Бондаренко Валентина Іванівна. Розвиток пошуково – дослідницької діяльності молодших школярів

Бондаренко Валентина Іванівна,

вихователь групи продовженого дня,

Звенигородська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 5

Звенигородської районної ради

Розвиток пошуково – дослідницької діяльності

молодших школярів

Дитина, яка приходить до школи сповнена бажанням пізнати цей світ,
отримати нові знання, спостерігати, пізнавати та досліджувати. Мудрий
педагог повинен створити сприятливі умови для задоволення природної
дитячої допитливості. У даній доповіді представлено різні форми
пошуково-дослідницької діяльності молодших школярів у напрямку
ціннісного ставлення до природи, за допомогою яких вихователь повинен
намагатися розкрити весь потенціал дитячих здібностей. У виховній роботі
для розвитку дослідницьких навичок молодших школярів доцільно
використовувати різні практичні завдання, словесні дидактичні ігри,
інтелектуально-пошукові форми роботи, зокрема еколого-психологічні
тренінги, навчально-рольові ігри. Детальніше про всі види
пошуково-дослідницької діяльності молодших школярів описано в даній
доповіді, а також представлено багато матеріалу для практичного
використання.

Сучасна школа, попри всі її недоліки і труднощі, будується як
розвивальна, особистісно орієнтована. А це означає, що завдання
гармонійного розвитку кожної дитини потребує створення особливого
виховного простору, в якому молодшому школяреві було б добре, цікаво і
почувався б він захищено, як фізично, так і психологічно. Важливою
ланкою у такому вихованні є початкова школа. Тому вже в молодших
школярів потрібно розвивати творчі здібності, нахили, інтереси, вміння
спостерігати, досліджувати, творити.

Хочеться, щоб кожна дитина розвивалася всебічно і якщо в ній «дрімає»
якийсь талант, то треба зробити все, щоб він розкрився на користь їй та
іншим. Адже видатний педагог В.Сухомлинський писав, що виряджаючи дитину
до школи, кожна мати вірить у те, що справжній учитель помітить у її
дитині щось таке, чого не бачить вона, і буде розвивати помічені
здібності.

Кожна дитина, яка приходить до школи особлива, її очі світяться бажанням
пізнати світ, все зрозуміти, про все дізнатися, досліджувати та творити.
Щоб допомогти задовольнити природну дитячу допитливість іноді варто
просто озирнутись навколо себе. Що ж ми бачимо? Яскравий, казковий світ!
Тільки треба вміти дивитися і бачити. Звичайно, що така здатність
набувається з роками. Але педагог, вихователь може навчити ще маленьку
дитину спостерігати і бачити все цікаве в навколишньому світі. А що
може бути цікавіше, загадковіше ніж природа? Різнобарвні, яскраві
кольори квітів, неймовірні, фантастичні форми та рухи комах… Якщо дитина
дізнається більше хоча б про окремі рослини, про деяких тварин, то вона
збагатить себе, наблизиться до розуміння єдності й неповторності всього
живого на Землі. Треба лише розпочати спостерігати, досліджувати,
розкрити своє серце і розум назустріч безмежності пізнання.

Людина, що знаходиться у тісному взаємозв’язку з навколишнім
середовищем повинна розуміти свою роль у ньому та свою відповідальність
за її стан та охорону. Вчитель повинен усвідомлювати, що шкільні роки –
це найбільш активний період формування світогляду дитини, характеру,
звичок, ставлення до навколишнього світу. Залучаючи молодших школярів до
конкретної дослідницької роботи у напрямку ціннісного ставлення до
природи, вихователі навчають їх оволодівати азбукою гармонійного
спілкування з природою, застосовують різноманітні практичні форми
діяльності у формуванні бережливого ставлення до природи.

Елементи дослідництва в процесі практичної роботи розвивають уміння
застосовувати знання на практиці, викликають почуття відповідальності за
результати своєї праці, за збереження природного середовища як важливого
фактора існування людини. Це підвищує пізнавальну активність учнів і
стимулює їхню самостійність у роботі.

Під час проведення практичних завдань — досліджень щодо організації
спостережень та практичної роботи з молодшими школярами, під час
ознайомлення з будовою та життям дерев у різні пори року, особлива увага
дітей спрямовується на те, що дерево – це жива істота. Воно існує у
зв’язку з ґрунтом, вологою, повітрям, а його життя залежить від багатьох
інших організмів , таких як комахи, звірі, птахи, людина.

Діти вчаться помічати навколо себе нескінченну кількість дивних речей,
взаємну спорідненість між усіма живими істотами та неживою природою.
Адже лише той, хто може оцінити неповторність навколишнього світу,
природи, здатний дорожити цим дивом.

Нескладні практичні завдання, наприклад, спостереження за зовнішніми
змінами дерева в різні пори року, за будовою дерева, та інші, учні
проводять самостійно, під час відпочинку.

Природна для молодших школярів допитливість задовольняється під час
визначення віку дерева, складання ланцюга живлення. Ці завдання краще
провести разом з вихователем, він допоможе дітям зробити правильні
висновки.

Практичні завдання – посадити дерево, доглянути за ним ( полити,
розпушити ґрунт , замазати ранки, та інше) діти можуть виконати разом з
батьками.

Результатом екологічних досліджень має стати бажання учнів активно
включатися в роботу з охорони і захисту об’єктів природи, бажання чинити
добро.

Практичні завдання – дослідження

« Подружись з деревом»

Уявіть собі, що десь біля вашого будинку, біля школи або в
міському парку росте невеличке дерево. Іноді його поливають дощі, іноді
розгойдує вітер. Буває, що на деревце сідає зграйка птахів – співають,
метушаться, б’ються… і відлітають.

Завдання 1. Під час прогулянки знайдіть своє деревце і
спробуйте поговорити з ним. Назвіть його. Доберіть кілька прикметників,
які можна вживати для опису дерева ( наприклад, струнке, замислене,
веселе, плакуче та ін.). Використайте ці слова для складання невеличкої
розповіді про дерево, з яким ви вирішили подружитися. Розкажіть про
нього своїм друзям у школі.

Завдання 2. Порівняйте це деревце з іншим, що росте поряд:

Високе воно чи ні ?

Який у дерева стовбур – можна обхопити його руками, чи для цього
потрібна допомога тата, мами або друзів?

Чи багато у дерева гілок, куди вони спрямовані – вгору, вбік чи вниз?

Роздивіться форму крони, колір кори, розмір і колір бруньок, листків,
інші прикмети. Послухайте, чи створює воно які-небудь звуки. Опишіть
дерево таким, яким воно є зараз, сьогодні.

Намалюйте своє дерево. Доберіть загадки про деревце. Загадайте їх своїм
друзям, у школі.

Завдання 3. Проведіть такі спостереження за своїм підшефним деревцем:

На якому ґрунті воно зростає ( на чорноземі, глині чи піску )?

Як воно почувається (добре, не дуже добре, гине )?

Чим йому можна допомогти ( полити водою, розпушити ґрунт, замазати ранки
тощо )?

За потреби разом з батьками допоможіть дереву.

Завдання 4. Дерева можуть жити кілька сот років – це залежить від виду
дерева. Спробуйте визначити вік вашого дерева. Це треба зробити так:

Виміряйте сантиметровою стрічкою дерево в обхваті. Щороку дерево
збільшується в обхваті на 2-3 см.

Наприклад. Обхват дерева рівний 100 см.

100:2=50 років або 100:3=33 роки.

Таким чином, вік дерева від 33 до 50 років, а в середньому – біля 40
років.

Подумайте – молоде воно, доросле чи старе ( для цього використовуйте
виміри не тільки свого дерева, а й інших ). Порівняйте результати.

У якого дерева ( у молодого, дорослого чи старого ) стовбур буде
найтовщим? Чому?

Своїми враженнями поділіться в школі, з друзями.

Завдання 5.

Намалюйте листочки з вашого деревця.

Чи є на вашому дереві квітки – які вони, який мають запах?

Увагу яких комах привертають до себе дерева?

— Як ви гадаєте, навіщо бджоли та інші комахи прилітають до
вашого

дерева? Не забувайте провідувати деревце, над яким взяли шефство.

Виконайте наступні завдання.

Завдання 6.

З’ясуйте, які живі істоти живуть на вашому дереві.

Що їм потрібно від дерева, щоб вижити?

А що необхідно дереву, щоб вижити?

Практичне завдання. Складіть ланцюги живлення, які ви виявили навколо
дерева. Вони починаються з рослин. Це – перша ланка. Друга ланка ланцюга
– тварини, які харчуються рослинами. Третя ланка – тварини, які
харчуються комахами або іншими тваринами. Запам’ятайте, що ланцюги
живлення можуть складатися не тільки з трьох ланок, а й з чотирьох та
більше.

Зробіть ланцюжки-гірлянди з різнокольорового паперу. На кожній

ланці напишіть, хто з ким пов’язаний. На виховних заняттях
розкажіть про свої відкриття.

Завдання 7. Відвідайте своє дерево.

Подивіться чи є на ньому плоди. Які вони? Намалюйте їх.

Подумайте як дерево з’явилося на тому місці, де воно знаходиться, і як
нові дерева можуть приєднатися до нього.

Завдання 8. Провідайте своє дерево.

Як змінилося воно і місце де воно зростає? Про що ваше дерево думає,
що бачить, відчуває восени? Напишіть розповідь від імені вашого дерева.
Прочитайте її своїм друзям у школі.

Завдання 9. Провідайте своє дерево взимку.

Послухайте, чи створює воно які-небудь звуки? Якщо « так », то які?

Яких тварин або їхні сліди ви бачили біля свого дерева?

Чи прилітають до вашого дерева птахи? Якщо « так », роздивіться, які. Як
ви думаєте, навіщо вони прилітають?

Чи є на дереві плоди?

Хто живиться плодами з вашого дерева?

Допоможіть птахам – виготуйте для них годівничку, повісьте її на ваше
дерево і не забувайте підсипати час від часу корм.

Практичне завдання « Посади дерево »

( Поради )

Ранньою весною разом зі своїми батьками виберіть місце і дерево для
посадки.

Перед тим, як викопати ямку для дерева, зніміть ґрунтовий покрив на
площадці трохи більший, ніж майбутня ямка, і складіть у купу.

Окремо складіть викопану з ями землю. Розмір ямки, її глибина залежать
від виду деревної породи, розміру саджанця і форми коренів. При цьому
коріння дерева повинно вільно розміститися у ямці.

Для підв’язування дерева у дно ямки вбийте кілок завдовжки 1,5 – 2
метри.

На дно ями насипте родючий ґрунт і розправте на ньому коріння дерева.
Частина дерева, де коріння переходить у стовбур, повинна бути трохи
вищою за поверхню ґрунту.

Одна людина тримає дерево, а друга обережно, за допомогою лопати,
закопує яму. Спочатку розпушену родючу землю рівномірно насипають між
корінцями, щоб не залишилася пустота. Родючу землю додають, поки
саджанець буде міцно триматися в ямці. Землю, що залишилася, насипають
поверх родючої землі і ущільнюють. Надто утрамбовувати землю на поверхні
навколо саджанця не можна.

Дерево що посадили, потрібно одразу полити. Його підв’язують до кілка за
допомогою шпагату, під який підкладають м’яку ганчірку.

На пам’ять про добру справу разом з татом і мамою сфотографуйтесь біля
посадженого дерева. А на звороті світлини напишіть:

як називається посаджене деревце;

де і коли ви його посадили;

яка висота і товщина стовбура.

Дізнайся, як змінилося ваше деревце через рік.

Не забувайте провідувати і поливати ваше деревце – за один раз йому буде
потрібно до 10 літрів води. Не варто поливати часто, але кожен полив
повинен бути рясним.

Пам’ятайте, що посадити дерево – це не просто практична справа, це –
диво. Диво народження нового життя. А ще – це велика відповідальність за
деревце, яке одного дня повірило у вашу дружбу.

Залучаючи дітей до природо-дослідницької роботи потрібно навчити їх
поступово оволодівати азбукою гармонійного спілкування з природою.
Доцільно проводити багато виховних заходів та цікавих занять, які
розкривають екологічні проблеми рідного краю: збереження та збільшення
чисельності тварин, охорона рідкісних видів рослин, ліквідація сміття,
збір лікарських рослин, дотримання санітарних норм. Це – засідання клубу
«Лікарські рослини мого краю», експедиція до лісу «Природа – цілюще
джерело тепла, краси і добра», екологічна подорож «Бережи свій ліс»,
мандрівка «Лісовими стежками», екологічно-трудові заняття «Зелений
патруль» (прибирання території зелених насаджень, берегової території
водойм), міні-шоу «Екологічне асорті», вікторини «Овочі і фрукти саду,
городу», «Чи знаєш ти ?», гра-подорож «Мій рідний край», фотовиставка
«Рослини краю я оберігаю», свято весняних квітів «Міні-міс», святкова
розважальна програма «Осінній бал», акції «Посади дерево – віднови сад»,
«Вінок пам’яті», операції «Ялинка», «Джерело», «Синичка», «Чистий
берег», «Першоцвіти», «Мурашник» та інші.

Значно підвищують пізнавальну активність дітей і свідоме ставлення до
проблем навколишнього середовища практичні завдання – дослідження, які
можна виконувати як на заняттях, так і вдома, з батьками. Наприклад:

посади дерево, кущ, квітку;

допоможи тваринці, пташці, комашці, яка потребує допомоги;

доглянь дерево ( полий, розпуши ґрунт, замаж ранку, підв’яжи гілку) ;

з’ясуйте, які живі істоти живуть на дереві чи квітці;

складіть ланцюжки живлення, які ви виявили навколо дерева, куща, ставка;

під час екскурсії зберіть плоди, насіння різних рослин, щоб взимку ними
підгодовувати зимуючих птахів;

спостерігайте за поведінкою птахів, чи співають вони, як літають

( зграями, по одиниці);

спостерігайте за зовнішніми змінами дерева в різні пори року.

Здебільшого різні спостереження проводимо під час екскурсії у ліс, поле,
луки, до озера, річки, ставка, де ми проводимо нові дослідження,
поглиблюємо свої знання про навколишній світ.

Надзвичайно важлива роль належить словесній дидактичній грі. Ці ігри є
не тільки засобом пізнавальної активності у природо-дослідницькій
діяльності, а й пробуджують у дітей бажання чинити добро і не
порушувати відомі їм правила поведінки в природі. Саме у грі діти
опиняються у ситуації, коли треба робити певні висновки, створюються
умови для вдосконалення кожної дитини. Найбільше діти полюбляють брати
участь в іграх «Можна – не можна», «Павутинка», «Хто як спить», «Хто
краще запам’ятав?», «Обери правильну стежку», «Аукціон думок і доказів»,
«Якого кольору зима, літо, весна, осінь?», «Впізнай овоч», «Відгадай,
хто я» та інші.

Гра «Хто як спить»

Один учень ставить запитання, а інші по черзі відповідають.

Як спить зайчик? Зайчик спить
лежачи.

Як спить чапля? Чапля спить
стоячи.

Як спить кажан? Кажан спить
висячи вниз

головою.

Як спить курка? Курка спить
сидячи.

Гра «Можна – не можна»

Доцільно проводити в двох варіантах. Діти пригадують правила поведінки в
природі. Вихователь називає дію, а діти відповідають «можна» чи «не
можна» так діяти, або називають відповідні вчинки.

Можна Не можна

Підгодовувати птахів; рвати багато квітів;

Оберігати молоді рослини; ламати гілочки дерев;

Саджати рослини; збивати гриби ногами;

Обгороджувати мурашники; руйнувати павутиння;

Охороняти тварин; вбивати павуків;

f-&#?%?%¬%®%TH(/iiiiiaeae/OeE?????®®®?

gd/*r

„\

`„\

&

gd/*r

IfIOeI¶J?J?J1/4J//aeae/Oaeaeae///Oae/aeOae/Oaeae//O

&

&

&

gd/*r

s?s,tEtIuvviiaeOOOaeiiiiiiiaeiOOaeaeaeaeaeaeae

&

oe?////////////////////e/e////

Прибирати сміття навколо; залишати у лісі сміття;

водоймища. Руйнувати гнізда.

Гра «Хто краще запам’ятає»

Після того, як учні прослухали вірш, оповідання, казку, легенду про
різні дерева (квіти, кущі), що постраждали від шкідливих комашок, діти
мають відповісти на запитання: «Які дерева (квіти, кущі) постраждали.
Які пташки врятували ці дерева?» Хто правильно відповів, отримує фішку.
Виграє той, хто отримає більше фішок.

Гра «Обери правильну стежку»

На малюнку зображено лісові стежки, обабіч яких квіти, галявини,
мурашники, гнізда пташок, нори тварин, багаття, транспорт… Дітям
пропонують 2-3 стежки з різними малюнками. Вони обирають ту стежку для
подорожі , де треба комусь надати допомогу ( загасити вогнище, підняти
гніздечко, підв’язати гілочку дерева, погодувати зимуючих птахів…) чи не
сполохати пташку в гнізді, тваринку в норі, не зруйнувати мурашник, не
затоптати квітку…

Гра «Аукціон думок і доказів»

Вихователь дає завдання довести «Чому треба очищати водойму від сміття і
гілок?», «Чому не можна смітити у лісі?», «Чому не можна чіпати пташенят
у гнізді?». Два – три учні відповідають на запитання з доведенням. Інші
діти повідомляють хто чию думку «купує» (уявно). Потім учитель
повідомляє, хто вдало «придбав» думку.

У своїй роботі педагог може використати наступні інтелектуально-пошукові
форми роботи. Зокрема, еколого-психологічні тренінги, які добираються
вихователем відповідно до специфіки та інформаційності заняття.

Тренінгова форма проведення занять може включати в себе
такі етапи:

— Знайомство ( дітям пропонується розповісти все про себе, виходячи з
того, що кожен на планеті має своє улюблене місце, де хотів би побувати
– навіть якщо діти бачать один одного не вперше, вони представляються,
називаючи своє улюблене місце в природі.);

— Мотивація обраної теми ( пропонується згадати про право співіснування
живого на Землі; наводяться приклади екологічної етики прадавніх
народів);

— Основна частина ( складається з основних методик тренінгу і охоплює
пізнавальний блок і блок «відпочинку» у вигляді екологічних ігор або
вправ;

— Обмін думками та чуттєвим досвідом учасників тренінгу разом із
ведучим;

— Підсумкова частина, підбиття підсумків.

У дитячому колективі в ході тренінгу панує атмосфера доброзичливості,
активності; кожен вихованець має можливість висловлювати власну думку та
з повагою ставитися до думок інших. Участь у тренінгу бере вся група.
Часто використовуємо інтегрально-пошукові, групові та рольові ігри –
ігри, які базуються на проектуванні соціального змісту
пошуково-дослідницької діяльності, на ототожненні себе з іншими живими
істотами або об’єктами. Це дозволяє учневі вийти за межі реалістичного
сприйняття проблеми і побувати на місці інших, споглядаючи вирішення
цієї проблеми.

Цікавою формою пошуково-дослідницької діяльності є навчально-рольова
гра, що є одним із засобів моделювання реальних життєвих ситуацій. Вона
орієнтована на розвиток дослідницьких умінь. Особливістю гри є те, що
вона забезпечує стан захопленості, творчої ініціативи, у процесі ігрової
ситуації значно збільшується інтенсивність засвоєння знань, умінь і
навичок. Саме під час гри дитина оволодіває умінням доводити,
переконувати, вислуховувати протилежну думку, відстоювати чи змінювати
свою точку зору, давати оцінку, робити висновки тощо.

Етапи проведення навчально-рольової гри

1.Підготовчий. На якому визначається тема, обирається ситуація,
чітко продумується мета та зміст гри вихователем, щоб визначити, якими
знаннями та вміннями повинні оволодіти діти в ході гри.

2.Організаційний. Розподіляються ролі, вивчається ситуація,
вихователь пояснює завдання кожного учасника.

3. Дійовий. На цьому етапі здійснюється сама гра, ніхто з
присутніх не втручається в процес гри.

4. Підсумковий. На якому обговорюються і оцінюються результати
гри, виступають експерти.

Одним з різновидів рольової гри є творча рольова гра, яка дає можливість
вихователеві ( який виступає у ролі радника) спостерігати,
діагностувати, педагогічно оцінювати та виявляти рівень сформованості
певних дослідницьких умінь.

Для проведення творчих ігор доцільно використовувати принципи створення
тимчасових груп:

за датою народження ( в групу входять учні, які народилися в певну пору
року або місяць);

тематичний ( назва теми записується на картках і роздається учням, які
знаходять спільність між темами та об’єднуються в групи).

графічний (учням роздаються комплекти малюнків з теми або розрізаний
малюнок, який вони повинні скласти).

Досвід проведення навчально-рольових ігор свідчить про підвищення
інтересів учнів до проблеми, їхню активність на всіх етапах підготовки і
проведення гри. Учні виступають як спільнота дослідників. Крім того, в
процесі ігор вони набувають практичного досвіду.

Наведемо приклад навчально-рольової гри – усний журнал «Природа», яка
була проведена у формі виховного заходу у початковій школі, у процесі
виховної роботи як ціннісного ставлення до природи.

Сценарій усного журналу «Природа»

Рослини лісу.

Дійові особи: ведуча, дівчинка, Береза, Дуб, Калина, Ялина, Підсніжник.

Обладнання: елементи костюмів, касета « звуки лісу», шишки, кошик,
підсніжники, штучна ялина.

Обстановка лісу. На сцену виходить ведуча.

В е д у ч а: Мало хто відмовиться від мандрівки до лісу. А от чи всі
знають, що таке ліс? Це велика кількість дерев, що росте на великій
площі. Дорослі дерева утворюють в лісі деревостан. Молоде покоління
дерев називають підростком, воно підростає і поступово змінює старий
ліс. Чагарники, що ростуть під деревами, «під лісом», називають
підліском.

Ліс буває чистий і мішаний. Чисті ліси в свою чергу поділяються на
хвойні та листяні. Якщо всі дерева мають приблизно однакову висоту – це
ліс одноярусний. Якщо ж дуб, ясен – найвищі, під ними росте липа, граб,
а нижче – чагарники, то такий ліс є багатоярусний. Під наметом лісу
знаходять притулок різноманітні трави, мохи, лишайники, гриби.

До 20 років ліс вважається молодим, у 20-40 років це – жердняк, далі –
середньовіковий, стиглий і, нарешті, перестиглий.

Ліс – неоціненний дар природи, наш «Зелений друг». Це гігантська фабрика
цілющого повітря, це й природна аптека, що здавна постачає людям ліки.
Ліс дає матеріали для будівництва, деревообробної, меблевої, целюлозної
й хімічної промисловості. Його значення у житті людини важко
переоцінити. Тож на деякий час пориньмо у цей загадковий чарівний світ
лісу.

На сцену виходять « дерева».

В е д у ч а . Зажадала якось зла мачуха підсніжників серед зими і
наказала бідолашній пасербниці будь-якою ціною знайти ці весняні квіти.
(Виходить дівчина).

Г о л о с з — з а с ц е н и . Йди, ледащо, і без підсніжників не
повертайся!

В е д у ч а . Холодно дівчині, страшно серед лісу та й назад не можна –
не впустить мачуха й на поріг хати без квітів. Довго бродила бідолашна,
плачучи і нарікаючи на свою безталанну долю, та раптом почула дивний і
далекий голос. Не здогадувалась вона, що до неї промовляє сам величний
дух лісу.

Г о л о с з — з а с ц е н и . Не сумуй , серденько, обітри свої
щічки від гірких сліз. Допоможу я тобі в біді. Розкрий долоню (дівчина
розкриває і дуже дивується). Ця каблучка стане тобі в пригоді. Лише
загадай і твоє заповітне бажання одразу здійсниться.

Д і в ч и н к а . Дякую тобі, мій рятівнику. А я бажаю, щоб природа
ожила… (звучать «звуки лісу»,дерева «шелестять» листям). Як гарно стало
в лісі ! (кружляє). Це просто диво!

А що це за лісова красуня:

Білокора і вродлива,

Віти-коси до землі.

Де вона – й земля щаслива,

Вся в квітковому вбранні?

Всі ви впізнали березу – чарівну красуню, оспівану у багатьох піснях,
легендах, віршах. Має вона плакучі, повислі віти з серцеподібним
зубчатим листячком; дрібні квіточки зібрані у сережки, що так і
гойдаються за вітерцем.

Б е р е з а . Та люди люблять мене не лише за стрункий стан та зелене
листячко. Приношу я неабияку користь. З моєї міцної деревини виробляють
меблі, котушки, посуд. З білої кори – бересту – народні майстри роблять
кошики, сільнички, хлібниці. Відвари бруньок лікують різні простудні
хвороби, цілющим соком та листом зеленим – виліковують рани, виразки. З
кори моєї готують дьоготь – для лікування хвороб шкіри.

Д і в ч и н к а . Берізонько люба, чи, бува не знаєш, де можна знайти
підсніжників? Мачуха наказала мені принести цілий кошик цих квітів, бо
інакше не бачити мені світу білого.

Б е р е з а. Рада б я тобі допомогти, та не знаю, де ростуть ці квіти.
Запитай у ялинки, може вона тобі скаже.

Дівчинка підходить до ялинки.

Д і в ч и н к а. Ялинонько зелена, чи, бува, не бачила ти підсніжників?

Я л и н а. Хоч і високо я підіймаюсь над землею, до 20-40 метрів
заввишки, хоч віття моє і пишне, хоч хвоя моя шорстка, колюча та
вічнозелена, хоч стовбур мій товстий, вкритий червонуватою корою, та
видовжені повислі шишечки, в яких дозріває моє насіння, та я
підсніжників не бачила. Та й навіщо вони тобі? Яка з них користь? Ось
мене, наприклад, широко використовують у будівництві, для одержання
дубильних речовин. Мої бруньки, смолу, хвою використовують для лікування
різних хвороб.

До речі, чи знаєш ти, що з моєї найближчої родички, сосни за рік
збирають 2-4 кг смоли, близько 10 кг хвої, з якої виробляють вітамін С,
такий необхідний молодому організму?

А як мене шанують люди, як прикрашають на свята! Діти навіть склали
про мене вірш: В залі гомін, сміх щасливий,

Чути радісні пісні,

І ялиночка красива

Вся в грайливому вбранні.

З гілок, як дощик, ллються

Срібні ниточки – струмки,

В кульках весело сміються

Оченят ясні зірки.

Ось іскрин очка – сніжинка

На ялиночці тремтить…

І про цю красу – ялинку

Наша пісенька звучить.

— Подобається тобі цей вірш?

Д і в ч и н к а. (Дуже жалісливо), але підсніжники потрібні не мені, а
злій мачусі, що наказала мені будь-якою ціною їх принести.

Я и н а. Ну що ж, запитай у дуба, може, він тобі допоможе?

Д і в ч и н к а. (Підходить до дуба).Вітаю тебе, могутній дубе! Ти,
мабуть, найстарше дерево у лісі.

Д у б. Так, старий вже я, розлогий і поважний, маю жолудів чимало, та є
ще й старші за мене. Чи знаєш ти, що найстарший дуб в Україні росте на
Рівненщині. Йому вже понад 1300 років. Ох! Сумно мені одному серед цих
ялин та беріз, хочеться поговорити з кимсь. Присядь, любонько, біля
мене.

Д і в ч и н к а. Ой, дідусю-дубе, так затишно було з вами, так цікаво ви
розповідаєте, та мені, на жаль, треба поспішати. Наказала мені мачуха
назбирати кошик підсніжників, а я ще й жодного не знайшла. Чи, бува, не
знаєте ви, де їх шукати?

Дуб. Ні, дочко, не знаю. Та ти не журися. Піди-но до калини, вона
напевне вже тобі підкаже.

Дівчинка підходить до калини, співає « На калині мене мати колихала»

К а л и н а. Дякую тобі, любонько, за тепле слово, за пісню щиру. Росту
я у затінку, квітну запашним білим цвітом, дарую людям свої цілющі
червоні ягоди-кістянки, якими люди лікують шлункові і простудні
захворювання.

Та ще ні від кого я не чула такої сердечної пісні. Але що ж робиш ти
сама серед лісу? Не страшно тобі блукати серед чагарників?

Д і в ч и к а . Ой, калинонько, ти – моя єдина надія. Шукаю я серед лісу
підсніжників. Забажала мачуха цих весняних квітів, вигнала з хати і без
них наказала навіть не повертатися.

К а л и н а . Не, сумуй, дитино, підсніжники ти зможеш знайти на
сусідній галявині, але оскільки це – перші весняні квіти, ти повинна
промовити. (шепоче на вухо).

Д і в ч и н к а . (радісно вибігає на середину сцени і говорить).

Прокинулось сонечко в небі,

Всміхнулось ласкаво землі,

Синички – пташки невеличкі

Співають, радіють весні.

Весна вже іде, поспішає.

Дзюркочуть, лопочуть струмки,

Підсніжники ніжні, тендітні

Розкрили свої пелюстки.

П і д с н і ж н и к . (піднімається). Вітаю тебе, дівчино, я почув, як
ти кликала мене. ( Дівчина несподівано засумувала). Що трапилося, чому
ти так несподівано засмутилася?

Д і в ч и к а . Яка ти чудова квітка, білосніжна; яке в тебе ніжне
стебельце і зелені листочки. Як можу я зірвати тебе, щоб віднести
мачусі? Тим паче, що підсніжники занесені до Червоної книги і потребують
особливої уваги.

П і д с н і ж н и к . На жаль, не всі це розуміють і разом з моїми
квіточками часто виривають і цибулини, а це призводить до знищення мого
виду. Але я вдячний тобі за турботу і допоможу тобі в біді – ось тобі
підсніжники, але нехай всі пам’ятають, що ліс – це справжній зелений
товариш. Любити його і охороняти – обов’язок кожної людини.

Фінальний вірш.

Д і в ч и н к а . Невже у майбутньому на світі

Не будуть квітнуть дивні квіти?

П і д с н і ж н и к . Конвалії й фіалки ніжні;

І вісник березня – підсніжник?

Я л и н а . Невже ми більше не побачим,

Як сон-трава росою плаче?

К а л и н а . Барвінок лісу, квітка мрії

Жар-цвітом землю не зігріє?

В с і . Ми всі господарі природи,

То ж збережемо її вроду!

Список використаної літератури.

Юхимчак Н. Розвиток творчих здібностей молодших школярів.

Ж. «Початкова школа», № 6, 2005 рік.

2. Сапронова О., Васильєва Т. Практичні завдання – дослідження як засіб
екологічного виховання молодших школярів. Ж. «Початкова школа», №6,
2005 рік.

3. Балашова С. Навчально – рольова гра у формуванні дослідницьких умінь.
Ж. «Початкова школа», № 6, 2005 рік.

4. Дудік Г., Шабликіна В. Формування екологічної свідомості дітей
починається змалку. Ж. «Початкова школа», № 6 2007 рік.

5. Гончарові О. Екологічна освіта учнів у позашкільному світі.

Ж. « Початкова школа», № 6, 2007 рік.

6. Дужук С. Використання казки в екологічному вихованні учнів.

Ж. « Початкова школа», № 6, 2007 рік.

7. Бабенко В. Еколого-натуралістичне виховання школярів.Ж.Початкова
школа», № 6, 2007 р.

8. Русан Г. Проведення конкурсу експериментально-дослідницьких робіт «
Юний дослідник». Ж. « Початкова школа» , № 6, 2007 рік.

9. Радченко Т. Перші кроки спостережень у природі. Ж. «Початкова школа»,
№ 6, 2007 рік.

10. Пушкар В. Використання методів «глибинної екології» в роботі з
юннатами. Ж. «Початкова школа» № 6, 2007 рік.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *