Формування творчої особистості молодших школярів засобами формотворної діяльності (реферат)

Реферат на тему:

Формування творчої особистості молодших школярів засобами формотворної
діяльності

Основними принципами реформування змісту сучасної шкільної освіти в
Україні є гуманітаризація, диференціація та інтеграція. Їх реалізація
має на меті формування творчої особистості як умови й результату
повноцінного результату навчання.

Роль творчості в навчально-виховному процесі обумовлюється низкою
важливих міркувань. По-перше, творчість допомагає виробляти вміння
вирішувати нові задачі, орієнтуватися в нових умовах, долати
різноманітні труднощі. По-друге, творчість пробуджує та стимулює
розвиток інтересів до діяльності, оскільки завжди пов’язана з відкриттям
нового, знаходженням чогось раніше невідомого.

Творчий труд – найскладніший, тому навчання в умовах творчої праці
певною мірою гарантує в майбутньому успішну діяльність у менш складних
умовах, а також постійну спрямованість на раціоналізацію своєї праці,
покращення її якості та ефективності [2].

Усі ці висновки відображено в низці психолого-педагогічних досліджень
(А.Брушлинський, В.Давидов, Т.Кудрявцев, А.Матюшкін, І.Якиманська).

Розробка методичних принципів, дидактичних вимог та методів трудового
навчання молодших школярів, які б сприяли ефективному оволодінню
різнобічними гнучкими вміннями, які легко переносяться на обробку
різноманітних листових матеріалів, і зараз є першочерговим завданням
психолого-педагогічних досліджень.

У цьому зв’язку виникає необхідність постановки нових та впровадження
раніше розпочатих досліджень, які допомагають виявити суб’єктивні та
об’єктивні умови, за яких оволодіння вміннями стане ефективним засобом
естетичного та морального виховання особистості. Адже формувати
позитивне ставлення до праці можна лише тоді, коли навчання має творчий
характер, коли воно допомагає постійному збагаченню змісту пізнавальної
та трудової діяльності учнів, гармонійному їх розвиткові.

Але нам слід визнати, що й досі ми не маємо достатнього обсягу
дидактичних засобів, розрахованих на формування в молодших школярів
формотворних та загальнотехнічних умінь.

Розв’язувати ці важливі завдання необхідно в умовах, де суттєве значення
мають ритм, порядок, чіткість у організації трудової діяльності,
доцільність інтер’єру робочого приміщення, кольорове вирішення
обладнання та стін приміщення, зовнішній вигляд – одяг. Турбуючись про
це, турбуємося про авторитет праці, про те, щоб і радістю від умов праці
стверджувати образ життя, в якому праця – його основа.

Результат діяльності, його краса – ще один зі стимулів до праці.
По-перше, в ньому явно представлено перед суспільством, як і перед тим,
хто працює, його здібності, старанність та майстерність. Це також
можливість самооцінки та суспільної оцінки, які є важливим виховним
фактором. По-друге, формувати потяг до краси продукту праці в сучасних
умовах – це робити радість людям, що само по собі гуманно.

Тому вихідним для нас є положення про пріоритетність особистої праці в
трудовій діяльності в системі навчання та виховання особистості, де
праця виступає як засіб усебічного та гармонійного розвитку людини, як
основа виховання моралі, як засіб громадянського виховання, як умова
формування загального світогляду, філософії, як виток формування
колективістської спрямованості, як засіб підготовки учнів до
підприємницької та суспільної діяльності, як сфера самоствердження та
досягнення високих показників інтелектуального та фізичного розвитку, як
міра соціальної значущості та змісту життя кожної людини (Г.Костюк,
Б.Ломов, А.Макаренко, В.Сухомлинський, В.Чебишева) [2].

Щоб праця для виконавця стала бажаною, потрібна “творчість у праці,
вільна гра фізичних та інтелектуальних сил (К.Маркс), що є
найдосконалішою формою трудового процесу, найсуттєвішим елементом його
краси”.

Школа може сприяти розвитку в дітей широкого спектру здібностей, даючи
можливість молодшому школяреві проявити себе в активній діяльності з
самого початку навчання.

Але в сучасних програмах з трудового навчання, як підкреслено в низці
досліджень, недостатньо розкрито цілісне бачення виробничої діяльності.
Дуже слабкий зв’язок трудового навчання з іншими навчальними
дисциплінами. Не знайдено ще правильного сполучення вивчення
технологічних процесів з виконанням трудових операцій при виготовленні
вмотивованих, естетично привабливих виробів, які б викликали
зацікавленість молодшого школяра трудовим процесом як творчою
діяльністю.

Не забезпечується єдність розумових та практичних дій при виконанні
трудових завдань, які б сприяли розвитку, вдосконаленню та виникненню
нових типів мислення. Тому учні оволодівають лише виконавськими
навичками без достатнього їх осмислення.

У результаті учні: а) не бачать суспільної оцінки наслідків власної
праці; б) часто не мають можливості творчо працювати, займатись
винахідництвом; в) не сприймають завдання як бажане, не відчувають
необхідності в його виконанні.

Одним з ефективних шляхів розвитку індивідуальних творчих здібностей, на
наш погляд, є залучення учнів 1-4 класів до формотворної діяльності.
Формотворна діяльність молодшого школяра – це створення ним
оригінального продукту праці, витвору, в процесі роботи над яким
самостійно використовуються засвоєні ним знання, вміння, навички, в тому
числі здійснено їх перенос, комбінування відомих способів діяльності та
створення нового для учнів підходу до розв’язання тієї чи іншої задачі.

Відомі випадки, коли образ у своєму результативному вираженні (малюнку,
конструюванні, відтворенні) стає набагато біднішим, ніж був у момент
його задуму. На наш погляд, це пов’язано з тим, що учні у своєму
арсеналі не мають достатньої кількості та різноманітності засобів для
відтворення форм, образів, предметів, сюжетів тощо.

Як відомо, не можна оперувати тим, чого не маєш. Тому, чим більшим та
різноманітнішим є запас вихідних форм, образів, чим повнішим є їх зміст,
тим більше можливостей у дітей працювати творчо, отримуючи ефективні
результати своєї праці.

Навчаюча формотворна діяльність виступає в нас, насамперед, як така, що
допомагає розвиткові цілого комплексу якостей творчої особистості:
розумової активності, швидкості навчання, винахідливості, самостійності
у виборі задачі, прагненню здобувати знання, здатністю бачити загальне в
різних та різне в схожих предметах, формах, образах, явищах. Іншими
словами, мова йде про оволодіння мінімальним обсягом знань, необхідних
для ефективної творчої роботи в умовах наукомісткого виробництва та
інформаційного суспільства.

Однак, щоб створити конкретний продукт праці, треба, крім
загальнонаукових знань про способи діяльності (правила роботи з
інструментами, технології виготовлення виробу, правила композиції тощо),
включити в навчальний процес спеціально розроблені та створені для
обробки кожного з матеріалів засоби для формотворної діяльності, аби
зробити цей процес більш цікавим для учнів, полегшити умови для їх
розвитку.

Раннє залучення дітей до художньо-конструкторської діяльності з
використанням цих засобів, ігрових атрибутів, головоломок з
використанням творчих завдань є передумовою появи в майбутньому
талановитих творчих працівників, художників, дизайнерів, тощо. Дитяче
художнє конструювання припускає приведення до певного взаємного
розташування окремих елементів, деталей, їх частин тощо.

Для розв’язання задач, які пов’язані із залученням учнів до такої
діяльності, необхідно дати їм такі засоби, які в результаті забезпечили
б успіх кожному з них.

Геометричні форми здавна приваблювали людей можливістю за їх допомогою
створювати стилізовані зображення навколишнього світу, який легко
впізнати. Йдеться про такі ігри, що пов’язані з формотворною діяльністю
на основі комбінування геометричних форм. Вони з’явились на межі
XVIII–XIX ст. Це “Танграм”, або мозаїчний квадрат, який складається з 7
геометричних форм, овал Колумба з десяти частин тощо. Таким чином, ми
маємо приклад того, що ці ігрові образи, концентруючи в собі геометричні
форми, стають для учнів так би мовити “малими конструкторами”.

У літературі нам не зустрічались описи художнього конструювання за
допомогою круга та таких його складових елементів, як півкруг, сектор,
сегменти, кільце, півкільця, шар [5]. Крім того, що такий конструктор
може мати необмежену кількість складових, геометричні форми виготовляють
самі учні в тій кількості та за тими розмірами, які відповідають їх
задуму. Учні, по-перше, навчаються планувати власні дії, а по-друге,
виготовляють для себе необхідний за кількістю комплект засобів для
оперування ним та створення більш привабливих зображень задуманих
предметів та об’єктів [5, с. 132-133].

Працюючи з цим набором, діти краще запам’ятовують назви цих засобів
відповідно до форм пристосувань, бо це стає необхідним у процесі
колективної праці або обговорення виготовлених продуктів праці. При
цьому вчителі мають можливість розв’язувати такі завдання: залучати
учнів до виготовлення своєрідної “абетки геометричних форм”, якими є
круг та його елементи; комплектувати добірки виготовлених (вирізаних з
тонкого картону або цупкого паперу) геометричних форм з урахуванням їх
форм, розмірів, кольорів за кількістю, необхідною їм для відтворення
задуманих продуктів праці; стимулювати інтерес до художнього
конструювання та формотворення.

Шукаючи засоби тренування уяви та фантазії учнів молодшого шкільного
віку, ми використовуємо спеціально розроблені засоби, розуміючи, що
добре розвинута уява є неодмінною умовою розширення обсягу знань та
інтересів дітей.

У результаті проведеного нами дослідження в цілому підтвердилась
гіпотеза про доступність творчої трудової діяльності молодшим школярам з
певним рівнем розвитку. У процесі цієї діяльності широко
використовувались ситуації, засоби з використанням напівформ для
створення нових виробів, орнаментографа – пристосування для побудови
орнаментів у колі, квадраті, смузі.

Підтвердилися загальні припущення про те, що діапазон творчої діяльності
залежить від конкретного віку, загального рівня розвитку індивідуальних
можливостей учнів.

Експериментально підтверджено, що в процесі формування в учнів
початкових класів психологічної та практичної готовності до творчої
праці ефективним буде включення до системи спеціально організованого
тренінгу з використанням розроблених нами пристосувань: напівформ,
об’єднуючих буквені та цифрові зображення, зображення рослин,
орнаментів, масок, казкових персонажів, геометричних форм та їх
елементів, орнаментографів.

Така тренінгова система може вдало поєднувати в собі елементи технічної
та художньої творчості, допоможе учням, спираючись на вирізані ними
напівформи та пристосування, широко проявляти вигадку, винахідливість у
процесі створення корисних творчих продуктів праці.

Тут доцільно підкреслити, що отримані результати узгоджуються з
висновками, зробленими в дослідженнях В.Давидова, Т.Кудрявцева,
Е.Фарапонової, Е.Проскури, Р.Пономарьової, В.Ткаченко, а також
Н.Ветлугіної та інших.

Разом з тим проведене дослідження дозволило отримати оригінальні
матеріали відносно специфіки творчої діяльності молодших школярів,
сполучення ігрової, учбової та трудової діяльності в загальному
контексті творчої підготовки до праці та розробити наукову концепцію,
сутність якої полягає в тому, що у дітей молодшого шкільного віку на
уроках трудового навчання можна виявляти та формувати такі мислительні
тенденції: аналогізування, комбінування, реконструювання,
універсалізування в процесі організації та проведення спеціального
навчально-трудового тренінгу, який поєднує в собі систему спеціально
розроблених творчих завдань.

Отже, сказане вище дозволяє зробити такі висновки:

1. Для розвитку мислительних творчих процесів у молодших школярів
(вміння аналогізувати, комбінувати, реконструювати і т. ін.) потрібні
спеціальні опорні засоби, посильні учням даного віку та органічно
пов’язані з навчальним процесом. Одним з таких засобів може бути
орнаментограф.

2. Навіть найдосконаліші засоби без відповідної методики їх використання
або технології їх застосування, як правило, не дозволяють досягти
поставленої мети. Спеціально розроблені творчі завдання та методика їх
використання дозволили в процесі експерименту встановити, що на
початковому етапі впровадження орнаментографа до навчально-виховного
процесу, представленого носієм діалектичної єдності цілого та
часткового, нахил до аналогізування мали біля 40% учнів. Також отримано
підтвердження того, що творчий тренінг є достатньо ефективним для
цілеспрямованого розвитку в молодших школярів різних видів мислительної
діяльності.

3. Певною мірою розкриті позитивні якості такого засобу, як
орнаментограф, за допомогою якого можна активізувати творчу діяльність
молодших школярів: багатоцільове та багатопланове використання його в
трудовій діяльності молодшого школяра; встановлення за його допомогою
природного зв’язку між учбовою та трудовою діяльністю учнів початкової
ланки освіти; підтверджено простоту та безпечність роботи з ним учнів
цього віку; експериментально доведено, що в умовах творчого тренінгу
спеціально розроблені прилади допомагають виготовленню не тільки
корисного продукту праці, але й сприяють отриманню естетично оздобленого
продукту праці, допомагають покращити сприймання форм та формотворення в
цілому.

4. Зроблено спробу показати створені пристосування як засіб, який
допомагає формувати творчий стиль діяльності учнів. Пристосування надане
як абстракція, але в певному змісті опредмечена Його бачать утіленим у
конкретному листовому матеріалі, його виготовляють, з ним працюють.
Пристосування існує як об’єктивно, так і чуттєво (в образному світі
дитини), тому воно може виступати в ролі так званого інтерпретатора
мислительних образів учнів – каталізатора процесу пізнання об’єктивної
дійсності.

Продовжуючи наше дослідження в руслі концепції Г.Костюка про розвиток
мислення учнів та концепції Б.Теплова про формування творчих здібностей,
маючи на увазі зростаючі прояви тенденцій підготовки учнів до трудової
діяльності в сучасних умовах, ми розраховуємо отримати нові, більш
значущі для педагогічної практики дані, які допоможуть учителям,
осягаючи психологію учнів, успішніше готувати їх до майбутньої
професійної трудової діяльності, до життя в цілому.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вержиковська Л.Г. Використання спеціальних засобів для впровадження
нової інформаційної технології на уроках художньої праці // Актуальні
проблеми гуманітарних та природничих наук. – М.: Видавництво АПН СРСР,
1991. – С.62.

2. Вержиковська Л.Г. Засоби стимулювання формотворної діяльності дітей
дошкільного та молодшого шкільного віку // Збірник наукових праць
Бердянського державного педагогічного університету (педагогічні науки).
– Бердянськ: БДПУ, 2002. – №3. – С.128-134.

3. Вержиковская Л.Г. Работа с бумагой и картоном в младших классах. –
К.: Рад. школа, 1978. – 80 с.

4. Моляко В.А. Творческая одаренность и воспитание творческой личности.
– К.: Знание, 1991. – С.9-10.

5. Савченко О.Я. Основні напрями реформування шкільної освіти // Шлях
освіти. – 1998. – №1. – С.2-4.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *