.

Скоростиглі гібриди зернового сорго (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1535
Скачать документ

Реферат на тему:

Скоростиглі гібриди зернового сорго

Сорго є добрим елементом у сівозмінах господарств посушливих зон. Проте
через недотримання оптимальних строків сівби культура часто не дає
бажаної врожайності.

Доцільність вирощування сорго в посушливих і напівпосушливих умовах
визначається його морфобіологічними властивостями, а також його високою
продуктивністю навіть за посухи. У східній частині лісостепової зони за
останні тридцять років дванадцять були дуже посушливі, а ще шість
періодично посушливими під час вегетації ярих зернових культур. Такі
умови спричиняли значне зниження врожайності ярого ячменю та кукурудзи —
основних зернофуражних культур зони Лісостепу. Тому однією з
альтернативних культур у цій зоні може виступити зернове сорго.

Головним чинником, що стримує розширення посівів зернового сорго в
Лісостепу, є недостатня сума ефективних температур за вегетаційний
період. Тому досить важливо оптимізувати строки сівби гібридів цієї
культури. Основним критерієм визначення терміну початку сівби було
прогрівання 0–10 см шару грунту до температури 8…10°С. У 2004 р. це
сталося 5–6 травня, торік — 8–9 травня.

З-поміж зернових культур у сорго найвища здатність створювати
оптимальний стеблостій за малої кількості рослин. Сорго інтенсивно
кущиться, утворює масивні волоті, а в разі загущення — кущіння різко
послаблюється, зменшується маса зерна з однієї волоті, при цьому
врожайність за рахунок більшої кількості продуктивних пагонів істотно не
змінюється.

Сорти й гібриди сорго мають свою специфічну реакцію як на строки сівби,
так і на густоту стояння рослин. Протягом двох років в умовах
Харківської області ми вивчали окремі елементи технології вирощування
п’яти зернових гібридів сорго американської селекції:
ультраранньостиглий Прайм, ранньостиглі — ДАШ Е та Свифт, середньостиглі
— Спринт W та Спринт ІІ.

Дослідне поле Харківського національного аграрного університету ім. В.
В. Докучаєва — за 20 км від Харкова. Грунт — чорнозем типовий,
вилужений, малогумусний, важкосуглинковий на лесоподібному суглинку. Має
добрі фізико-механічні властивості й високу біологічну активність. Вміст
загального гумусу (за Тюриним) в орному шарі гунту становить 4,65–4,79%,
рухомого фосфору — 6,23–8,12, обмінного калію — 11,9–16,6 мг на 100 г
сухого грунту.

Клімат помірно континентальний з нерівномірним розподілом опадів
протягом вегетації сільськогосподарських культур. Це зона середнього
недостатнього зволоження з коливаннями кількості опадів від 253 мм до
804 мм за середньобагаторічної кількості — 529 мм.

Попередником гібридів сорго в досліді був ярий ячмінь на зерно. Відразу
після збирання попередника провели дворазове лущення на глибину 6-8 см
дисковими лущильниками, через 12–14 днів — повторне лущення на таку саму
глибину, а в першій декаді вересня — оранку на 25–27 см.

? u

+

. Доглядаючи за посівами, провели дві міжрядні обробки. Пряме
комбайнування на високому зрізі здійснили комбайном “Сампо-500”. За
схемою досліду на відповідних варіантах у фазі трьох-чотирьох листків
культуру підживили азотними добривами в дозі N40.

Для гібридів зернового сорго характерний високий потенціал урожайності
(до 120 ц/га) та порівняно короткий термін вегетації. Зерно
високоякісне, можна використовувати як для фуражних цілей, так і для
технічних (виробництво етанолу тощо). Сорго має великі перспективи як
експортна культура, виявляє стійкість проти ураження гельмінтоспоріозом,
сажкою та іншими хворобами.

Фенологічні спостереження за розвитком гібридів проводили протягом двох
років, за різних кліматичних умов, що дало змогу визначитися з
тривалістю вегетації: для ДАШ Е, Прайм і Свифт — це 105–125 днів, Спринт
W — 136–150 днів, Спринт ІІ — 155–170 днів (в умовах 2004 р. останній
потребував десикації).

Польова схожість у всіх гібридів була доволі високою — 80–87%.

У дослідах культуру висівали широкорядно з шириною міжрядь 45 і 70 см, з
густотою 120, 160 і 200 тис. шт./га у два строки. Ці фактори по-різному
впливали на врожайність.

В умовах дослідного поля в разі висівання цих гібридів із шириною
міжрядь 70 см значно вищі врожаї зібрали в гібридів ДАШ Е та Прайм за
першого строку висіву, перевищення становить 8–10 ц/га і більше. Гібрид
Спринт W мав вищу врожайність у другому строці (2,8 ц/га), однак більшу
врожайність ми отримали за першого строку висівання з шириною міжрядь 45
см, різниця в урожайності дорівнювала 4,7 ц/га.

Ми встановили, що на утворення 1 ц зерна сорго економно використовує
поживні речовини. Довели доцільність використання сорго на удобрення.
Мінеральні добрива ми не вносили під основний обробіток, бо схемою
досліджень було передбачено підживлення у фазі трьох-чотирьох листків у
дозі N40 кг д.р.

Протягом двох років досліджень підживлення азотними добривами в формі
аміачної селітри забезпечувало найвищу прибавку врожайності (6,4–9,3
ц/га) в разі першого строку сівби. Ця закономірність характерна для
скоростиглих гібридів зернового сорго.

Розрахунки економічної ефективності вирощування перспективних гібридів
зернового сорго в лісостеповій зоні України показали, що загальні
витрати не перевищували 1480 грн/га. За врожайності зерна на рівні 55–60
ц/га та ціни реалізації 350–400 грн/т зерна чистий прибуток з 1 га
становитиме 445–920 грн за рентабельності 30–62%.

Таким чином, в умовах, що склались у 2006 році з посівами озимих
культур, значне місце серед пізніх зернових має зайняти така
високоефективна культура, як сорго, особливо її ранньостиглі гібриди.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020