Реферат на тему:
Формування цілісного світосприймання майбутніх учителів
Нинішній етап удосконалення і розвитку освіти, поряд з іншими
факторами, передбачає просування в освітню сферу “останніх досягнень
фундаментальної науки”, особливо тих, що сприяють формуванню “цілісного
світосприймання і наукових методів мислення [1, с. 113]”. А це значить,
що майбутній учитель повинен набути у вищому навчальному закладі вмінь
трансформувати фундаментальні знання у педагогічні технології.
У програму з української літератури для середньої школи ввійшли сьогодні
“повернені імена” письменників, творчість яких у тоталітарній державі не
вивчалась або й зовсім замовчувалась. Збільшилась кількість творів, що
вивчаються у школі. Сприйняти, усвідомити, зробити індивідуальним
надбанням духовне багатство, яке несуть ці твори – завдання, що вимагає
високих душевних сил і творчості. Його виконання просто неможливе без
розвиненого літературного сприймання учня. Фундаментом, на якому
будується уміння вчителя літератури формувати в учнів здатність глибоко
сприймати і розуміти художній твір, є його власне літературне
сприймання. Високий рівень розвитку цього сприймання саме і є тією
основою, на якій поруч з іншими факторами будуються навчально-методичні
технології вивчення літератури, і вивчення епічного твору зокрема,
технології духовного збагачення і літературно-естетичного розвитку
учнів.
Проблеми художнього сприймання творів літератури стали предметом
дослідження психологів, педагогів, літературознавців, серед яких Л.С.
Виготський, В.В. Давидов, О.І. Никифорова, М.М. Волков, П.М. Якобсон,
О.І. Синиця, Г.С. Костюк, І.Д. Бех, С.С. Гольденрихт і М.П. Гальперин,
А.С. Канарський; Є.В. Квятковський, Т.Д. Полозова, М.О. Рудяков, К.П.
Фролова, а також відомих методистів Н.Й.Волошиної, С.О. Жили, Є.А.
Пасічника, Б.І. Степанишина, Л.Ф. Мірошниченко, С.О. Пультера, А.М.
Лісовського, Н.Д. Молдавської та інших.
Проблема розвитку художнього сприймання епічного твору студентами
філологічних факультетів зумовлена завданнями дальшого вдосконалення
викладання літератури в школі і необхідністю підготовки вчителя,
здатного викладати її на рівні завдань сучасності.
?
O
O
?????????x?а й озброювати школярів уміннями самостійно осмислювати
зображені автором проблеми людського життя, проникати в глибинну
сутність твору.
Художній твір може стати засобом духовного збагачення учнів, засобом
формування моральних та громадянських ідеалів лише за умови розвиненого
художнього сприймання, яке забезпечує осягнення високих думок і
почуттів, відображених у художніх образах, і перетворення їх у факт
власної свідомості. Розвивати таку здатність учнів може лише вчитель,
який сам є творчо розвиненою особистістю і має високий рівень художнього
сприймання творів літератури.
А тому доцільність дослідження названої проблеми має подвійну мотивацію:
розвиток літературно-художнього сприймання майбутнього вчителя є разом з
тим одним із найважливіших факторів формування художнього сприймання
творів літератури учнями, що в цілому зумовлює піднесення рівня
навчально-виховного процесу з літератури в школі.
Можна передбачити, що художнє сприймання літературного твору майбутніми
вчителями буде успішно формуватися за умови, якщо:
– в організації викладання літератури у ВНЗ ураховуються особливості і
сутність засвоєння літературного твору як мистецтва слова;
– основою для розвитку художнього сприймання студентів виступає його
обумовленість спеціальними знаннями про сутність художньої літератури,
її специфіку, системою знань з теорії літератури в цілому;
– ведеться систематична робота з метою виявлення дійсного рівня
сприймання і розуміння художнього твору студентами, їхнього вміння
давати самостійну оцінку його образам, художньо-естетичної позиції
автора, вираженій у творі;
– у виборі форм, методів і прийомів виявлення читацького сприймання
студентів ураховуватимуться особливості літературного роду та жанру
твору, активність і яскравість емоційної реакції студентів, здатність до
конкретизації літературних образів у їхній уяві;
– система занять із студентами буде спрямована на розвиток їхньої
самостійності, творчого мислення, на формування вмінь бачити в його
образній конкретності узагальнюючу суть і виражену в ній авторську
художньо-естетичну позицію;
– існуватиме тісний зв’язок викладання історико-літературних курсів у
ВНЗ з вивченням курсу методики викладання літератури в школі, де студент
навчається інтерпретувати своє розуміння художнього твору на рівні,
доступному учням відповідного класу середньої школи.
Література:
Україна: інтелект нації на межі століть. Колективна монографія/ Керівник
авторського колективу В.К.Врублевський. – К. : Інтелект, 2000. – 516 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
