Дирда Наталія Олексіївна. Методи формування етичної культури молодшого школяра.

Дирда Наталія Олексіївна,

вчитель початкових класів,

Хлистунівського НВК

Городищенської районної ради

Методи формування етичної культури молодшого школяра

На кожному конкретному етапі розвитку суспільства домінують певні
орієнтири, які задають напрямок у вирішенні проблем виховання покоління,
що підростає. У сучасних умовах модернізації шкільної освіти особливої
актуальності набуває проблема формування етичної культури.

Серед найважливіших моральних якостей молодших школярів, які
свідчать про рівень культури особистості, її вихованість можна назвати:
привітність, ввічливість, делікатність, доброзичливість, сердечність.
Саме виявлення людиною цих рис характеризує її ставлення до іншої
особистості, допомагає їй швидко адаптуватися в новому середовищі,
формувати дружні стосунки з людьми.

В народі кажуть, що дитину треба виховувати, коли вона лежить
не вздовж лавки, а впоперек. Тож робота з виховання навичок і звичок
культурної поведінки починається ще в сім’ї з першого року життя дитини,
але набуває систематичного, цілеспрямованого характеру тільки з приходом
дитини до школи. Саме у початковій школі закладаються не тільки основи
охайності, ввічливості, точності, а й прищеплюються гарні манери,
правила поводження серед людей на вулиці та у громадських місцях,
культура спілкування, вміння жити в колективі.

Сформованість основних рис культури поведінки особистості тісно
пов’язана з внутрішньою культурою людини. Саме форми зовнішньої
поведінки відображають її моральні цінності, естетичні потреби,
ставлення до існуючих норм поведінки в суспільстві тощо. Моральною
основою ставлення однієї людини до іншої є доброзичливість і повага її
честі та гідності.

Для формування етичної культури учнів існують спеціальні методи,
зокрема методи репродуктивного пояснення: етичні бесіди, розповіді,
роз’яснення етичних понять і норм, використання творів літератури та
мистецтва.

Етична бесіда – традиційний метод морально-етичної освіти. Існує
кілька класифікацій етичних бесід на основі різних підходів.

1. Інформаційна бесіда – бесіда-повідомлення. Мета такої бесіди –
дати дітям відомості про історію виникнення норм і правил поведінки, які
прийняті в суспільстві, переконати в їх дотриманні і виконанні,
збагатити досвід дітей прикладами поведінки людей у різних життєвих
ситуаціях.

Застосування даного методу дає хороші результати на першому етапі
засвоєння етичних норм, в першому класі, коли доцільно ознайомити учнів
з сутністю та значення самих понять культури поведінки.

< @ Z \ Oe h x – #ь і неоднозначність тлумачення моральних понять і вчинків, підвести до правильних висновків, спонукати їх до обдумування складних життєвих ситуацій з метою пошуку правильного виходу з них. Цей метод більше практикується з другого класу, коли словниковий запас та життєвий досвід дітей дають змогу шукати правильні дії та аргументувати їх. 3. Етична бесіда. Враховуючи дитяче мислення, етичну бесіду починають з конкретного факту, події або розповіді. Розповідь можна замінити читанням вірша або оповідання на відповідну моральну тему. Початком етичної бесіди може бути і розповідь дітей про бачене, пережите, про свою діяльність, життя, поведінку. Прекрасним матеріалом для таких бесід є твори В.Осеєвої, В.Нестайка, В.Сухомлинського, Я.Стельмаха, Грицька Бойка, А. Костецького та інших. Мета основної частини бесіди – роз’яснити дітям конкретний зміст певної моральної категорії, викликати в учнів емоційні переживання й відповідне ставлення до фактів, явищ, що обговорюються. Бесіда передбачає запитання, спрямовані на аналіз та оцінку вчинків літературних героїв, а також учнів, з’ясування мотивів моральних учинків. Залежно від теми бесіди, запитання можуть бути таких типів: - запитання, спрямовані на розуміння учнями основної ідеї тексту; - запитання, які передбачають з’ясування ставлення дітей до певного твору, до його героїв, обґрунтування учнями свого вибору; - запитання, які вимагають оцінки вчинків і поведінки героїв твору та аргументування її; - запитання, спрямовані на встановлення причин і мотивів поведінки і окремих учинків героїв; -запитання, які допомагають встановити зв’язок між змістом прочитаного твору і поведінкою учнів удома, в школі, в громадських місцях; - запитання, спрямовані на узагальнення моральних знань, норм і правил моралі; - запитання, що допомагають усвідомити значення додержання норм і правил моралі; - запитання, спрямовані на розуміння взаємовідносин між людьми на основі виконання чи порушення норм моралі; - запитання, що сприяють розумінню емоційної сфери героїв, їх психологічного стану; Закінчуючи бесіду, треба підвести учнів до узагальнення морального поняття, вивести моральну позицію чи правило. Це може бути підсумовуюча розповідь педагога і виведення моральної позиції. Деякі бесіди доцільно закінчувати формулюванням правил поведінки, що їх завжди повинні дотримуватись учні. Можна запропонувати учням у кінці бесіди пригадати на відповідну тему прислів’я як моральний висновок до теми бесіди.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *