Сучасне вітроенергетичне обладнання для сільськогосподарських підприємств і приватного сектора (реферат)

Реферат на тему:

Сучасне вітроенергетичне обладнання для сільськогосподарських
підприємств і приватного сектора

?????????\?обник — науково-виробнича фірма “Енергодар”, Харків)
використовується як незалежне постійне або аварійне джерело електричної
енергії для підключення традиційних побутових приладів, освітлювальних
елементів, опалювальних систем, насосів. ВЕУ-1 орієнтована на
енергопостачання малих підприємств агропромислового комплексу і
приватного сектора (фермерські господарства, садові й дачні ділянки,
пасіки тощо). Установка складається з вітроколеса з аеромеханічною
стабілізацією обертів, низькообертового електрогенератора, щогли, блоку
керування і комутації. Також ця фірма створила малопотужну (0,15 кВт)
вітроелектричну установку “Бджола-3” з діаметром вітроколеса 1,55 м і
висотою щогли 3 м. Науково-виробнича група “ВіндЕлектрик” (Київ)
пропонує побутову малогабаритну вітроелектростанцію WE-1000-250
номінальною потужністю 1 кВТ, яка працює в режимі безперервного
пертворення енергії вітру в електроенергію, котра нагромаджується в
акумуляторних батареях. Зарядження батарей малим струмом починається за
швидкості вітру від 2,5 м/с. Установка являє собою двадцятилопатеве
колесо діаметром 2,2 м, встановлене на шестиметровій трубчастій щоглі
або на дев’ятиметровій щоглі фермової конструкції. Цю
вітроелектростанцію в комплекті з блоком автономного резервного живлення
PS-2500 використовують в умовах відсутності або часткового відключення
електромережі 220 В/50 Гц. Для енергозабезпечення індивідуальних
споживачів призначена вітроелектрична установка АВЕ-2-4,5 (виробник —
НТЦ “Альтекс”) номінальною потужністю 2,25 кВт. Її можна використовувати
для освітлення та опалення невеликих приміщень. Вітроустановка має
вітроколесо із самоорієнтацією, автоматичним регулюванням і блоком
керування. Створено також вітроелектричні установки ВЕУ-6 і ВЕУ-8
номінальною потужністю 6 і 8 кВт. Вони можуть застосовуватися для
електроживлення побутових і виробничих електроприладів і
електрообладнання, комп’ютерної і аудіотехніки, електронагрівальних
приладів, електроосвітлення тощо. В установці ВЕУ-8 (виробник —
науково-виробнича фірма “Сен-Жермен”, Київ) електроенергія виробляється
трифазним асинхронним електродвигуном. До складу цієї автономної
вітроелектричної установки входять вітроагрегат, блок керування і
збудження, зарядний пристрій потужністю 5 кВт, акумуляторна батарея
потужністю 22 кВт й інвентар потужністю 3 кВт. Останні три пристрої є
джерелом безперервного живлення, яке доцільно використовувати як
резервне, а також для рівномірного споживання електроенергії упродовж
доби. Створено низку вітроелектричних установок номінальною потужністю
10—20 кВт для енергопостачання невеликих сільськогосподарських і
промислових підприємств, приватних господарств, житлових приміщень та
інших споживачів. Основні технічні параметри цього класу установок
наведено в таблиці 3. Вітроелектрична установка УВЕ-10 (виробник — філія
ВАТ “Крименерго”, “Крименергоремналадка”, Сімферополь) призначена для
використання в районах із середньорічною швидкістю вітру не менше 3 м/с
і складається з комплекту лопатей із системою керування вітроколесом,
головки, щогли та комплекту електричного обладнання
(комутаційно-розподільчої шафи із системою керування ВЕУ, акумуляторних
батарей і кабельної мережі). Лопаті виготовлено із склопластику. Щогла
виконана з металевих трубчастих секцій із двома ярусами розтяжок. ВЕУ
працює в автоматизованому режимі. Вітроколесо самоорієнтується під дією
флюгерного моменту. Аналогічну конструкцію мають вітроелектричний
генератор ВЭГ-10/60 розробки ДКБ “Південне” (Дніпропетровськ) і
вітроустановка ВЕУ-10-10 розробки НТЦ “Альтекс”. Фірма “Есо”
(Дніпропетровськ) створила вітроелектричну установку ЕСО-0020, де, на
відміну від описаних вище горизонтально-осьових конструкцій
вітроагрегатів, використана вертикально-осьова схема, принцип роботи
якої грунтується на використанні підйомної сили прямих лопатей, що
обертаються навколо вертикальної осі. Залежно від вимог споживача,
установка може постачатися з перетворювачем потужності від 5 кВт і
більше зі стандартними параметрами вихідної напруги, блоком
акумуляторних батарей або генератором із приводом від карбюраторного
двигуна, нагрівальними приладами для гарячого водопостачання та
опалення. Установка починає виробляти електроенерегію за швидкості вітру
5 м/с і, починаючи з 13 м/с, сягає потужності 20 кВт. За середньорічної
швидкості вітру 6,2 м/с кількість виробленої за рік електроенергії
становить близько 60000 кВт-год. У конструкції російської
вітроелектричної установки АВЭУ-12 (виробник — ВЕК “Вітроен”)
використані лопаті типу гелікоптерних і високообертовий генератор.
Орієнтація вітроколеса на вітер здійснюється автоматично віндрозним
механізмом. ВЕК “Вітроен” розроблена також вітроенергетична установка
“Гюрза”, яка має два ступені потужності 16 і 32 кВт і працює в
низькошвидкісному діапазоні вітру (2,0–6,2 м/с). Орієнтація вітроколеса
— під вітер. Керування установкою здійснюється від бортової комп’ютерної
системи. Нині в Україні тривають роботи зі створення ще цілої низки
вітроенергетичних установок різного призначення і потужності. Участь у
розробці ВЕУ широкого кола організацій зумовила різноманітні підходи до
проектування аеродинамічних схем, вибору розрахункових параметрів,
проектування конструкцій окремих вузлів, електричних схем, підбору
конструкційних матеріалів. Інколи робляться спроби використати як
вітроприймальний пристрій елементи авіаційної техніки (лопаті й головки
гелікоптерів), як генератор —серійні асинхронні електродвигуни тощо.
Однак, не заперечуючи можливості використання стандартизованих вузлів і
систем, вважаємо, що для вітроенергетичної техніки мають бути розроблені
спеціальні конструкції і системи, які відповідали б вимогам надійності,
автоматизації, якості виробленої електроенергії за максимального
використання вітрового потоку. Проте, незважаючи на істотний прогрес у
створенні вітротехніки, дотепер в Україні практично немає серійного
випуску малих вітроагрегатів: електричних, механічних, млинів тощо.
Серед причин такої ситуації можна відзначити недостатню увагу з боку
держави до розвитку малої вітроенергетики та відсутність державного
стимулювання виробників і споживачів малої вітротехніки, втрату
повоєнного досвіду в галузі вітроенергетики та відчутну нестачу фахівців
із вітродвигунів, низьку купівельну спроможність споживачів і брак
обігових коштів у виробників, недостатню рекламу. З іншого боку, широкий
розвиток “малої” вітроенергетики, окрім екологічного ефекту, економії
електроенергії та органічного палива, матиме і додаткові позитивні
ефекти. Підвищиться рівень комфортності споживачів і зміцняться
економічні позиції фермерів, чому сприятиме державна політика в галузі
сільського господарства. Також підвищиться технічний рівень і
прискориться технічне переоснащення підприємств-виробників внаслідок
відносно високої наукомісткості вітротехніки.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *