.

Захист перцю від хвороб (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1370
Скачать документ

Реферат на тему:

Захист перцю від хвороб

Перець під час вирощування може бути пошкоджений різними грибними,
бактеріальними, вірусними, мікоплазмовими, а також деякими
неінфекційними хворобами. Тому потрібно здійснювати комплекс заходів
щодо його захисту як у відкритому, так і в закритому грунті.

1. Для вирощування в закритому й відкритому грунті овочевих пасльонових
культур, зокрема перцю, треба надавати перевагу сортам, які мають
підвищену стійкість проти найбільш шкодочинних у тому чи іншому регіоні
хвороб. Впровадження стійких сортів сприяє підвищенню врожайності й
зменшує витрати на проведення захисних заходів.

Так, сорти перцю Обрій, Піонер є відносно стійкими проти основних
хвороб, тоді як Дружок помірно уражується верхівковою гниллю. Сорт Злато
скіфів, який вирощують на Півдні країни, вирізняється стійкістю проти
фузаріозного в’янення, антракнозу, верхівкової гнилі.

2. Насіння слід збирати тільки зі здорових ділянок і плодів. Заборонено
завозити насіння з районів, де виявлено бактеріальний рак, у райони, де
захворювання немає.

3. Перед висіванням насіння ретельно очищають, видаляють домішки,
шматочки плодів та інших частин рослин, оскільки все це може бути
джерелом інфекції.

4. Для пригнічення вірусів, здатних поширюватись із насінням, останнє
знезаражують у 20%-ній соляній кислоті протягом 30 хв. Для цього його
насипають у марлеві мішечки (на 2/3 об’єму) й заливають розчином соляної
кислоти. Готують розчин так: кислоту вливають у воду з розрахунку, щоб
об’єм 20%-ного розчину соляної кислоти перевищував об’єм насіння
втроє-вчетверо. Через півгодини насіння дістають із розчину й ретельно
промивають проточною водою протягом 10–15 хв, висушують.

5. Дуже ретельними захисні заходи мають бути в закритому грунті.

Після останнього збирання врожаю здійснюють грунтовний ремонт
(засклення, замазування й закупорювання щілин) та першу дезінфекцію
культиваційних приміщень для знищення шкідливих організмів, які могли
накопичитись на рослинах. Для цього роблять вологу дезінфекцію 2%-ним
розчином формаліну в суміші з інсектоакарицидами — Золоном, 35% к. е.
(25 мл на 1000 м2), Бі-58 Новим, 40% к.е. (30 мл на 1000 м2), Актелліком
500 ЕС, к.е. (30–100 мл на 1000 м2). Можна використовувати й інші суміші
з урахуванням наявності шкідливих організмів. Витрати робочої рідини —до
1 л/м2. Робітники, які здійснюють обприскування, обов’язково мають бути
в протигазах. По закінченні дезінфекції теплиці герметично зачиняють на
дві доби, а потім ретельно перевіряють до повного зникнення запаху
формаліну.

Після першої дезінфекції у теплицях підкопують усі корені рослин, не
знімаючи їх із шпалери, й ретельно перевіряють на наявність галової
нематоди. В разі її виявлення вогнища огороджують і локалізують. Після
проведення протинематодних заходів здійснюють повторну дезінфекцію
теплиць тими самими пестицидами, що й першого разу. Теплиці з
антикорозійним покриттям та плівкові після накриття плівкою обробляють
фумігантами.

Після виконання всіх наведених вище операцій грунт у теплицях
знезаражують термічним або хімічним (за допомогою формаліну) способом,
що є доволі ефективним проти всіх патогенів, які оселилися в грунті.
Бажано раз на три-чотири роки термічне знезараження чергувати з
хімічним.

gd=I‰

6. У розсадних відділеннях тепличних комбінатів, які займають близько 8%
площі й мають міцнішу систему підгрунтового обігрівання й достатнє
освітлення, потрібно проводити особливо суворі захисні заходи. Розсаду
вирощують у поживних кубиках або торфогнійних горщиках, зроблених із
знезараженої грунтової суміші (термічна дезінфекція краще відбувається
за температури 100°С протягом трьох годин).

З одного відділення в інше розсаду дозволяється перевозити тільки після
обстеження на зараженість патогенами. Розсаду обстежують тричі на
тиждень. Рослини з ознаками вірусних захворювань видаляють і знищують.
За сильного ураження грибними й бактеріальними хворобами та пошкодження
шкідниками їх теж знищують.

7. На проростках сортів і гібридів пасльонових овочевих культур, зокрема
перцю, сприйнятливих до вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ), за три-чотири
дні до пікірування здійснюють вакцинацію слабопатогенними штамами цього
вірусу. За добу до вакцинації рослини поливають. Температура в теплиці
під час обробки й у наступні дні має бути 18…25°С. Через сім-десять днів
після вакцинації рослини набувають імунітету до сильно патогенних штамів
і практично зберігають його протягом вегетації.

8. У теплицях під час вегетації рослин підтримують певну температуру
повітря (20…24°С вдень і 16…18 уночі) та вологість грунту (70–80%
граничної вологоємності). До цвітіння рослини поливають через п’ять-сім
днів за норми 8–10 л/м2. З моменту зав’язування плодів і до повного
дозрівання рослини поливають через три-чотири дні. Наприкінці вегетації
їх поливають один раз на тиждень. Відносна вологість повітря в теплицях
має бути 60–70 відсотків.

9. За виявлення септоріозу, бурої плямистості й інших захворювань
рослини обприскують 1%-ною бордоською рідиною чи Квадрисом 250 SC, к.с.
(0,6 л/га, або 6 мл на 5 л води на 1 сотку), Акробатом МЦ, 69% з.п. (2
кг/га, або 20 г на 5 л води на 1 сотку), Таносом, 50% в.г. (0,6 л/га,
або 6 мл на 5 л води на 1 сотку). Інтервал між обприскуваннями — 10–15
днів. Обприскування бордоською рідиною припиняють за 15 днів, а іншими
препаратами — за 20 днів до збирання плодів.

10. Щоб обмежити поширення вірусних хвороб перцю, слід систематично
боротися з комахами — переносниками інфекції. Для цього рослини
обробляють 0,1%-ною емульсією Шерпи, 0,15%-ною емульсією Актелліку 500
ЕС або іншими інсектицидами з дотриманням відповідних інструкцій.

11. Потрібно суворо дотримуватися правил догляду за рослинами, щоб
підвищити в них стійкість проти хвороб. За вчасних поливань рідко
з’являється таке захворювання, як верхівкова гниль. Після збирання
врожаю у відкритому грунті видаляють усі рослинні рештки й здійснюють
глибоку оранку плугами з передплужниками.

12. Для транспортування й зберігання відбирають тільки здорові плоди.
Під час збирання треба запобігати механічним пошкодженням плодів. Перед
закладенням овочів на зберігання сховища дезінфікують розчинами хлорного
вапна або формаліну, обробляють стелажі, підлогу, стіни, а плоди
ретельно очищають від сміття. Вкрай важливо підтримувати в сховищах
відповідні температуру й вологість. Виявлені загниваючі плоди негайно
видаляють.

13. Щоб знизити запас патогенів у грунті, потрібно дотримуватися
правильної сівозміни, встановленої для того чи іншого району або
області, а також ретельно боротися з бур’янами. Забороняється завозити
насіння з районів, де виявлено карантинні об’єкти.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020