Формування ключових компетентностей молодших школярів у контексті викликів сьогодення (реферат)

Формування ключових компетентностей молодших школярів у контексті
викликів сьогодення

1.Актуальне завдання сучасної школи в формуванні ключових
компотентностей молодших школярів

Перед сучасною школою постає завдання виховати особистість, здатну до
життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій
шлях у житті зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою
завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в
різних сферах діяльності. Сучасний світ пред’являє високі вимоги до
діяльності людини, конкуренто спроможною може бути лише по-справжньому
компетентна особистість.

Основною метою початкової загальної освіти є всебічний розвиток та
виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися,
формування повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і
навичок, умінь і навичок здорового способу життя. За роки навчання в
початковій школі учні мають набути достатній власний досвід культури
спілкування і співпраці у різних видах навчальної діяльності,
самовираження у творчих видах завдань.

Набуття загальнонавчальних та цільових компетентностей діяльності є
фундаментом подальшого успішного навчання школяра в основній школі.

Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних,
відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні
соціальних виробничих і економічних завдань. Виконання цих завдань
потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини,
умінь самостійно здобувати нові знання та розв’язувати проблеми,
орієнтуватися в житті суспільства. Саме ці пріоритети лежать в основі
реформування сучасної загальноосвітньої школи, головне завдання якої —
підготувати компетентну особистість, здатну знаходити правильні рішення
у конкретних навчальних, життєвих, а майбутньому і професійних
ситуаціях. Тому актуальним завданням сучасної школи є реалізація
компетентнісного підходу в навчанні

Компетентність- це здатність застосовувати набуті знання, вміння,
навички, способи діяльності, власний досвід у нестандартних ситуаціях з
метою розв’язання певних життєво — важливих проблем. Компетентність є
особистісним утворенням, яке проявляється в процесі активних самостійних
дій людини.

2. Ситуація успіху «Вчитись легко, коли вчитись цікаво».

У вступі до «Програми для середньої загальноосвітньої школи .

(1-4 класи) зазначено, що до складу життєвих навичок молодших школярів
входять:

— організаційні навички (опанування школярами раціональних способів
організації власного навчання);

— загальнопізнавальні навички (уміння спостерігати, розмірковувати,
запам’ятовувати й відтворювати матеріал);

— загальномовленнєві навички (основні елементи культури слухання і
мовлення);

— контрольно- оцінні навички (засвоєння учнями способів перевірки та
самоперевірки, оцінювання одержаних результатів)

Молодший шкільний вік є визначальним у подальшому розвитку особистості
та формуванні базових компетентностей.

Спираючись на закони розвитку дитини 6-10 років, стратегічне завдання
школи створити умови для повноцінного цілісного розвитку дитини та її
самоактуалізації.

Це — задоволення базових потреб дитини в активності, їнформації,
створенні умов для розвитку її індивідуальності;

— надати кожній дитині можливість самоствердження у найважливіших для
неї видах діяльності, з максимальним розвитком її здібностей та
можливостей;

— створення емоційно-ціннісного поля взаємостосунків «учитель – учень»,
«учень – учитель», «учні – учитель» Тому я поставила за мету сприяти
розвитку життєвих компетентностей учня та формуванню його життєвих
навичок, необхідних для становлення основ індивідуально-особистісної
життєтворчості, а саме:

-здобуття життєвого досвіду, організовувати навчально-пошукову,
дослідницьку діяльність учнів;

-життєве прогнозування;

-прийняття рішень та планування дій;

-розв’язання типових життєвих завдань, організовувати тісну співпрацю з
батьками, як першими вчителями і партнерами;

-самоорганізація та самовиховання (навчальні ситуації, дискусії, що
спонукають дітей до активного обміну думками)

-надати можливість обдарованим дітям розвивати творчий потенціал.

Усім відома істина – діти початкових класів люблять учитись, але часто
забувають діти люблять учитися добре! І тому головне завдання вчителя –
створити умови, що забезпечать дитині успіх у навчанні, відчуття радості
від того, що «я знаю», «я вмію».

Учителеві потрібно організовувати навчальну діяльність таким чином, щоб
кожен (обов’язково кожен) відчув силу успіху, що надихає. Адже саме
невдачі у навчанні призводять до того, що учень починає втрачати віру в
себе, в свої можливості. І педагог повинен вчасно підтримувати учня,
похвалити навіть за не значимий крок до пізнання.

Ще Ян Амос Коменський закликав зробити працю школяра джерелом розумового
задоволення і душевної радості. І не було відтоді жодного педагога, який
прогресивно мислить і психолога, який не вважав би за необхідне, щоб
дитина відчула: навчання – це радість, а не тільки обов’язок, навчанням
можна займатись із захопленням, а не просто через потребу.

Створити ситуацію успіху для кожного школяра можливо через формування
ключових компетентностей. І саме нам, учителям, не слід забувати слова
В. О. Сухомлинського: «Є успіх, є бажання вчитися. Особливо важливо це
на першому етапі навчання – в початковій школі, де дитина не вміє долати
труднощі, де невдача приносить справжнє горе».

«Школа радості» В.О. Сухомлинського стала для мене прикладом,

як потрібно вести по сходинках дитину,

щоб вона не відчула втоми, хотіла вчитись творити.

Працюю за формулою «Вчитись легко, коли вчитись цікаво»

Провідні ідеї:

— урок має бути цікавим, з необхідним дидактичним матеріалом;

— виклад матеріалу доступний;

— пошук істини;

— розвиток здібностей;

— використання інтерактивних технологій,

— розвиток зв’язного мовлення.

Часто проводжу нестандартні уроки:

— урок — подорож, урок — конкурс, урок — вікторина,

— брейн — ринг, пошук, урок – казка,

— підсумкові уроки «Самий, розумний»

Кожна дитина має усвідомлені (і неусвідомлені) природні духовні потреби,
які вимагають негайного або поступового задоволення, втілення в якійсь
сфері переживань, почуттів чи діяльності. Але щоб духовна потреба змогла
реалізуватися, доводиться вчитися, аби стати компетентним у жаданій
сфері. Так виникає необхідність у формуванні певних компетентностей.
Саме на успішність задоволення природних потреб учнів, що зробить їх
компетентними та Створення ситуації успіху породжує радість. І якщо
дитина усміхнена протягом дня, це є свідченням того, що вона відчуває
свою значимість як особистість, як потребу в ній всього колективу і все
це спрацьовує на позитивний результат у досягненні поставленої мети.
Адже, якщо до радості учня додати радість батьків, утвориться сімейна
радість. А вона є підґрунтям для творчої співпраці вчителя з учнем, з
батьками. Ця радість, створена ситуацією успіху, є запорукою успіху
дитини, досягнення високих результатіві застосуванні цих знань в
подальшому житті дитини.

Формування ключових компетенцій реалізується в освітніх галузях і
навчальних предметах. При цьому кожний предмет забезпечує реалізацію тих
складових змісту ключових компетенцій, для формування яких має необхідні
умови.

3. Гра як один з методів формування ключових компотентностей.

Предмет українська мова спроможний забезпечити формування і розвиток
таких ключових компетенцій, як: комунікативна, соціальна,
загальнокультурна, уміння вчитись.

Щоб забезпечити ключову комунікативну компетентність в учнів необхідно
сформувати готовність до спілкування з іншими людьми. З цією метою
школярі повинні оволодіти:

— різними видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання,
письмо);

— — Мовою, як засобом спілкування.

Ключова соціальна компетенція передбачає здатність діяти в життєвих
ситуаціях відповідно до норм і правил.тому учнів слід навчити:

— продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі та команді; —
виконувати різні соціальні ролі;

— брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх виконання.

Загальнокультурна ключова компетенція передбачає формування:

— — культури міжособистісних відносин:

— — толерантної поведінки:

— — моральних якостей:

— — культурної спадщини українського народу.

Ключова компетенція уміння вчитися — це навчити учня організовувати і
контролювати свою навчальну діяльність.

Для досягнення успіху в формуванні ключових компетентностей велику роль
відводжу іграм, інтерактивним технологіям навчання, елементам
розвивального навчання, диференційованій індивідуальній роботі з
окремими учнями.

А. Макаренко вважав дитячі рольові ігри такими ж важливими для розвитку
дитини, як для дорослого справжню працю. Однак підкреслював: тільки та
гра є педагогічно доцільною і цінною, в якій дитина активно діє,
мислить, будує, комбінує, моделює людські взаємини.

В іграх з фіксованими правилами (рухливі, дидактичні) діти виявляють
творчість, придумуючи нові варіанти, використовуючи новий ігровий
матеріал, з’єднуючи кілька ігор в одну тощо. Наприклад, з’явилася нова
гра – «Зоологічне лото». Ведучий по черзі відкриває маленькі картки і
показує їх учасникам. Через кілька днів хтось з дітей говорить: «Так
грати нецікаво: подивився на картинку і знайшов тваринку у своїй картці.
Нехай ведучий просто називає тварину, а не показує картку». Потім діти
придумують ще один варіант: ведучий говорить, де живе тварина і з якої
букви починається його назва. Таких ускладнень може бути багато, усе
залежить від фантазії учасників. Але незмінною залишається спрямованість
дитини на рішення ігрової задачі в межах прийнятих правил.

Особливу групу становлять творчі ігри. До них належать ті, у яких дитина
виявляє свою вигадку, ініціативу, самостійність. Творчі прояви дітей в
іграх різноманітні: від придумування сюжету та і змісту гри, пошуку
шляхів реалізації задуму до перевтілення в ролях, заданих літературним
твором. Залежно від характеру творчості дітей, від ігрового матеріалу,
використовуваного в іграх, творчі ігри поділяються на режисерські,
сюжетно-рольові, театралізовані, ігри з будівельним матеріалом.

Молодший шкільний вік – період розвитку гри-фантазування. Вченими
відзначається цінність гри як особливої творчої діяльності, у ході якої
дитина творить новий сюжет в ідеальному плані (у вигляді уявлень). Гра
найчастіше розгортається довкола якого-небудь вигаданого героя –
іграшки, персонажа казки, мультфільму. Образи, створені уявою, одержують
оформлення завдяки таким засобам, як: мовні характеристики, рухи,
міміка, жести, експресивні прояви. Основа гри-фантазування –
співтворчість педагога і дітей у придумуванні ігрових подій, послідовно
зв’язаних між собою. Плідним є навчання дітей зміни сюжету знайомої
казки (твір з новою кінцівкою, включення персонажів з інших казок,
продовження казки, змінення ситуацій та ін.). Спрямувати фантазію дитини
в нове русло можна за допомогою моделювання, створення схем казкового
сюжету, використання символічного зображення персонажів, використання
загадок, кросфордів, ребусів.

Eсь порядку, запропонує їм виконати деякі тренувальні вправи. На зразок:
діти, вийміть з портфеля підручник, зошит, щоденник, ручку, олівець,
лінійку. Покладіть щоденник у правий верхній куточок парти, на нього
покладіть підручник. Олівець і ручка повинні лежати в заглибині, а
лінійка – у лівому верхньому куточку. Зошит покладіть перед собою трохи
навскоси (учні виконують, а Всезнайка з вчителем перевіряють, кращих
школярів відзначають похвалою).

Значні можливості у початковій школі, особливо в перших-других класах, є
для проведення ігор-занять та ігор-вправ. Так, на уроках навчання
грамоти, наприклад, за допомогою гри-вправи «Чарівний мішечок» (варіанти
«Чарівний глечик». «Чарівна скринька» тощо) я закріплюю різноманітні
вміння та навички. Набір предметів у мішечку, звичайно, різний, залежно
від теми і мети навчання. Це можуть бути іграшки, у назвах яких є літери
чи склади, що вивчаються; маленькі предмети, які необхідно описати, та
ін.

Працюючи творчо на уроках використовую елементи змагання: хто більше
назве слів, відгадає загадок, найкраще виконає завдання, швидше
обчислить тощо.

Ознайомлюючись із навколишнім середовищем, діти охоче грають у сюжетні
ігри («Ми прийшли до театру», «Я збираюся в гості», «На дні народження»
та ін.), які розвивають уяву, спостережливість, спонукають до
самоконтролю. Адже учні діють у ситуаціях, близьких до їх життєвого
досвіду.

Таким чином, використання дидактичних ігор на уроках робить процес
навчання не лише цікавим, а й сприяє швидкому формуванню у молодших
школярів загальнонавчальних навичок та вмінь. Адже граючись, діти
вчаться, а навчаючись – граються

Аби підсумок уроку не був важким для сприймання і щоб дітям було цікаво,
під час вивчення теми «Розвиток уявлення про текст, його тему і мету.
Добір заголовка» (Рідна мова), я використовую гру «Будь уважним».

Учні повинні прослухати текст і сказати, чи відповідає заголовок темі та
меті тексту.

Курличуть в небі журавлі

У кінці вересня-жовтня птахи відлітають на південь. Відлітають вони
по-різному. Зграї шпаків і граків летять на великій висоті. Журавлі
прямують правильним трикутником. Гуси летять вервечкою, а качки – прямою
шеренгою. Зозулі відлітають поодинці.

Вивчаючи тему «Зв’язок між реченнями в тексті. Спостереження за різними
засобами зв’язку. Частини тексту», підсумок уроку подаю у формі ось
такої гри «Віднови прислів’я»:

Вірний друг-то…                                       друзями.

Птах сильний крильми, людина…             найбільший скарб.

Друзі пізнаються…                                     у біді.

Цікавою для дітей є й гра «Будівельник» (тема: «Споріднені
(спільнокореневі) слова. Корінь слова»):

Матеріал для гри: магнітна дошка, картки з морфемами (хат, – к, – н,
очк, – оньк).

Завдання: з поданих морфем збудуйте слова. (Хата, хатка, хатиночка,
хатонька).

4. Види вправ для формування предметних компетенцій на уроках рідної
мови.

На уроках читання для розвитку комунікативних вмінь теж використовую
цікаві ігрові завдання та вправи. Наприклад, для розвитку уваги і
швидкості читання (тема «Мова барвиста, мова багата»):

• «Добери риму».

Діти шукають у вірші слова, які мають співзвучну кінцівку до слів:
Україна, вперше, збагне, небокрай, незглибимий

• «Знайди пару».

Діти переглядають вірш і знаходять пари до слів: перше, рідній, зелений,
коханий, тополиний, гне, почує, шумить, промовля, одкривається (до
прикметників – слова, ознаку яких вони виражають; до дієслів – слова, на
дію яких вказують).

На розвиток читацьких навичок (тема «Книга корисна, коли її читають.
Василь Сухомлинський «Спляча книга»):

«Чи є в оповіданні такі речення?»

Учитель читає речення. Учні відшукують його в тексті.

1.У ній розповідалось про могутнього богатиря. (Так.)

2. Але минуло вже багато років, як Книгу читали. (Ні.)

3. Часто до Книги приходили гості. (Ні.)

4. На полиці лежала Спляча Книга. (Ні.)

5. Стали вогненні букви меркнути. (Так.)

• «Знайди ознаки».

• Читює слово, що означає назву предмета. Учні повинні знайти у тексті і
прочитати ознаки цього предмета. (Наприклад, «країни – далекі», «звірі –
небачені», « весна – рання, тепла»….).

Слова для гри можна називати або показувати на картках-блискавках:
книга, богатир, залізо, слово, людина, палітурки, букви.

На розвиток фонетичного слуху можна подати таку вправу-гру «Впіймай на
гачок» (тема «Ми всі – природи рідної частинки»).

Учитель називає однакові слова, а серед них таке, що відрізняється лише
одним звуком. Діти повинні назвати це слово («спіймати на гачок») і
запам’ятати.

Лети – лети – лети – мети – лети.

Кулак – кулак – кулак – кулик – кулак.

Комашка – ромашка – комашка – комашка.

Як підсумок теми «Від слова – до книги» використовувались такі ігри:

• «Знавці назв творів та їх авторів».

1. Автор вірша «Вже брами літа замикає осінь…». (Л. Костенко).

Хто з поетів написав «Пісеньку про куличка»? (Д.Білоус).

2. Автор вірша який закликає: «Ми кожну річку і горбок від лиха зберегти
повинні!» (Г. Черінь).

3. Хто з українських поетів закінчує вірш словами: «Дівчина літом
веселим зоветься…»? (М. Рильський).

4. В яких творах героями виступають діти? Пригадайте авторів цих творів.
(К. Перелісна «Песик і хлопці», О. Донченко «Лісовою стежкою», О. Буцень
«Наше відкриття», В. Сухомлинський «Сергійкова квітка»).

• «Про кого іде мова?»:

1. Хто «важко віддає плоди,… людей хапає за рукава»? (Шипшина).

2. Хто в оповіданні «грається променем, грається листом. Не розлучається
з нашим дитинством»? (Білка).

3. Кого діти знайшли «на болоті біля річки… із пораненим крилом»?
(Журавлика).

4. Хто «застудився, а тепер лежить під пледом, п’є гарячий чай із
медом»? (Соловейко).

Отож, коли проводити урок-гру чи використовувати елементи дидактичної
гри на уроці (цікавинки, кросворди, загадки тощо), то ефективніше
проходить процес формування загальнонавчальних умінь і навичок, а
навчання перетворюється на захоплюючий процес. Тому потрібно органічно
включати гру у структуру уроку; посилити розвивальну спрямованість
дидактичної гри; вміло керувати процесом ігрової діяльності.

Сучасне життя вимагає,

щоб дитина в початкових класах навчилась висловлювати свої думки
логічно, виразно, щоб пройшла початковий курс ораторського мистецтва.

Будь- яка творча робота дає можливість висловити власну думку,
розповісти про незвичайні спостереження. Дуже важливо розвивати творчі
навички, мислення та творчу уяву дітей.

З цією метою я пропонуємо використовувати наступні мовні ігри.

1. Спиши слова. Підкресли у кожному слові першу букву. Утвори і запиши
нове слово, склади з ним речення.

Урожай, край, річка, айстра, їжак, нива, акація.

2. Гра «Хто швидше?». Утвори нові слова, змінюючи лише одну букву.

Шило- мило, колос-голос, чайка-гайка, шишка-мишка, роса-коса.

Склади з ними речення.

3. Гра «Віднови вірш на основі рими»

В берег вдарила з розбігу (2)

Як ріка зламала кригу, (1)

Припливла в човні весна (4)

Без вітрила, без весла (3)

4. Допиши вірш

………………..до нас прийшла.

………………..дари принесла.

Опадають з дерев…………

Відлітають від нас………..

Короткі стали…………

З неба падають……….

5. «Незвичайна математика»

Виконайте дії і прочитайте утворені слова.

Кни + голка – лка + люб …(книголюб)

Біб + ліс – с +олень – лень + тека =…(бібліотека)

6 Прочитай зашифровані слова і запишіть

Б У Р А Т І Н О

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1414 7834

2347 3474

1345 14347

5458 14747

7. Склади ланцюжок слів (5 слів), де останній склад попереднього слова є
першим складом наступного.

Малина…,…,…,….

8. За поданим початком продовж казку. Добере заголовок.

Одного дня, гуляючи у лісі, білка Пустунка почула, як хтось її кличе:

— Білочко, рідненька, допоможи.

— Кинулась Пустунка на голос, перестрибнула через кущ і своїм очам не
повірила…

9. Гра «Радіо»

Ви, диктор і повинні по радіо оголосити, що розшукується дитина, яка
загубилася. Її потрібно описяти, а діти за цим описом повинні відгадати,
хто ж загубився.

10. Постав речення у такій послідовності, щоб вийшло зв’язне
висловлювання Добери заголовок.

Школярі ходили на екскурсію до лісу.

Гарно в лісі взимку!

Був теплий зимовий день.

Дерева одягнулися в сріблясті шати.

11. Доповни речення порівняннями:

На траві блищать росинки, мов…

Сонце ніжно голубило землю, як…

Озеро вибликує на сонці, ніби…

12.Знайди в тексті мовленнєві помилки.

Незабаром літні канікули. Школярі будуть отдихати. Оленка з мамою поїде
до бабушки в село.Дениско з дєдушкой буде на дачі. Всі разом ми знову
зустрінемося першого сентября.

13. Склади 2-3 речення, зв’язані за змістом:

— про маму,

— про друга,

— про любимий урок,

про улюблену пору року.

Навчально- виховний процес будую відповідно до потреб особистості та
індивідуальних можливостей дітей, щоб зростала їх самостійність і творча
активність. В досягненні цієї мети мені допомагає використання
інтерактивних технологій, які грунтуються на діалозі, моделюванні
ситуацій вибору, вільному обміні думками. Робота в парах, групах дає
змогу кожному учневі відчути радість спілкування, перемоги, піднятись на
вищу сходинку знань. Саме інтерактивні методи «мікрофон», «позначка»,
«кубування», «сенкан», «незакінчене речення», «асоціативний кущ» дають
змогу під час проведення уроків розвитку зв’язного мовлення створити
таке навчальне середовище, в якому формується соціальна компетентність,
розвивається світогляд, зв’язне мовлення, характер дитини.

Підводячи підсумок своєї роботи, хочу зазначити, що надія на успіх живе
в кожній людині. Але, на жаль, не кожна надія справджується, тому що
успіх гарантований лише для тих, хто прикладає для його здійснення
власні зусилля. Я з впевненістю можу сказати, що я, інші вчителі, учні й
батьки докладаємо великих зусиль, щоб успіх кожного й успіх всіх був
гарантованим, життєпридатним.

Висновки.

У процесі аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що
уміння вчитися як володіння сукупністю провідних загальнонавчальних
умінь і навичок визнано ключовою компетентністю учнів загальноосвітньої
школи загалом і початкової Всім відомо, що коли вчитель проводить
урок-гру чи використовує елементи дидактичної гри на уроці (цікавинки,
ігри, кросворди, загадки, ребуси, практичні заняття, рольові ігри,
застосовує інтерактивні методи навчання, комп’ютерні технології навчання
), то навчання перетворюється в захоплюючий процес. Тому вважаю, що на
уроці повинно бути якнайбільше завдань, які б спонукали дитину до
улюбленої діяльності. І якщо дитина буде навчатися з бажанням, відчувати
себе маленькою частинкою всього процесу навчання, чекати і разом з усіма
працювати з радістю над новим відкриттям, вміти користуватися додатковою
літературою, довідниками то вона, закінчивши школу, не розгубиться у
вирі життя.

Література

1. Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні // . Рідна школа.
– 2000. – №4. – С. 63–64.

2. Дідух М.В. Ігрові прийоми навчання читати // Початкова школа. – 1991.
– №1. – С. 10–13.

3. Життєва компетентність особистості: від теорії до практики.
Науково-методичний посібник / За наук. ред., І. Г. Єрмакова. –
Запоріжжя: Центріон, 2005.

4. Новікова Т. Розвивальне навчання та формування ключових
компетентностей учнів // Початкова освіта. – 2008. — №41.

5. Можаєва О. М. Формування і розвиток основних компетентностей
особистості в початковій школі // Початкова освіта. – 2009. — №32.

6. Ібряшкіна Н. Формування у дитини емоційно-позитивного ставлення до
шкільного навчання // Початкова освіта. – 2007. — №42.

7. Пономарьова К.Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших
школярів української мови.// Початкова школа. – 2010. — №12

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *