Гуманізація інженерної освіти як одна з умов її вдосконалення (реферат)

Реферат на тему:

Гуманізація інженерної освіти як одна з умов її вдосконалення

Сучасний світ своєю  динамічністю та інтенсивністю енергоінформаційних
потоків, несе людству величезну інформацію. Це, в свою чергу, вимагає
від освіти розвитку, який базується на змістоутворюючих, гуманістичних
та творчих компонентах життя. Актуальними в нашому сьогоденні є слова
Клод Леві-Строса, що «ХХІ століття має стати століттям гуманітарного
знання або його не буде зовсім».

Ще на початку століття один з творців інженерного проектування проф.
А.Рідлер писав: «Завдання вищої технічної школи полягає не в тому, щоб
готувати тільки хіміків, електриків, машинобудівників і так далі, тобто
таких фахівців, які ніколи б не покидали своєї тісно обмеженої галузі,
але щоб давати інженерові багатобічну освіту, надаючи йому можливість
проникати і в сусідні області. Інженери мають потребу більш глибоких
знань, ніж тільки пізнання за своєю спеціалізацією, потрібні знання  в
широкому об’ємі освіти. Гарна освіта – це така, яка управляє, тобто
дивиться вперед і своєчасно з’ясовує завдання, що висуваються
сучасністю, так і майбутнім, а не примушує себе тільки тягнути і
штовхати вперед без крайньої потреби» [6] . Отже, можна говорити, що
гуманітарна освіта – це не тільки вивчення гуманітарних дисциплін, а ще
й особливий підхід до дійсності, особливий спосіб мислення, особливий
світогляд. Інженерна освіта має відповідати сучасним вимогам  інженерної
професії, характеру і тенденціям сучасної інженерії, особливостям
сучасного освітнього процесу, загальним вимогам і ідеалам людини
постіндустріальної культури.

Одне з головних питань освітнього процесу у технічному університеті,
вирішення якого пов‘язано безпосередньо з підвищенням
фізико-математичної освіти, з розвитком творчих можливостей студентів, є
навчання, розвиток та виховання конкурентоспроможності студентів
технічного вузу. Сучасний технічний фахівець має розробляти нову техніку
та технології, які є конкурентноспроможні на сучасному ринку [1]. Ця
задача буде виконана за умов збереження традиційної для національної
вищої освіти фундаментальної підготовки та впровадження у навчальний
процес викладання інноваційних перетворень. Головною метою інноваційної
освіти є  збереження та розвиток творчого потенціалу особистості [2].
Аналіз змісту документів про модернізацію освіти, свідчить про
реформування освіти, яке пов‘язане з її гуманізацією, гуманітарізацією,
демократизацією, орієнтацією на особистість, а також з інформатизацією
навчального процесу.

Значення методологічної складової підготовки інженера все більш
підтримується у ВНЗ розвинутих країн. Массачусетський технологічний
інститут вважає необхідним змінити програму інженерної освіти для того,
щоб мати можливість давати ширшу уяву про інтегральні аспекти інженерної
діяльності, про аналіз та управління в складних системах, вводити
спеціальні та гуманітарні науки при розглядані  студентами професійних
проблем та їх вирішені. У Франції інженер відіграє роль генератора ідей,
творця новітніх концепцій, а не тільки організатора виробничого процесу,
що і відображається у підходах до його підготовки у інженерних школах та
університетах. У технічних університетах Великобританії, Данії,
Голландії, Канади та інших розвинутих країн однією з перспективних
завдань є формування проблемно-орієнтованої методологічної культури. Для
цього впроваджуються проблемно-орієнтований підхід до навчання,
проектно-організовані технології та активні методи навчання [2] .

Сучасна інженерна діяльність не тільки стала складнішою, оснащеною
комп’ютерною технікою, але в ній все частіше вирішуються нетрадиційні
завдання, що вимагають нового інженерного мислення. Отже, виховання
такого нового мислення – є актуальною задачею перед вищою освітою на
сьогоднішній  день. Для нетрадиційних видів інженерної діяльності і
мислення характерний ряд особливостей: 1) зв’язок інженерних аспектів
діяльності з соціальними, економічними і екологічними аспектами. Все
частіше інженер вимушений розробляти (проектувати і виготовляти) не
просто технічні вироби, тобто машини, механізми, споруди, а складні
системи, що включають крім технічних підсистем і інші нетехнічні,
розробка яких передбачає звернення до таких дисциплін як інженерна
психологія, дизайн, інженерна економіка, прикладна екологія і соціологія
і т.д.; 2) необхідність моделювати і розраховувати не тільки основні
процеси проектованого інженерного об’єкту, але і можливі наслідки його
функціонування, особливо негативні, тобто вплив нової техніки на людину:
зміну її потреб, умов життя і т.д.; 3) новий характер інженерного
мислення потребує вищої загальної культури особи інженера з достатньо
розвиненою рефлексію власної діяльності, використання в роботі принципів
і методів сучасної методології і прикладних наук [6] .

Інженерне мислення спеціаліста 21 ст. є складною системою, що включає в
себе образне та логічне мислення, наукове та практичне мислення. Для
формування інженерного мислення майбутньому спеціалісту необхідні вміння
проводити уявні (мисленні) експерименти, комбінувати різні чуттєві
образи на основі якогось початкового поняття. Підготовка спеціалістів у
технічному ВНЗ будується з урахуванням специфіки інженерних функцій
(раціональне та ефективне використання існуючої техніки та технологій,
розробка нових технологій, конструювання нової техніки), тому навчання у
технічному ВНЗ має враховувати основні зміни, які відбуваються у науці,
техніці, економіці та організації виробництва. Воно має бути спрямоване
на підготовку спеціаліста до творчої, самостійної діяльності, вміння
постійно підвищувати свою освіту, бути компетентним у досягненні
науково-технічного процесу.

Аналізуючи відповіді анкетування, проведеного нами серед студентів (30
чоловік) 1курсу ІнІТКІ ВНТУ 2007рік, на завдання: «Серед перелічених
цінностей визначити їх значимість для тебе», отримали такі результати:

Значимість Цінність Значимість Цінність

1 Мати хорошу сім‘ю

83,3% 6 Бути цікавою людиною

45,5%

2 Мати можливість займатись улюбленою справою 77,3% 7 Цікаві друзі

43,7%

3 Мати гарні відношення з товаришами

65% 8 Вдосконалення своїх  професійних навичок 41%

4 Займати престижну посаду

60,5% 9 Мати можливість гарно відпочити 36,4%

5 Мати матеріальний достаток

59,5%

  10 Працювати на творчій роботі

 

Отже, при поєднанні таких позицій, як займатись улюбленою справою, мати
хорошу сім‘ю, займати престижну посаду та працювати на творчій роботі
надасть можливість спеціалісту повно розкрити себе як  творчу
особистість та гарного фахівця.

Але з іншого боку можна сказати, що важливість для підлітків 18-19 років
вдосконалення себе як розвинутої особистості та як висококласного
фахівця, займає не належне місце у розподілі значимості цінностей
особистості. Це говорить про те, що є багато нерозкритих питань як у
педагогіці так і у психології,  про вплив на творче мислення, на його
значущість та важливість для розвитку особистості, і як наслідок  – для
розвитку суспільства, держави [4].    

?

?

?

???$????ці людини основу для активного розвитку технічного творчого
мислення, є: особливості оперування технічними та технологічними
образами, спрямованість інтелекту на продуктивну діяльність, яка
виражається у готовності, прагнення розв‘язувати поставленні задачі;
високий рівень розвитку діяльності мислення людини, основних процесів
мислення, якості розуму, а також вміння використати у процесі мислення
різні комбінації знань, та вмінь [2].      

Від випускників ВНЗ вимагається, щоб вони вміли не тільки розумітись у
наукових, спеціалізованих галузях, але і висувати та захищати свої ідеї
та пропозиції. Проаналізувавши відповіді на питання анкети, яку ми
провели  серед студентів першого курсу ІнІТКІ ВНТУ (2006-2007 н.р.),
отримали такий відсотковий результат:

Чи притаманне вам прагнення до певних творчих досягнень останнім часом?
74,6%

Як часто ви відчуваєте емоційний підйом під час підготовки доповіді,
повідомлення, при розв‘язанні  творчих задач? 66,7%

Як часто ви шукаєте відповідь на  цікаві питання у довіднику чи в іншій
літературі? 46,7%

 

Отже, можна зробити висновок, що сучасні студенти мають бажання щодо
творчих досягнень у навчанні, йти до поставленої мети шляхом
неординарним, раціональним, оригінальним, нестандартним,  новітнім. Їм 
подобається займатися творчою роботою такою як написання рефератів,
доповідей, повідомлень, відшукувати розв‘язок творчих задач, тобто
задач  цікавих, оригінальних, розв‘язок яких потребує нестандартного
підходу, бачення проблеми більш глибше, ніж у звичайних задачах.  Але з
іншого боку студентам не вистачає навичок роботи з літературою та
довідниками, вміння відшукувати інформацію з  самостійно підібраних
джерел. Знання сучасного інженера мають бути фундаментальними,
професійно та практично орієнтовані. Саме ці положення є основою для
розробки дидактичних принципів професійної освіти.

В процесі методологічної підготовки використовується широкий діапазон
методів, які стимулюють творчу активність студентів у розв‘язуванні
різних типових завдань (навчальні, начально-пофесійні, професійні)
зростаючого рівня складності. Використовуються проблемні ситуації,
роботи в малих групах, дискусії, які дозволяють розбудити та розвинути
зацікавленість до навчальної діяльності, освоєнню професії,
самооцінювання та саморозвитку, сформувати позитивну мотивацію
професійної діяльності [2].

На кафедрі вищої математики ВНТУ накопичено позитивний досвід формування
творчого мислення у студентів у процесі вивчення вищої математики.
Основи творчого відношення студентів до цієї науки закладаються на
першому курсі на лекціях та на практичних заняттях. На лекціях та
практичних заняттях викладач не тільки подає зміст теми, але і
демонструє творчу лабораторію розвитку математичних понять, історію їх
виникнення та важливий  зв‘язок їх з поняттями інших галузей наук.
Викладач подає факти з життя науковців, причетних до формування
математичних понять. Стимулом до наукової творчості може бути виникнення
в процесі викладання матеріалу нових поглядів, нових бачень проблеми.

Також на заняттях з вищої математики використовується проблемний метод
навчання – викладач підводить студента до того, щоб той самостійно
зробив математичний висновок із запропонованих даних, та переконався у
його правильності або помилковості.  Відмінність творчості від інших
психологічних процесів полягає і в тому, що вона майже завжди пов’язана
з наявністю проблемної ситуації, з завданням, яке потрібно вирішити. 
Проведення занять проблемним методом дозволяє впливати на творче
мислення всієї аудиторії та підвищити рівень її активності у процесі
засвоєння матеріалу курсу або спецкурсу  [4].

Звичайно, проблемне заняття, як і звичайне, дає найбільший ефект, коли
всі форми і методи навчання застосовуються у комплексі, налагоджений
тісний контакт з аудиторією, використовуються технічні засоби навчання,
наочні матеріали. На думку експертів тільки чверть почутого матеріалу
залишається у пам‘яті. Використання мультимедії дозволяє збільшити
частку засвоєного матеріалу до 75% [3]. Комп‘ютер, який включений до
структури інтелектуальної діяльності людини, повинен активно стимулювати
продуктивні, творчі функції мислення, сприяти формуванню, розвитку та
зростання  її інтелектуальних можливостей.

У ВНТУ на кафедрі вищої математики поряд з іншими  формами розвитку
творчості студентів практикується залучення студентів до участі у
науково-практичних конференціях університету. Особливо важливим є те, що
на секційних засіданнях студенти слухають доповіді викладачів і самі
вчаться доповідати результати власних досліджень. Однією з найбільш
інтенсивних форм розвитку творчого мислення студентів є їх
науково-дослідницька діяльність. Значення її в тому, що вона дає
можливість застосовувати великий арсенал різних форм розвитку творчого
мислення: наукові конференції (на рівні потоку, університету), написання
рефератів, наукові проблемні диспути, математичні олімпіади [4] .

 

Висновки

Ключовими завданнями модернізації освіти в сучасному інформаційному
суспільстві є забезпечення  збереження та розвиток творчого потенціалу
особистості. Це покликано сприяти гуманізації навчання, задоволенню
освітніх потреб, самоактуалізації особистості, утвердженню унікальності,
неповторності і самоцінності індивідуальності студента. Детермінується
зростаючими вимогами інформаційного суспільства до професійної
компетентності і когнітивності активності майбутніх фахівців, зумовлене
реаліями сучасної соціально-економічної ситуації, коли професійна освіта
стає гарантом соціальної стабільності людини, основою
соціально-економічного розвитку країни.

 

Література

Г.В. Ерофеева, О.Н. Єфремова, Е.А.Склярова Методологические и
методические аспекты создания обучающей системы по математики в
техническом университете.

http://www.duskyrobin.com/tpu/2005-06-00054.pdf

Гурье Л.И. Концептуальные основы методологической составляющей
многоуровневой подготовкиинженеров.
http://aeer.tomsk.ru/winn/magazine/magazine3.phtml

Клаверов В.Б. Современные технологии в образовательном процессе //
Современные технологии образования и обучения в высшей школе:
теоретические и методические аспекты. Сборник материалов Всероссийской
научно-практической конференции 22-23 января, 2001г. – Курск, 2001. –
397с.

Клочко В.І.,  Кирилащук С.А. Особливості розвитку творчого мислення
студентів сучасної вищої школи. Спеціальний випуск наукових праць IV
Міжнародної науково-методичної конференції «Шляхи розвитку духовності та
професіоналізму за умов глобалізації ринку освітніх послуг», 7-9
листопада 2006 р., Вінницький соціально-економічний інститут
Університету «Україна». Нові технології навчання — 2007- №48,ч.1 .

Лихолетов В.В. Теория и технологии интенсификации творчества в
профессиональном образовании: Автореф. дис.…доктора пед. наук., 13.00.08
–Екатеринбург,  2002.

HYPERLINK «http://www.trizminsk.org/e/prs/236004.htm»
http://www.trizminsk.org/e/prs/236004.htm

Философия техники .

http://www.philosophy.ru/iphras/library/filtech.html#a7

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *