комп’ютерною грамотністю. Ці вимоги взаємопов’язані, неподільні,
сприяють взаємному збагаченню й удосконаленню. Але єдиною універсальною
вимогою до конкурентно-здатного фахівця є його вміння самостійно, творчо
мислити.
Сучасна вища школа покликана забезпечити студента міцними, оперативними
знаннями, а також навчити його вчитися (тобто вчити себе) самостійно.
Освічена людина сьогодні — це самостійна людина, що вміє самостійно
приймати рішення, самостійно добиватися поставленої мети, має навички
власними силами оволодівати знанням, удосконалювати свою фахову
майстерність індивідуально.
Засобом формування й розвитку такої важливої якості є самостійна робота
студентів (СРС). Поняття «СРС» можна розглядати в широкому й вузькому
значенні. У широкому значенні — це активна пізнавальна творча діяльність
студента, яка присутня (повинна бути присутньою) у будь-якому виді
навчальних занять.
У більш вузькому значенні — це один з видів навчальних занять,
специфічною особливістю якого є відсутність викладача в момент
навчальної діяльності студента.
Викладач планує i направляє, координує й контролює самостійну діяльність
студентів, тобто створює умови їх навчальної діяльності, організує й
активізує її, створюючи й удосконалюючи iнформацiйно-методичне
забезпечення СРС. Іноземна мова в немовному вузі є засобом підвищення
освіченості, фахової компетенції студентів у межах вузької
спецiалiзацiї. Основний шлях поліпшення мовної підготовки студентів —
удосконалення СРС при вивченні іноземної мови, належна організація її
iнформацiйно-методичного забезпечення.
У процесi вивчення iноземної мови викладач повинен учити студентiв
працювати самостiйно, прищеплювати їм навички самостiйної роботи в
аудиторiї для подальшого використання їх в позааудиторнiй самостiйнiй
роботi. Завдання для позааудиторної роботи повиннi включати вправи
рiзного ступеня творчостi й самостiйностi (вiдтворюючi, перетворюючi й
творчi). Вони мають бути скерованi на вдосконалення всiх видiв
мовленнєвої дiяльностi (аудирування, мовлення, читання, письмо) i
володіти фаховою орiєнтацiєю.
Самостiйна робота може проводитися як на заняттях iноземної мови, так i
поза стiнами вузу, оскiльки «самостiйна робота студента — це специфiчний
вид дiяльностi навчання, головною метою якого є формування самостiйностi
суб’єкта, що навчається, а формування його вмiнь, знань, навичок
здiйснюється опосередковано через змiст i методи всiх видiв навчальних
занять» [1].
Як форми занять з iноземної мови видiляють: аудиторнi заняття;
лабораторнi й факультативнi заняття, що є позааудиторною навчальною
роботою i становлять органiчне продовження аудиторних занять;
позапрограмнi заняття iноземною мовою. Самостiйна робота повинна бути
складовою частиною кожної з перелiчених форм роботи над iноземною мовою
[2].
Самостiйна робота, її ефективнiсть значно залежать вiд пiдбору та
поєднання дидактичних засобiв. Дидактичними засобами є предмети, якi,
дiючи на зiр, слух, дотик студентiв, полегшують їм безпосереднє й
непряме пiзнання дiйсностi. Вони не роблять вирiшального впливу на
кiнцевi результати навчально-виховного процесу, але сприяють підвищенню
ефективностi методiв навчання, збагачуючи їх [3].
Дидактичнi засоби становлять складову частину органiзацiйно-методичного
забезпечення СРС. Забезпечення СРС — процес створення викладачем
необхiдних i достатнiх умов, що сприяють задоволенню потреб студентiв в
iнформацiйних джерелах i пропозицiях.
Для органiзацiйно-методичного забезпечення СРС викладачевi необхiдно:
скласти перелiк необхiдних умiнь i навичок;
розробити необхiднi професiйно орiєнтованi задачi-завдання;
визначити вимоги до продуктiв i результатiв СРС;
скласти план робiт;
розробити iнформацiйно-методичне забезпечення роботи студентiв:
пiдручниками, навчальними посiбниками, методичними рекомендацiями і
вказiвками, довiдковими матерiалами, таблицями, схемами, дiаграмами i т.
п.;
опублiкувати все необхiдне iнформацiйно-методичне забезпечення й видати
цi матерiали студентовi до початку вiдповiдного етапу його навчальної
дiяльностi [1].
Iнформацiйно-методичне забезпечення СРС — це наявнiсть таких джерел
iнформацiї, як текстовi (книги, брошури, газети, журнали), графiчнi
матерiали (креслення, схеми, дiаграми, таблицi), аудiовiзуальнi засоби
(звукозаписи, кiнофiльми, вiдеофiльми), програмнi продукти. Всi цi
матерiали повиннi бути пiдiбранi з урахуванням фахової орiєнтацiї, що
сприятиме розвитковi емоцiйно-мотивацiйної сфери сприйняття
iнформацiйних матерiалiв, i мають забезпечувати всi види занять.
На нашу думку, найкраще навчальний процес вивчення iноземної мови буде
органiзований, якщо в самостiйнiй роботi студентiв будуть використанi
сучаснi засоби навчання, включаючи традицiйнi дидактичнi й засоби
програмованого навчання. До них можна вiднести програмованi або частково
програмованi навчальнi посiбники в комплексi з навчаючими й
контролюючими комп’ютерними програмами, створенi з урахуванням специфiки
фаху студентiв немовного вузу.
Iнформацiйно-методичнi матерiали, що включають основнi (випущенi
видавництвами i видавничими органiзацiями) й додатковi (створенi
вузами), повиннi вiдповiдати вимогам, виробленим III Всесоюзною
науково-методичною конференцiєю, яка відбулася у Москві 22—24 листопада
1988 р., а саме:
При створеннi книг керуватися тим, що пiдручники для вищої школи повиннi
вiдзначатися високим науково-теоретичним рiвнем викладання матерiалу,
вмiщувати необхiдний довiдковий апарат, орiєнтований на пiдвищення
ефективності СРС.
Забезпечити доступнiсть i практичну скерованiсть викладу навчального
матерiалу в книгах, тiснi міжпредметнi зв’язки, послідовність i
зв’язаність змiсту вузiвських пiдручникiв та посiбникiв з книгами для
iнших рiвнiв освiти.
Посилити увагу до питань створення професiйно орiєнтованих пiдручникiв
із загальнонаукових та загальнотехнiчних дисциплiн з урахуванням
необхiдностi застосування ЕОМ.
Ознаки, що вiдрiзняють програмоване навчання iноземної мови вiд
непрограмованого, такi:
наявнiсть чiтко сформульованої, що пiддається вимiру, цiлi навчальної
роботи й алгоритму досягнення цiєї мети;
розчленованiсть навчальної роботи на кроки, пов’язанi з вiдповiдними
дозами iнформацiї, що забезпечують здiйснення кроку;
завершення кроку самоперевiркою, результати якої дають можливiсть судити
про те, наскiльки крок успiшний, i подача студентовi достатньо
ефективного засобу для цiєї самоперевiрки, а якщо потрiбно, то й
вiдповiдний коригуючий вплив;
використання автоматичних i напiвавтоматичних навчаючих обладнань: при
цьому друкованi програмованi посiбники, що реалiзуються без допомоги
будь-яких технiчних засобiв, i програмованi звукозаписи також
розглядаються як навчаючi обладнання;
iндивiдуалiзацiя навчання [4].
Дидактичний комплекс з навчання iноземної мови повинен поєднати
загальноприйнятi, традицiйнi методи з методами програмованого навчання.
Завдяки цьому створюється така навчальна ситуацiя, коли студент
переважно самостiйно проводить ознайомлення, закрiплення й активiзацiю
мовного матерiалу, а формування мовних навичок i умiнь здiйснюється пiд
безпосереднiм керiвництвом викладача.
Розширення традицiйного арсеналу способiв, засобiв, прийомiв самостiйної
роботи за рахунок широкого застосування iнформацiйних технологiй
навчання, зокрема, залучення комп’ютерних технологiй повинно сприяти
вдосконаленню навчального процесу у вищiй школi. Використання
комп’ютерних навчаючих програм у самостiйнiй роботi при оволодiннi
iноземною мовою студентами немовних вузiв є полiфункцiональним.
Впровадження комп’ютера покликане створити умови для вироблення навичок
й умiнь працювати самостiйно (це випливає iз специфiки роботи з
комп’ютерними програмами); дає можливiсть здiйснити диференцiйований та
iндивiдуальний пiдхiд як у виборi матерiалу, так i в темпах роботи
окремих студентiв; сприяє розширенню та поглибленню знань з фаху
(iнформацiйнi можливостi комп’ютерної мережi необмеженi); ставить
студента перед необхiднiстю глибоких знань iноземної мови, без чого
неможливе одержання професiйно орiєнтованої iнформацiї. Цим використання
комп’ютерних програм у самостiйнiй роботi при вивченнi iноземної мови
студентами немовних вузiв виявляє знання iноземної мови i знання з фаху
як взаємонеобхiднi й достатнi умови як для вдосконалення мовної
пiдготовки, так i для професiйного зростання. Дані процеси відбуваються
паралельно. Має мiсце взаємопроникнення i взаємовдосконалення дисциплiн.
Самостiйна робота, в якiй використовуються сучаснi дидактичнi засоби,
може i повинна забезпечити:
формування самостiйностi студента;
забезпечення контролю дiй студента;
iнформування студентiв про рiвень досягнення цiлей;
визначення вимог до результатiв дiяльностi студента;
створення зовнiшнiх i внутрiшнiх умов дiяльностi;
урахування iндивiдуальних особливостей кожного студента;
надання студентовi можливостей планування своїх дiй;
забезпечення студентовi можливостей коригувати свої дiї.
Отже, програмованi дидактичнi комплекси покликанi забезпечити
взаємовдосконалення i формування мовної, фахової, загальнокультурної
компетенцiї спецiалiстiв — випускникiв немовних вузiв. Данi програмованi
комплекси повиннi вiдповiдати таким дидактико-методичним вимогам
програмованого навчання:
орiєнтованості i можливості навчання студентiв з рiзним рiвнем
успішності;
розподiлу подачi нового iномовного матерiалу залежно вiд ступеня
успішності;
поетапному одержанню iнформацiї про наслiдки дiяльностi;
акценту на самостiйну роботу.
Такi дидактичнi комплекси повиннi сприяти активiзацiї й ефективності
самостiйної роботи i покликанi створити умови для:
вдосконалення мовної пiдготовки випускникiв немовних вузiв;
формування навичок i умiнь самостiйної роботи майбутнього
квалiфiкованого фахiвця;
вироблення такої важливої якостi особистостi, як самостiйнiсть;
розширення i поглиблення знань з фаху;
пiдвищення комп’ютерної грамотностi.
Література
Козаков В. А. Самостоятельная работа студентов и ее
информационно-методическое обеспечение: Учебн. пособие. — К.: Вища
школа, 1990. — С. 15.
Ляховицкий М. В. Методика преподавания иностранных языков: Учебн.
пособие для филол. фак. вузов. — М.: Высшая школа, 1981.
Куписевич Ч. Основы общей дидактики. — М.: Высшая школа, 1986.
Салистра И. Д. Вопросы программирования в учебном процессе по
иностранному языку: Учебн. пособие. — М.: Высшая школа, 1977.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter