.

До проблеми становлення дизайн-освіти у світлі європейської інтеграції (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
380 2321
Скачать документ

Реферат на тему:

До проблеми становлення дизайн-освіти у світлі європейської інтеграції

Головними чинниками, що обумовлюють формування сучасної теорії та
методики дизайну є проблеми благоустрою середовища життєдіяльності
людини в умовах розвитку економіки України. Сучасна модель
„дизайн-творення” в Україні вимагає пріоритетного вирішення проблем,
істотним чинником якого став напрям на європейську інтеграцію.

Як окрема галузь мистецтва, дизайн існує зовсім нещодавно.
Найпомітнішими фундаторами раціонал-функціоналізму в дизайні ХХ ст.
стали Велика Британія та Німеччина. Впровадження дизайну саме в систему
освіти започаткувала школа „Штаатліхес Баугауз”, у якій було
запроваджено особливу, розроблену В. Гропіусом єдину систему освіти, де
„чисте та ужиткове мистецтво розвивалися у гармонійному взаємозв’язку”
[1]. Чи не вперше були задекларовані головні принципи педагогічної
системи – розвиток творчої індивідуальності та практичної роботи в
майстерні. Пізніше Ульмська школа в Англії підхопила та розвинула
педагогічну лінію „Баугауз” і стала джерелом функціонального дизайну у
світі протягом др. пол. ХХ ст.

Зарубіжний досвід педагогічних систем вказує на особливу зацікавленість
дизайном у всіх сферах життя, а в таких країнах, як Великобританія,
Японія, цю проблему піднесено до рангу державної політики [2]. Відмітною
рисою часу є затребуваність роботи дизайнера й на вітчизняному ринку
праці, проте розвиток дизайн-освіти не розглядається в Україні як
необхідна складова загальної багатоступеневої освіти. Існує певна
необхідність перегляду концепції освіти загалом, що суттєво розширює і
поглиблює розуміння сутності дизайну та вимагає створення державної
програми розвитку даної дисципліни.

У Харкові загальновизнаним центром дизайнерської освіти в Україні
вважається державна академія дизайну і мистецтв (ХДАДМ), де навчання
проводиться по головних галузях сучасного дизайну – промисловий,
графічний та дизайн середовища. Проте мусимо визнати, що давні традиції
харківського дизайну (зокрема, однією з перших у Російській Імперії
художньо-промислових шкіл була заснована у 1894 році школа Марії
Раєвської-Іванової) ведуть до вельми активного розвою великої кількості
кафедр дизайну у різних вищих навчальних закладах міста.

Відповідно до формування системи розвитку українського дизайну
(започаткованого постановами Кабінету Міністрів України від 20.01.97 р.
№ 37 „Про першочергові заходи розвитку національної системи дизайну і
впровадження їхніх досягнень у промисловому комплексі України, об’єктах
житлової, виробничої і соціально-культурної сфер” та ін.) при
Харківському національному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди
у 2003 р. створено кафедру „Дизайн. Моделювання одягу”. Ії відкриття
майже збіглося із реорганізацією вищої освіти в Україні та переходом на
ступеневу освіту. Так, освітньо-кваліфікаційні програми за рівнями
„спеціаліст” та „магістр” набули нового та поглибленого значення, їхня
спрямованість варіюється в залежності від профілю і спеціалізації
дизайн-навчання. Більше уваги надано розподілу змісту та обсягу
спеціалізованого матеріалу під час фахової підготовки випускників. За
головну концепцію дизайн-навчання взяті теоретичні положення ХДАДМ, що
базуються переважно на педагогічних засадах школи Баугауз. Так, для
якісного та ґрунтовного навчання студента–магістра і спеціаліста
особливого значення набувають такі вузькофахові дисципліни як
„теоретичні основи дизайну”, „трансформація в дизайні”, „комплексне
проектування”, „історія дизайну”, „мистецтвознавство”, „виробнича
практика”, „комп’ютерна графіка” та ряд ін. Ціла низка
загально-художніх, гуманітарних, педагогічних дисциплін викладається
силами відповідних кафедр. Подібна структура навчальних дисциплін є нині
типовою для багатьох європейських дизайнерських шкіл.

За для цілеспрямованої підготовки фахівців та покращення методичної
роботи на художньо-графічному факультеті створено навчально – методичну
комісію з дизайну, розроблено методологію та методичну базу формування
системи дизайну моделювання одягу, підготовлено нормативну базу
дизайнерської діяльності. Пріоритетним напрямом кафедри „Дизайн.
Моделювання одягу” є зв’язок із виробництвом. Так, студенти нашого
університету отримують реальні навички в процесі роботи на провідних
швейних фабриках міста і мають змогу впроваджувати свої моделі до
масового виробництва. Подібний методично розроблений підхід передбачає
активну соціально-культурну і економічну позицію дизайнера одягу на всіх
етапах створення продукції до перетворення її в товар.

Можливість розвивати й будувати сучасну дизайнерську освіту дає і широке
вивчення мистецтвознавчої спадщини за курсом „Історії дизайну” яка
направлена на формування професійного рівня майбутніх дизайнерів,
показує роль і місце сучасного дизайну в суспільстві, принципи його
розвитку. Звичайно, освоєння сучасного мистецтвознавчого пласта має
велике теоретично-методичне значення та є суттєвою умовою формування
висококваліфікованого фахівця.

Підсумовуючи, скажемо, що дизайн із його соціокультурною спрямованістю,
художньо-образним мисленням є тією формою науково-практичної діяльності,
за допомогою якої можливе утворення та реалізація таких соціально
значущих програм, як культурно-виховна, розвитку творчого потенціалу
молоді тощо.

Примітки:

Даниленко В.Я. Основы дизайна: Учебное пособие. – Х.: ХДАДМ, 2003. – 18
с.

Чигарьоков В., Дижур А. Проектная культура и дети. Из опыта образования
в Великобритании//Техническая эстетика. – 1990. – № 4.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020