Співпраця в галузі землеробства вивільняє тваринників (реферат)

Реферат на тему:

Співпраця в галузі землеробства вивільняє тваринників

Господарства з інтенсивним утриманням ВРХ думають над тим, як свої
польові роботи передати іншим підприємствам. Розповідає Петер Шпандау,
Вестфален-Ліппе.

Не можна уявити селянина без трактора так само, як і ковбоя без коня!
Для більшості фермерів їхня професія пов’язана з польовими роботами.

Знижені ціни на здану продукцію, незважаючи на компенсаційні
(субвенційні) виплати, спричинили збільшення витратних коштів у
виробництві промислових культур. У землеробських регіонах потрібне
зростання продуктивності часто досягалося завдяки промисловому росту. В
регіонах переробки сільськогосподарської продукції через обмежені площі
сільськогосподарських угідь додалося ще й підвищення орендної плати.
Саме тому за наявних витрат коштів збільшення виробництва стало
неможливим.

Фактор натиску акомодації (пристосування господарства до змін) міг би
ще більше загостритись, якби компенсаційні виплати зменшились або
тваринництво було б ще більш залежне від сільськогосподарських угідь.
Та й ціни на свиней не будуть залишатися вічно на нинішньому рівні.
Ситуація на ринку м’яса яловичини показує нам, як швидко можуть
відбутися зміни. В наступні роки годі сподіватися на дотації в
землеробстві завдяки тваринництву. На перспективу це не є доцільним з
економічного погляду.

Тобто на передньому плані стоять стратегії, з допомогою яких можна
знизити виробничі витрати, найважливіші з яких — витрати за виконану
роботу. Додаткового значення надають фактору “робочий час” у
господарствах, що переробляють сільськогосподарську продукцію. Слід
враховувати, що поголів’я ВРХ постійно зростає. А тому все більше
керівників господарств замислюються над тим, що важливіше —поле чи хлів.

Підприємства — переробники сільськогосподарської продукції — часто
перевантажені

Отже, співпраця з іншими господарствами — єдино правильне рішення, щоб
компенсувати знижені прибутки за рахунок менших витрат на виконання
робіт. Це можна зробити в такий спосіб:

— у пайових товариствах кілька господарств купують одну
сільськогосподарську машину та використовують її спільно;

— обмежена кількість учасників утворює товариство з машинним парком.
Товариство є власником техніки;

— кілька дрібних землеробських господарств об’єднуються в одне велике
землеробське товариство;

— згідно з господарськими договорами, один із учасників повністю передає
польові роботи партнерові. Так можна знизити витрати та досягти
економічного ефекту.

Готовність до співпраці — все ще мала

Дивно, але ми встановили, що готовність до співпраці в землеробстві
більша там, де, завдяки великим площам сільськогосподарських угідь,
можливе виробниче зростання. В регіонах переробки сільськогосподарської
продукції, навпаки, готовність до позавиробничої організації
господарювання все ще мала, хоча тут більш невигідними (водночас із
високими цінами на оренду) є і структура угідь, і середні розміри
господарств.

Зрештою, натиск в напрямі зниження витрат шляхом кооперування мав би
бути більшим. У чому це бачиться? Свинарі, приміром, вбачають у
землеробстві можливість збалансувати роботи великого обсягу в
свинарнику. Їхній аргумент: “Я б не хотів увесь робочий день проводити
тільки в хліві!”.

Крім того, не завжди успішні тваринники розуміють та можуть розібратися
в тому, як дорого їм обходиться власне господарювання на угіддях. У
спеціалізованих господарствах з розведення промислових культур річні
звіти безпосередньо відображають результати землеробства.

Тваринницьким господарствам зазвичай також не вистачає ясності в питанні
про те, яку частку прибутку можна зарахувати на тваринництво, а яку — на
землеробство. Таким чином, субвенції землеробству за рахунок
тваринництва часто не отримують, особливо в маленьких господарствах.

На підприємствах з переробки сільськогосподарської продукції
землеробство відіграє тільки підпорядковану роль. При цьому досить часто
економії коштів на посівний матеріал, добрива та засоби з захисту рослин
надають більшої ваги, ніж зниженню витрат на виконання робіт.

Але через те, що тваринникам потрібні угіддя для внесення гноївки, у них
все частіше виникає потреба вести власне господарство. А того, що
існують чималі можливості для кооперації, яка не виключає власного
господарювання, господарі часто не знають.

Землеробство із втратами

Те, що землеробство, передусім у бідних на угіддя, але інтенсивних
підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, потребує
дотацій, засвідчує повний аналіз коштів за останній господарський рік на
вестфальському підприємстві з вирощування поросят, що має 250 свиноматок
та 33,5 га сільськогосподарських угідь.

Тільки детальна оцінка бухгалтерського обліку може показати нам, який
економічний результат дає землеробство. 45% загальних витрат в
землеробстві припадають на виплати за виконану роботу. Так звані
особливі витрати на посівний матеріал, добрива, засоби для захисту
рослин та інші витрати на продукцію землеробства становлять 26% витрат.

Звичайно, значний вплив на рентабельність землеробства мають як рівень
врожайності місцевості, так і зростаючі орендні ціни. Якщо ж розглядати
витрати на виконання робіт, то стає зрозумілим, що вже, навіть за умови
наявності старого машинного парку, можлива економія коштів від 300 до
400 німецьких марок на га, тому що більші господарства за виконану
роботу сплачують від 1000 німецьких марок і менше з розрахунку на га.

Про те, що це не є окремим випадком та не обмежується тільки регіоном
Вестфалія, свідчать результати бухгалтерського обліку з Баварії за 1998–
1999 господарський рік. За категорією “Господарства з вирощування
промислових культур, що мають від 30 до 60 га сільськогосподарських
угідь” перевірялося 171 господарство. Середня площа їх угідь — 43 га.
Бухгалтерський облік виявив витрати на паливо та мастила, утримання та
списання техніки, а також зарплату в сумі 881 німецька марка на 1 га.
Суму цих окремих позицій в бухгалтерії визначають як “суму робочих
допоміжних засобів”.

Якщо ж додати зарплатню з розрахунку 30 німецьких марок за годину та
процентні ставки з розрахунку 88 марок з га за зв’язаний капітал на
техніку, то, як результат, отримаємо витрати за виконання робіт у сумі
1299 марок за га. Отже, вестфальське підприємство за своїм обсягом
перебуває ще на середньому рівні.

Знизити витрати за виконану роботу!

У разі співпраці можна знизити витрати за виконання робіт за рахунок
ефективнішого завантаження техніки. Існують ще й інші можливості для
відокремлення свого господарства (частково чи повністю) від землеробства
(дивись таблицю 3).

Хто планує співпрацю в галузі землеробства, той повинен спочатку
відповісти на питання, чи братиме він участь у виконанні робіт та чи
буде й надалі зв’язувати капітал у техніці. Від цих рішень значною мірою
залежить, яка форма кооперації може розглядатися. Які ми маємо
можливості для кооперування?

Підрядне підприємство, якому передають виконання певних робіт, машинний
парк

астку займають тут роботи на збиранні врожаю, а також обробіток грунту,
посівні роботи та догляд за посівами. Власник сільськогосподарських
угідь самостійно приймає рішення про заходи та їх застосування, тобто
ризик бере на себе. Розрахунок роблять на основі попередньо встановлених
розцінок. У рамках машинного парку на послуги існує не тільки попит, а й
пропозиція.

Співпраця з підрядними підприємствами вносить суттєвий вклад до зниження
витрат уже під час збирання врожаю. Занадто малим є позавиробниче
застосування у проведенні весняних польових робіт. Оскільки такі роботи
здійснюють з допомогою великої техніки, що потребує витрат, то
можливості економії значні.

Господарський договір

З економічного погляду, за такої форми співпраці господарі ще не
вивільняються повністю, оскільки чимало виробничих процесів виконують
самі, тобто роботи ще потрібно скоординувати.

Водночас із зниженням коштів господарський договір дає єдину можливість
повністю звільнитися від виконання робіт у зовнішньому господарюванні. З
огляду на оподаткування угіддя належать господарству.

За господарським договором додатково з виконанням певних робіт
передаються й окремі моменти менеджменту: вибір термінів для внесення
добрив, обприскування та збирання врожаю. Господарство, що передає
роботи, за можливості звільняє весь свій капітал для техніки. Найчастіше
керівники господарств зважуються на такі кроки, якщо наявна техніка
зношена і потребує великих нових інвестицій.

І навпаки, господар, якому передають частину робіт, може краще
завантажити свою техніку та вільні робочі потужності, в більшості
випадків не потребуючи додаткових інвестицій. Для таких підрядних
господарств годяться, як правило, великі землероби або свинарі, які
мають у своєму розпорядженні значні сільськогосподарські угіддя, ті
господарі, які володіють добрими ноу-хау-технологіями в землеробстві.

Щоб не порушувати податкові вимоги, рекомендуємо укладати трудовий
договір. Розраховуватися належить як із підрядним підприємством. Можлива
участь у прибутках господарства. Їх виплачують як так звану тант’єму. Це
означає, що від певної, заздалегідь встановленої, межі виплачують
процентну надбавку. Тим самим заохочують високоякісне виконання робіт.

Товариство із сільськогосподарською технікою

Таке товариство з с.-г. технікою є найчастіше використовуваною формою
кооперації між фермерами. Кожен учасник господарює на своїх власних
угіддях, але використовує техніку, що її придбали спільно з товариством.
Спільні інвестиції — або як власність із певними частками, або як
товариство зі спільним майном.

Якщо із частковою власністю самостійне підприємство не утворюється й
витрати, що з’являються, розподіляють між підприємствами, з урахуванням
наявності угідь, то заснування товариства потребує ведення власної
бухгалтерії. Це зобов’язує до регульованого оподаткування, податку з
обороту і часто має певні обмеження як промислове підприємство.

Для самостійних товариств умови дещо гнучкіші. Але витрати на
бухгалтерський облік та контроль є значно вищими, ніж у разі часткової
власності. Додатково під час створення такого товариства можуть
виявитися приховані резерви, що потребуватимуть більшої сплати податку з
доходу за умови, якщо засновники хочуть передати в товариство наявні в
них машини.

Ризик під час збирання врожаю та одержання прибутків залишається в обох
випадках — за часткової власності та товариства з технікою — в колишніх
окремих господарствах.

Землеробське товариство

“Найвужчою” формою співпраці є землеробське товариство, оскільки в цьому
разу учасники співпрацюють в одній галузі. Сільськогосподарські угіддя
разом із технікою складають частку кооперації. Але водночас угіддя
стають не власністю товариства, як техніка, а ними можна тільки
користуватися. Виникають орендні відносини.

Господарюють згідно з рішеннями, прийнятими спільно, а також з рішеннями
керуючого. Ризик збирання врожаю та прибутків учасники розподіляють
відповідно до своїх вкладень у вигляді угідь, капіталу та праці.
Оскільки розрахунків між учасниками товариства немає, а спільні
закупівлі та продаж здійснює товариство, то це дуже спрощує справу. Але
готовність до кооперації повинна бути в усіх учасників дуже високою.

За існування такого землеробського товариства потенціал заощаджених
коштів на основі сильної інтеграції є найбільшим. Економічні переваги
виникають через організацію загально-виробничих робочих процесів, таких
як планування посівів, сівозміни та застосування техніки.

На жаль, ця форма співпраці на практиці можлива тільки в господарствах,
що не мають ВРХ, оскільки у тваринника дроблення угідь призводить до
кустарництва в утриманні ВРХ.

Але на фоні подальших змін в оподаткуванні сільського господарства та
все інтенсивнішого зближення сільського господарства з промисловістю
цієї перешкоди вже через кілька років не буде. Тим самим для підприємств
із переробки продукції відкриються шляхи до оптимальної організації
землеробства.

Але передбачити зміни в аграрному господарстві нині важко. Компенсаційні
виплати, що залежать від площі сільськогосподарських угідь, суттєво
зменшували б привабливість землеробського товариства. Але ж і
прив’язаність до угідь господарств з ВРХ може також ускладнити введення
угідь у товариство. Інші форми кооперації в землеробстві залишаються
альтернативою.

Вільно кооперуватися чи об’єднатися?

Той, хто хоче воднораз із економією коштів звільнитися від землеробства
і з економічного погляду, мусить вибирати варіанти з додатковими
робочими потужностями ззовні. На першому місці в цьому разі слід
розглядати господарський договір. Але і в землеробському та машинному
товариствах можливі вирівнювання різноманітних робочих потужностей.

Виявлено такі тенденції: молочні тваринники та інтенсивні виробники
поросят, які володіють невеликими угіддями і вже нині через дефіцит часу
не можуть займатися обробітком землі, найкраще обходяться господарським
договором. Разом із зниженням коштів та економією робочого часу вони
можуть передавати також і вирішення питань менеджменту.

У великих виробників свиней усе ще залишається час на польові роботи. В
цьому випадку машинне товариство — найкращий варіант. Той, хто не
готовий поступитися та віддати уповноваження для прийняття рішень,
залишає собі тільки одну можливість: віддавати окремі робочі процеси
підрядному підприємству або машинному парку. Але в такому разі він не
зможе скористатися загальним потенціалом зниження коштів.

Однак заснувати землеробське товариство (в зв’язку з іншою формою
оподаткування) можуть тільки землеробські господарства. Де це можливо,
відкривається максимальний потенціал зниження коштів.

Передумовою для кожного кроку в напрямі кооперації є розуміння того, що
оцінка господарства не визначається потужністю тягача. Емоціональне
мислення мусить поступитися раціональному діянню. Ціни на зернові, що
становлять менше 20 марок за так званий подвійний центнер, та високе
робоче навантаження в тваринництві мусять спонукати до переосмислення
ситуації. Інакше виникає небезпека того, що фермерів очікує така сама
доля, що й американських ковбоїв.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *