Соргові культури просяться на лани України (реферат)

Реферат на тему:

Соргові культури просяться на лани України

На Півдні України площі соргових культур було незаслужено зменшено, а в
перехідний до ринкової економіки період призупинено їх насінництво, яке
було так добре налагоджене у 80-х і першій половині 90-х років минулого
століття. Це спричинило ослаблення кормової бази в господарствах. В
Автономній Республіці Крим з її жорсткими кліматичними умовами одним із
важливих чинників поліпшення кормової бази для тварин можуть стати
соргові культури з різними напрямами їх використання.

Зернове сорго — низькоросла рослина (100–140 см), забезпечує високу
врожайність зерна, використовуваного на зернофураж у комбікормовій
промисловості. З нього нами створено харчове сорго для виробництва
крупів, білосніжних легких пластівців, крохмалю, пива, спирту тощо.

Цукрове (кормове) сорго — високоросле (200–300 см), кущисте, із солодким
(до 20% цукрів) соком у стеблі, добре відростає. Його використовують для
одержання силосу і в системі зеленого конвеєра, а сік — для одержання
меду, етанолу в харчовій промисловості.

Віничне сорго — технічна культура, яку використовують тільки для
виробництва 4–5 тисяч добротних віників з гектара. Висота рослин —
140–160 см, велика (40–50 см) волоть і довга (40–45 см) ніжка.

Сорго-суданські гібриди створені селекційним шляхом, висота рослин —
220–290 см, добре кущаться й відростають після скошування, забезпечують
на богарі 2–3 і на зрошенні — 3–4 укоси. Придатні для використання в
зеленому конвеєрі і для закладання сінажу.

Суданська трава створена для одержання сіна, зеленого корму, заготівлі
сінажу ( у тому числі і в системі зеленого конвеєра). Добре кущиться й
відростає після скошування.

Зі стислої характеристики видно, що соргові культури можуть
забезпечувати різними кормами всі види тварин, птиці й прудових риб, а
також давати сировину для харчової промисловості: крохмале-патокової та
комбікормової. Вони мають високі енергетичні ресурси, містять
легкозасвоюваний крохмаль, характеризуються підвищеним вмістом білка,
лізину, метіоніну й триптофану.

У Кримському державному аграрному університеті ось уже 16 років
функціонує проблемна науково-дослідна лабораторія сорго. Тут, у
посушливих умовах, проводиться широка селекційно-насінницька робота.
Створено більш як 1200 самозапилюваних ліній і сортів, 60 материнських
стерильних аналогів, понад 300 гетерозисних гібридів сорго, в Україні та
країнах СНД районовано 36 сортів різних напрямів використання, у тому
числі селекції Кримського державного аграрного університету — 14 сортів
та гібридів. Проводяться дослідження з первинного насінництва та
інтенсивної технології вирощування сорго.

Результати наших досліджень свідчать, що впродовж 11 років (1992–2002)
урожайність зерна сорго на богарі становила 40–45, а кукурудзи — 10–12
ц/га, зеленої маси цукрового сорго і сорго-суданкових гібридів за 2–3
укоси — 470–638, а кукурудзи — 105–190 ц/га. Перевищення — більш ніж
удвічі, у посушливі роки — у 3–4 рази, а у своєрідні щодо погодних умов
2001, 2002 і 2003 роки, коли перша половина літа була надзвичайно
посушливою, сорго впадало в анабіоз, витримувало страшну посуху і після
дощів забезпечувало високі, до 400–600 ц/га, врожаї зеленої маси і до
35–48 — зерна. Кукурудза ж цієї стихії не витримує, даючи врожай зерна
6–8 і зеленої маси — 110–130 ц/га. Проте, незважаючи на такий потенціал
сорго, у Криму його сьогодні не впроваджують у виробництво, а тварини
потерпають від браку кормів. Однією з головних причин цього є
відсутність насіння, хоча попит на нього щороку зростає. Виробництво ж
насіння соргових культур для задоволення потреб господарств було
покладено на Кримську дослідну станцію, де функціонувало насінництво
сорго з єдиним в Україні соргопереробним заводом продуктивністю 5 тис.
т. За станцією було закріплено 9 господарств, що спеціалізувалися на
виробництві насіння сорго і виробляли до 5 тис. т кондиційного насіння
соргових культур на рік. Щороку це насіння реалізували повністю. Проте
останніми роками станція практично припинила виробництво насіння сорго,
а брак його негативно позначився на кормовій базі Криму, де ця культура,
особливо сорго-суданкові гібриди й цукрове сорго, посідали провідне
місце у зеленому конвеєрі у другій половині літа (з 1 липня). У цей
період (липень-серпень), коли майже всі культури через велику спеку
“вигоряють”, можна організувати безперебійне забезпечення тварин
зеленими кормами з сорго, особливо на богарних землях, застосовуючи
розроблений нами зелений конвеєр з наявних у Проблемній
науково-дослідній лабораторії сортів та гібридів сорго:

— Суданська трава сорту Фіолета (висів 24–25 квітня), використання
першого укосу з 1 липня.

— Сорго-суданкові гібриди Сократор 87 або Юбілєй 50 (висів 2–3 травня),
використання з 10 липня.

— Середньостиглий гібрид цукрового сорго Кримскоє 15 (висів 6–10
травня), використання з 20 липня.

Оскільки соргові культури інтенсивно відростають, через 30–35 днів у
такій самій послідовності збирають другий укіс, а ще через 40 — і
третій.

Через енергетичну кризу в господарствах зелений конвеєр з соргових
культур можна не скошувати, а спасати худобою просто на пні. Для цього
сорго треба сіяти з міжряддями 70 см. Велика рогата худоба зазвичай іде
міжряддями як доріжками, з’їдаючи зелену масу зліва й справа від себе,
менше витоптуючи рослини. Якщо організувати загінну систему, то доцільно
7–10 днів спасати зелену масу на одному місці, потім переводити на інше,
а на попередньому полі сорго відростатиме і т.д..

Про високу ефективність соргових культур останніми роками свідчать дані
колгоспу ім. Калініна Сакського району і радгосп-заводу “Завєтноє”
Сімферопольського району. У цих господарствах на богарі з площі 200–300
га одержали три укоси у зеленому конвеєрі, а в післяукісних посівах
зібрали по 450–600 ц/га й заклали зелену масу в суміші з соломою на
силос. Добрі результати впровадження зеленого конвеєра одержані в КСП
“Родіна”, “Восток” Роздольненського району, “Плодовоє” Бахчисарайського
району, у навчальному господарстві “Коммунар” та в інших.

Щодо кормових переваг соргові культури близькі до кукурудзи та ячменю.
Кормових одиниць міститься: у 100 кг зерна сорго —118–130, у зеленій
масі — 24–25, у силосі — 22–23; перетравного протеїну в зеленій масі —
80–90 г/к.о.; білка в зерні — 12–14%. Сорго є надзвичайно посухостійким
та солевитривалим. Воно входить до посухостійкої ксерофітної групи і
пристосоване до екстремальних умов Півдня України.

Слід зазначити, що кукурудза в умовах зрошуваного Криму може дати високу
продуктивність зерна —до 60 ц/га і зеленої маси — до 600 ц/га. Проте
соргові культури в жорстких умовах Півдня України і на зрошенні
забезпечують урожай значно вищий. Для прикладу наведемо результати,
одержані в деяких господарствах та на сортодільницях. Так, за даними
Каховської зрошуваної сортодільниці, у середньому за п’ять років урожай
зеленої маси гібриду силосного сорго Кормовой 5 становив 1298 ц/га. На
Скадовській сортодільниці Херсонської області гібрид зернового сорту
Ставропольскій 1 забезпечив урожай зерна 105,6 ц/га, на Артемівській
сортодільниці Донецької області гібрид Кубанскій 10 — 105,1 ц/га за
врожаю кукурудзи, відповідно, 75 і 90 ц/га.

У 1990 році на Радянській зрошуваній сортодільниці Республіки Крим нові
селекції університету забезпечили такий урожай зерна: гібрид Кримдар 10
— 103,6 ц/га і сорт Кримбєл — 87 ц/га. У колгоспі «Родіна»
Роздольненського району в умовах зрошення у 1988 році скоростиглий
гібрид Кримскій 12 (достиг наприкінці серпня) дав урожай сухого зерна
102,5 ц/га, тоді як пізньостиглий гібрид кукурудзи ЗПСК-704, що достиг
10 листопада, тобто пізніше на 70 днів, — 77,5 ц/га, тобто на 25 ц/га
менше, ніж ранньостиглий сорт сорго. Районований у Криму
сорго-суданковий гібрид Сочностєбєльний 3 у 1987 році на Радянській
сортодільниці за три укоси дав 1786 ц/га ніжного, солодкого,
молокогінного корму.

В агрофірмі “Дружба народів” на зрошенні одержали 56 ц/га озимого
ячменю, потім тут-таки посіяли пожнивно сорт зернового сорго Скороспєлоє
і восени одержали другий урожай зерна — 59,8 ц/га.

