Барильнік А.І., викладач суспільних дисциплін комунального вищого навчального закладу ‘Бериславський педагогічний коледж’ Херсонської обласної ради.

Барильнік А.І.,

викладач суспільних дисциплін

комунального вищого навчального закладу

«Бериславський педагогічний коледж»

Херсонської обласної ради

Громадянське виховання в умовах українського державотворення.

(З досвіду роботи політико-правового клубу «Феміда»).

Державотворення України – складний перехідний етап становлення молодої
держави.

Сьогодні будь-яка свідома людина розуміє актуальність і значущість
процесу розбудови правової держави та формування громадянського
суспільства в Україні, що передбачає необхідність формування нового
вищого рівня правової свідомості та правової культури.

Особливого значення набуває правове виховання і правова освіта, адже без
глибоких знань основ права та законодавства, прав, свобод та обов’язків
громадянина еволюційний розвиток жодного суспільства не відбувається.
Правове невігластво, як і правовий нігілізм, є досить характерними
для значної частини населення пострадянських країн (в тому числі і
України), що надає проблемі правової освіти та правового виховання
особливої ваги [9; с.6].

Перипетії політичного життя сьогодення України, політичне протистояння
гілок влади стали каталізатором загострення загальноукраїнських проблем.
Тільки байдужий не розмірковує про глибоку фінансово-економічну кризу,
посилену перманентною політичною кризою останніх років, звідси – кризу
довіри до владних структур, а тому сьогодні, як ніколи, освітні
інституції мають прищеплювати молоді чітко сформовані уявлення про стан
справ формування нації, громадянського суспільства та становлення
правової держави. В Україні має бути сформоване критичне мислення людей,
які б завжди тонко відчували, коли в державі відбувається щось «не так».
А особливо це важливо в періоди виборчого процесу.

Говорити про громадянське суспільство можна лише з появою громадянина як
самостійного суб’єкта, який усвідомлює себе членом суспільства,
наділеним комплексом прав і свобод, і у той же час є відповідальним
перед ним. Підґрунтям формування громадянського суспільства є декілька
чинників: ринкова економіка з властивою їй багатоманітністю форм
власності; багатопартійність; не директивно сформована громадська думка;
вільна особистість із розвинутим почуттям громадянської та власної
гідності. У рамках Організації Об’єднаних Націй утвердилася теза, що для
подальшого демократичного розвитку світової спільноти необхідно
щонайбільшу увагу приділяти освіті та вихованню молодого покоління в
дусі поваги до людської гідності й на засадах рівності прав [5; с.12].

Саме ідея громадянського суспільства дозволяє провести межу між
політичним, офіційним та приватним життям громадян. Справжнє
громадянське суспільство ніколи не відбудеться, якщо не буде досягнуто
верховенства права. Формування громадянського суспільства не може
вирішуватися вольовими методами. Саме сучасному поколінню випало на долю
сформувати громадянське суспільство, тобто відштовхуватись від
досягнутого, примножуючи багатства українського суспільства, забезпечити
його еволюційний процес.

Теоретично визначено, що громадянське суспільство – це спільність
вільних, незалежних, рівноправних людей, кожному з яких держава
забезпечує юридичні можливості бути власником, користуватися економічною
свободою та надійним соціальним захистом, іншими правами та свободами,
брати активну участь у політичному житті та в інших сферах
життєдіяльності людини і громадянина [7; с.32].

Схематично це можна відобразити так:

Необхідність формування громадянських цінностей та зрілості у молоді
обґрунтована ще у працях українських діячів Г.Сковороди,
В.Сухомлинського, Г.Балла, І.Беха, Є.Гончаренка, І.Казанцева,
Т.Новикової, Л.Рябовол та ін. Громадянська освіта та виховання є
складовою підготовки до життя в умовах демократії.

Провідну роль у вихованні підростаючого покоління відіграє формування
громадянської відповідальності, яка передбачає добровільний вибір
особистістю поведінки, що відповідає таким важливим критеріям, як
обов’язок, ініціативність, дисциплінованість, самостійність,
вимогливість, принциповість.

У результаті громадянського виховання свідомості, почуттів і діяльності
вихованця утверджуються такі громадянські цінності як:

прагнення до соціальної гармонії і справедливості;

прагнення до культури соціальних відносин;

прагнення до культури політичних відносин;

толерантність;

повага до своєї та до чужої гідності;

пошана до національних цінностей інших народів;

уміння використовувати право на свободу думки, совісті;

повага до закону, влади.

Важко сформувати особистість, яка не знає своїх прав, не усвідомлює
своєї відповідальності перед суспільством, не поважає прав інших.

Однією з дисциплін, вивчення якої сприяє реалізації цих завдань є
предмет – основи правознавства. Без належного рівня основ правових знань
і навичок правомірної поведінки, неможлива свідома участь особистості в
суспільному та державному житті. Правова освіта населення полягає у
здійсненні комплексу заходів виховного, навчального та інформаційного
характеру, спрямованих на створення належних умов для набуття
громадянами обсягу правових знань та навичок їх застосування, необхідних
для реалізації громадянами своїх прав і свобод, а також виконання
покладених на них обов’язків [10; с.35].

Завданням дисципліни «Основи правознавства» є накопичення правових знань
та формування в студентів критичного мислення, оцінювання суспільних
явищ і процесів, а також прикладних життєво творчих,
соціально-комунікативних, інтелектуально-інформаційних навичок.
Домогтися виконання цього завдання можна тільки в тому випадку, якщо у
творчому доробку викладач матиме широке коло прийомів, які
допомагатимуть кожному студентові мислити творчо, логічно, нестандартно.

Застосовуючи такі форми роботи як лекції, семінари, «мозковий штурм»,
дискусії, взаємонавчання, аналіз правових ситуацій, вправи «Займи
позицію», робота студентів у парах, малих групах, інтегровані уроки,
презентації своїх програм організації правового життя коледжу та
суспільства, розв’язання правових задач, виконання тестових завдань,
робота з нормативно-правовими документами, залучення студентів до
аналізу соціальних проблем з використанням для цього
дослідницько-пошукової роботи, систематичне опрацювання матеріалів
засобів масової інформації та глибокий аналіз їх переконалася, що вони
особливо ефективні в формуванні основ правових знань, поглядів і
переконань студентів.

Не менш важливу роль і можливості в формуванні громадянської свідомості
студентства відіграє робота політико-правового клубу «Феміда», що
традиційно діє у коледжі.

Клуб «Феміда» створений з метою формування у молодих людей ціннісних
орієнтирів і активної позиції членів громадянського суспільства,
високого рівня правової культури та правосвідомості.

rl»¶»?»1/4″3/4″A»A»AE»E»E»oooooeaae********eeeeeeee

gdI@u

L///eeeaaaaaaaaeeeeeeeeOO

&

gdI@u

&

gdI@u

ах політико-правового клубу. Ці студенти є доповідачами і «спікерами»,
інформаторами та аналітиками політичних і правових подій, лекторами,
консультантами. В рамках роботи клубу є можливість у студентів розвивати
свої інтелектуальні здібності, творчий потенціал, придбати необхідні
навички і уміння, а саме: навчитися краще запам’ятовувати, тренувати
увагу, уважність, спостережливість; домогтися мислення образного,
логічного, творчого, психологічного, філософського; оволодіти
риторикою; навчитися помічати дрібниці і деталі при опрацюванні
інформаційного та теоретичного матеріалу.

У колективі членів клубу відбувається навчання аналітичних можливостей
роботи шляхом відповідей на проблемні питання, наприклад:

«Давайте знайдемо пояснення…»;

«Давайте поміркуємо…»;

«Вискажіть свої припущення, гіпотези…»;

«Починайте міркування словами: «я думаю», «я знаю, що…»;

«Обґрунтуйте свою думку…»;

«Почитайте поміж рядками…»;

«Поміркуйте, кому це потрібно, і що є цьому причиною…».

Актив клубу вчиться :

виокремлювати головні складові в сучасних тенденціях та явищах;

ототожнювати їх з класичними зразками;

прогнозувати їх розвиток у майбутньому;

порівнювати;

шукати причини по наслідках;

робити висновки;

збирати та аналізувати матеріали, які надходять з різних джерел;

відрізняти факти від вимислу;

викривати упередженість, необ’єктивність і стереотипи.

Мета функціонування клубу – виховувати патріота, сучасного громадянина
України, який любить свою Батьківщину, в той же час поважає традиції
народів інших країн, розуміє, що ми живемо в політкультурному світі і
нам необхідно толерантно ставитися до людей іншої раси, мови,
віросповідання, думок, поглядів, точок зору.

Вибираючи форми та методи роботи, використовуємо:

дискусії та диспути, «круглі столи», під час яких студенти знайомляться
з певними цінностями та думками, набувають умінь формулювати власну
думку й аргументовано її доводити;

самостійний пошук, збір та обробку інформації з різноманітних джерел та
інформування про результати роботи;

індивідуальні дослідження з подальшим обговоренням у формі дискусії;

написання доповідей, повідомлень;

проведення інтерв’ю, анкетування студентів коледжу та опрацювання цих
даних;

узагальнення результатів та ознайомлення з ними широкого загалу
студентства.

У роботі політико-правового клубу особлива увага звертається на питання
функціонування політичних інституцій і процесів, а саме:

ознайомлення з державою як центральним елементом політичної системи,
механізмами її функціонування;

взаємодії громадянина з державними органами та установами;

становлення конституційного устрою України;

складності конституційного реформування;

процеси вироблення державної політики.

Саме ця робота допомагає студентам набувати політологічних знань, умінь
і навичок, що сприятимуть їх участі у політичних процесах суспільства,
усвідомленню необхідності власної активної діяльності, з метою поширення
демократії та демократичних цінностей. Ці питання особливо важливі
сьогодні, адже більшість студентів-випускників вперше беруть участь у
виборчому процесі України.

Зосереджується увага студентів на тому, що діяльність засобів масової
інформації (ЗМІ) в процесах формування та функціонування громадянського
суспільства є особливо важливою, бо у світі щоденно відбуваються тисячі
важливих подій і саме тому поінформованість людей значною мірою залежить
від вміння сприймати і оперувати інформацією.

Щоб досягти цієї мети члени клубу систематично працюють з матеріалами
періодичних видань «Урядовий кур’єр», «Голос України», «Вісник
Президента України», «Відомості Верховної Ради», «Історія України»,
«Таврійський вісник», «Наддніпрянська правда», журналів «Народний
депутат», «Історія та правознавство», «Джерела», «Позакласний час» та
ін.

Завдяки роботі політико-правового клубу студенти коледжу мають
можливість зустрічатися з провідними спеціалістами відділу юстиції
району та працівниками відділу внутрішніх справ, депутатським корпусом
органів місцевого самоврядування для практичного застосування знань,
більш глибокого розуміння правових аспектів.

За останній час проведено відкриті засідання клубу наступної
тематики:

«Конвенція про права дитини».

«Відповідальність неповнолітніх».

«Особливості конституційного реформування в Україні».

«Україна – ЄС: нові перспективи» (з використанням інформаційних

студентських проектів).

«Правове становлення України. Реалії. Досягнення. Успіхи».

«Соборність України в сучасному багатомірному просторі».

«Вчимося бути громадянами».

«Жінка в політиці».

«Права та обов’язки молодого спеціаліста» (за участю юриста,

інспектора відділу кадрів, бухгалтера із заробітної плати,
завідуючої

бібліотекою, директора центру зайнятості).

«Філософська та літературна спадщина Миколи Руденка –

співзасновника Української Гельсінської групи» та ін.

Формування громадянського суспільства супроводжується багатьма
ризиками і загрозами. Одна з них – брак загальної, політичної та
правової культури громадян. Тематика занять та форми роботи
політико-правового клубу здійснюють вагомий внесок у завдання виховання
ГРОМАДЯНИНА демократичної держави, яке сьогодні є особливо важливим.

Література

Закон України «Про загальну середню освіту» — К. 2006.

Зорнік Т. Формування громадянської свідомості учнів. // Історія
України., №7, 2008,- с.15-27.

Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: навч.
посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – с.52.

Конституція України. – К.: 2008, — 124 с.

Конституція України і основи правознавства в школі: Книга для вчителя /
За ред.. І.Б.Усенка. – К.: Український центр правничих студій, 1999. –
с.12-18.

Кузьменко О. Формування громадянських умінь в школах США. // Історія в
школах України. – 2002. — №4 – с. 27.

Правознавство: Підручник за ред. В.В.Копєйчикова,
А.М.Колодія. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – с. 200.

Програма «Громадянська освіта» для загальноосвітніх навчальних закладів
в 9-11 кл. // Історія в школах України. – 2002. — №4. — с. 3-10.

Сидоренко С. Правове виховання та правова освіта у навчальних закладах.
// Історія України., №36, 2009. – с.2-8.

Указ Президента України від 18.10.2001 №992/2001 «Про національну
програму правової освіти населення.

PAGE

PAGE 7

ГРОМАДЯНСЬКЕ

СУСПІЛЬСТВО

ПРАВОВА

СОЦІАЛЬНО

СПРАВЕДЛИВА

ДЕРЖАВА

ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА

ВІДПОВІДНІСТЬ ЗАКОНУ ПРАВОВІ

ФОРМАЛЬНА РІВНІСТЬ

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *