.

Виробництво молока повинно бути рентабельним (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1810
Скачать документ

Реферат на тему:

Виробництво молока повинно бути рентабельним

Американський учений К. Еклз писав: “Молоко може замінити будь-який
продукт, але немає такого продукту, який би замінив молоко”. Найкращим у
світі продуктом називала молоко й Марія Харитонівна Савченко — доярка і
бригадир, двічі Герой Соціалістичної праці, заслужений працівник
сільського господарства України. Без молока неможливий повноцінний
розвиток організму людини, особливо дітей. Воно містить у собі всі
білки, жири, молочний цукор, мінеральні речовини, ферменти — всього
понад 160 компонентів і майже 260 хімічних елементів. Це незамінний
продукт харчування, який приготувала сама природа. Молоко повністю
засвоюється в організмі, а спожитий його кілограм за калорійністю
прирівнюється до 400 г яловичини.

Молочне скотарство — найбільш трудомістка, складна за технологією і
важлива у соціальному плані галузь тваринництва.

Молочне скотарство в усі часи давало прибуток. Збиткове воно лише в тих
країнах, де нееквівалентні ціни на промислові товари та енергоносії
порівняно з прибутками тваринництва та сільського господарства взагалі.
За 2001–2002 рр. диспаритет цін зріс на 22%. Ці втрати допущено через
непослідовну політику під час формування аграрного ринку.

Держава повинна ліквідувати диспаритет цін, забезпечити
сільськогосподарських виробників дешевими кредитами, проводити
справедливу цінову політику. Життя вимагає дієвої підтримки сільського
господарства, особливо тваринництва. Нині ж молочне тваринництво зазнає
неабияких збитків.

Поголів’я великої рогатої худоби в Дніпропетровській області в усіх
категоріях господарств скоротилося на 6 тис. голів, або на 1,6%. У
сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності скорочення
становить 17,7 тис. голів, або 9,4%. Одночасно в господарствах населення
воно зросло на 11,9 тис. голів, або 6,6%. Поголів’я корів за один рік по
області скоротилося на 4,2 тис. голів, або на 2,3%, а по
сільськогосподарських підприємствах — на 12,1 тис. голів, що становить
18%. Одночасно в господарствах населення воно зросло на 7,9 тис. голів,
або 7,1%.

Удій від однієї корови підвищився за рік у сільськогосподарських
підприємствах всіх форм власності до 2847 кг ( третє місце по Україні
), або на 304 кг, що становить 12%. Валовий надій зріс на 13%, у тому
числі в господарствах населення — на 10%.

Скорочуючи поголів’я великої рогатої худоби, зокрема корів, керівники
господарств свідомо йдуть на загострення соціальної напруги в
колективах: це ліквідація робочих місць, безпідставна втрата
матеріальної бази, зменшення виробництва молока і м’яса. Це також 7–8
мільйонів тонн цінного органічного добрива для рослинництва, що його
може недоодержати область у розрахунку на рік. З’явились “господарники”,
які відверто пропонують ліквідувати тваринництво як збиткову галузь.

Рівень рентабельності молока по Дніпропетровській області становить
6,4%. Ціна реалізації центнера молока — 59,35 грн. Нікопольський
район, що за продуктивністю корів посідає в області третє місце, від
виробленого молока зазнає тільки збитків. За собівартості центнера
молока (54,5 грн), втрати по району в 2002 р. становили 435 тис. грн. І
причина та сама. Реалізаційна ціна центнера продукції становила 50 грн.
Агроформування і особисті господарства реалізують молоко по 40–60 к. за
1 л. Дотації на 1 гривню вартості реалізованого молока в 2002 р.
становили 23 к., а на 1 кг сировини —12,6 к. Але вони дістаються
посереднику. При цьому комерційні структури і державні переробні
підприємства реалізують молоко за ціною 1,6–1,8 грн, що втричі вище за
здавальну. Літровий пакет знежиреного молока в Дніпропетровську в
червні-липні коштував 0,95 грн. Як бачимо, склалися такі умови для
виробника молока, що його невигідно виробляти, а краще перепродувати або
переробляти. В США, наприклад, держава пильно стежить за тим, щоб
основна частина прибутку діставалась виробникові. Щоб звести кінці з
кінцями і мати рівень рентабельності 25%, реалізаційна ціна центнера
молока має бути не менше 100 грн.

Виробництвом молока вигідно вирізняються господарства населення —
особисті підсобні господарства (ОПГ). Їх частка у виробництві молока
серед всіх категорій господарств дорівнює 70,2% (табл.). Але все, що ми
маємо, перебуває на межі їх можливостей, тому конче потрібно
скористатися щодо виробника елементами заохочування. До цього ж слід
вдатися і в співпраці з новим фермером, який тільки стає на ноги.

?????????/?осподарствах племінного молодняку. Це, зрештою, підвищить
авторитет виробника особистих підсобних господарств, а також спонукає
його вести племінний облік у важливій в перехідний період галузі.

З метою вивчення напрямів розвитку тваринництва ми провели
соціологічні дослідження. Методом анкетування опитано 407 респондентів:
мешканців села та приміської зони, різних за віком, з різною власністю
на землю; робітників, службовців, науково-технічну інтелігенцію.
Виробництвом тваринницької продукції 46,2% опитаних хотіли б займатися у
великих колективних приватних господарствах. Малим приватним
господарствам перевагу віддають лише 15% респондентів, хоча ця категорія
господарств і дає країні більшу частину продукції. Господарники малої
ферми тільки на 35% забезпечені кормами власного виробництва, тому
найбільшою проблемою в роботі господарств є фінансова — 69,6%. Турбують
тваринників соціальні проблеми (безробіття, крадіжки тварин, кормів
тощо) — 58,3%. Більшість господарств — 77,4% — пов’язують успіх свого
підприємства з банківськими кредитами, розраховують на пільги. В цілому,
31,2% респондентів розраховують на піднесення тваринницької галузі,
48,3% очікують на стабілізацію, але п’ята частина (20,5%) дещо
песимістична і вказує на занепад. Як бачимо, в прогнозі на майбутнє
тваринництва значна частина респондентів віддала пріоритет піднесенню
галузі. Однак більшість опитаних — а це спеціалісти сільського
господарства — пророкують стабілізацію. Остання на нинішньому рівні
виробництва тваринницької продукції нас не влаштовує, тому що тоді
рівень харчування більше ніж удвічі буде нижчим за науково-обгрунтовані
норми. Тому стабілізація нам потрібна вищого рівня, хоча б така, як у
80-ті роки минулого століття, коли худоби було в області більше втричі.

На ближчу перспективу (2005 р.), за нашими розрахунками із урахуванням
соціально-економічної програми розвитку області, передбачається
зростання поголів’я, підвищення продуктивності тварин, збільшення частки
громадського сектору ( табл.).

Надій молока від однієї фуражної корови підвищиться до 3500 кг проти
2847 кг. Середньодобові прирости живої маси великої рогатої худоби і
свиней, які будуть на вирощуванні та відгодівлі, зростуть до 450 і 350
г проти, відповідно, 344 і 243 г., настриг вовни становитиме 3 кг, а
яйценосність на курку-несучку — 290 штук. Валове виробництво молока
зросте більш як на 20%, м’яса — на 28,4%, яєць — 30,4%.

Як швидко у виробництві продукції тваринництва ми вийдемо на рівень 80-х
років, буде залежати від багатьох чинників. Один із них — машинне доїння
корів в ОПГ. Істинну оцінку цьому може дати той, хто хоча б раз доїв
корів вручну. Одну-дві корови ще якось можна здоїти, зовсім інша справа,
якщо їх три-п’ять. А якщо додати вимоги Євросоюзу, куди ми так прагнемо
вступити, то альтернативи машинному доїнню просто немає. І це з тієї
причини, що молоко, видоєне вручну, для реалізації прийматись не буде. А
це означає, що понад 70% молока, виробленого в нашій області, попадають
у зону дії нового законодавства, яке передбачають невдовзі прийняти. Це
спричинить складну ситуацію не тільки для товаровиробника, а й у цілому
для економіки молочного виробництва. В 2002 р. новий ГОСТ на коров’яче
молоко і вимоги в зв’язку з цим заготівельники використали сповна, ціни
впали до 30–40 к., а то й нижче. Тимчасова відміна цих вимог ситуацію
не поліпшила. Чимало розчарованих селян повели своїх корів на
м’ясокомбінат. А в цьому році природні умови теж не сприяють збільшенню
поголів’я великої рогатої худоби. Кормів, особливо концентрованих, буде
вироблено значно менше, ніж у попередні два роки.

Недосконалість доїльної техніки і її дорожнеча стримують впровадження
машинного доїння корів. Доїльна установка УІД-10 з одним доїльним
апаратом коштує власникові однієї-трьох корів 1800 грн. За середньої
закупівельної ціни молока 40–60 к. за 1 літр йому доведеться продати
весь річний надій, аби купити цей агрегат. Економісти підрахували, що
доїти корів апаратом вигідно, якщо їх не менше 5 голів.

На відміну від фермера, в господаря ОПГ вибору немає. І він змушений іти
важким шляхом, бо маленький шматок землі не нагодує його сім’ї, а
великий він обробити не зможе. Врятувати його може тільки корова.
Витрати праці на виробництво молока в нього дуже високі: 0,8–0,9
люд./год. на 1 літр за собівартості від 0,52 грн — у приміській зоні, до
0,49 грн — у сільській. Рентабельність молока близька до нуля. І ці
розрахунки проведено без урахування витрат особистої праці. А якщо
підрахувати, то це: ручне дворазове доїння, прибирання хліва, корови,
випасання тварини і реалізація молока, заготівля кормів, приготування
сиру, вершків, масла, випоювання теляти і багато інших врахованих і
неврахованих робіт.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020