Хліб наш насущний (сценарій)

Хліб наш насущний

 

1 клас

 

Мета: познайомити дітей із значенням хліба, як плоду людської праці;
виховувати пошану до хліба, людської праці; ознайомлення з
духовно-моральними цінностями на основі християнських традицій в
Україні.

Виховувати у дітей християнські риси – працьовитість, пошану до людей
праці, схильність безкорисливо творити добро.

Обладнання: кольорові олівці, диск із музичним супроводом («Отче наш»,
хорове виконання), знаряддя праці для випічки хліба, предмети
українського побуту.

 

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань.

– Які прислів’я про працю та ледарство ви приготували вдома? Як ви їх
розумієте? (домашнє завдання).

– Як ви думаєте що дає людині праця?

II. Повідомлення теми і завдань уроку.

Запропонувати дітям прочитати вірш, який записаний на дошці:

Одвічно славний труд людини!

Де хліб є на столі, там пісня щастя лине.

– Як ви вважаєте, про що піде мова на сьогоднішньому нашому уроці?
Багато чудесного і прекрасного є в світі. Одне з найбільших чудес, які
дав нам Творець – це хліб. Хліб – це те, що завжди було турботою і
радістю людини, чому вона віддавала свій труд і талант. Хліб для кожного
з нас звичний, як сонячне світло чи дихання, і такий необхідний. Без
хліба не можливо уявити жодного нашого дня.

III. Сприймання та усвідомлення нових знань.

– Як народжується хліб? Дуже давно люди навчилися  вирощувати і
обробляти хліб. Було це приблизно так: (грамзапис Г. Демченко „Красно
дякуємо за хліб»).

– Прочитайте слова записані на дошці ЖИТО, ЖИТНІЙ, ЖИТТЯ.

– Cлова мають однакову частинку. У нашій мові вони з’явилися давно. Жито
було символом життя й достатку, тому часто можна було почути слово
„жито» в народних піснях.

Заспіваймо, родино,

Щоб нам жито родило,

Щоб жито, ще й овес,

Щоб зібрався рід увесь.

Навесні пробуджується земля, оживає природа, а з нею радісні надії та
клопоти хлібороба. Після холодних коротких днів та довгих зимових
вечорів настала можливість вийти на залиті сонячним світлом поля.
Навесні дівчата й хлопці у веснянках, а діти у колективних іграх
накликали родючість хлібним нивам.

IV. Фізкультхвилинка.

Діти виконують пісню „Іди, іди дощику».

Коли з’являлися колоски, діти та молодь відправлялися в поле величати
хліб – співали, танцювали, просили у Бога гарної погоди для врожаю. На
вижатому полі женці залишали кілька стеблин – «бороду», зерно з них
витрушували у розпушену серпами землю – на майбутній врожай.

Після того як був зібраний хліб – святкували свято врожаю.

— Як із золотого зерна утворюється паляниця?

e

i

i

?

Z

\

?

?

i

?

\

?

(Дітям можна дати домашнє завдання, дізнатися про те, як випікають
хліб).

– Зерно перемелюють на біле борошно. В Україні хазяйка, перш ніж
приступала до випікання хліба, гарно вбиралася. Народження хліба –
свято. Цю працю благословляє Бог.

У борошно додавали води, дріжджів, солі, смачних приправ, щоб вийшло
тісто. А з тіста в печі випікали хліб. Для цього готували спеціальні
знаряддя: коцюбу (довгу кочергу), дерев’яну лопату, якою садили хліб у
піч, і рогач, яким садили горщики.

(Вчитель показує знаряддя або малюнки цих предметів і називає їх).

– Згадайте традиції нашого народу? Коли ми не можемо обійтися без хліба?

– З хлібом приходять сусіди і родичі вітати новонародженого.
Хлібом-сіллю зустрічають і проводжали гостей. Житнім зерном обсипають
молодих, які йдуть до шлюбу. Хліб завжди окраса столу. Він несе у собі
турботу людських рук, сонячне світло, спів польових пташок, духмяність
трав. (Читання вірша на с. 70).

Є особливий хліб – паска. Освячується вона у храмі і прикрашає стіл на
свято Воскресіння Христового.

– Здавна вважалося, що хліб не лише багатство, а й сила країни. Хліб –
це міць і сила нашої держави, це народне добро. Український хліб –
найсмачніший. Недарма частина українського прапору – жовтий колір.
Сьогодні, хоч наша держава і багата високими врожаями, хліб потребує
бережного ставлення до себе, до тих, хто орав землю, сіяв і збирав
зерно, пік хліб.

– Зневага до хліба – це великий гріх. Якщо не берегти хліб, то він
черствіє або пліснявіє. Але викидати його не можна, краще віддати його
тваринам або пташкам. Шанобливе відношення до хліба виховували у дітей
постійно. Якщо ж хліб іноді падав на долівку, слід було одразу ж підняти
його, поцілувати і покласти хліб на столі низом до верху. Батьки за це
карали. Навіть різати ножем хліб годилося тільки «до себе», а не «від
себе», щоб тим самим не применшувати його значення. Сідаючи до обіднього
столу, люди починали з молитви «Отче наш».

Ознайомлення з молитвою «Отче наш», хорове виконання (музичний супровід)
«Отець наш Небесний».

Нехай святиться ім’я Твоє,

Нехай прийде Царство Твоє,

Нехай буде воля Твоя,

Як на небі, так і на землі.

Хліб наш насущний

Подай нам на цей день

Та прости нам борги наші,

Як і ми прощаємо боржникам нашим,

І не введи нас у спокусу,

Але позбав від лукавого.

Амінь.

V. Узагальнення і систематизація знань.

Робота в зошитах. Розфарбувати малюнок: Хліб – символ Божого
Благословення і життя.

VI. Підсумок уроку.

– Чому в народі хліб називають святим? Як треба відноситися до хліба?
Які прислів’я про хліб ви знаєте?

Читання вірша М. Рильського «Про хліб».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *