Реферат на тему:
Формування специфічних музичних навичок та розвиток творчих здібностей
студентів без спеціальної музичної підготовки
Завдання музично-педагогічної підготовки у класі фортепіано, як
відомо, такі: загальний і музичний розвиток студентів, виховання в них
естетичного смаку та озброєння їх навичками самостійної роботи.
Навчання, яке побудовано на цих принципах, веде до виховання цінних
властивостей особистості, до розвитку пізнавальних здібностей студентів.
Специфіка побудови навчального процесу у класі фортепіано зумовлена
особливостями загальних завдань підготовки працівників масового
музичного виховання дітей. Суттєву роль у розв’язанні виховних проблем
музично-естетичного характеру відіграє вчитель музики для
загальноосвітньої школи. Саме на викладача-музиканта загальноосвітнього
профілю покладається особлива відповідальність за музичне виховання
підростаючого покоління. Він повинен бути і
виконавцем-інструменталістом, і хормейстером, і музичним істориком, і
теоретиком.
Зміст усього циклу музичних дисциплін на музично – педагогічному
відділенні спрямовується на побудову навчального процесу, який би
розв’язував завдання загальномузичного розвитку студентів, підвищення
ефективності їх підготовки в цілому. Вирішення цієї проблеми можливе
лише шляхом комплексного підходу до організації навчального процесу:
гуманізації та оптимізації навчання;
розширення міжпредметних зв’язків дисциплін музичного циклу.
Цього ж можна домогтися лише на основі розвитку і вдосконалення музичних
здібностей та музичної пам’яті студентів. Для того, щоб на достатньо
високому професійному рівні виконувати перед дітьми музичні твори,
володіти великим пісенним та інструментальним репертуаром, знати музичну
літературу, необхідне вміння швидко розучувати музичні твори, для чого в
свою чергу необхідна добре розвинута музична пам’ять, зокрема.
Глибоке розуміння твору, який вивчається, формує емоційне ставлення до
нього. На всіх етапах фортепіанного навчання успішне засвоєння музичного
твору неможливе без розумного поєднання емоційного та логічного
розуміння його. Щоб досягнути усвідомлення образно-емоційного змісту
музичного твору, необхідно проаналізувати весь комплекс
художньо-виразних та технічних засобів, які використовував композитор:
структуру, логіку, тональний план, гармонію, голосоведіння, поліфонічні
особливості, фактуру твору, який вивчається.
Навчання студентів аналізу музичного твору повинно починатися з першого
року оволодіння грою на фортепіано. Музичний аналіз допомагає глибоко
розкрити зміст твору, осмислити та виразно виконати його. Аналіз
музичного твору починається з чіткого визначення початку та кінця кожної
фрази, кожного речення, кожної з частин, які складають даний твір. Такий
аналіз створює фундамент для осмисленого запам’ятовування та засвоєння
музичного твору, є початком оволодіння музичним матеріалом.
У професійній підготовці студентів треба враховувати роль навичок
читання з листа, що є головним компонентом фортепіанного навчання у
педагогічному закладі. Необхідно визначити теоретичні вимоги до змісту
та структури фортепіанної підготовки студентів на музично-педагогічному
відділенні. У цьому процесі оволодіння грою на музичному інструменті
слід розглядати як основний засіб музично-естетичного виховання
студентів та формування в них навичок професійної роботи. Мета занять зі
спеціального фортепіано не лише у розширенні можливостей студента щодо
нових умов здійснення професійної музичної діяльності. Традиційні
виконавчі умови відходять на другий план, з’являються вимоги та вміння
іншого типу: читання з листа та акомпанування. Для того, щоб допомогти
студентам оволодіти такими елементарними навичками, слід розвивати їхні
музичні здібності, художньо-образне мислення, глибину розуміння
музичного твору.
Вільно читати з листа – це насамперед мати уявлення про музично-художній
твір, його образно-поетичний характер, емоційний зміст. Швидка
орієнтація студентів у музичних творах та правильне їх виконання
будуються на музично-теоретичних знаннях та вміннях застосовувати
теоретичні знання у виконавчій діяльності. Критеріями досконалого
читання з листа є осмислена та емоційна передача змісту музичного твору
(мислення малими структурами – фразами, закінченими мелодійними
побудовами, темп, який підкреслює характер музики, правильний ритм,
фразування, динаміка). Несформованість навички читання з листа – це
відсутність емоційного ставлення до нотного тексту, побудова мелодії не
структурними групами, нерівний темп, ритм, неправильне фразування
мелодії. Основні недоліки при читанні з листа – це не-усвідомлення видів
фортепіанної фактури: класичних, традиційних аплікатурних принципів та
формул. Це можна виправити вдосконаленням слухорухового зв’язку,
відпрацюванням навичок засвоєння музичного тексту, сприйняття та
розуміння нотного запису.
Під час роботи з розвитку в студентів навичок читання з листа необхідно
розв’язати такі завдання:
вироблення осмисленого і цілеспрямованого сприйняття при читанні нот з
листа.
формування вмінь самостійно аналізувати та читати музичний твір, точніше
відтворювати його структуру, зміст та стиль.
Читання з аркуша має відповідати таким принципам, як точність
відтворення нотного тексту, виразність, осмислення, проникнення в
авторський задум.
Отже, основою навчання читання нот є усвідомлення єдності та цілісності
художнього образу та музичних засобів його відтворення.
Формування в студентів навичок читання з листа вимагає дотримання ряду
педагогічних вимог, а саме:
перед початком заняття викладач подає словесну інструкцію з метою
активізації уваги студента і створення в нього конкретної настанови, яка
стимулює адекватне читання нот;
після першого виконання студентом твору необхідно проаналізувати
допущені помилки та повторити читання;
проаналізувати якість повторного читання та осмислити характер
виправлених огріхів на цьому етапі;
за результатами аналізу дібрати музичний матеріал до наступного заняття.
” O
?????????????T? Часто йому з першого читання листа дуже складно
сприйняти логіку мелодійної побудови, відчути внутрішню завершеність та
цілісність авторського задуму. Щоб сприйняти такі твори, необхідно мати
досвід, а щоб читати їх з листа – відповідну теоретичну підготовку та
практичні навички.
Репертуар, яким має оволодіти студент, добирається з урахуванням
доступності, образності, яскравості, художнього рівня.
Слід обов’язково звертати увагу студента на художній характер музичного
твору, примушувати його аналізувати художні засоби, якими ця художність
досягається. Посиленню сприйняття нового музичного твору особливо
допомагають: осмислене групування нового нотного тексту, чітке
формулювання його мотивів, зв’язків та інші прийоми.
Особливості музичних занять у загальноосвітній школі зумовлюють
необхідність знаходити емоційний контакт з дитячою аудиторією за
допомогою підкреслено-виразних манер виконання на фортепіано,
загострення художнього образу. Студенти повинні не тільки оволодіти
“сольним” виконавчим репертуаром, а й основами концертмейстерської
майстерності, основу якої складають навички співу під свій власний
акомпанемент, спів з одночасним диригуванням та дублюванням мелодії на
фортепіано, підбір на слух акомпанементу до мелодії, транспонування
музичного тексту у зв’язку з вокально-хоровою роботою. Отже,
акомпанемент не тільки супроводжує спів, а має розглядатися як важлива
складова частина керівництва класом або хором.
На музично-педагогічному відділенні ми маємо справу з дуже неоднорідним
контингентом студентів. Їхня підготовка відрізняється значною
нерівномірністю розвитку окремих ігрових та виконавчих навичок. Це
зумовлює використання викладачами індивідуального підходу до студентів,
метою якого є довести розвиток їхніх умінь та навичок до розвитку рівня
здібностей. Це стосується і навичок читання з листа.
Працюючи зі студентами, які зовсім не мають музичної підготовки,
викладачам дуже складно одночасно забезпечити глибокі знання та
інтенсифікувати процес навчання. Доросла людина (навіть у 16-18 років)
не здатна швидко, автоматично подолати значні труднощі, які стають на
шляху оволодіння музичним інструментом. Цілком зрозуміло, що для цього
необхідні спеціальні навички, вироблені в процесі використання
викладачем певних методичних прийомів. Студенти повинні швидше навчитись
професійного володіння фортепіано, мати можливість виконувати музичні
твори на ньому.
Завдання викладача – прискорити цей процес, допомогти студенту пройти
шлях формування музиканта не за десять-п’ятнадцять років, а значно
швидше. Природно, що важливими у цьому процесі стають і музичні
здібності, і творчий вогник, і велике бажання досягнути мети. Високий
ступінь зацікавленості допомагає студентам без музичної підготовки
оволодіти необхідними знаннями та навичками. Інтерес, бажання навчитися
стають факторами активізації діяльності мислення, пам’яті, уваги, а
значить, і передумовами ефективності процесу засвоєння нового матеріалу.
Позитивна мотивація має великий вплив на розвиток здібностей. Дорослі та
підлітки досить важко навчаються прийомів, а тим більше оволодівають
навичками, вони розуміють, що гра на фортепіано неможлива без вирішення
технічних завдань. Вони стають необхідними сходинками до здійснення
мети. Робота над окремими епізодами, долання труднощів на шляху
оволодіння фортепіано – необхідні умови досягнення поставленої мети.
Викладачеві необхідно, враховуючи можливості студента, ставити перед ним
нові вимоги навіть тоді, коли йому здається, що він не зможе, або не
бачить реальних шляхів для досягнення певного виконавчого рівня. Це
особливо важливо, оскільки дорослі початківці чітко усвідомлюють, як
мало вони ще вміють.
Викладач завжди повинен прагнути того, щоб, указуючи студенту на його
помилки, обов’язково заохочувати його до позитивних результатів у
навчанні, оскільки успіхи об’єктивно формують його інтерес, можуть стати
основою для розвитку творчої ініціативи.
У навчанні гри на фортепіано необхідним етапом є формування та розвиток
внутрішнього слуху студента, який можна вдосконалити, якщо
використовувати такі засоби роботи над твором:
попередній теоретичний аналіз твору, додаткове читання літератури про
твір, композитора, жанр;
робота без інструмента: виконання очима, слухання внутрішнім слухом,
аналіз фактури, авторські ремарки;
читання з листа;
пробне виконання твору в цілому;
художнє виконання твору в повільному темпі;
послідовний, цілісний аналіз твору, де в єдності здійснюється
теоретичний та виконавчий аналіз, виявляються зміст, форма твору та
художні засоби їх втілення, а також визначаються найбільш складні
епізоди та виконавчі прийоми.
Необхідною складовою навчання студентів без спеціальної музичної освіти
є розучування мелодії та підбір її на слух. Цьому значною мірою сприяють
чітке уявлення мелодії, яку слід підібрати, хороше засвоєння нотного
тексту, вміння виконувати твори різних жанрів.
Зрозуміло, що позитивні результати в роботі над художнім твором
з’являться тоді, коли студент навчиться слухати себе, аналізувати свою
роботу, грамотно оцінювати свою діяльність. Викладач спеціального
фортепіано має навчити студента самостійно оцінювати свої дії, успіхи та
недоліки, загальні результати спільної праці, що стане запорукою
професійного самовдосконалення майбутнього вчителя музики.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ананьєв Б.Г. Деякі проблеми психології дорослих. – М., “Знання”,
1972.
Виготский Л.С. Педагогическая психология (под ред. В.В.Давыдова ). – М.,
1989.
Зб. Питання інструментальної підготовки студентів музично-педагогічного
факультету. Ч. Зап. МДПІ іи. В.І. Леніна. № 481, М., 1971.
Корто А. Про фортепіанне мистецтво. М.: вид. Музика, 1995.
Назайкінський С. Про психологію музичного сприйняття. – М.: Музика,
1972.
Розвиток психофізіологічних функцій дорослих людей. Педагогіка, 1992.
Сухобська Г.С. Мотивація пізнавальної діяльності та проблеми освіти та
самоосвіти. В зб. Мотивація пізнавальної діяльності. Л.: АПН СРСР, 1972.
Ципін Г.М. Про фортепіанну підготовку вчителів музики для
загальноосвітньої школи. М.: 1981.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
