.

Аналітичний огляд Веб-сайтів бібліотек педагогічних вищих навчальних закладів України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
468 6227
Скачать документ

Реферат на тему:

Аналітичний огляд Веб-сайтів бібліотек педагогічних вищих навчальних
закладів України

Представлення бібліотек вищих навчальних закладів в Інтернеті є
необхідною й усвідомленою формою роботи на сучасному етапі. Створення
веб-сайту є одним із пріоритетних завдань інформатизації будь-якої
організації чи закладу. Серед них особливе місце займають бібліотеки,
ресурси яких адресовані найбільш широкому колу користувачів. Бібліотечні
ресурси є важливим засобом у розв’язанні найрізноманітніших
інформаційних завдань, пов’язаних з освітньою, професійною діяльністю,
дозвіллям тощо. Якісно нові можливості реалізації завдань бібліотек із
забезпечення широкого доступу користувачів до своїх інформаційних
ресурсів формуються в умовах інтенсивного розвитку мережевих
інформаційних ресурсів і технологій. Втілення таких технологій
відбувається і через створення бібліотечних веб-сайтів, які дають
можливість представити бібліотеку в єдиному інформаційному просторі та
зробити відкритою для кожного користувача.

Бібліотеки педагогічних університетів, долучаючись до світових
інформаційних ресурсів, роблять перші спроби в їх створенні, вивчаючи
досвід освоєння мережевих технологій та їх використання у повсякденній
діяльності. Фахівці бібліотек педагогічних навчальних закладів розуміють
загальну тенденцію, засновану на розумінні нової ролі бібліотек у
сучасному інформаційному суспільстві. Саме одним із проявів цієї
тенденції став розвиток бібліотечних сайтів.

Метою даного аналітичного огляду було виявити дані про наявність
веб-сайтів бібліотек педагогічних університетів України та дати
характеристику теперішнього стану представлення освітянських бібліотек в
Інтернеті. Результати аналізу наявності та стану сайтів вітчизняних
бібліотек показали, що деякі зрушення у цій сфері мають місце. Однак, не
зважаючи на досить коротку історію створення сайтів узагалі, бібліотеки
саме педагогічних університетів значно поступаються як у кількісному,
так і у якісному показникові створення і розвитку власних сайтів серед
бібліотек інших вищих навчальних закладів України, наукових та публічних
бібліотек.

На кінець 2006/2007 навчального року в Інтернеті було представлено 10 із
28 бібліотек педагогічних університетів України.

Для перших сайтів є характерним типово представницький зміст і
оформлення, а також неуникний для першого кроку дилетантський підхід.
Такі сайти обмежуються інформацією про історію бібліотеки, її
підрозділи, режим роботи, описовою характеристикою своїх фондів.

Так, наприклад, на сайті Харківського національного педагогічного
університету з першої ж сторінки є посилання на бібліотеку, однак
інформація про бібліотеку носить загальний описовий характер.

Інформацію аналогічного характеру про бібліотеку подано також на
веб-сайті Дрогобицького державного педагогічного університету імені
Івана Франка.

У сайтів бібліотек вищих навчальних закладів є своя специфіка, яка
полягає в тому, що сайт бібліотеки ВНЗ є частиною загального сайту
університету. Сайт бібліотеки неможливо розглядати автономно, як і саму
бібліотеку. Веб-сайт бібліотеки, як правило, і як показує досвід
побудови сайтів у зарубіжних університетах, є важливою ланкою загальної
ідеї і композиції сайту вищого навчального закладу. Рубрики «Бібліотека»
і «Бібліотечні ресурси» можна побачити на головних сторінках сайтів усіх
провідних університетів світу та України. Електронні колекції бібліотек
ВНЗ насичені інформацією для всіх категорій читачів: студентів,
викладачів, аспірантів, докторантів тощо. Тематичні бази даних і
посилання на ресурси Інтернету орієнтовані на виконання основної функції
бібліотеки – інформаційне забезпечення навчального процесу і наукової
діяльності університету.

У процесі ознайомлення з веб-сайтами бібліотек педагогічних
університетів виявилось, що посилання на бібліотеку знайти можна не
відразу. На головних сторінках педагогічних університету бібліотека
«прописана» найчастіше у рубриках «Структура», наприклад, Національний
педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, у рубриці «Структурні
підрозділи» – Сумський державний педагогічний університет імені А.С.
Макаренка, у рубриці «Наука та міжнародні зв’язки» – Полтавський
державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка.

Нині не можна забувати про те, що новий користувач бібліотеки вищого
навчального закладу – сучасний студент, озброєний не тільки знанням про
використання інформаційних технологій та комунікаційні можливості
глобальної мережі, але має також навички роботи з комп’ютером та
електронними ресурсами, представленими в Інтернеті. Він більше ніж інші
категорії користувачів є вимогливим до нових пропозицій бібліотеки. Тому
веб-сайт бібліотеки педагогічного університету повинен існувати і
відповідати, як інтересам і вимогам студентської аудиторії, так і
вимогам сучасних технологій.

Відсутність у структурі сайту університету посилання на бібліотеку не з
кращого боку характеризує ставлення до бібліотеки самого закладу.
Наприклад, бібліотека Уманського державного педагогічного університету
на сайті університету не представлена. У розділі Форум є лише посилання
на Інтернет-ресурси та представлений підрозділ «Література та навчальні
матеріали».

На сайті Кіровоградського державного педагогічного університету імені
Володимира Винниченка є посилання тільки на бібліотеку рідкісної книги.
У цьому розділі представлені повні тексти документів, які можуть
представляти наукову цінність для фахівців.

Слід відзначити також низку слабких місць, характерних для більшості
вітчизняних бібліотечних сайтів: мала інформативність, відсутність
англомовної версії, нерегулярне оновлення і поповнення інформації,
наявність застарілих або непрацюючих посилань, відсутність інформації з
використання електронних каталогів (характеристики представлених
ресурсів і підказок для пошуку), невідповідний стиль і розмітка
текстових блоків, наявність громіздких текстів, які є важкими для
читання, часто відсутня статистика відвідування сайту і окремих його
розділів, не розвинений зворотній зв’язок із користувачами.

В умовах інформатизації вищої школи та курсу на відкриту освіту для
бібліотек вищих навчальних педагогічних закладів – ресурсних центрів
освітньої і наукової діяльності ВНЗ – представництво у всесвітній мережі
є не тільки важливим, але й принциповим.

Слід зауважити, що всі існуючі сайти бібліотек педагогічних
університетів мають своє обличчя, кожен відрізняється повнотою
відображення одного з видів ресурсів. Наприклад, сайт бібліотеки
Української державної інженерно-педагогічної академії, посилання на який
міститься вже на першій сторінці сайту навчального закладу, окрім
загальної описової інформації про бібліотеку містить гіперпосилання на
списки нових надходжень, структуру бібліотеки.

Контент сайту бібліотеки Вінницького державного педагогічного
університету є досить інформативним. З першої сторінки університету є
посилання на бібліотеку.

На сайті подані відомості про електронний каталог, розміщені списки
літератури, подані відомості про участь у створенні корпоративного
каталогу аналітичних статей ЦУКК та регіонального каталогу РКК.
Спільними зусиллями 10 бібліотек створюється в мережі Інтернет
електронний фонд аналітичних статей з 80 журналів України та Росії.
Описи формуються для кожної статті видання з розподілом за предметними
рубриками, вводяться ненормовані ключові слова та короткі анотації до
кожної статті. Фонд створюється на базі бібліотечної системи ІРБІС.
Кожна з бібліотек-учасниць отримує описи всіх видань, або тих видань, що
передплачені бібліотекою.

Цікавим є розділ, де представлена література, що надходить за програмою
Міністерства освіти і науки України.

На його сторінках представлені: інформація про бібліотеку,
бібліографічний покажчик наукових праць викладачів університету, подано
перелік електронних підручників, які знаходяться у фондах бібліотеки,
заявлена можливість здійснити пошук за електронним каталогом (на момент
ознайомлення не працював). Бібліографічний покажчик наукових праць
викладачів побудовано за принципом гіпертекстових посилань, що є досить
зручним для користування (представлені монографії, авторські свідоцтва,
патенти, підручники, посібники, довідники, словники, матеріали
конгресів, конференцій, статті за 2004–2006 рр.). На жаль, до
електронного каталогу не подано інформацію про те, які джерела
представлені в ньому, подається лише коротка інструкція про те, яким
чином можна здійснювати пошук. В електронному каталозі відкрито чотири
пошукових поля.

Цікавий дизайн, розгалужену інформативну структуру, постійну підтримку в
актуальному стані має сайт бібліотеки Тернопільського національного
педагогічного університету імені В. Гнатюка. З першої сторінки сайту
університету є посилання на бібліотеку.

Кожен розділ меню має насичені корисною інформацією сторінки. Пам’ятка
читачеві містить інформацію про історію бібліотеки, правила
користування, режим роботи, про фонд рідкісної книжки, список
рекомендованих джерел. Подано інформацію про авторів-розробників сайту.
З 2001 року функціонує автоматизована бібліотечна система
«УФД-Бібліотека». Ведеться електронний каталог нових надходжень
літератури, дисертацій та авторефератів дисертацій, періодичних видань
тощо. Для студентів та співробітників університету функціонує віртуальна
бібліотека, у якій представлені повні тексти підручників, посібників та
інша література. Списки нових надходжень представлені у вигляді
гіпертексту за галузями знань. У розділі «Періодика» представлені списки
періодичних видань України та Росії, які отримує бібліотека у поточному
році. Широко представлені каталоги видавництв, обмінний фонд, виставки
бібліотеки.

Досить широкими є посилання на закордонні електронні ресурси та
повнотекстові електронні видання.

Уже більше року представлений в Інтернеті сайт Наукової бібліотеки
Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Про життєдіяльність сайту свідчить постійно поновлювана сторінка новин,
наявністю нової актуальної інформації. Ми намагались логічно
взаємопов’язати всі сторінки нашого сайту загальним дизайном та
гіпертекстовими посиланнями. Ми вважали обов’язковою наявність
статистики відвідування сайту. Фахівці бібліотеки знаходяться у
постійному пошуку нових технологій надання сучасних бібліотечних
веб-сервісів. На жаль, сервісний блок «Послуги» представлений поки не
повністю, обмежується доступом до баз даних електронного каталогу,
близько 300 записів з якого містять посилання на повнотекстові
Інтернет-ресурси та власні електронні документи, розміщені на сервері
університету. Відсутні явні ознаки зворотного зв’язку з користувачем
«запитання-відповідь», «листування з читачем» або інші варіанти
інтерактивної взаємодії, не заявлена електронна доставка документів,
відсутня інформація про останню дату поновлення сайту, що мало б
свідчити про достовірність відомостей та актуальність посилань.

gdEH—

????форми МБА, які надають можливість віддаленому користувачеві замовити
потрібні матеріали; перегляд з веб-сайту бібліотеки файлу із
зареєстрованими на ім’я користувача книгами, які знаходяться на руках у
іншого читача, тощо. На багатьох сайтах читачам пропонується внести свої
пропозиції щодо придбання до фонду бібліотеки книжок та інших
документів, передплати нових періодичних видань. Велика увага
приділяється представленню навчально-методичних розробок вищого
навчального закладу як у бібліографічному, так і в повнотекстовому
варіантах. Однак по різному вирішується актуальне на сьогодні питання
доступу до повних текстів таких документів, продиктоване проблемою
збереження авторського права. Частіше за все до них немає вільного
доступу для всіх користувачів, доступ відкрито лише зареєстрованим
користувачам (контингенту ВНЗ). Цікаво, що сайти університетських
бібліотек все більше використовують і як освітні засоби. У їхніх меню
можна зустріти різноманітні онлайнові освітні програми, тести на
визначення рівня інформаційної грамотності, онлайнові екскурсії тощо.

Аналіз змісту бібліотечних сайтів педагогічних університетів України
свідчить про досить низький рівень такої діяльності як сайтобудівництво.
Більшість бібліотек наших педагогічних ВНЗ представлені лише сторінкою
із загальними довідковими відомостями про бібліотеку, іноді, з наявністю
типових бібліотечних рубрик, які в загальних рисах повідомляють про
історію бібліотеки, обсяг фондів та діяльність бібліотеки. З вище
оглянутих сайтів бібліотек лише чотири мають більш-менш розгорнуту
структуру та підтримуються в актуальному стані. Саме їх і можна виділити
у групу лідерів. Найбільш цікавими, інформативними і активними можна
назвати сайти бібліотек:

МДПУ – http://mdpu.org.ua/;

ВДПУ – http://www.vspu.edu.ua/WEB-bibl/BIBL-main.html;

ТНПУ – http://www.tnpu.edu.ua/php/library/;

НПУ – http://hklib.npu.edu.ua/.

З урахуванням проведеного аналізу та особистих спостережень, отриманих
під час роботи з матеріалами сайтів, можна зробити деякі висновки щодо
сайтів бібліотек педагогічних університетів:

бібліотеки педагогічних університетів України мало представлені у
глобальній мережі. Велика кількість бібліотек не має власних сайтів;

існуючі сайти не завжди відповідають вимогам навіть елементарного
представлення;

відсутні англомовні версії сайтів;

недостатньо уваги приділяється інформаційним ресурсам, необхідним для
реалізації освітньої функції та наукової діяльності ВНЗ, відсутні
посилання на освітні портали та офіційні сайти;

слабка актуалізація змісту, непрофесійний дизайн;

відсутність статистики відвідувань веб-сайту та його окремих розділів.

Коротко зупинимось на представленні в Інтернеті бібліотек обласних
інститутів післядипломної педагогічної освіти (ІППО). Аналіз
Інтернет-джерел показав, що на сьогодні сайтів бібліотек обласних
інститутів післядипломної педагогічної освіти (ІППО) у глобальній мережі
немає. У зв’язку з цим було проаналізовано сайти інститутів, у
результаті чого зроблені такі висновки.

1. Сайти Дніпропетровського, Харківського та Черкаського ІППО були не
доступні на момент аналізу (16.10.2007 р.).

2. Інформація про сайти Вінницького, Житомирського, Закарпатського,
Запорізького, Івано-Франківського, Кіровоградського, Луганського,
Севастопольського, Тернопільського, Херсонського та Чернівецького ІППО у
мережі Інтернет відсутня.

3. На сайтах Кримського, Львівського, Одеського, Полтавського,
Рівненського, Сумського та Хмельницького ІППО бібліотеки цих установ не
представлені. Лише на сайтах Одеського, Полтавського та Рівненського,
Сумського ІППО зазначено, що у структурі є бібліотека й подані прізвища
завідувачів.

4. Більш детальна інформація про бібліотеки подана на сайтах
Волинського, Донецького, Київського та Чернігівського ІППО.

Зокрема, на сайті Волинського ІППО є окрема сторінка «Бібліотека», на
якій представлена інформація про завідувачку бібліотекою, кількість
бібліотечного фонду, перелік періодичних видань та перелік відомчих
видань ІППО.

На сайті Донецького ІППО є лише рубрика «Нове в нашій бібліотеці», втім
інформація, подана в ній, застаріла (датується 25 березням 2005 р.).

На сайті Чернігівського ІППО є сторінка «Науково-педагогічна
бібліотека». Тут розміщена інформація про співробітників бібліотеки, час
заснування бібліотеки, кількісний склад бібліотечного фонду.
Представлена інформація про довідково-пошуковий апарат бібліотеки
(каталоги, картотеки), періодичні видання, що передплачує бібліотека.

Найбільш повно представлена діяльність бібліотеки Київського обласного
ІППО на окремій сторінці «Інформаційно-бібліотечний ресурс». Сторінка
має дві рубрики. У рубриці «Каталоги» наведено інформацію про алфавітний
та систематичні каталоги бібліотеки, тематичні картотеки, СКС. Крім
цього тут подано перелік нових надходжень до бібліотеки, перелік
періодичних видань, авторефератів дисертацій та дисертацій, електронні
засоби навчання, які є в бібліотеці (наприклад, електронні географічні
атласи та ін.) із посиланнями на повні тексти. У рубриці
«Науково-педагогічні бібліотеки» подано інформацію про провідні
освітянські бібліотеки (ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського, Львівську
обласну науково-педагогічну бібліотеку, Миколаївську науково-педагогічну
бібліотеку), національні бібліотеки України, педагогічні бібліотеки
світу. Наведено адреси цих бібліотек в Інтернеті, адреси електронної
пошти, телефони та інші реквізити. Також представлено інформацію про МБА
(правила користування МБА) й назви центрів МБА та їхні адреси.

Як показує досвід, більшість сайтів навчальних закладів і не тільки
сьогодні підпадають під справедливу й обґрунтовану критику. Разом з тим
ми бачимо парадоксальну ситуацію, коли критикуються ініціатори цієї
діяльності, які здійснюють практичну діяльність із створення сайтів, не
маючи при цьому ні довідкової, ні нормативної, ні теоретичної, ні
методичної бази. Наявність деяких публікацій у професійних періодичних
виданнях не вирішує проблему надійного інформаційного забезпечення цієї
діяльності. Труднощі, які стоять на шляху створення сайту сучасної
бібліотеки, обумовлені відсутністю у складі професійної підготовки
бібліотечних працівників спеціальних знань та вмінь у сфері
сайтобудування. Створення бібліотечних сайтів сьогодні, як правило,
здійснюється зовнішніми фахівцями – веб-майстрами сторонніх фірм, або
студентами – членами веб-клубів. Такий підхід до рішення даного питання
накладає свій відбиток на обличчя сайту передусім із позицій його
програмно-технічної платформи. У результаті з’являються пристойні за
дизайном продукти, не позбавлені іноді дитячої хвороби «крутизни» у
сайтобудуванні. Однак такі фахівці не можуть кваліфіковано розв’язати
завдання змістовного плану, який є основою розробки контенту
бібліотечного сайту. Саме тому і виникають проблеми їх ефективності.

В галузевих публікаціях, на професійних бібліотечних конференціях
обговорюється, розглядається і вивчається питання функціональних
особливостей бібліотечних сайтів, вимоги до форми і якості представлення
інформації на їхніх сторінках. У відкритому доступі в глобальній мережі
представлений електронний підручник «Интернет в профессиональной
информационной деятельности», у якому наведені вимоги, яким повинен
відповідати якісний веб-сайт: відповідати завданням організації, бути
інформативним, функціональним, привабливим та легкодоступним. Отже, сайт
повинен бути концептуально, технічно та технологічно сформований
грамотно, з урахуванням усіх необхідних вимог, які базуються на
загальних критеріях якості для веб-сайтів.

До цих критеріїв відносяться: глибина змісту, легкість навігації,
стабільність інформаційних ресурсів, оперативність поновлення
інформації, доступність для користувачів, єдність дизайну всіх розділів,
бажана наявність англомовної версії сайту. У підручнику виділяються
також декілька категорій бібліотечних веб-сайтів за рівнем їх
інформативності та дизайну, спираючись на традиційну градацію за
категоріями складності. Така градація включає чотири рівні:
Інтернет-візитка, полегшений, напівфункціональний та корпоративний сайти
– від примітивних до багатофункціональних.[1; 2; 3].

Серед публікацій з питань сайтобудівництва існують різні поради та
рекомендації. Як приклад можна навести перелік властивостей, які повинні
бути притаманні інформаційному сайту:

загальне призначення сайту – надання детальної, вичерпної інформації
користувачеві;

характеристика й основні елементи – великий обсяг сервісів, покликаний
зробити сайт інтерактивним;

кількість сторінок – варіюється залежно від наповнення, як правило, від
50 сторінок;

система навігації – складова;

частота і необхідність поновлення – постійне, як правило, командою
фахівців;

ким є відвідувачі – цільова аудиторія, випадкові відвідувачі;

наявність банерів та реклами.

та перелік завдань:

надати користувачеві максимальну та вичерпну інформацію;

забезпечити запам’ятовуваність у потенційних відвідувачів;

легкість, щоб не було проблем із завантаженням;

оперативне поновлення, щоб забезпечити інтерес користувачів.

На основі вищесказаного можна сформулювати низку рекомендацій, які
необхідно враховувати під час розробки або реорганізації веб-сайту
бібліотеки:

проект створення або підтримки бібліотечного веб-сайту повинен бути
частиною загальної освітньої програми навчального закладу;

доручати реалізацію проекту слід команді кваліфікованих
фахівців-бібліотекарів та веб-дизайнерів, а не студентів або любителів;

необхідно продумувати стратегію і планування всіх етапів розробки сайту;

сайт повинен бути орієнтованим на користувача, тому слід вивчити
побажання користувачів про його змістовну частину та оформлення;

під час формування сайту слід враховувати критерії якості веб-сайтів та
пам’ятати, що його створення не одноразова акція, а процес, який триває
стільки, скільки сайт є доступним для широкого використання, його
сторінки повинні регулярно підтримуватись і поновлюватись;

посилання на Інтернет-ресурси із сайту потрібно регулярно перевіряти на
активність, можна за допомогою спеціальних програм;

плануючи сайт, важливо продумати не тільки його зміст, але й професійно
розташувати інформацію;

під час оформлення сайту необхідно дотримуватись існуючих рекомендацій
із розміщення й оформлення текстових блоків, використання кольору,
фотографій та інших елементів дизайну.

На нашу думку, для бібліотекарів, до посадових обов’язків яких буде
входити діяльність, яка стосується сайтобудівництва, були б дуже
корисними спеціальні семінари та курси з основ веб-дизайну, які
розширили б уявлення про мережеві презентаційні можливості.

Список джерел:

1. Колкова Н.И. Оптимизация проектирования контента сайтов учреждений
культуры и искусства: результаты исследований НИИ информационных
технологий социальной сферы Кемеровского государственного университета
культуры и искусств [Электронный ресурс] / Н.И.Колкова, О.И. Алдахина,
И.Л. Скипор. – Режим доступа.: //
http://www.gpntb.ru/win/inter-events/crimea2004/disk/doc/241.pdf

2. Потехина Ю.В. Интернет представительство библиотеки вуза: желаемое и
действительное // Науч. и техн. б-ки. – 2005. – №6.

3. Степанов В. Российские библиотечные сайты в Интернет //Науч. и техн.
б-ки. – 2000. – №3. – С. 17-20.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020