День вчителя (захід)

День вчителя

(Звучить мелодія пісні „Вчителько моя”)

І. Осіннє листя падає поволі,

Вкриває землю дорогим шатром.

Це золото, дароване в знак долі,

Змальоване і пензлем, і пером.

ІІ.Цей світлий день належить вам по праву.

Він сотнями осяяний зірок.

Плекаєте ви України славу

І нескінченний, мабуть, ваш урок.

І.В цю днину, холодну й осінню,

Вітаємо вас, вчителі.

І діти, даруючи квіти,

Вклоняються вам до землі.

Пісня

ІІ.Нехай же всміхнеться вам сонце,

Зігріє промінням своїм,

Хай радісно світить в віконце,

Де працюєте ви, вчителі.

І.Ми не знаємо, як вам віддячить

За ваш щирий, невтомний цей труд.

Як велично звучить слово „Вчитель”,

Що голубки на крилах несуть.

ІІ.Не сивійте, учительські скроні,

Як холодні сніги зимові,

Бо дарує вам кожна дитина

Частку серця і частку душі.

І.Учителю! О, як це чудово,

Що в учнях квітка ваша розквітне

І колись в тендітних душах проросте

Предивне й мудре кожне ваше слово.

ІІ.Ви учите пшенично-волошково

Любити рідне, поважать святе

І не вважать, що краще – золоте,

Помилок не повторювати знову.

І.І вміти правду й кривду розрізняти,

І, стоячи на місячній межі,

Вміть вибирати стежку щастя й правди.

На нашому життєвім рубежі.

Пісня

 

(На сцену виходять першокласники)

1. Сьогодні урочисте свято

І ми прийшли вас з ним вітати

Ми у школі – перший клас,

З святом ми вітаєм вас.

2. Вам бажання шлем дитячі,

Бажаєм щастя і удачі.

Та ще здоров’я зичим вам,

Найкращим в світі вчителям.

3. Вчителі наші рідненькі,

Ви маєте велике, любляче серденько

Ви з добром ідете в клас,

Щоб навчати усіх нас.

4. То ж бажаєм ми вам,

Гарним, добрим вчителям,

В день учительського свята

Мати радості багато.

5. Бажаємо мати гарну квартиру чи хату,

Достаток в них щоб був завжди.

Бажаєм мати вчасно виплачену збільшену зарплату,

Щоб від гривнів тріщали ваші гаманці.

6. Щоб мали щастя і здоров’я ви багато,

Щодня щоб їли м’ясо й мармелад.

Щоби на вас із неба падав

Лише щасливий зорепад.

7. Щоб люди лиш приємні й щирі,

І добрі щоб були навкруг.

І щоб у кожного був вірний,

Надійний і найкращий друг.

8. Хай радість вам життя дарує,

Щоб посміхались ви весь час.

Хай мрії ваші всі здійсняться,

Прийміть низький уклін від нас.

І.Достигла осінь на медах,

Прозорі павутини літа.

Іде по сонячних світах

Через країну Знань мій Вчитель.

ІІ.Із покоління в покоління

Дитячих душ хранитель,

Взірець добра, любові і терпіння,

Людина на імення – Вчитель.

І.Голос привітний, впевнені кроки,

В серці розтоплюють лід.

Знов поспішаєте ви на уроки,

Сіючи добрі знання на весь світ.

ІІ.Хтось обирає сіяти поле,

Хтось обирає шукати скарби,

А ви обрали учительську долю,

Долю найважчу на цілій землі.

(Пісня „Вчительська доля”)

І.Не старійте, вчителько, ніколи –

Молодість вам завжди до лиця,

Вас вела щораночку до школи

Яворина стежка без кінця.

ІІ.Ми щиро вітаємо із сьогоднішнім святом ветеранів педагогічної праці.
Усі ви зараз на заслуженому відпочинку. Для вас шлемо слова щирої шани,
сердечної вдячності.

І.Дозвольте вам щиро усім побажати

Міцного здоров‘я й терпіння багато!

ІІ.Везіння людського ще трішки до того,

А ще вам бажаєм – заждіть, не старійте!

Онуки ростуть хай, а ви не сивійте

І.Нехай пісні всі милозвучні

Для вас лунають знов і знов!

Хай будуть в серці нерозлучні

Добро, Надія, Віра і Любов!

Пісня

(Виходять діти вчителів)

1. Ми прийшли до нас на свято,

Не займем часу багато.

Хочем тільки привітати,

Сокровенне вам сказати.

2. Мама – вчителька! Щасливий.

Всі так заздрили мені,

Коли з мамою так чемно

Йшов до школи день при дні!

3. Спробув в класі ворухнися,

Чи з уроку утечи.

Не дай, Боже, запізнитись, —

Знають враз усе батьки.

Що всім можна – тобі зась!

Не послухав – начувайсь!

4. Любі мами, любі тата

Зичим витримки й завзяття!

Як же вам допомогти,

Щоб вам нерви зберегти?

5. Бо шкільна ваша робота –

це не головна турбота,

Головне – диктує час –

Треба думати про нас.

6. Та яке там щастя, звідки?

Все не так як у людей.

І не заздрити – жаліти

Треба вчительських дітей.

7. То не так ти одягнувся,

Де ж це совість твоя сину?

Чую майже щохвилини:

«Ти – учительська дитина”.

Ну хіба не геноцид?

8. Ввечері лягаю спати,

Прошу казку розказати,

Як всім дітям, перед сном.

Де там! Мама за столом

Пише, пише, щось гортає

І на мене не зважає,

А що скаже й так я знаю

Мовчки в ліжечко лягаю,

Покручуся й засинаю.

А в ввісні мама бачиться мені

Лікарем, кондитером – 

Тільки не учителем.

9. Каже: «Плани допишу 

І практичні перевірю, —

Все, що хочеш розкажу”.

Тільки я уже не вірю.

10. Пробачте за провини і непослух,

За все пробачте нині нас.

Ми не дорослі, ми лише діти просто,

І ми вас любим й поважаєм щиро вас.

Пісня Буряк Аліни

ІІ.Як написати слово МАМА

Вчать початківці по програмі.

То наші перші вчителі,

До них приходим ще малі,

Навчають як сидіти треба,

Дивитись в книжку, не на небо,

Як гарно руку піднімати

І реченням відповідати.

Буває їм із нами жарко,

Бо вчать писати без помарки.

Буває холод обіймає,

Коли неправильно читаєм.

І.Повинні нам ви все простити,

Бо поки що ми лише діти.

Буває тяжко дуже з нами

Не тільки вам, а й нашим мамам.

А найприємніше для нас,

Що і перший, й другий клас,

Як не писали б й не читали,

Нас не оцінюють у балах.

РАЗОМ

Подякувати хочем вам –

Першим у школі вчителям.

Пісня

ІІ. Знову осінь дзвінком озивається,

Разом з нами заходить у клас.

Серце птахом в грудях б’эться-мається,

Мов у юні роки в перший раз.

Всюди квіти й очі допитливі,

І тривожні обличчя батьків,

Й турботи щоденні й одвічні

Наших класних керівників.

І. Скільки ночей в тривозі не доспано,

Хвилювання за наше життя

Але ношу таку вами обрано

На плечах вам нести майбуття.

В храм науки щоранку мандруєте

Відкривати таїни буття,

Пізнавати весь світ, знати хто є ми,

Прокладати дорогу життя.

Відлітають ключами пташиними

І минають у школі літа

Залишайтеся завжди щасливими,

Що життя саме склалося так.

То ж не дайте душі постарітися,

Молодими ідіть завжди в клас,

Де із юністю можна устрітися,

Де з любов’ю чекають всіх вас.

Пісня

ІІ.Як вживати кличну форму,

Щоб були ми завжди в нормі,

Відміняти дієслово

В нашій рідній давній мові,

Вчать філологи завзято.

Ох, роботи в них багато!

І. Прозу й поетичні твори

Вітчизняних авторів

Ми вивчаєм на уроках,

Пробуєм творить самі.

Ой багата наша мова,

Має дивнії дива,

Скільки значень має слово,

Як його хто промовля…

ІІ. Дуже важко вчителям

Наші твори оцінити,

А ще важче, мабуть, їм

Нас примусити щось вчити.

І. Що писав для нас Дефо,

І кого Ас соль чекала,

Фантастичні НЛО,

:

< H J A th 0 2 t ? : < ‚ ? e Й дама пік когось карала. В світ казковий, неймовірний Кличе нас дзвінок, Зарубіжної літератури Розпочнем урок. ІІ. Твори писані давно Хтось на сторінках любив, Хтось покараний за щирість, Хтось із ненависті вбив. Когось мандри фантастичні у незвідані світи Про пригоди романтичні несподівано вели. Десь страждання, десь пригода, Десь чекала нагорода, Посмішку хтось викликав, І сльозу читач пускав. Все було, поміж рядками, Розмаїття почуттів, Складене життя томами – Твори з глибини віків. Пісня І. „Хелоу”, „бонжур” ми раді чути, Хоч трішки іноземцями побути, І, „мейбі”, вивчили урок, „Ай хоуп”, буде вже дзвінок. А як читати „мейд” чи „маде”, На етикетках шоколаду, Вчать „іноземці”-вчителі, Із нами клопоти малі. ІІ. Бо часто вживані слова, Відклались в нас у голові, Вживаєм часто їх самі. А решту вчити важко нас: Минулий і майбутній час, Всі дивні форми дієслова. Тяжка та іноземна мова. Терпіння вам бажаєм з нами, Хай не минає їх роками Здоров’я і весела вдача, І зустрічає вас удача. Пісня І. Хто придумав ті рівняння, Графіки і порівняння, Кулі, конуси, об’єми, Тільки зайві нам проблеми Співчуваєм вчителям-математикам. Тих страшенних формул романтикам. Серед інтегралів блукаєм І для чогось первісні шукаємо. ІІ. Хоч би хтось пожалів нас із древніх, І не написав теореми. Може Піфагор, може Фалес, Ну для чого теореми ці здались. Полічили б ми й так – калькулятором, Що заробим, а що вже потратили. Розв’язали б ви за нас ті задачі, Як були б ми за це вам всі вдячні. Учні є серед нас – їх шануємо, Що списати в них задачі плануємо, Бо вони якось в них орієнтуються, І знаходять те, що пропонується. І. Статика, динаміка, кінематика, Як і в математиків – сама романтика. Тільки замість теорем – є закони, Лейбніца, Паскаля, Ньютона. Що, як і коли замерзає, Гальмування шлях визначає, Силу тяги, швидкість і прискорення, Під кінець уроку – всі зморені. Правда, демонстрації, то здорово, Як зробити могли б мотора ми, Нам розкажуть, якщо будем слухати, А не хлопати на уроках вухами. ІІ. Ну для чого нам програмування, Це ж фактично над нами знущання, Ну навчили на уроках друкувати, Малювати вчились і так вже багато. Інформатика – наука цікава, Побродити в інтернеті – уявно, Досконало вивчимо самі Всі програми нові ігрові. Пісня І. Від амеби до людини, Вивчим нерви і клітини, Рід, сім’ю, родину, клас, Наш біолог мучить нас. Еволюція життя – це наука не проста, Та цікаво щохвилини, Бо уроки – то новини. Розкривають нам секрети Про тварин Землі-планети. Може вам всім легко здатись В наших знаннях розібратись, То не просто – вчитель знає, Той, хто біології навчає. ІІ. Від Європи до Канади Ми мандруємо по карті, Іноді ми й заблукаєм, Але впевнені, ми знаєм, Що врятують вчителі В них знань запаси не малі. Щедро діляться із нами, Учнями-мучениками. Допоможуть нам знайти Гори й витоки ріки, І пустелі, й болота, В них робота не проста. Карти контурні збирати Потім їх перевіряти, Знати нафту де знайшли, Де лежать вічні сніги. Вам, географе, хвала, Мудра в вас є голова, Бо запам’ятати все це, Не під силу нам доречі. І. Знаєм формулу води, Хтось ще й соди може знає, Але решту знати все,  Мабуть, цього не буває. Хімія – складна наука, Але формули вчимо, Хоч буває на уроках Як не знаєм – мовчимо. Як зробити динаміт, Як очистити наліт, Що таке оксид, кислоти, Луг, бродіння – це висоти. Знань, до них не всім дійти, Вчителю, нам помогти В силі ви, аби б хотіли, І списування допустили. Пісня ІІ. Від пращурів до наших днів, З усіх минулих вже віків Історики події всі вивчають І нас учити заставляють. Хто і коли, кого завоював, Права й свободи мужньо захищав, Кому вдалося збудувать державу, Хто ніс крізь біль народну справу. Хто зрадив принципам людської доброти, Хто піднімав з руїн світи. Ніхто на вік не буде позабутий. Хто через справи власні є почутий Нас бути вдячними навчають вчителі Тим давнім предкам, що вже в інший світ пішли. Настувнику подякуємо щиро, І мрієм, що майбутнє буде мирним. Пісня І. Бігай швидко, м’яч лови, Стрибай вправно догори, Фізкультура – на ура – Дуже рада дітвона. У спортзал всі – як на свято Поспішають так завзято. Вчать нас там марширувати, У веселі ігри грати. ІІ. Ще один предмет у школі Не залишить нас байдужим, Та на нього треба, друзі, Слух і горло мати дуже. Бах, Бетховен і Сальєрі, Пісні давні і прем’єри. Є в нас тенори й альти, Та до Баскова – рости… І. На уроках – руки в фарбі, Пензлі скрізь та олівці. Намалюєм може Барбі Квіти, дивні корінці, Чи будівні – стиль барокко, Ріки, що течуть широко, Танки, кораблі, авто, Поїзд, літаки, метро. На папері оживають Наші мрії і думки, Чи реальні, чи незнані, Нерозгадані світи. ІІ. Дякуємо щиро тим, хто працює в школі! Були добрими до нас, не були суворі. І всі витівки дрібні, що колись траплялись Нам, бешкетникам шкільним, завжди вибачали. І. Шлях до наших кухарів знайдемо по звуку, Бо в їдальні школярів ложками вистукують. Очі й вуха нам закрийте – ми почуєм носом, Де парує борщ і каша в когось на підносі! Шлях навпомацки знайдемо – це дорога звична, Лиш би був обід смачний, а не дієтичний. ІІ. Затишок у школі й на подвір’ї звичний, Бо є у нас завгосп, лаборант й технічки Дзвоником ви керували, мили шкільні вікна, Й досі всім нам дивно – які ви терплячі вічно. Пісня Виходять учні 11 класу 1. Суворим і лагідним, мудрим і чуйним, Тим, хто учора із інститутів, Тим, у кого сивина на скронях біліє, Хто нудьгувати ніколи не вміє. 2. Тим, хто пізнати добро допоміг,  Тим, хто відкрив для нас тайни доріг, Тим, хто нам крила дарує щодня, Тим, хто відкрив нам жагу пізнання. 3. Тим, чия праця важка, не проста, Тим, чиє слово добром пророста, Тим, хто відкрив нам науки світання, Наші святкові і щирі вітання. 4. Учителю! Вклонюся я доземно Перед іменем твоїм простим. Вже проросли в душі маленькі зерна, Під поглядом, як сонце золотим. 5. Учителю! Невже ти не стомився У наші душі сіять щось нове? Для цього, мабуть, ти на світ родився. У цьому все покликання твоє. 6.Учителю! І слів не підібрати, Епітетів, метафор, порівнянь, Щоб вдячності рядочки проказати,  Щоб передать тепло всіх побажань. 7. Учителю! Невже тобі не лячно, Що так по краплі все і віддаси, Щоб запалити у серцях дитячих Вогонь священний розуму й краси. 8. Учителю! Пораднику і друже! Ви вибрали роботу непросту. Ми вам сьогодні дякуємо дуже За важу працю вчительську святу.  

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *