.

Формування риторичної культури особистості як складова розвитку її життєвої компетентності (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
372 4839
Скачать документ

Реферат на тему:

Формування риторичної культури особистості як складова розвитку її
життєвої компетентності

На сучасному етапі розбудови молодої демократичної Української Держави
активізується інтерес до фундаментальних гуманітарних наук, спрямованих
на формування творчої, гармонійної особистості, яка може ефективно
володіти думкою, переконуючим словом, етичним риторичним вчинком в ім’я
істини, добра, краси.

Як визначає Національна доктрина розвитку освіти в Україні, перед
освітянами стає стратегічна мета – створення умов для самоактуалізації
кожної підростаючої особистості, застосування таких педагогічних
технологій, що уможливлювали б її життєву компетентність.

У цьому плані актуальною є проблема формування риторичної культури учнів
загальноосвітніх шкіл.

Як відомо, Українська національна риторична школа увібрала в себе кращі
здобутки риторичних шкіл Давньої Греції, Давнього Риму, Візантії
(Аристотель, Платон, Демосфен, Цицерон, Квінтіліан, Іоанн Златоуст та
ін.), традиції слов’янських шкіл періоду Київської Русі (Іларіон,
Володимир Мономах, Кирило Туровський та ін.), а також праці відомих
теоретиків та практиків XVIII–XIXст. (К.П.Зеленецький, М.В.Ломоносов,
О.Ф.Мерзляков, М.М.Сперанський та ін.) Біля джерел національної школи
красномовства стояли могутні постаті основоположників ораторської прози
Єпіфанія Славинецького, Симеона Полоцького, Стефана Яворського, Гавриїла
Бужинського, Феофана Прокоповіча, Петра Могили, Григорія Сковороди та
інших видатних особистостей-мислителів, які правдивим словом (світським
і гомілетичним) слугували рідному народові.

В умовах духовно-культурного відродження України зростає значущість
класичних та кращих сучасних риторичних традицій, зокрема закладених в
гуманітарні науки (педагогіку, філософію, психологію, етику, естетику,
мовознавство, логіку тощо) із яскраво вираженою рисою красного слова
(В.К.Винниченко, М.С.Грушевський, М.П.Драгоманов, М.І.Костомаров,
А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський, К.Д.Ушинський, С.Т.Шацький та ін.)

Як показало дослідження, у працях сучасних учених – Н.О.Безменової,
С.П.Іванової, В.В.Одінцова, Є.О.Ножина, Ю.В.Рождественського,
В.П.Чихачова, С.О.Мінєєва, О.А.Юніної – відновлюється цінний риторичний
досвід класичної й слов’янської риторичної думки, отримала свій
подальший розвиток концепція риторики як філософсько-дидактичної науки,
спрямованої на формування у людини ефективної та комунікативної
діяльності.

Нова галузь педагогічної науки – теорія і технологія
виконавсько-мовленнєвої діяльності – успішно розвивається у педагогічних
дослідженнях І.О.Зимньої, А.Й.Капської, О.О.Леонтьєва, Ю.Л.Львової та
ін. Специфіку дії живого слова у педагогічному спілкуванні вивчали
В.А.Кан-Калік, М.С.Пашкова. Дослідження Ю.П.Азарова, Н.І.Болдирєва,
Н.В.Кузьміної, А.О.Сластьоніна та ін. вказують на те, що майстерність
слова є обов’язковим компонентом у діяльності педагога.

Розробка змісту й методів навчання у педагогічних класах у школах нового
типу України (гімназія, ліцей, колеж, школа-гімназія тощо) на принципах
гуманізації та демократизації суспільного життя в цілому, гуманізації та
гуманітаризації освіти зокрема, формування риторичної культури учнів як
складової життєвої компентності особистості зумовили введення курсу
риторики як навчального предмета до нових навчальних планів. Завданням
викладання цього класичного гуманітарного предмета є підвищення
загальної культури мислення, мовлення, спілкування випускників школи.

Експериментальні програми курсу риторики для шкіл нового типу
створювалися у координації з представниками Московської, Пермської школи
риторики (Є.О.Ножин, С.П.Іванова, О.А.Юніна, С.О.Мінєєва та ін.).
Упровадження й практична реалізація експериментальної програми з
риторики відбувались у школі-гімназії №59 м. Києва, Українському колежі
№272 м. Києва, у Дрогобицькій гімназії №1 та інших навчальних закладах.
В результаті з’явилося кілька альтернативних програм риторики,
ораторського мистецтва, майстерності спілкування, еристики.

Аналіз експериментальних програм з риторики свідчить, що спеціалісти
(С.П.Іванова, С.О.Мінєєва, О.А.Юніна) виділяють 4 етапи навчання
школярів риторики з метою досягнення запланованого ними рівня володіння
мисленнєво-мовленнєвою та комунікативною діяльністю: I етап – 1-3 класи;
II етап – 4-6 класи; III етап – 7-8 класи; IV етап – 9-11 класи.

Послідовність побудови курсу риторики й методика формування риторичних
умінь на кожному віковому етапі мають свої завдання. Розглянемо їх.

Перший етап ( 1-3 класи) – перші кроки в оволодінні художнім читанням,
виразним читанням, основами спілкування.

Матеріали навчання: навчальні тексти з усіх предметів; твори високої
художньо-естетичної якості (проза, поезія, фольклор); статті з дитячих
журналів, газет, матеріали радіо- та телепередач; факультативні бесіди
спеціалістів, музейних працівників, екскурсоводів.

Основні форми й методи роботи: 1) виразне читання віршів, текстів
різного характеру; 2) проникнення в авторський задум і етичну позицію
через всебічний аналіз слів-понять відповідно до головної ідеєї тексту;
3) пошуки заголовків (назв) текстів, їх критичне осмислення,
обговорення; 4) стислий переказ художнього тексту із збереженням
основного авторського смислу, індивідуального авторського стилю; 5)
вправи з техніки мовлення, виразного читання художніх текстів,
виголошення власних промов; 6) коротке усне повідомлення про прочитаний
у газеті, журналі матеріал із короткою оцінкою-рекомендацією; оціночний
виступ про книгу, спектакль, екскурсію, передачу тощо; 7)
повідомлення-рекомендація із власного життєвого досвіду відповідно до
різних ситуацій побутового чи громадського життя (як допомагати мамі, як
доглядати за домашніми тваринами, як посадити дерево тощо); 8)
стимуляція поетичної творчості дитини, зокрема на рівні творення казки,
мінівіршів на задану тему тощо.

Пропонуються такі варіанти творчих завдань для дітей, які виявляють
особливу схильність до словесної творчості: 1. Скласти казку на тему
“Пори року” на основі вражень від екскурсії до лісу, на річку, море, у
поле тощо. 2. Скласти маленький віршик на вільну тему, виразно прочитати
його перед класом. 3. Продумати гру або сценарій на вільну тему,
наприклад, “День народження мого друга”.

Мета першого етапу – до кінця навчання у початковій школі сформувати
вміння: 1) уважно читати і розуміти текст (навчальний, художній,
публіцистичний), осмислюючи кожне слово, кожне поняття; 2) працювати з
лексикографічними джерелами; 3) визначати основний смисл твору (тексту),
виступу, задум автора; 4) уважно слухати промовця, ставити коректні
запитання в етичній формі; 5) виразно читати текст, уміло передаючи
смислові й емоційні відтінки відповідно до задуму автора; 6)
дотримуватись орфоепічних норм української мови, уникаючи негативної
інтерференції близькоспоріднених мов; 7) складати план переказу тексту,
використовувати його під час виступу разом з додатковим ілюстративним
матеріалом; 8) використовувати певну роль у власному чи чужому сценарії,
грі.

Другий етап (4–7 класи) – школа діалогу і культури спілкування.

Навчальні завдання не зазнають принципових змін порівняно з першим
етапом, але акцент робиться на форму діалогу. Вчитель добирає такі
художні й публіцистичні твори, матеріали теле- й радіопередач, які
стимулюють формування в учнів умінь та навичок ведення конструктивного
діалогу, активного спілкування. Власна творчість дітей спрямовується на
активне спілкування в процесі діалогу і полілогу.

Основні форми роботи: 1) елементи оглядового, орієнтуючого читання
(зміст анотації, передмова, висновки, післямова тощо) з метою виявлення
образу автора і його задуму; 2) складання власних анотацій до текстів
науково-популярного, художнього жанрів; 3) художня розповідь за
самостійно складеним планом з елементами власної оцінки життя й
творчості письменника, вченого, громадського діяча тощо; 4) добирання
тем для колективного обговорення на засіданнях клубів (цікавих
зустрічей, історичного, літературного тощо); 5) конкурс на краще
інтерв’ю; 6) стислі цікаві повідомлення за матеріалами преси; 7)
короткий бібліографічний огляд новинок літератури з метою пропаганди
кращих художніх творів, формування стійкого мотиваційного інтересу до
читання; 8) конкурс на краще читання власної поезії, оповідання, байки
тощо.

При цьому учням можна запропонувати завдання творчого характеру:

1. Підготувати для шкільного радіо коротке інтерв’ю з цікавою людиною.

P

X

2. Підготувати питання для “круглого столу” з актуальної теми. Взяти
активну участь у його проведенні, дотримуючись правил культури
спілкування.

3. Придумати ігри, побудовані на діалозі, з метою закріплення навичок
культури спілкування.

У кінці цього етапу навчання передбачається сформувати в учнів уміння:
1) вільно користуватися всіма видами читання; 2) складати короткі
анотації на різножанрові тексти; 3) вести розповідь за самостійно
складеним планом з елементами власної оцінки; 4) слухати коротку лекцію
з наступним складанням її плану та формулюванням питань з предмета
лекції; 5) складати план засідання секції, гуртка, клубу; підготувати
сценарій та обговорити його, самостійно проводити засідання із веденням
документації (протокол, резолюція тощо); 6) підготувати і провести
прес-конференцію з гострих питань сучасності, конкурс на краще запитання
за змістом і формую; 7) провести інтерв’ю із цікавою людиною (писемна та
усна форми) із наступним критичним аналізом запитань і відповідей,
розробкою правил спілкування в процесі інтерв’ю; 8) повідомити про
актуальні, цікаві події за матеріалами преси; 9) провести ситуативні
ігри, які імітують правила поведінки у різних сферах спілкування людей;
10) написати листи у газету, журнал, на радіо, телебачення
(індивідуальні, колективні) з актуальних проблем сучасності;
11) організувати різноманітні конкурси творчого характеру, зокрема на
краще виконання ролі у ситуативній грі, у любительській виставі тощо.

Третій етап (7–8 класи) – основи загальної і часткової риторики в
історії та сучасності.

Матеріал для навчання: класичні зразки промов, діалогів (промови й
послання видатних ораторів Давньої Греції, Давнього Риму, “Діалоги”
Платона, Сократа; яскраві промови письменників-полемістів типу
“Послання” І.Вишенського, листування Г.С.Сковороди з М.Ковалинським;
монологи, діалоги, дискусії відомих громадських діячів, учених
письменників наших днів з актуальних проблем сучасності тощо).
Аудіовідеозаписи виступів ораторів (вітчизняних та зарубіжних) на
мітингах, урочистих зібраннях тощо.

Школярам пропонуються такі завдання творчого характеру:

1. Самостійно прорецензувати прослухані лекції з риторики, рідної мови,
літератури тощо.

2. Виступити із 10-хвилинною лекцією з проблем риторики перед аудиторією
однокласників.

3. Розробити сценарій цікавої дискусії для шкільного клубу, гуртка
любителів словесності тощо.

4. Придумати ситуативні ігри з риторики, написати сценарій кожної гри.

На кінець цього етапу навчання учні педагогічних класів повинні на
достатньому рівні оволодіти таким знаннями та вміннями: 1) розкрити
предмет загальної риторики як науки, виявити її зв’язки з іншими
гуманітарними науками; 2) засвоїти принцип та правила ведення полеміки,
дискусії, знати види й типи бесід, діалогів; 3) знати
жанрово-стилістичні особливості монологічних та діалогічних
висловлювань; 4) складати короткий конспект лекції на слух, детальні
реферати й конспекти із виділенням у них логічної основи, задуму автора;
5) розрізняти тему, предмет, проблему обговорення; формулювати головну
думку висловлювання, тобто центральну тезу; 6) виявляти в усних та
письмових текстах основні елементи композиції, на їх основі самостійно
будувати виступи; 7) вміти рецензувати усні й письмові тексти на базі
аргументів риторики; 8) володіти саморецензуванням виступу, письмового
тексту (стаття, лист, ессе тощо); 9) вести бесіду, дискусію на основі
правил риторики та етики; 10) переконливо й аргументовано виступати із
короткими промовами на вільну тему (регламентованими у часі);
11) володіти основними мовностилістичними виражальними засобами у
власних промовах (художні тропи, вербальні й невербальні виражальні
прийоми).

Четвертий етап (9–11 класи) – відродження національної риторичної
спадщини України. Часткова риторика. Еристика як мистецтво ведення
дебатів, дискусій, полеміки..

Матеріал для навчання: зразки промов кращих ораторів українського
риторичного Відродження XVII–XVIII ст., аналіз риторичних курсів
професорів риторики Києво-Могилянської академії, братських шкіл,
університетів тощо. Тексти політичних, судових, академічних, військових,
ділових, рекламних та інших видів та жанрів часткової риторики. Класичні
тексти з проблем еристики (судові та політичні дискусії).

Основні форми й методи навчання: 1) слухання й конспектування повної
лекції з риторики; 2) риторичний аналіз лекції, промови, виступу,
дискусії тощо; 3) аналітичне читання спеціальної риторичної літератури,
конспектування проблемних статей з риторики, еристики; 4) творення
власної лекції, виступу з актуальної проблеми із наступним
саморецензуванням; 5) написання рефератів, виступ із ними на конкурсах,
наукових конференціях школи, гімназії, ліцею тощо від районного до
всеукраїнського рівня; 6) ділові, рольові, інтелектуальні ігри з проблем
риторики, еристики; 7) індивідуальне та колективне тестування учнів на
предмет діагностики інтелектуальних, мовленнєвих, комунікативних умінь
оратора, дискутанта.

Завдання творчого характеру для учнів педагогічних класів:

1. Придумати ситуативні, ділові, рольові, інтелектуальні ігри з проблем
риторики, еристики.

2. Підготувати проблемну лекцію з питань національного красномовства,
еристики, виступити з нею перед аудиторією. Узяти участь в її
обговоренні.

3. Розробити сценарій дискусії, провести дискусію з однокласниками на
цікаву, актуальну тему.

В результаті такої роботи на четвертому етапі планується: 1) на базі
філософсько-публіцистичних, суспільно-політичних промов, текстів,
літературних та політичних дискусій зміцнити й поглибити всі набуті
учителем знання й уміння; 2) сформувати в них готовність до самостійної
риторичної діяльності у різних ситуаціях, у тому числі й нестандартних,
стійкий позитивний мотиваційний інтерес до творчої риторичної діяльності
(участь у різних конкурсах, гуртках, клубах тощо); 3) сформувати основи
риторичної особистості із ефективним мисленням, якісним мовленням,
оптимальним спілкуванням; 4) сформувати основи загальнокультурного рівня
сучасної інтелігентної молодої людини, яка володіє в достатній мірі
усіма видами усної й писемної творчості – основи креативності,
творчості.

Кінцевою метою навчання риторики є формування в учнів таких умінь:
вести бесіду на побутові, політичні, ділові, філософські, історичні та
інші теми, які входять до кола культурної, компетентної людини; слухати
й чути співрозмовника, ставити запитання в адекватній формі, коректно,
етично подавати репліки, вступати до розмови, доповнюючи й розвиваючи
тему бесіди, аргументовано заперечуючи співрозмовникові по суті
проблеми; брати участь у дебатах з проблеми, в якій дискутант є
достатньо компетентним, висловлювати свої думки й судження за нормами
літературного мовлення на рівні строго регламентованих вимог до виступу;
брати участь у дискусіях, суперечках, зберігаючи усі логічні,
етико-психологічні й педагогічні закони, правила; послідовно й доказово
відстоювати власні погляди, якщо вони спрямовані на конструктивне
розв’язання проблеми; виступати перед аудиторією з невеликою за обсягом
монологічною промовою (різною за жанром) на доступну тему, коригуючи її
зміст, обсяг залежно від ситуації; вільно викладати свої думки у формі
статті; висловлювати оцінки, переконання, коментарі стосовно жанру,
виходячи із загальноприйнятих правил; проникати у задум чужого
письмового чи усного мовлення і розрізняти його внутрішній зміст і
глибинні цілі, тобто ефективно читати й слухати, давати
загально-риторичну оцінку прослуханого виступу чи тексту; мати розвинене
мовне чуття, інтуїцію оратора; розуміти риси національної специфіки
виступів та риторичних текстів із скарбниці українського красномовства.

ЛІТЕРАТУРА

Абрамович С. Риторика та гомілетіка. – Чернівці, 1995 – 327 с.

Гурвич С.С., Погорелко В.Ф., Герман М.А. Основы риторики. – К., 1978 –
315 с.

Капская А.И. Основные тенденции развития мастерства слова педагога. –
К., 1988 – 287 с.

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. – К.:
Шкільний світ, 2001. – 23 с.

Рождественский Ю.В. Теория риторики. – М., 1997 – 453 с.

Сагач Г.М. Живе слово лектора. – К., 1991 – 317 с.

Сагач Г.М. Золотослів. – К., 1993 – 357 с.

Сагач Г.М., Юнина Е.А. Риторика в интеллектуальных играх. – К., 1990 –
293 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020