Долучимося до загальної справи – виховання патріотів. 

квітень 2011 р. м.
Марганець

ДОЛУЧИМОСЯ ДО ЗАГАЛЬНОЇ

СПРАВИ – ВИХОВАННЯ ПАТРІОТІВ

З досвіду роботи по патріотичному вихованню, формуванню патріотичних
почуттів через міську комплексну патріотично-спортивну програму
«Козацькими стежками», яка базується на кращих прикладах патріотизму з
часів козацтва, періоду Великої Вітчизняної війни до теперішнього часу.

МАЛИШКО Євгенія Георгіївна, методист управління освіти виконавчого
комітету Марганецької міської ради, голова Марганецької
дитячої організації ДІМ (georgievna.mn@gmail.com)

Протягом усіх років незалежності України багато говорять про виховання
патріотичних почуттів, виховання патріотів України. Але через
відсутність єдиної концепції в державі, єдиних ідеалів, єдиної мети
виросло уже декілька поколінь молодих людей, для яких не існує нічого
святого. В засобах масової інформації часто лунають фрази про те, що без
знань історії немає майбутнього, а насправді історію переписують так, як
зручно на даний момент, щоб закласти у підростаючого покоління хибне
бачення історичного минулого нашої держави. Я вважаю, що мудро було б з
кожного історичного етапу розвитку нашої держави взяти найкраще і на цих
засадах формувати майбутнього громадянина — патріота України.

Педагоги нашого міста намагаються формувати найкращі людські риси
характеру, які притаманні патріоту, на кращих історичних прикладах
часів козацтва, Великої Вітчизняної війни та теперішнього часу. Але
патріот формується не лише в школі та позашкільній діяльності, його
формує стан суспільства, в якому він живе, проблеми, які оточують його
щохвилини: в сім’ї недостатньо коштів на харчування (батько працює в
шахті — отримує копійки); сусіди ніде не працюють, а живуть краще; або
переселенці з м. Запоріжжя, які втратили своє обличчя через пияцтво, і
існують не відомо з якого заробітку; впевненості в майбутньому немає;
навчання не для всіх (якщо вистачить розуму отримати високі бали на
тестуванні, то не знайдеться грошей, щоб просто прожити студентом);
робота не гарантована; біля смітників все збільшується кількість
жебраків. Важко в такій ситуації говорити про гордість та про те, що
необхідно любити, пишатися своєю малою батьківщиною, бути її патріотом.

Та, не дивлячись на все це, я і мої колеги (на ентузіазмі) продовжуємо
виховувати і формувати у наших дітей риси характеру притаманні патріоту.

Про те, що до козацьких осередків необхідно залучати молодь, говорять
багато на різноманітних зібраннях, але щоб молодь усвідомлено зробила
вибір на користь козацьких осередків, необхідно проводити велику
виховну роботу з дітьми і підлітками і лише тоді козацькі ряди
поповняться новими цікавими особистостями.

Мною розроблена концептуальна модель формування громадянина України,
патріота через заходи міської патріотично-спортивної програми
«Козацькими стежками» (кому цікаво, можна ознайомитись на сторінках
газети «Завуч» № 1 січень 2007 року.)

Гра має свою структуру: очолює роботу — Рада гри, допомагає — Рада
консультантів. У міській школі отаманів навчаються курінні отамани та
отамани братств. Кожна школа – козацький курінь (братства 5-8 класів)
на чолі з курінним отаманом та отаманами братчиків. Курінний отаман на
рівні з головами інших напрямків діяльності є рівноправним членом
керуючого органу самоврядування в школі і має право, як і всі інші,
відстоювати свою думку та вносити пропозиції, але я вважаю недоцільним
обмежувати шкільне самоврядування лише козацькою структурою, бо ми
маємо на меті виховати різнобічно обізнану особистість, тому пізнання
кращих надбань козацтва повинно йти через гру. До 18 років необхідно
якомога більше дати дітям різнобічної інформації, пробудити в їх душах
бажання творити добро, а в будь-які організації вони вступлять самі
після повноліття, свідомо обравши свій шлях.

В кожній школі проходить день джури, в ході якого відбувається
навчання братчиків, підготовка до шкільних і міських заходів та самі
заходи.

«З давніх-давен людям відомо: “дерево життя” – це гілочка, на якій
ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого часу, другий —
сучасного, а третій — майбутнього.

Зображення «дерева життя» зустрічається на каменях далеких часів і
свідчить, що люди ще в сиву давнину знали про нерозривний взаємозв’язок
минулого, сучасного й майбутнього. То ж все, що нас оточує – це наслідки
минулого, а в тому, що зараз відбувається, — народжується майбутнє. І
щоб правильно орієнтуватися в житті, треба вивчати минуле свого народу,
його історію.

Історія нашого народу, як і життя окремої людини, має героїчні,
трагічні, щасливі й нещасливі сторінки. Оскільки в героїчному найбільше
проявляється національний характер народу, його душевна краса, його
талант, то ці сторінки особливо хвилюють і викликають почуття
національної гордості.» [Ю. Мицик, С. Плохій, І. Стороженко «Як козаки
воювали», Дніпропетровськ, 1991.]

У 1990 році традиційна військово-патріотична гра “Зірниця”, що
проводилась у місті кожного року вже не могла задовольнити вимог часу та
самих дітей. Так народилася міська патріотично-спортивна гра “Козацькими
стежками”, яка пізніше переросла в міську патріотично-спортивну
програму.

Вперше на фінал патріотично-спортивної гри “Козацькими стежками”
братчики 8-х класів вийшли навесні 1990 року.

У 1993-1994 навчальному році до гри залучились братства 7-х класів.

У 1994-1995 навчальному році – братства 6-х класів.

У 1997-1998 навчальному році – братства 5-х класів.

То ж з 1997-1998 навчального року з‘явилася не просто гра, а система
патріотично-спортивного виховання, втілена в програмі “Козацькими
стежками”.

Перехідний кубок міської патріотично-спортивної програми “Козацькими
стежками” виборювали:

– двічі – козацький курінь ЗСШ № 12 під керівництвом
педагога-організатора Колпак Тамари Петрівни (Директор Соловйова Т.М.);

— по одному разу – козацькі курені:

ЗСШ № 9 під керівництвом педагога-організатора Ульвак Валентини
Василівни (Директор Фролов О.І.);

ЗСШ № 11 під керівництвом Чорної Вікторії Володимирівни (Директор
Перепьолкін С.І.) (2003-2007 р.р.)

(за положенням програми, кубок залишається в школі, якщо її курінь три
роки поспіль посідав перше місце)

Організаторами програми виступають:

— Управління освіти виконкому Марганецької міської ради;

— Марганецька дитяча організація ДІМ.

Фінал гри проходить при підтримці:

міського голови;

міської ради ветеранів;

ВАТ “Марганецький ГЗК”;

відділу у справах сім’ї та молоді, виконавчого комітету Марганецької
міської ради;

Марганецької спілки ветеранів війни в Афганістані;

Козацького товариства “Томаківська Січ” УК.

:

< >

L

v

< >

?????????H?B ? ‚ „ ? ? ?   ? ¬ ? ? ¶ ? ? t

v

°

?

?

ho

ho

ho

ho

fAf*hAejHmOt`~cccccUUUUUUUUUIIIUUUUA

gd.ke

gd91

&

міської патріотично-спортивної програми “Козацькими стежками” є я —
Малишко Євгенія Георгіївна, методист управління освіти, голова МДО
ДІМ.

У травні 1990 року на гру з’явилися учні 8-х класів усіх шкіл міста.

Це була нова гра, яка несла хвилю національного піднесення, нові
незабутні враження для учасників. Гімном гри стала пісня “Ще не вмерла
Україна”, але співали ми її недовго, саме до того часу, як затвердили
музику Державного Гімну України. Тепер урочисті заходи відкриваються
Державним Гімном, а піснею гри стала народна пісня “Ой на горі та й
женці жнуть”.

У 1993-1994 навчальному році до гри залучились братства 7-х класів, вони
готувалися до вікторини “Давно се діялось, колись”, поповнюючи свої
знання з історії козацтва, подій, які пережило наше місто під час
Великої Вітчизняної війни та після неї.

У 1994-1995 навчальному році до гри приєднались учні 6-х класів. Вони
подорожували на козацьку Січ (гра “Подорож на козацьку Січ”), де кожен з
них міг бути в ролі козака: побудувати “свою січ”, зібратись у похід із
козацьким спорядженням, заспівати пісню і наварити козацького кулішу.

У 1997-1998 навчальному році засновано свято “Козацькі розваги” для
братств 5-х класів.

То ж з 1997-1998 навчального року з’явилася не просто гра, а система
патріотично-спортивного виховання, втілена в програмі “Козацькими
стежками”.

У 2005 році започатковано традицію проводити старт
патріотично-спортивної гри “Козацькими стежками” напередодні 14 жовтня –
свята Покрови Пресвятої Богородці – заступниці козаків.

Мета цієї програми формування у дітей та підлітків:

— почуття відданості і любові до своєї Вітчизни, рідного народу;

— гордості за те, що довелось народитись і жити у славетному козацькому
краї на території Великого Лугу, Томаківської Січі (першої із Січей!);

— активного та глибокого вивчення історії нашого регіону від часів
козацтва до сучасності.

Найулюбленішим, наймасовішим є фінал патріотично-спортивної програми
“Козацькими стежками”, в якому беруть участь братства 8-х класів, які
протягом трьох років виборюють це право.

Програма активно пропагує Державні символи, виховує повагу до них,
знайомить з історією їх створення. І тому, поряд з учасниками гри —
завжди прапори: державний, прапор нашої гри, різних підрозділів військ,
Великої Вітчизняної війни. Право нести їх мають представники козацьких
куренів шкіл — переможців минулорічного фіналу.

Відкриття фіналу традиційно проходить біля святого місця — меморіалу
“Вічний вогонь”. Вітають учасників представники влади, начальник
управління освіти, ветерани Великої Вітчизняної війни, представники
Козацького товариства “Томаківська Січ”; а потім — покладання квітів,
передача булави новому кошовому отаману гри.

А найцікавіше відбувається на території Великого Лугу (в плавнях
протягом двох днів з ночівлею у тимчасовому козацькому таборі, де всі
учасники – від малого до великого – керуються «Законами життя-буття
Марганецького козацького коша»): колективні спортивні змагання під
девізом “Один за всіх – всі за одного”, змагання за фахами (отаманів
братств, юних медиків, розвідників, «знахарів»), операція “Затишок”
(впорядкування території перебування братства та території біля
пам’ятного знаку І.Сірку, встановленого на місці смерті славетного
отамана); зустрічі з ветеранами війни та відомим у нашому місті
вокальним ансамблем ветеранів “Бойові подруги”. І коли на небі
з’являється перша зірка, біля пам’ятного знака І.Сірку починається
урочистий схід куренів шкіл та перегук козацьких пісень. А на честь
загиблих козаків та воїнів Великої Вітчизняної війни на воду Каховського
водосховища спускаються сплетені дітьми вінки, і вогники свічок довго ще
палають на хвилях…

Кожен учасник цієї гри виконує свою роль: є штаб гри, в якому, кошовий
отаман гри відповідає за своєчасне проведення етапів фіналу, чергування
та зміну постів на території тимчасового табору; хорунжі — за збереження
прапорів та хоругв братств, чергування біля прапору гри (пост №1);
писарі — оформлення інформації, що розповідає про хід гри; тлумачі —
за своєчасне її повідомлення. Координаційна рада гри (дорослі)
допомагає в забезпеченні проведення, вирішенні організаційних питань та
інформуванні про підсумки етапів гри: голова координаційної ради гри –
методист управління освіти Малишко Є.Г., начальник тимчасового
козацького табору – зступник начальника управління освіти Мілько А.Г.,
головний консультант гри – ветеран Великої Вітчизняної війни, полковник
авіації у відставці Крамар А.І.; консультанти: Лебединський С. В. –
військовий отаман козацького товариства “Томаківська Січ”,
Генерал-осавул козацтва; полковник у відставці Таран В.Ф., голова
підрахункової комісії – ветеран піонерської організації та дитячого руху
міста Лаже В.С.; судді етапів гри – педагоги-організатори, вчителі
фізкультури шкіл міста. На турботливі плечі класних керівників і батьків
лягає вирішення всіх побутових проблем.

А без козацького кулішу і гра — не гра. Тому в перший день змагань всі
вечеряють кулішем. Потім, сидячи пліч-о-пліч навколо Великого вогнища,
школярі та ветерани співають пісень років Великої Вітчизняної війни.

Отже, на першому місці стоїть принцип гри. Тому в рольових іграх
підлітки мають змогу перебувати в нових для себе ролях; здобувати
досвід і навички, які знадобляться їм в майбутньому житті; пережити
раніше невідомі почуття.

Згуртовуючи учасників, гра захоплює благородством мети, азарт змагання
— духовно і морально збагачує. Тому всі з нетерпінням чекають
підсумків гри, традиційного нагородження за перемогу перехідним кубком,
грамотами, подарунками, сувенірами, які вручають почесні гості гри –
ветерани.

Патріотично-спортивна програма “Козацькими стежками” виховує в дітях
почуття гордості, за те, що вони народились на території славетної
Томаківської Січі; породжує бажання жити яскраво, перетворювати світ на
краще; стверджувати себе, усвідомлюючи, що стане сил подолати труднощі.

Програма несе в собі радість і суспільнокорисний заряд; духовно збагачує
всіх її учасників; служить вдосконаленню особистості, громадянському
становленню та єднанню поколінь.

Запрошуємо на наш 21 фінал гри «Козацькими стежками» у травні 2011 року.

Контакти: E-mail: HYPERLINK «mailto:georgievna.mn@gmail.com»
georgievna.mn@gmail.com

Т.моб. 0951217910 Малишко Євгенія Георгіївна

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *