Реферат з педагогіки
Формування навичок швидкого, правильного, свідомого та виразного читання
План.
Вступ
Методи і прийоми навчання швидкого читання.
Навчання правильного читання.
Усвідомлення прочитаного тексту.
Виразність читання.
Список використаної літератури
Додатки
Вступ.
Навчити дітей добре читати – одне із най важливіших завдань школи.
В.О. Сухомлинський зазначив, що без високої культури читання немає ні
школи, ні справжньої розумової праці, що погане читання – ніби брудне
вікно, крізь яке нічого не видно.
Виробити в учнів уміння самостійно поповнювати свої знання можливо лише
тоді, коли вчитель навчить кожного з них (навіть того, хто має
уповільнене мислення, обмежені здібності) читати свідомо, швидко,
правильно. А коли зникне поскладове читання взагалі, помилки стануть
одиничними, а темп читання наблизиться до темпу розмовної мови, тоді
можна починати роботу над виразністю, що і є кінцевою метою навчання
читати вголос.
1. Методи і прийоми навчання швидкого читання.
Протягом першого року учні в основному навчаються читати вголос,
свідомо, правильно, плавно, по складах переходячи в кінці року на
читання цілими словами. Закладаються у цей час і початки виразного
читання, особливо знайомого тексту.
Швидкість є однією з якостей читання, яка забезпечує усвідомлення
тексту. Занадто швидке читання і занадто повільне читання заважає
усвідомленню. При швидкому читанні мозок дитини не встигає схопити зміст
у цілому. А повільне читання призводить до того, що учень забуває
прочитане, не може усвідомити речення, весь текст, бо частини змісту
випадають з його пам’яті.
За надто швидке і повільне читання не дає можливості іншим учням стежити
за читанням свого товариша, призводить до того, що клас в цілому по
суті не працює.
У позакласний час з учнями організовую інсценізацію творів. Ця робота їм
дуже подобається. Діти читають свої ролі, інколи майже в двічі швидше
ніж твори в класі. При чому швидкість відповідає характеру персонажів,
сприяє кращому усвідомленні твору в цілому.
Сформувати навички читання вголос допомагає система прийомів і вправ, що
вдосконалюють здорове сприймання і вимову. Ці вправи спрямовані на
розвиток зіркості до буквеного складу, слова тобто правильність читання,
і, на збільшення „поля читання”, тобто на розвиток його швидкості.
Для виховання зіркості варто добрати слова з читаного на уроці тексту й
поняття з незначною відмінністю в буквеному складі. Учням пропонують
прочитати ці слова і пояснити різницю в їх написанні і значенні.
Для розширення „поля читання” раджу скористатися методом моментального
зорового сприйняття, який, до того ж дає можливість сповнити лексичний
запас дитини. Виготовляю картки зі словами різного буквеного складу,
зображені друкованим шрифтом.
Наприклад:
І. Набори карток з односкладовими словами.
1. з двох літер: ау, уа, ои;
2. з трьох літер: мак, рак, лак;
3. з чотирьох букв зі збігом двох приголосних у кінці: вовк, банк;
4. з чотирьох букв зі збігом двох приголосних на початку: стіл, кран;
5. з п’яти букв зі збігом трьох приголосних на початку: стриж, згриз.
ІІ. Набори карток з двоскладовим словами.
ІІІ. Набори карток з трискладовими словами.
ІV. Набір карток з багатоскладовими словами.
Кожна картка показується класу протягом 1 секунди. На вправу
відводиться до 1 хв.: 10с. на читання 10 слів, а решту часу на перевірку
прочитаного.
У багатьох людей артикуляційний апарат нерозвинутий, говорять вони тихо,
невиразно. Тому на кожному уроці вивчаю скоромовки. Скоромовки підбираю
на кожну букву алфавіту.
Для вдосконалення вимови необхідно систематично практикувати вправи з
розвитку мовлення учнів. Погане мовлення породжує нерозбірливе читання,
що знижує рівень розуміння прочитаного.
Практикую:
промовляння голосних у різних сполученнях:
і-й, е-і, а-е, и-у, і-а-е, и-е-і;
– голосних з приголосними: ри-ир, тр-три, тр-ра
– „біг по дорожці”: ши-ша-шо-шу-ше-ші; дже-джо;
вимови складів: пошепки-повільно-швидко: ла-ра-ру-ло, рі-ре-ли-лу,
ре-лі-ри-ла; ри-ло-ра-лі;
Щоб підготувати молодших школярів до швидкого читання, необхідно
практикувати вправи на збільшення „кута зору”. Для цього я заготовлюю
плакати, або дошку на якій записую слова:
Автор
Атлас
Атом
Акробат
Апарат Атлас
Атлет
Арешт
Атракціон
Автомобіль
учням пропоную за 5-10с. прочитати мовчки слова не розбиваючи на склади,
а миттєво пізнаючи їх. Діти мають навчатися читати згори вниз. Для
цього учень спрямовує погляд не на окреме слово, а на весь рядок,
розширивши поле зору, погляд ковзає по центру колонки, трохи
коливаючись з одного боку в другий.
Періодично слід давати завдання: „хто найшвидше прочитає?”, „хто
прочитає текст за 1 хв?”.
Навчаючи своїх вихованців читати, прагну досягти, щоб вони вправно
володіли технікою, тобто читали в міру швидко і правильно.
2. Навчання правильного читання.
Правильним є таке читання, коли всі звуки, склади і слова вимовляються
правильно, з відповідним наголосом. Наголос відіграє значну роль: він
може спотворити весь зміст, зробити слово не зрозумілим або надати йому
іншого змісту (брати і брати).
Учнів потрібно навчати правильно вимовляти слова тоді вони й читатимуть
їх правильно. Тому я виписую слова, в яких учні можуть зробити помилки в
наголосі. Добираю приказки, прислів’я, загадки, вірші з цими словами,
вивчаю їх з дітьми у добукварний і букварний періоди. На всіх уроках
завжди виправляю учнів, якщо вони не правильно вимовляють слова.
Систематична робота над наголосом сприяє виправлення усної мови учнів та
набуттю навички правильного читання.
Неправильне читання не може бути свідомим і виразним. Тому на
правильність читання потрібно звертати увагу в усіх класах. Вона є
програмною вимогою. Тому в першому класі діти вчаться читати плавно по
складах, з поступовим переходом на читання з цілими словами.
3. Усвідомлення прочитаного тексту.
Усвідомлення – основна якість читання. Свідоме читання у першому класі
забезпечується встановленням асоціативного зв’язку слів та зв’язку слів
з певними конкретними образами дійсності.
Інколи доводиться спостерігати, як першокласники, пройшовши читання того
чи іншого тексту не можуть передати своїми словами зміст. Створюється
враження, що діти нічого не розуміють. Насправді це не так! Якщо цих
учнів попросити намалювати те, що вони запам’ятали з перечитаного, то у
своєму малюнку вони відобразять зміст прочитаного тексту. У
першокласників уміння малювати ще недосконалі, але діти залюбки беруться
до нього, охоче відтворюють читане, розповідають зміст своїх малюнків.
Вони начебто бачать зміст прочитаного, а тому краще розуміють його,
запам’ятовують.
Якщо мовчання учня сприймати за нерозуміння читаного тексту і не
допомогти йому розвивати мову, то цей учень бути постійно перебувати в
числі невстигаючих. Тому учневі щоразу потрібно вказувати на недоліки в
його малюнку шляхом порівняння з роботами інших дітей, у процесі бесід,
заохочень. Для слабких учнів малювання до тексту взагалі необхідне. Ці
учні не можуть одразу зробити висновок, спіймати головне. Тому спочатку
їм потрібно читати текст 5-6 разів, окрім цього в перші дні – ставити
додаткові запитання, наприклад: про що говориться у вірші? Скільки
предметів в ньому описує автор? Які з них головні? Чого не вистачає у
твоєму малюнку?
Отже, малювання ілюстрацій до тексту – ефективний і необхідний прийом у
роботі з першокласниками. Якщо протягом місяця проводити подібну роботу,
це позитивно вплине на засвоєння програмового матеріалу не тільки з
читання, але й з інших предметів.
4. Виразність читання.
Щоб читати виразно, учні мають навчатися аналізувати твір, визначити
емоційний настрій твору, героїв, автора; уявляти описані картини
розуміти їх зміст, мати про них свою думку тощо; користуватися
інтонаційними засобами виразності.
На основі інтонаційних схем речень можна навчити дітей дотримуватись
пауз.
, – „один”
; – : – „один, два”
. ! ? – „один, два, три”.
Перед абзацом – „один, два, три, чотири”.
Після заголовка – „один, два, три, чотири, п’ять”.
З метою підготовки до виразного читання доцільно використовувати такі
вправи.
Прочитай речення з різною інтонацією.
Прочитай речення з різною силою голосу.
Прочитай речення з різною швидкістю.
Перестав слова в реченні.
Заміни одне слово.
Прочитай, змінюючи логічні наголоси.
Визнач загальний настрій твору.
Зроби інтонаційний малюнок речення (визнач тон, темп читання, паузи,
логічні наголоси).
Для полегшення роботи над виразністю читання учням можна запропонувати
пам’ятку „читай виразно”. (дивись додаток).
Неабиякий вплив на вдосконалення читацьких навичок мають такі види
роботи, як читання в особах, інсценування творів, добір слів, що
римуються, відгадування загадок у риму, доповнення рими у віршах,
дописування віршів, казок.
Робота з художнім текстом на уроці – це зустріч із прекрасним, пошуки та
відкриття, спілкування дітей з учителем та автором. Лише такий підхід
методики уроку можна вважати сучасним.
А завдання вчителя початкових класів – виховати в учнів естетичне
сприймання художніх творів, допомогти їм усвідомити моральну красу
персонажів. Успішно вирішити їх можна за умови добре спланованих уроків.
Вдосконалення навичок правильного, свідомого, виразного, швидкого
читання, творчі завдання сприяють не лише заохоченню до роботи з
текстами, книгами, але й допомагають пізнавати великий і складний світ
навколо себе маленькій людині, що прагне самоствердитися в ньому і
виявити себе як особистість.
Список використаної літератури.
Початкова освіта. –К.: Шкільний світ, 2004 – №41, – с.8(16)
Початкове навчання та виховання. – Харків: Основа, 2005-№29-30, -с.38
(88)
Початкова освіта. –К.: Шкільний світ, 2003 – №46.
Додаток
Пам’ятка „Читай виразно”
Перечитай текст уважно. Визнач зміст, думки, почуття, настрій і
переживання героїв, автора.
Визнач своє ставлення до подій.
Подумки уяви собі їх.
Виріши, що будеш повідомляти при читанні слухачам, що вони повинні
зрозуміти (яке твоє завдання як читця).
Обміркуй відповідно до цих завдань і обери інтонаційні засоби – тон,
темп, читання, поміть паузи, логічні наголоси.
Прочитай спочатку текст вголос для себе. Не забудь, що ти промовляєш
текст перед слухачами і спілкуєшся з ними.
Прочитай текст виразно.
PAGE
PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
