Держава моя (урок)

Тема. Держава моя

Мета. Розширювати в учнів уявлення про нашу державу, про її минуле і
сьогодення на основі творів письменників і поетів Київщини, уточнити
поняття «серія книжок», удосконалювати вміння усно анотувати прочитані
книжки.

Пробуджувати зацікавленість до вивчення історії рідного краю на творах
місцевих авторів.

Виховувати любов до рідного краю.

Обладнання. Малюнки і зображення краєвидів нашої країни, слайди з
зображенням державних історичних пам’яток, виставка дитячих ілюстрацій.

План-конспект

1. Вправи на вдосконалення читацьких навичок

а) Розчитування. Читання складової таблиці (індивідуально)

б) вправи на розвиток мовленнєвого апарату

Робота зі скоромовкою

Про свій рідний край ніколи не забувай.

Робота з чистомовкою

Ай-ай-ай – де б ти не був, але знай,

Ай-ай-ай – що наймиліший – твій рідний край,

На-на-на – твоя хата та родина,

На-на-на – і наша рідна Україна.

Читання «слів-пірамід»

Знаємо

безкрая

пнуться

надра

свободний

предків

зовемось

збіжжя

найважніший

полюбити

І ряд – відшукати іменники і визначити їх рід, число;

ІІ ряд – визначити рід і число у прикметниках;

ІІІ ряд – визначити часи дієслів.

в) Читання деформованого тексту

иМ опвиінні анзит олисимв ашної атьБіквищин, азвжди апям’атит опр ідрен
есол, ідрун ахут, амум і атат. З хьонії атхи очпианєтьяс атьБіквищан.

2. Вступна бесіда.

— Тема сьогоднішнього уроку — «Держава моя». Як ви думаєте, що може
включати поняття «держава»? Чи знаєте ви, як виникла назва нашої
держави? Як називається місцевість, де ми проживаємо? Які ще є назви
регіонів в Україні? Що ще можна додати до змісту поняття «держава»?

Учитель вислуховує відповіді учнів і робить узагальнення:

— Ви правильно міркуєте, розкриваючи зміст поняття «держава». Наша
держава — це обриси гір, сині звивини річок, тисячі міст і сіл, моря,
степи, ліси, які ми бачимо на карті України, на цих малюнках.
Придивіться пильніше, і ви побачите знайомі місця. Держава — це і рідна
домівка, і стежина до школи, і ласкава материнська усмішка, і тепло
батьківських долонь. Це друзі, це пам’ять про минуле, це сьогоднішній
день, це мрії про майбутнє. Це наше прізвище та ім’я, це наш побут, наша
культура, наша, зрештою, пам’ять. Пам’ять, яка зберегла для нас все про
нашу державу, що було колись. Пам’ять, що збереже для нащадків все, чим
живемо ми сьогодні. Пам’ять, що увіковічена саме в книжка; які ви читали
до уроку, які ще прочитаєте, які представили на виставку.

3. Колективний розгляд книжок, представлених на виставці біля дошки.

— Назвіть книжки, які ви бачите. Хто взяв участь в оформленні виставки?
Які книжки лежать у вас на партах? Назвіть їх. Чи можуть вони доповнити
нашу виставку? Поясніть, як ви вибирали книжки де уроку. Чи не
помилилися ви у виборі книжок? Переконайте нас у цьому. Що привертає
нашу увагу на першій сторінці обкладинки, окрім малюнка і назви? (Знак
серії книжки).

Уточнення вчителя.

— Серія — це ряд предметів (у нашому випадку ряд книжок), які об’єднані
подібним позначенням і в яких є якась суттєва ознака, і тому складають
одну групу. Які серії книжок вам відомі? Які суттєві ознаки кожної із
серій? Яке у них призначення? Серії яких книжок допомогли вам
підготуватися до уроку? Покажіть ці книжки та емблему серії.

4. Аналіз прочитаних книг з використанням учнівських ілюстрацій.

— Ви оформили, діти, не лише виставку книжок, а й виставку своїх
малюнків до тих творів, що прочитали. (Учитель почергово бере з виставки
4-5 малюнків і спрямовує розмову на аналіз прочитаних книжок.)

— Хто автор цього малюнка? До якої книжки ти його підготував? Що тебе
привабило у ній? Про що ти довідався з книжки? Допомогла тобі книжка
з’ясувати питання, що винесені були у домашнє завдання?

— До якої книжки намальована ця ілюстрація? Прочитай те місце у книжці,
що відтворене у малюнку. Якими знаннями ти розширив свої уявлення про
нашу державу? Про що ти ще хотів довідатися?

— Хто з вас, діти, прочитав про те, що зацікавило вашого товариша? Яку
книжку ми можемо йому порекомендувати, щоб задовольнити його інтерес?
Який з малюнків розкриває якийсь епізод з книжки? Прочитай той епізод з
книжки, що, на твою думку, буде цікавим усім.

— Яка з книжок допомогла вам познайомитися зі звичаями нашого народу?
Якими? Який з малюнків підкреслює цей звичай? Прочитай, як сказано про
це у книжці.

— Який епізод і з якої книжки відтворює цей малюнок? Усно проанотуй
зміст цієї книжки.

— Яка з книжок «оживила» для вас сиві сторінки минулого нашої держави?
Детально перекажіть їх. Що ви дізналися про письменника, який «оживив»
ці події? У якій книжці можна прочитати про сьогодення нашої країни? Про
що ви довідалися, прочитавши книжку? Зачитай ту частину, яка викликає
радість і захоплення. Про яких народних героїв ви прочитали? Назвіть ці
книжки.

Твори яких жанрів допомогли нам зрозуміти, що таке держава? Які автори
сприяли нам у цьому? Чи використали ви збірочку з позакласного читання?
Який з її творів або його частину ти перечитав би ще раз? Чому? Хто з
вас використав до уроку газети, журнали? Які? Що вони допомогли вам
зрозуміти?

5. Знайомство з новим твором

Півторацька Ніна Іванівна (1951)

Народилася в с.Тептіївці Богуславського району Київської області.
Закінчила бібліотечний факультет Київського інституту культури (1973). З
1978 року працює бібліотекарем у Богуславській ЗОШ І-ІІІ ст. №1.

Автор збірок «Материнська елегія» (1988), «Богуславка» (1993).

Член НСП України з 1995 року.

а) Читання текстів учнями (групова робота) (Півторацька Н. Богуславка:
Поезії.- К., 1993. – С.121 – 122)

1) Словникова робота

— Як ви розумієте слово «пілігрим»? (Мандрівний, паломник). Доберіть
синоніми до цього слова. (Скиталець, мандрівник, паломник).

— Смарагди – це … ( ягоди, дорогоцінне каміння, квіти)?

— Полин – це трав’яниста або напівкущова рослина родини складноцвітих
із міцним запахом і гірка на смак.

— Доберіть синоніми до слова виднокруг.

Земля

Земля надії і печаті,

a

ae

„ u P

|

I

oe

??^?Земля калинна і полинна –

Великострадна Україна –

Червоне з чорним… радість в жалі.

О, я не хочу пілігримом

Прийти в твою чарівну мову.

Я хочу освятить любов’ю

Тебе — палку і непокірну.

Земля козацької відваги,

Земля Шевченкової муки!..

Ти воскресала Фенікс-птахом

З руїн, плачів, смертей, розлуки.

Земля Сірка і Наливайка –

Неопалима, сильна, вільна –

Великострадна Україна –

Голубка, горлиця і чайка…

Я приберу твою світлицю,

Смарагди кину в сни печальні

І запалю вогні вінчальні,

На рушники пущу жар-птиці.

Хай буде все на виднокрузі:

Веселі дні, медові ночі.

Про чорні брови й карі очі

Хай у світах співають друзі.

Душа пробуджена заплаче…

Хто повернувсь, а хто загинув…

Застогне сива Україна –

О, що ти скажеш, Сагайдачний?

О, що ти скажеш, Роксолано…

Гірка чорнобильська Маріє!..

Непередбачено сивіє

Свята Мадонна з полинами.

Земля кохана — ти зі мною…

Земля калинна і полинна…

Великострадна Україна –

Червоне з чорним…Купиною.

2) Перевірка змісту прочитаного

— Які прикметники дібрав автор для опису України?

— Які рослини-символи згадуються у вірші? Що вони означають?

— Як ви розумієте вислів «Червоне з чорним… радість в жалі»?
Пригадайте рядки поезії Д.Павличка про «червоне і чорне».

— Які героїчні постаті згадуються у творі?

— Хто такі Сірко, Наливайко, Сагайдачний, Роксолана?

— Про які історичні події в житті країни згадує поетеса?

— З якими птахами порівнюється Україна? Чому?

— Чому автор називає Україну «землею козацької відваги»? Розкажіть.

А чому «землею Шевченкової муки»?

3) Творчі вправи

— Доберіть з тексту слова-рими

Муки — …, виднокрузі — …, ночі — ….

б) Ігнатенко Ніна Борисівна(1955)

Народилася у 1955 році у селі, якого давно вже немає: лиш зацвітає котик
на лозинці у снах мені з’являються «Гусинці».

Рідна хата «споришеве подвір’я», «шовкові трави, наче коси» — все зникло
на дні рукотворного моря. Але не зникли в пам’яті дівчини звичаї,
традиції,пісні, які так бережно несли через роки її земляки. Після
закінчення Переяслав-Хмельницького педагогічного училища працювала
піонервожатою, вихователем дитячого садка, заступником директора школи.
Зараз Ніна Борисівна — бібліотекар Головурівської ЗОШ. У 2006 році
вийшла в світ збірка «Барви життя».

1) Підготовка до сприймання твору

— Подивіться, будь ласка, на репродукції картин та фотографії. Що
найчастіше зображують художники, чуючи слово Україна?

— Заплющте очі і спробуйте уявити краєвиди, які описала у своєму вірші
Ніна Ігнатенко.

2) Читання твору вчителем

Моїй Україні

Мене чарують білопінні вишні,

Тихі світанки, ночі горобині,

Поля квітучі в гамі барв розкішних,

Бузкові хащі, кетяги калини…

Де серцю радощів — по вінця,

Повітря де — екстракти трав,

Де в небі мерехтючі вівці

Й святий Петро серед отар,

Де соловейко будить сонце,

Дарують роси прохолоду

І радо дивиться в віконце

Крилатий сонях — герб городу.

Жіночий сміх біля криниці

І дзвін малиновий дійниці –

Все це й багато ще чогось

В душі моїй переплелось.

З піснями матері я в серце увібрала

Красу, що творять роботящі руки.

Я горда тим, що матінкою стала

Ти, Україно, для дітей моїх і внуків.

О,земле рідна, я з тобою

Навіки долю поєднаю

Своєю дивною красою

Ти не поступишся і раю.

— Який із краєвидів близький Вашому серцю?

— Від якої особи ведеться розповідь? До кого звертається автор? Знайдіть
і прочитайте речення зі звертанням.

— Поясніть значення слова «екстракт».

— Поясніть значення слова «герб». Чому автор називає сонях – гербом
городу?

— Знайдіть слова епітети, які використала Ніна Ігнатенко.

— Чому, на вашу думку, автор порівнює ночі з горобиною?

— Знайдіть і прочитайте, яку обіцянку дає автор Україні і чому?

в) Левченко Людмила Миколаївна (1968)

Народилася в Переяславі-Хмельницькому в сім’ї вчителів. Закінчила
середню школу, педагогічне училище, філологічний факультет
Переяслав-Хмельницького педагогічного інституту.

Працювала в школі 10 років. З 2002 року працює в науковій бібліотеці ДПУ
ім. Григорія Сковороди де знайшла своє покликання. Друкується в районній
періодиці.

1) Прочитайте і порівняйте твори Людмили Левченко

Рідний край

Верба купа в озерах коси

В полях колоситься колосся.

Волошок синь жита ховають

А солов’ї пісень співають.

Голівками кивають квіти

Пишаються теплом зігріті.

Лани шепочуть та смереки.

На них звели гніздо лелеки.

Це – рідна ненька Україна

Цвіте і квітне, мов калина.

Навіки рідна й серцю мила,

Як батько, мати та калина.

Україні

Україна мила – чайка сизокрила,

Волошки у житі росою умиті.

Мамина калина й пісня солов’їна,

Чорнобривці, м’ята, що побіля хати,

Сизий шлях Чумацький,

Славний рід козацький,

Дніпрові пороги, широкі дороги.

Наша рідна мова – то Шевченка слово,

Мати й Україна – ви моя родина.

— Яка головна думка цих творів? Що спільного?

— Поясніть вислів Чумацький шлях.

— Як ви розумієте вислів: Верба купа в озерах коси?

— З яким птахом порівнює автор Україну? В якому прочитаному нами творі
автор теж порівнював Україну з птахами? Прочитайте строфи.

— З яких квітів Ви б сплели віночок для України? Чому?

6. Підсумок уроку

— Ви добре підготувалися до уроку. Розповіли і продемонстрували багато
цікавого матеріалу про нашу державу. Я переконана, що ви будете палко
любити свою землю, свій народ, бо той, хто цікавиться її історією, не
може бути байдужим до майбутнього своєї держави.

— Що об’єднує прочитані твори і тему уроку?

— Що найбільше вразило? Що нового ви довідалися для себе?

Гра « Мікрофон». Закінчи речення.

1. Наша Батьківщина — (Україна).

2. Столиця України — (місто Київ).

3. Державними символами України є — (прапор, герб, гімн).

4. День незалежності ми святкуємо — (24 серпня).

5. Найвідоміші міста України — (Київ, Харків, Донецьк, Одеса,
Дніпропетровськ).

6. Найвідоміші річки України — (Дніпро, Дністер, Псел, Південний Буг,
Десна, Дунай, Прут, Тиса, Сіверський Донець).

— Про що ще ви б хотіли прочитати?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *