Устимівська дослідна станція — історія, сьогодення, майбутнє (реферат)

Реферат на тему:

Устимівська дослідна станція — історія, сьогодення, майбутнє

На Полтавщині, за 30 кілометрів від промислового Кременчука в селі
Устимівка Глобинського району знаходиться Устимівська дослідна станція
рослинництва — одна з небагатьох науково-дослідних установ України, де
займаються вивченням та збереженням генетичного різноманіття рослин.
Кількісний склад накопиченого генофонду рослин на початок нинішнього
року перевищує 20 тисяч колекційних одиниць. Тут вивчаються та
зберігаються колекції близько 100 сільськогосподарських культур.
Цінність та важливість такого зібрання переоцінити важко, адже генетичні
ресурси рослин є основою селекції. Робота з генофондом рослин
проводиться під керівництвом Національного центру генетичних ресурсів
рослин України (НЦГРРУ). Науково-дослідна робота здійснюється в рамках
Державної галузевої науково-технічної програми “Генетичні ресурси
рослин. Збагачення генетичної різноманітності культурних рослин на
основі базових, ознакових та спеціальних колекцій генетичного банку
рослин України”. Над виконанням завдань цієї програми працюють 16
наукових співробітників, в т. ч. п’ять кандидатів наук та 17 лаборантів.
Надзвичайно важливу роль у фінансовій стабільності станції відіграє
дослідне господарство. Ведення елітного та репродуктивного насінництва,
впровадження новітніх елементів с.-г. технологій, постійний пошук
ефективного співробітництва з науковцями та товаровиробниками,
забезпечення належного рівня науково-дослідних робіт — ось далеко не
повний перелік функцій цього підрозділу станції. Погляд в історію

Перший крок до створення станції було зроблено в 1931 році, і ключову
роль в цьому зіграла одна-єдина рослина евкомії в’язолистої — відомого
каучуконоса, гостя з субтропіків. Це дерево було завезено в 1907 році
місцевим землевласником Василем Васильовичем Устимовичем. Життя цієї
непересічної особистості — нащадка старовинного дворянського роду,
дипломованого лікаря, освіченої людини свого часу — заслуговує на окрему
велику розповідь. Головною справою життя В.В. Устимовича, якій він
прослужив близько 50 років, було створення унікального дендрологічного
парку, столітній ювілей якого колектив станції святкував в 1993 році.
Завдяки наполегливій роботі В.В. Устимовича та групи спеціалістів, в
Устимівці з’явилось живе зібрання дерев та кущів, які завозились із
садівництв Варшави, Берліна, Львова, Одеси та Кременчука. Насіння і
плоди рідкісних порід виписувались із Франції та Америки. На ділянці
землі в кілька гектарів було висаджено рослини з найвіддаленіших
куточків світу, в тому числі і евкомія в’язолиста. Завжди вважалось, що
евкомія у відкритому грунті може рости лише в субтропіках, але сталось
диво. Ця рослина прижилась в умовах Українського Лісостепу. Мабуть, саме
цей факт зіграв основну роль в створенні при Устимівському дендропаркові
опорного пункту із вивчення каучуконосів. У липні 1931 року Устимівський
дендрологічний парк було підпорядковано тресту “Каучуконос” ВНДІ
каучуконосів МСГ СРСР і розпочато роботу із вивчення та розмноження
евкомії. У 1933 році опорний пункт перейменовують в Устимівську
науково-дослідницьку станцію Інституту каучуконосів. Вивчається біологія
евкомії, шляхом вегетативного розмноження закладаються невеликі
плантації цієї рослини. Саджанці евкомії розсилають в різні куточки
Радянського Союзу. У 1954 році дослідна станція була підпорядкована
Всесоюзному науково-дослідного інституту рослинництва ім. М.І. Вавілова
(Ленінград). Почався новий і надзвичайно важливий період в житті
станції. Під керівництвом наукових співробітників ВІРу освоювались
методики із вивчення та розмноження насіння колекційних зразків різних
с.-г. культур. Почалось активне будівництво нових споруд: метеостанції,
теплиці, інтродукційно-карантинного розсадника, житлових будинків,
складських та інших приміщень господарського призначення. Активно
розвивалась наукова та господарська діяльність. В окремі роки на полях
станції з метою вивчення та розмноження висівалось понад 15 тисяч
колекційних зразків різних с.-г. культур. Розширювалась площа
землекористування. Завдяки ефективному веденню насінництва, рівень
рентабельності господарської діяльності в окремі роки перевищував 100%.
Після здобуття Україною незалежності відповідно до Постанови Президії
УААН №16 від 20 серпня 1993 року, станція була підпорядкована Інституту
рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН. Роботу з генетичними ресурсами
рослин очолив Національний центр генетичних ресурсів рослин України.
Важливим є той факт, що, починаючи з 1954 року і до сьогоднішніх днів,
головний напрям, науково-дослідних робіт залишився незмінним. Збережено
унікальні колекції живого насіннєвого матеріалу, які протягом багатьох
років збирали з усіх куточків світу співробітники ленінградського ВІРу.
Відбувається поповнення колекцій за рахунок експедиційних зборів НЦГРРУ
та наукового обміну з іншими науково-дослідними установами. Сьогодення

V

адника — виявлення прихованої зараженості інтродукованого насіння
карантинними об’єктами (новими шкідниками та хворобами) та недопущення
проникнення їх до країни, а також вивчення фітосанітарного стану та
проведення первинної біологічної і господарської оцінки насіннєвого
матеріалу, який надійшов із-за кордону. Так, у 2002 році проведено
карантинну перевірку 714 зразків 17 видів культурних рослин та їх диких
співродичів із більш як 30 країн Європи, Північної та Південної Америки.
Важливим доповненням до характеристики колекційного матеріалу є
біохімічна оцінка зразків, яку проводять в умовах станції.
Найпоширенішими дослідженням є визначення вмісту білка та крохмалю в
зерні. Результати аналізів передаються у відповідні відділи рослинних
ресурсів. На жаль, можливості біохімічної лабораторії обмежені з причини
відсутності сучасного обладнання. З метою вивчення та швидкого
впровадження у сільськогосподарське виробництво нових сортів вітчизняної
та зарубіжної селекції на Устимівській дослідній станції щорічно
проводять закладення демонстраційних посівів та полігонів.
Співробітництво

До числа науково-дослідних установ, з якими станція постійно підтримує
наукові стосунки, входять Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр’єва УААН,
Миронівський інститут пшениці ім. В.М.Ремесла УААН, Інститут олійних
культур УААН, Інститут овочівництва та баштанництва УААН, Інститут
картоплярства УААН, Веселоподільська дослідно-селекційна станція ІЦБ
УААН, Станція лікарських рослин (Лубенський р-н, с. Березоточа),
Полтавська державна с.-г. дослідна станція та низка інших установ.
Особливу роль для станції донині відіграє Всеросійський інститут
рослинництва ім. М.І. Вавілова. Результати наукової роботи

На основі багаторічного вивчення рослинних ресурсів на станції
накопичено багатий інформаційний матеріал. Це насамперед
каталоги-довідники із озимої пшениці, жита, озимого ячменю, проса,
квасолі та інших культур. За даними станції, випущено збірники
“Зимостійкість озимих хлібів”, “Зимостійкість пшениці”, монографічні
видання “Пшениці світу”, “Гречка”, “Просо”. Співробітниками станції в
різний час захищено 15 кандидатських дисертацій. Створено та районовано
сорт ярого ячменю Устимівський (автор — канд. с.-г. наук Г. Іллічов).
Одержано 22 авторських свідоцтва на гаметоциди (науковий співробітник
Савчук В.А.). Дослідним шляхом створено амфідиплоїд гречки — гібрид
татарської і багаторічної гречки (автори — доктор с.-г. наук О. Кротов
(ВІР) та науковий співробітник станції К. Драненко) Виділений і
районований штам бульбочкових бактерій чини, який було передано для
серійного виробництва ризоторфіну (автор — канд. с.-г. наук В.
Колотілов). В рамках “Національної програми протидії зловживанню
наркотичними засобами та їх незаконному обігу на 1994–1997 роки” в
співробітництві з Інститутом олійних культур УААН на станції була
розпочата робота із створення низькоморфійних сортів маку. Результатом
такого співробітництва стали два сорти маку Корал та Кристал, які
занесені до Реєстру сортів України. Насінництво

Крім роботи з генетичними ресурсами рослин, дослідна станція вже багато
років веде насінництво зернових, зернобобових, круп’яних, овочевих
культур та картоплі. Висока професійна підготовка робітників та
спеціалістів, належний рівень землеробства, використання кращих сучасних
сортів с.-г. культур дають змогу щороку одержувати понад тисячу тонн
цінного насіннєвого матеріалу, вести рентабельне рослинництво. На
станції широко використовуються елементи сучасних технологій.
Матеріально-технічна база господарства в цілому відповідає вимогам
елітно-насінницького господарства. Критий тік на 1000 т зерна, два
типові зерносклади на 1000 т кожний, картоплесховище на 1200 т, а також
очисні машини ОВС-25, “Петкус-Гігант”, “Петкус-Селектра” та інші дають
змогу своєчасно та якісно проводити очищення зерна, доводити його до
високих посівних кондицій. У 2000 році введено в експлуатацію сушарку
насіння. Наявний машинно-тракторний парк забезпечує своєчасне виконання
технологічних операцій у насінництві. Одним з нових і перспективних
напрямів діяльності станції є насінництво низькоморфійних сортів маку
Кристал і Корал. На сьогодні ведеться робота з сортом Кристал.
Планується подальша робота з обома сортами. Розширення партнерських
стосунків, одним із прикладів якого є співробітництво з НДВАП УААН “Мак
України”, дає змогу ефективно впроваджувати наукові розробки у
виробництво. НДВАП “Мак України” бере на себе
організаційно-консультативну допомогу при формуванні пакета документів
для отримання ліцензій на вирощування маку олійного та допомогу в
дотриманні всіх ліцензійних умов, забезпечення науковою літературою та
рекомендаціями щодо технології вирощування маку олійного, маркетингові
послуги стосовно міндобрив та гербіцидів, агроконсультації фахівців з
моменту підготовки грунту і до реалізації кінцевого продукту,
рекомендації в доведенні товарного насіння маку до належної кондиції та
його реалізація (консультації за тел.: (044) 411-24-71, 411-14-13).
Майбутнє

Головною цінністю, яка, безумовно, дає надію на майбутнє, є колектив
станції. Відбувається постійне поповнення молодими кадрами. Середній вік
науково-технічного персоналу становить 40 років. Четверо наукових
співробітників працюють над кандидатськими дисертаціями, ще один
співробітник готується до вступу в аспірантуру. В 2002 році захищена
кандидатська дисертація із проблеми адаптивності гречки (науковий
співробітник О. Тригуб). Багатий рослинний колекційний матеріал дає
широкий простір для науково-дослідної роботи. Основним напрямом
науково-дослідних робіт, безумовно, буде залишатись збір, вивчення,
збереження та всебічне використання колекцій генофонду рослин.
Виникнення новітніх напрямів селекції рослин, які можуть бути пов’язані
з питаннями генної інженерії, стійкості до хвороб та шкідників,
проблемами зміни екологічного стану довкілля та клімату, обов’язково
буде базуватись на генофонді рослин. Впевненості в дні завтрашньому
додає той факт, що держава приділяє цьому питанню належну увагу. Згідно
з постановою Кабінету Міністрів України №1709 від 19 лютого 2001 року,
банк генетичних ресурсів рослин Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва,
складовою частиною якого є колекція Устимівської дослідної станції
рослинництва, ввійшов до переліку наукових об’єктів, що становлять
національне надбання. В майбутньому заплановано будівництво на станції
сучасного сховища зразків генофонду рослин, яке відповідає світовим
стандартам. Важливу роль, безумовно, відіграватиме зміцнення існуючих та
пошук нових форм співробітництва як з науково-дослідними установами, так
і з виробничою сферою. Кадровий потенціал та накопичений досвід ведення
репродуктивного та елітного насінництва, який є “золотим фондом”
станції, дає змогу забезпечити економічну стабільність. Це наша надія,
наше майбутнє.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *