Формування моральної культури молодших школярів у навчальному процесі.

Зозуля Надія Федорівна,

Новіцька Ганна Станіславівна,

Уралова Лариса Теркашівна,

вчителі початкових класів

Гродзевськогого НВК

Уманської районної ради

Формування моральної культури молодших школярів

у навчальному процесі

Проблема виховання моральних цінностей у школярів – це одна з
фундаментальних проблем педагогіки. Важливим елементом формування
культури особистості В.О.Сухомлинський вважав засвоєння вимог, правил,
норм поведінки, в яких розкривається «азбука моральної культури». Він
завжди приділяв особливу увагу моральному вихованню. На його думку, це
цілеспрямований і систематичний вплив на свідомість та поведінку людей,
що формує у них моральні якості відповідно до ідеалів та принципів
моралі.

Діти відрізняються одне від одного темпераментом, характером,
здібностями, інтересами, нахилами. Тому у процесі морального виховання
необхідно враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів. З
огляду на це, у вихованні молодших школярів переважає привчання над
переконанням. Діти цього віку не завжди у змозі усвідомити важливість і
необхідність дотримання визнаних у суспільстві норм і правил поведінки.

Отож, учителі молодших класів виступають у ролі безпосередніх
організаторів, і саме вони в процесі повсякденного життя і діяльності
підводять дітей до розуміння норм і правил поведінки. Адже, чим менший
вік дитини, тим безпосереднішим має бути моральне виховання, її
необхідно не навчати, а привчати до добрих вчинків, нахилів, манер,
навичок та звичок культурної поведінки. В.О.Сухомлинський писав, що
«мистецтво і майстерність морального виховання особистості полягають у
тому, щоб моральні цінності розкривалися перед юними серцями в яскравих
образах, які захоплюють думку і хвилюють душу, пробуджують прагнення до
ідеалу».

?

Oe

@ N Ae AE Z

o

o

h

o

h

h

+. Вона допомагає засвоювати правильні судження про моральні явища,
відкидати хибні. Критеріями для моральної оцінки є ті моральні норми,
правила, які вчитель ставить до учнів. Він піддає моральній оцінці
ставлення учнів до навчання, стосунки в колективі, взаємостосунки між
ними.

Деякі вчинки залежать від конкретної ситуації. Важлива, перш за все,
оцінка мотиву, бо саме в ньому закладено моральне обґрунтування вчинків.
Педагог не повинен переносити моральну оцінку вчинку на особистість
дитини в цілому. Ця оцінка відображається на уявленні дитини про
моральність взаємостосунків. Також оцінка орієнтує учня на те, правильно
чи неправильно він вчинив, як саме його вчинок збігається чи розходиться
з вимогою, нормою. Спочатку дається норма поведінки, виражена у вимозі,
яку потрібно наслідувати, а потім оцінка реальної поведінки. Не можна
вважати моральними ті вчинки, які здійснюються через боязнь покарання
або через власну вигоду.

Батьки і вчителі мають домагатися того, щоб діти звикали поводитися
морально. Це формуватиме у них моральну самосвідомість, розуміння
морального добра, і вони зможуть стати морально вихованими
особистостями.

Формування у дітей моральних мотивів, їх реалізація в поведінці –
важливий напрямок у роботі вчителя. І він має бути вирішальним у період
становлення особистості. Уміти бачити і виділяти в будь-якій діяльності
учнів моральність, пов’язану з їхнім ставленням до людей.

Педагог працює для того, щоб виховати в учня моральні цінності,
прикладає зусилля аби перед свідомістю дітей розкривалися одухотворені
образи людей з високою моральністю, духовністю, які боролися за
утвердження в житті ідеалів добра та справедливості. Важливо, щоб у
дитячих душах утверджувалися моральні цінності та ідеали, які
сформувалися протягом тисячолітньої історії українського народу.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *