.

Готовність учителів до педагогічної творчості (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
197 2812
Скачать документ

Готовність учителів до педагогічної творчості

Згідно з провідною освітньою концепцією, творчість упливає на формування
інтелектуально й морально досконалої особистості, дає можливість людині
розуміти свою індивідуальність, свій талант і використати його на добро
людям

У Національній доктрині розвитку освіти України зазначається
необхідність розвитку ініціативи та творчого пошуку педагогів, вивчення
та поширення їхнього педагогічного досвіду. Зміни суспільного життя
країни вимагають від усіх педагогічних колективів працювати по-новому,
оновлювати форми та методи діяльності.

Далеко не кожний стане вченим, письменником, артистом,

далеко не кожному призначено винайти порох,

але майстром у своїй справі повинен стати кожний…

В. Сухомлинський

Наукові дослідження творчості мають багато аспектів: діяльнісний –
створення якісно нового, що вирізняється неповторністю, оригінальністю
та суспільно-історичною унікальністю; процесуальний – як розвиток
особистості, її самореалізація у процес створення матеріальних і
духовних цінностей (В. Цапок).

У двох рівнях розглядає творчість болгарський філософ Г. Григинов:
перший її рівень іманентно притаманний людському мисленню і людській
практиці, а другий – пов’язаний із винахідництвом, науковою творчістю
тощо.

На думку Л. Виготського, творчість – це діяльність людини, спрямована на
створення нового: чи то речей зовнішнього світу, чи умовиводів або
почуттів, властивих самій людині.

У сучасній психолого-педагогічний літературі поняття «педагогічна
творчість» тлумачиться вкрай неоднозначно. Його визначають як педагогіку
творчості (В. Андрєєв); як особливу галузь педагогічної науки, що
спрямована на виявлення закономірностей формування творчої особистості
(В. Шубинський).

Л. Рувинський розглядав творчість як пошук учителем нових розв’язків у
постанові нових завдань, застосування нестандартних прийомів діяльності,
як здатність передбачати, емоційно переживати та розв’язувати завдяки
творчій уяві проблемні ситуації шкільного життя.

На думку Н. Кичук, творчість – це найважливіший критерій якісного
становлення особистості вчителя сучасної школи, що проявляється,
насамперед, у соціальній потребі працювати творчо.

М. Поташник визначає педагогічну творчість, виходячи з актуальних ідей
оптимізації навчально-виховного процесу, бо пошук оптимального
педагогічного розв’язку в конкретній педагогічній ситуації завжди
пов’язаний із творчістю.

У визначенні педагогічної творчості вчителя та її специфічних ознак
можна взяти до уваги основні положення психолого-педагогічної системи В.
Сухомлинського, в якій педагогічна творчість учителя входить до поняття
педагогічної культури.

Педагогічну творчість учителя визначаємо як особистісно зорієнтовано
держрозвивальну взаємодію суб’єктів навчально-виховного процесу (учителя
і учня), зумовлену специфікою психолого-педагогічних взаємовідносин між
ними і спрямовану на формування творчої особистості учня та підвищення
рівня творчої педагогічної діяльності вчителя.

Змістові й конструктивні зміни, які відбуваються в системі освіти,
зокрема в загальноосвітній середній школі як базовому її осередку,
зумовлюють необхідність підготовки педагогічних працівників нової
генерації, здатних здійснювати професійну діяльність на демократичних і
гуманістичних засадах, реалізовувати освітню політику як пріоритетну
функцію держави, формувати в підростаючого покоління готовність до життя
та діяльності в сучасному суспільстві.

У зв’язку з цим, інститути післядипломної педагогічної освіти, які
вирішують проблему професійної перепідготовки фахівців освітньої галузі
та підвищення їхньої кваліфікації, мають не тільки обґрунтувати
концептуальні засади щодо відповідності стримуваного результату
суспільним ідеям оновлення школи, а й створити оптимальні умови, які б
сприяли становленню висококваліфікованого педагога як носія найвищих
досягнень вітчизняної і світової науки й культури.

За свідченням наукових досліджень (П. Гальперін, Д. Ельконін),
готовність до здійснення будь-якої пізнавальної або практичної
діяльності передбачає наявність загальних і спеціальних здібностей,
загальних і спеціальних знань, професійних умінь і навичок.

Педагогічні здібності, знання й уміння, у певному їх розуміння, значною
мірою виявляють індивідуально-психологічні особливості фахівця освітньої
галузі, ступінь його професійної компетентності, тобто коло питань, у
яких він обізнаний, володіє досвідом, а також у своїй сукупності є
основою для досягнення вищого рівня професійної діяльності –
майстерності.

Успішне вирішення завдань сучасної освіти безпосередньо пов’язане з
удосконаленням підготовки педагогів. Жодна інша професія не ставить
таких вимог до людини, як професія педагога. «Педагог, учитель,
вихователь – довірена особа суспільства, якій воно довіряє найдорожче і
найцінніше – дітей, свою надію, своє майбутнє. Доля дітей у руках
педагога, у його золотому серці, він має бути джерелом радісного
пізнавального і морального зростання своїх вихованців». Суспільство
ставить перед учителем завдання бути не тільки неповторною особистістю,
носієм загальнолюдських цінностей, глибоких і різноманітних знань і
високої культури, а й прагнути до втілення в собі людського ідеалу.

Самодостатній учитель, у розумінні В. Сухомлинського, наділяється такими
позитивними рисами, як освіченість, педагогічний такт, доброзичливість,
відчуття прекрасного.

У наукових розробках С. Сисоєвої акцентується увага на такій важливій
категорії, як педагогічна творчість учителя. «Специфіка педагогічно
творчості вчителя, її відмінність від інших видів творчої діяльності
полягає в тому, що об’єктом педагогічної творчості є особистість дитини,
а результатом – формування цієї особистості; на педагогічну творчість
впливають фактори, які важко прогнозувати; вона потребує вміння керувати
своїм творчим самопочуттям; творча діяльність педагога завжди обмежена
часом і потребує від учителя вміння оперативно приймати рішення».

Творчого вчителя характеризують такі риси, як постійний пошук
оптимальних педагогічних рішень, здатність бачити проблеми, виявляти
суперечності, творча фантазія, альтернативність і критичність мислення,
високий рівень загальної культури.

О. Савченко, розглядаючи особистість педагога, зазначає, що саме слово
«вчитель» охоплює такі поняття, як викладач, вихователь, наставник,
людина, яка має незаперечний авторитет у певному виді діяльності. Окрім
того, учитель ще і актор, і режисер, і постановник, і технік свого
щоденного навчання і спілкування з учнями. Учителю мають бути притаманні
такі якості, як організованість, знання нормативних документів,
прагнення перетворити свій клас у справжню творчу майстерню. Важливо,
щоб учитель умів працювати як з окремою особистістю, так і з дитячою
спільнотою.

Короткий огляд історичної і сучасної літератури дає можливість
сформулювати модель сучасного вчителя як людини розумної,
висококультурної, освіченої, доброї, вольової, обдарованої. Модернізація
педагогічної освіти має бути зорієнтована на забезпечення в особистості
вчителя саме таких рис.

Проблема педагогічної творчості, її визначення і правильного врахування
у вимірюванні рівня професіоналізму є вкрай актуальною. Творча
майстерність будь-якого фахівця має свої особливості, а тому вона певною
мірою індивідуалізована. Поняття «педагогічна творчість» розуміється як
діяльність педагога, що спрямована на досягнення максимально можливого
пізнавального, виховного і розвивального результату під час навчання
школярів. У «вимірюванні» цих досягнень педагога вбачається його творча
активність, творча позиція з явно дієвими творчими актами. У
характеристиці педагога стандартно визначають чотири основні складові
його кваліфікації: компетентність, моральність, ініціативність,
умілість.

Готовність педагога до творчості сучасні автори все частіше називають
«креативністю»». Ця готовність є першим етапом педагогічної творчості,
коли діяльність педагога спрямована на пошук способів, що забезпечують
максимальну реалізацію пізнавального (освітнього), виховного і
розвивального потенціалу уроку.

†?Oe

O

?oeN

O

агогічної освіти при формуванні в учителів готовності до творчої
діяльності.

Вирішення цих складних завдань об’єктивно необхідне для розв’язання
реально існуючих суперечностей, що накопичились за останні роки в
освітній практиці та суспільстві в цілому, між потребою держави у
високоосвічених творчих особистостях, здатних працювати й діяти в
нестандартних ситуаціях і небажанням людини самостійно залучатись до
серйозних творчих пошуків.

Усунення зазначених суперечностей значною мірою залежить від наукового
обґрунтування педагогічних технологій формування готовності учителів до
самостійної творчої діяльності, що базуються на врахування сучасних
вітчизняних і світових педагогічних концепцій і теорій.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що дослідженню
проблеми готовності вчителя до творчої діяльності приділяється належна
увага, зокрема змісту педагогічної освіти (І. Зязюн, І. Підласий тощо),
орієнтації педагогічних працівників на творчість (І. Гуткіна, С. Сисоєва
тощо).

Виходячи з того, що творчість – це продуктивна людська діяльність,
здатна породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності
суспільного значення, за С. Сисоєвою, яка наголошує, що особистісні
якості найбільш яскраво виявляються у творчості, яка забезпечує
особистості її сутнісну й цілісну самореалізацію, можемо виділити як
пріоритетні «базові» творчі якості особистості:

1. Позитивне уявлення про себе (адекватна оцінка), бажання пізнати себе;
творчий інтерес, допитливість; потяг до пошуку нової інформації, фактів;
мотивація досягнення.

2. Сміливість, готовність до ризику, самостійність, ініціативність,
упевненість у своїх силах та здібностях, цілеспрямованість,
наполегливість, уміння довести почату справу до кінця, працелюбність,
емоційна активність.

3. Проблемне бачення, здатність до висування гіпотез, оригінальних ідей,
здатність до дослідницької діяльності, розвинута уява, фантазія,
здатність до виявлення протиріч, здатність до подолання інерції
мислення, уміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію,
здатність до міжособистісного спілкування.

4. Альтернативність мислення, дивергентність мислення, точність
мислення, готовність пам’яті, асоціативність пам’яті цілісність
синтетичність, свіжість, самостійність сприйняття,
пошуково-перетворюючий стиль мислення.

Педагогічні технології, орієнтовані на творчий розвиток особистості, є
невід’ємною складовою особистісно зорієнтованої освіти.

Сучасні науковці вважають, що важливими технологіями формування
готовності вчителів до самостійної творчої діяльності є такі:

1. Технологія модульного навчання

Порівняно з традиційною лекційно-семінарською системою навчання,
відрізняється тим, що сама професійна діяльність викладача, як і
навчальна діяльність слухача, набувають принципово іншого характеру:
центральною фігурою навчального процесу реально стає слухач.

Нова система організації навчально-пізнавальної діяльності принципово
змінює психологію слухача: самі нові обставини переконують учителя в
тому, що він має працювати самостійно, ініціативно, систематично.

2. Технологія групової роботи

Уключає учителів у змістовне співробітництво, де вони виступають
суб’єктами спільної навчальної діяльності, а значить змінюється їх
мотиваційна сфера. Така робота є особливо цінною при проблемному
навчанні. Групова форма навчальної роботи, яка раціонально включена в
навчальний процес, дає позитивні результати, робить очевидними зусилля і
здібності кожного, що є природним стимулом здорового творчого змагання.

3. Технологія проблемного навчання

У проблемному навчанні відкрито втілюються пізнавальні протиріччя, які
реалізуються при створенні і загостренні проблемної ситуації, що
викликає потребу в опануванні знань і вмінь для вирішення пізнавальних
задач. М. Імбраєв, М. Махмутов, Р. Нізанов визначають проблемне навчання
як дидактичну систему, що заснована на закономірностях творчого
засвоєння знань і способів діяльності і включає специфічне поєднання
прийомів і методів викладання і навчання з рисами наукового пошуку. І.
Погорєлов, В. Самофалов під проблемним навчанням вбачають процес, що
моделює мислення і носить пошуковий, дослідницький характер, при якому
втілюються пізнавальні протиріччя, які реалізуються при створенні та
загостренні викладачем проблемної ситуації та організації ним необхідних
умов для її вирішення. Проблемне навчання підсилює ступінь досягнення
цілей навчання, підвищує якість і міцність отриманих знань та умінь,
надає навчальному процесу більшої емоційності та жвавості, посилює
пізнавальну активність слухачів, уповільнює зниження показників
функціонального та психологічного стану, поліпшує самопочуття та настрій
учителів, має ефект емоційного підкріплення, яке сприяє становленню
психічних новоутворень, що лежать в основі процесу набуття нових знань,
умінь, навичок.

4. Технології творчого розвитку особистості

До цих технологій будемо відносити: навчання у співробітництві, метод
проектів, різнорівневе навчання, індивідуальний і диференційований
підхід, де викладач вступає як компетентний консультант, помічник,
організатор педагогічної взаємодії з учням у пізнавальній діяльності.
Широко буде використовуватись творча ситуація, яка стимулює пошуку
діяльність, розвиває творчі можливості, але не завжди приводить до
оволодіння новими знаннями, уміннями і навичками. Творча ситуація
створюється у процесі: розв’язання творчих задач, вирішення навчальних
проблем, дискусій, критичного аналізу прочитаного, навчальної
експериментальної і дослідницької діяльності, ігрових ситуацій.

5. Технологія формування стимулів до педагогічної творчості

Формування стимулів до педагогічної творчості доцільно розглядати як
процес створення психолого-педагогічної системи, компоненти якої (зміст,
форми, методи, засоби професійної підготовки, характер комунікативних
зв’язків між суб’єктами навчального процесу) забезпечують умови для
творчої діяльності слухачів із метою формування у них стійкої сфери
творчої професійної діяльності. Смисл цього процесу полягає в тому, щоб
перевести учителів із пасивного рівня ставлення до оволодіння основами
творчості, до зрілих форм позитивного ставлення до творчої складової
професійної діяльності, сприяти перетворенню у вчителів нестійкого,
імпульсивного, неусвідомленого збудження власних творчих можливостей у
стійку мотиваційну сферу особистості до творчості взагалі, педагогічної
творчості зокрема.

6. Проектна технологія

Навчальне проектування орієнтоване, перш за все, на самостійну
діяльність учителів – індивідуальну, парну або групову. Передбачає
розв’язання певної проблеми, яка завбачає, з одного боку, використання
різноманітних методів, засобів навчання, а з другого – інтегрування
знань і умінь із різних галузей науки, техніки, творчості. Технологія
передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових,
творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

На основі теоретичного аналізу визначень педагогічної творчості у
психолого-педагогічній літературі ми дійшли висновку, що педагогічна
творчість є цілісний процес професійної реалізації та самореалізації.
Ланкою педагогічної творчості є особистісно зорієнтована розвивальна
взаємодія суб’єктів навчально-виховного процесу, зумовлена специфікою
психолого-педагогічних відносин між ними і спрямована на розвиток
творчого потенціалу.

Сьогодення потребує перебудови навчально-виховний процес із урахуванням
сучасних реалій розвитку загальноосвітньої та вищої школи і нагальних
потреб, а саме:

у реалізації нових підходів (зокрема критичного і творчого) в
організації навчально-виховного процесу; різноманітності навчальних
технологій;

виключення тотальних стандартів у безперервній освіті з подальшою
перспективою створення гнучкого змісту освіти й обумовлення вибору
освітніх і педагогічних технологій, які б допомагати ефективно
реалізовувати його; необхідна переорієнтація від стандартних підходів до
творчих; відмова від стандартизації та уніфікації поглядів;
варіативність і вибір змісту освіти; гнучкий вибір стратегії та плану
проведення занять;

урахування сучасних тенденцій в освіті;

потреба в педагогічних технологіях, які повинні бути детермінантами
працездатності та здоров’я студентів і учнів;

адаптація до швидких змін в освіті, їх прогнозування і також нагальна
потреба в безперервній освіті.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020