?????????~? для курей-несучок слід надавати перевагу зерну сорго сортів
Кримбєл і Кримрана.

Сорт зернового сорго Кримбєл є чудовим кормом для ставкових риб.
Дослідження, проведені спільно з Кримським республіканським
рибкомбінатом, показали, що заміна сьоголіткам карпа 30% рибного
комбікорму дертю зерна зазначеного сорту сприяла підвищенню їхньої
продуктивності на 25% порівняно з мальками іншого ставка, які одержували
лише комбікорм.

Використання зернового сорго у таких “скоростиглих” галузях, як
птахівництво, ставкове рибництво, свинарство, забезпечує швидку віддачу
і є економічно вигідним. Зернове сорго у подрібненому вигляді також є
чудовим кормом для ВРХ, овець, кіз та всіх інших видів тварин.

Зернове сорго в умовах Півдня України, крім кормового використання, у
комбікормовій промисловості, годівлі птиці, свиней та інших тварин може
посісти гідне місце і в харчуванні людини. Створене сучасною селекцією
круп’яне сорго характеризується великою потенційною продуктивністю,
високими біохімічними і харчовими властивостями. Харчове сорго — це нова
круп’яна культура, що містить всі елементи харчування, конче потрібні
для життєдіяльності людини. Крупа може бути використана для каш,
гарнірів, супів, пудингів, пластівців, салатів тощо. На жаль, існує дуже
мало рецептів страв із соргових крупів.

Народному господарству потрібна велика кількість крохмалю й етилового
спирту. З 1 т зерна сорго можна одержати 650–700 кг крохмалю або 300–350
л спирту, що на 35 л більше, ніж з 1 т кукурудзи. Через те що новий
крохмалистий сорт зернового сорго Кримбєл районований в Степу України,
то розмноження його насіння створило б надійну можливість забезпечити
зерном крохмалепатокові заводи, а картоплю (з якої також одержують
крохмаль і спирт) можна використовувати для харчування людини.

На Сімферопольському пивоварному заводі було створено новий сорт пива
“Кримське”, до складу якого введено зерно сорту Кримбєл. Воно високо
оцінене дегустаційною комісією України і прийняте до виробництва.
Відмітними рисами нового пива є оригінальний смак, приємний своєрідний
запах, воно мало підвищений попит у покупця. Проте сьогодні, на жаль,
цього пива не виробляють, оскільки не налагоджено промислове насінництво
сорту Кримбєл.

Спільно з Київським торгово-економічним інститутом розроблені технічні
умови виробництва м’ясних консервів “Рум’яні щічки”, які пройшли
всебічну дегустацію і прийняті до виробництва. До їхнього складу
входять: каша зернового сорго, особливо темного забарвлення з таніном —
20%, м’ясо свинячих голів — 40, їхня кров — 30, спеції та сіль — 10%. За
висновком експертів, ці консерви сприяють виведенню радіонуклідів з
організму людини, де сорго (особливо сорти Скороспєлоє, Салгірка,
Людміла 107 тощо) відіграє провідну роль. Консерви рекомендовані всім,
але насамперед як лікувально-профілактичне харчування тим, хто
постраждав внаслідок Чорнобильської аварії. Плануються до виробництва і
кров’яні ковбаси з начинкою такого самого складу. Базовими
підприємствами для виробництва цих продуктів харчування визначені
Київський та Євпаторійський м’ясокомбінати. Уявіть собі, які можливості
відкриваються при виготовленні цих продуктів.

Сировина деяких сортів зернового сорго, таких як Корічнєвоє 11, Іскра
2С, Воздушная 90 та ін. використовується для виготовлення легких
пластівців. Пластівці можна приготувати на звичайній пательні в домашніх
умовах і на установці для приготування пластівців. Пластівці виходять
ніжні, пористі, білосніжні, легкі. Розроблено технологію приготування
пластівців із сорго на кукурудзяних установках типу “Попкорн”. Зі
стограмового стаканчика зерна сорго виходить 10–11 стаканів пластівців,
або 800–1000 см3.

Цукрове сорго — це кормова культура, проте відіграє важливу роль як
сировина для харчової промисловості, адже містить у соку стебел 18–20%
цукрів, які за якістю не лише не поступаються цукровому буряку, а й
мають низку переваг щодо виготовлення кондитерських виробів. Так, із
соку сорго можна отримати сироп 75% концентрації (а не кристалічний
цукор), мед, патоку з підвищеним вмістом фруктози та глюкози, що
становлять високу цінність для здоров’я людини.

Розрахунки показують, що наявні сорти можуть забезпечити виробництво
цукру з гектара 28–30 ц у незрошуваних умовах і 45–50 — в умовах
зрошення.

Цукрове сорго є доброю біологічною сировиною для одержання етанолу. У
Кримському ДАУ є технологічна розробка американської фірми “Байо-Солар”,
яка пропонує побудувати завод, що переробляв би зелену масу сорго в 75%
сироп, потім — в етанол та вуглекислий газ, а корисні відходи (близько
70%) можна було б використовувати для годівлі ВРХ. Зібрану ж волоть із
зерном можна використовувати для насінницьких цілей. Втілення цього
проекту в життя допомогло б вирішити багато проблем, важливих для
України. Можна було б створити спільне з американцями підприємство й
побудувати завод, що працював би автономно й за методом безвідходного
виробництва. Частину сиропу могли б використовувати для виготовлення
своєї продукції кондитерські фабрики. Насінням сорго, якого так
потребують господарства для вирощування на зелений корм і силос, можна
було б забезпечити господарства всієї України; одержання етанолу —
екологічно чистого палива (це наше майбутнє) зміцнювало б економіку
нашої молодої країни. Через кризу з паливом це було б великою
підтримкою. Кормовими відходами можна годувати худобу й одержувати цінну
тваринницьку продукцію (м’ясо, молоко, вовну). Мабуть, такий
перспективний проект доцільно вивчити й втілити в життя.

Треба шукати нові альтернативні джерела палива, адже через 100–150 років
не буде ані нафти, ані газу, і лише біологія, високоврожайні культури
врятують людство. До них належать і соргові культури.

Незважаючи на бурхливий технічний прогрес, на те, що сьогодні кожне
підприємство, установа, заклад — а їх безліч, — кожна родина, зрештою,
мають побутову техніку, потреба у звичайному вінику зникне, мабуть ще не
скоро. Отже, доцільно у більшості господарств вирощувати віничне сорго,
а надто низькорослі, новорайоновані сорти Вавігєн 100, Украінскоє 20 та
Любімоє 80, які забезпечують високий вихід якісної волоті. Для початку
віничним сорго можна засіяти в господарствах 30–50 га з подальшим
збільшенням посівних площ. Кожний гектар може забезпечити вихід 4–4,5
тис. добрих віників. Неважко підрахувати, який щорічний ефект можуть
мати господарства не тільки від віничного виробництва, а й від
одержаного насіння віничного сорго.

Отже, навіть із цього короткого огляду видно, що соргові культури мають
величезний потенціал і обнадійливу перспективу, у них закладені великі
невикористані резерви. Сорго — це культура всебічного, універсального
використання.

Проте, як уже зазначалося вище, на Півдні України розвиток насінництва
сорго призупинений.

У 2003 році на добровільних засадах відновлено у деяких господарствах
Криму розмноження насіння сорго. Попри неймовірну посуху, насіння
соргових культур першої репродукції й високих посівних якостей цього
року вирощено у достатній кількості.

Так, насінницькі господарства виростили щедрий урожай зернового сорго
сортів соризу:

— Крупінка 10 — спеціального використання на крупу, спирт, крохмаль;

Прогрєс — на крупу, крохмаль, спирт і комбікорм; — Корічнєвоє 11 — на
легкі пластівці й крупи;

— Кримбєл — на крупи, спирт, крохмаль, комбікорми для птиці, свиней,
ВРХ;

— Кримрана — на крупи, крохмаль, для використання в комбікормах.

Одержано насіння суданської трави сортів Фіолєта, Сочная 2 і
Сорокалєта, а також сорго-суданкових гібридів Юбілєй 50 і Сократор 87
для використання їх у зеленому конвеєрі, а також для одержання сіна й
сінажу.

— Кримскоє 15 — сорт цукрового (кормового) сорго. Культивується з метою
одержання насіння, яке використовуватиметься для вирощування на силос і
як компонент у зеленому конвеєрі.

Соргові культури на корм тваринам можуть вирощуватися не лише в
господарствах Півдня України, а й у всіх зонах країни.

Отже, ті керівники підприємств, кооперативів, фермери та всі, хто хоче
під урожай 2004 року придбати насіння зазначених вище сортів соргових
культур, мають надіслати замовлення на таку адресу: 95492 Сімферополь,
сел. Аграрне, навчальне містечко, Кримський державний аграрний
університет, тел. 26-35-31.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *