.

Формування соціально-моральної компетентності дошкільника у вихованні патріотичних почуттів до рідного селища через провідну діяльність – гру

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
197 4648
Скачать документ

Формування соціально-моральної компетентності дошкільника у вихованні
патріотичних почуттів до рідного селища через провідну діяльність – гру
Канак Тетяна Василівна, вихователь

Катеринопільського

Центру розвитку дитини „Сонечко”

Катеринопільської cелищної ради

Черкаської області

Адреса: пров. Набережний, 10

смт. Катеринопіль

Черкаської обл. 20500

Контактний телефон: 2-24-46

АНОТАЦІЯ

Усвідомлюючи загальну мету виховання, а саме – сприяння
відродженню національної свідомості, духовності дорослих та формуванню
цих основ в дитинстві вихователь Канак Тетяна Василівна поглиблено
працює над формуванням у дошкільнят патріотичних почуттів до рідного
краю, селища. Головним завданням у своїй роботі педагог вбачає – в
ігровій формі навчити малят любити свій народ таким, яким він є;
шанувати не лише героїчне минуле України, а й не прості будні
сьогодення; відчувати себе господарем на своїй землі.

Вихователь ділиться досвідом роботи з виховання патріотичних почуттів
у старших дошкільників до рідного краю, селища засобами гри.

Любов до Батьківщини починається з любові до своєї малої Батьківщини
– місця, де людина народилася, де проходять перші роки її життя, де
живуть її батьки, де вперше почула колискову. Дитина набирається вражень
та знань про навколишнє: про близьких людей, про свою малу Батьківщину.
Перші враження дитини – родючий грунт, на якому розквітають квіти
патріотичного служіння Батьківщині.

Перед широким освітянським загалом, перед нами «дошкільниками», зокрема,
стоїть вельми складне та відповідальне завдання – відродити у наших
громадян почуття патріотизму, змалку прищеплювати цю важливу рису дітям.

І кому, як не нам, педагогам дошкілля, добре відомо, що саме в цьому
найніжнішому віці формуються основи особистості, а отже й риси
громадянина. Знаємо і те, що чотири, п?ять років людині буває один раз у
житті – і не має вона страждати від того, що цей період її дитинства
припав на час державних проблем і суспільної розгубленості. Діти мають
бути щасливими, радіючи кожному новому дню. І наше завдання – навчити
малят любити свій народ таким, яким він є, з його сильними і слабкими
сторонами; шанувати не лише героїчне минуле України, а й непрості будні
сьогодення.

Патріотичне почуття за своєю природою – інтегроване, оскільки
об?єднує в одне ціле, всі сторони розвитку особистості: моральну,
трудову, розумову, естетичну, фізичну.

Воно формується поступово, під впливом навколишнього середовища та
інших виховних чинників. Бути патріотом – означає любити материнську
мову, свій дім, батьків і усіх людей, любити природу рідного краю,
звичаї, шанувати традиції народу, людську працю, прагнути не лише
зберігати духовні скарби, а й примножувати їх.

Патріотичні почуття належать до найбільш складових і найвищих проявів
духовного світу людини і тому ще не можуть бути глибоко розвинуті в
дошкільників. Але саме в цьому віці закладаються основи цих почуттів в
результаті сприймання дитиною подій навколишнього життя.

Яскраві враження в дитинстві від краси рідної природи, творчої
праці наших людей, героїчного минулого, багатої спадщини з її традиціями
сприяють вихованню в неї любові до Батьківщини, свого народу.

Складні моральні почуття не є вродженими. Їх треба виховувати і
розвивати в дітей у процесі всієї освітньо-виховної роботи.

Звичайно малій дитині дуже складно усвідомити почуття патріотизму.
Незважаючи на те, що дитина багато чує про Батьківщину і сама вживає це
слово, читаючи вірш чи заучуючи пісні, її уявлення про Батьківщину ще не
чітке. Але це не заважає їй читати вірші з піднесенням і радіти,
відчувати почуття гордості, слухаючи вірші наших видатних
співвітчизників про рідний край, природу.

Виховувати в дитини дошкільного віку почуття гордості за своє
рідне селище, видатних людей свого краю, бережливе ставлення до
суспільних цінностей – значить формувати відповідну систему відношень,
що є компонентом складного почуття патріотизму. Але для цього не досить
одних переживань.

Дитина повинна багато взнати, встановити правильні зв?язки між
сприйнятими нею предметами і явищами навколишнього життя, між окремими
конкретними фактами.

Любов до Батьківщини для дитини дошкільного віку – це любов до
того що її оточує і до тих, хто про неї турбується.

Світ малої дитини – це її сім»я, близькі, знайомі, дитячий садок,
товариші, її ігри, забави, двір, вулиця, поле, луки, ліс, де вона бігає,
грається, знайомиться з предметами, явищами, подіями.

На основі почуттів до близьких, до природи в дітей розвивається
інтерес до широкого кола явищ.

Ставлення дітей до праці, суспільних подій, природи, народу
виявляється в інтересах дітей, у прагненні взяти участь у тому, що вони
спостерігають. Це відображається в ігровій діяльності дітей.

Широке використання ігрового методу в формуванні соціально-моральної
компетентності дошкільника у вихованні патріотичних почуттів має ряд
переваг. Оскільки гра посідає значне місце в житті дитини дошкільного
віку, то вона є природним станом, потребою дитячого організму, засобом
спілкування та спільної діяльності дітей. Гру називають „супутником
дитинства”. Дитяча гра – це діяльність, що спрямована на орієнтування в
предметній і соціальній дійсності, у якій дитина відображає враження від
її пізнання.

Гра задовольняє соціальну потребу дитини в пізнаванні навколишньої
дійсності й водночас дає їй змогу полинути у чарівний світ фантазії. Цей
світ є надзвичайно принадним, адже спонукає дітей до творчості,
прийняття й використання ігрових форм, для проникнення в навколишнє і
осягнення його розмаїття – предметів, діяльності, стосунків, моралі.

¦

AE

??????

? ??????

gd72U

$Також я використовую дидактичні ігри на основі краєзнавчого матеріалу,
тому що вони сприяють не лише розвитку мислення, закріпленню вміння
класифікувати і порівнювати предмети, а й у доступній формі розповідають
малятам про історію рідного селища.

Велике значення у формуванні у дітей патріотичних почуттів до свого
селища я надаю народним іграм, адже це є ігровий матеріал, створений
народом. Ці ігри одухотворяють дитину, розвивають її мовлення, сприяють
кращому розумінню минулого свого народу. Народні ігри передавались із
покоління в покоління, вони спрямовані на передавання знань, звичаїв,
моралі.

Важливим засобом всебічного розвитку дітей я вважаю рухливі ігри.
Правильно дібрані ігри сприяють гармонійному розвитку організму дитини,
різноманітні рухи та ігрові дії дітей ефективно впливають на організм
дитини

Особливо до вподоби дітям сюжетно-рольові ігри, які займають провідну
роль у ігровій діяльності. Діти відображають у грі діяльність дорослих,
стосунки між людьми. Вони поводяться у грі саме так, як і в справжніх
життєвих ситуаціях. Ці ігри є школою моральної поведінки, оскільки в ній
закладено певні норми моралі – правила, яких треба дотримуватись. У
процесі сюжетно-рольової гри у дітей розвивається здатність до
творчості, вміння не тільки копіювати дії дорослих, а відтворювати
почуття, переживання.

В своїй роботі я також широко використовую настільно-друковані ігри,
які передбачають дії не тільки з предметами, а з їх зображенням.

Однією з таких ігор є виготовлена мною настільно-друкована гра „Подорож
по селищу”. ЇЇ мета розширити уявлення дітей про рідне селище,
ознайомити з історією селища та історичними пам?ятками. (Див. Додаток).

Треба так будувати ігрову діяльність з дітьми, щоб набуті ними
знання і висновки, до яких підводить вихователь, становили систему
знань, яка відображає дійсно існуючі предмети, явища з їх основними
ознаками і зв?язками.

Тобто, в дошкільному віці потрібно закласти фундамент знань
патріотичних почуттів, які в майбутньому стануть мотивацією до більшості
повсякденних вчинків і поведінки загалом.

Малюк пізнає світ із відкритими душею і серцем, а тому враження
дитинства закарбовуються в пам?яті назавжди. І від нас, вихователів,
залежить чи стане людина добрим господарем на своїй землі, справжнім
громадянином – патріотом своєї Батьківщини.

Тож плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи
майбутніх громадян держави, я намагаюсь передусім прищепити глибоку
повагу і турботливе ставлення до своєї малої Батьківщини – селища, де
діти народилися. Щоб малята зрозуміли й усвідомили, що вони не просто
споживачі багатств рідної землі, а її творці, захисники, я поставила
перед собою завдання – ознайомити дітей з рідним селищем, прищепити їм
любов до нього, гордість за його славне минуле.

Шануючи традиції нашого краю намагаюся змалку прилучати до них дітей,
особливу увагу приділяю краєзнавчій роботі.

Перш ніж мала дитина пізнає дорослий світ вона має пізнати, полюбити
близьке, знайоме, рідне, відчути себе його невід?ємною частиною.

Як в родючу землю вкидають зерно, щоб воно проросло і заколосилось,
так і ми з молодшого віку починаємо формувати почуття любові дитини до
рідної землі з найближчого що її оточує. Можливо вона народжується тоді,
коли широко розплющені оченята побачили схилену над колискою усміхнену
матусю, або коли ласкавий промінчик сонця торкнувся щоки, або коли
вперше побачили, як зазеленіли дерева, розквітли квіти у саду…

Проведена мною робота із патріотичного виховання дошкільників дала
непогані результати. Мої вихованці почали з більшою увагою ставитися до
природи, людей, зрозуміли, що вони є невід?ємною частиною природи. У
дошкільнят формується чуття родини, рідного краю, гордості за свій
народ. Діти розвиваються інтелектуально, набувають стійких моральних
звичок.

І найголовніше моє досягнення – діти формуються духовно, тобто в них
виникає не лише потреба пізнавати, а й жити «для інших».

Додаток

Подорож по селищу

Мета: розширювати знання дітей про селище Катеринопіль, ознайомлювати з
історією селища та історичними пам’ятками, формувати у свідомості дітей
поняття „мала” і „велика Батьківщина”, пробудити почуття гордості за
свою Вітчизну, закріплювати навички усної лічби, збагачувати словниковий
запас дітей, розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення, мовлення,
виховувати патріотизм.

Правила гри:

Гра починається з першого кружечка, де на гравців чекають автомобілі.
Перший гравець кидає кубик і пересувається по карті на скільки кроків
(кружечків), скільки випало на кубику;

Кубик кидають по черзі. Кинувши, треба оголосити наступну зупинку.
Діставшись до неї, гравець має розглянути і назвати будівлю, розповісти
про неї. Смугастий кружечок означає, що треба рухатись за стрілкою,
червоний – пропустити хід. Якщо кубик показує більше ходів, ніж
залишилось до фінішу, хід передається наступному гравцю і так, поки не
випаде необхідна кількість, оскільки „переліт” заборонено. Переможцем
буде вважатися той, хто першим прийде до кінцевої зупинки «Дитячий
садок».

Бібліографія

1. Абетка чесноті української дитини. Практико-орієнтований збірник
методичних матеріалів / Авт. –упор. Л.В. Калуська. – Тернопіль:
Мандрівець, 2008.

2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку „Я у Світі”.
Видавництво „Світич” , 2009.

3. Богуш А., Гавриш Н., Котик Т., Методика організації
художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах.
– К.: Слово, 2006.

4. Дітвора українська. Збірник художніх творів / Авт. – упор. П.В.
Грищенко. – Чернігів „Десна”, 1992.

5. Ігнатьєва С., Назаренко А. Довкілля. – Видавництво „Ранок”: Веста,
2008.

6. Лозинська Є.Ф. Українське народознавство. Львів: Оріяна-Нова, 2008.

7. Українська мозаїка. Книга для читання / Київ „Авді”, 2008.

8. Фесюкова Л.Б. Виховуємо та навчаємо. – Харків, 2007

9. Шавровська В.Н. Сучасні освітні технології навчання дітей. Черкаси,
2006.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020