Реферат на тему:
Шляхи збалансування раціонів свиней за протеїном
Інтенсифікація тваринництва неможлива без повноцінної годівлі скоту.
Своєю чергою, годівля сільськогосподарських тварин повинна бути
раціональною. За найменших витрат кормів треба одержувати потрібну
кількість продукції високої якості, забезпечувати високу життє- і
відтворну здатність тварин. Для цього потрібно збільшити в кормах вміст
найважливіших поживних та біологічно активних речовин, розширити
виробництво й використання кормових добавок та стимуляторів.
Забезпеченість сільськогосподарських тварин кормовим протеїном — одне з
важливих завдань сільського господарства і тих промислових підприємств,
які виробляють білкові корми або одержують їх у вигляді відходів своїх
підприємств. Кормам із відходів виробництва давно приділяють велике
значення в програмах годівлі тварин. Уведення відходів у раціон
сільськогосподарських тварин для деяких видів промисловості частково
вирішує проблему утилізації вибракувань, а також знижує потреби
господарств у фуражному зерні, кормах тваринного походження та в інших
дорогих компонентах, які використовують у годівлі.
Добавку амінокислотну кормову (ДАК) виробляють на основі пекарських
дріжджів. Основне її призначення — підвищення кормової цінності білка.
Добувають її у такий спосіб: дріжджова суспензія після двох-трьох
ступенів сепарації піддається автолізу, який протікає за використання
фізіологічно-активних дріжджів при температурі 45…50°С протягом 8–24
годин із дальшим розпилювальним сушінням. Продукт нагадує гігроскопічний
порошок світло-коричневого кольору з приємним дріжджовим запахом.
У протеїні добавки амінокислотної кормової ідентифіковано 18
амінокислот, у тому числі незамінних (метіонін, лізин, гіотидин,
триптофан цистин, валін, лейцин, ізолейцин, фенілаланін) та оптимально
збалансованих.
Щоб визначити можливість використання ДАК для нормованої годівлі свиней,
ми провели науково-господарські досліди, під час яких вивчали можливості
балансування раціонів свиней завдяки введенню розробленої добавки
амінокислотної кормової.
Зокрема визначали: оптимальні дози ДАК у раціонах молодняку свиней віком
2–4 місяці й на відгодівлі; вплив згодовування раціонів із ДАК на ріст і
розвиток тварин, фізіологічний стан, перетравність поживних речовин
раціонів та витрати корму на 1 кг приросту живої маси; економічну
ефективність застосування добавки амінокислотної кормової та відтворну
здатність. Одним із основних положень під час проведення дослідів була
аналогічність тварин, яких відбирали для дослідження. Перший дослід із
визначення оптимальної дози ДАК у раціонах молодняку свиней (2–4 місяці)
проводили в КСП “Зоря” Любашівського району Одеської області на трьох
групах поросят по 12 голів у кожній. Тварини піддослідних груп І та ІІ
одержували ДАК, яка в структурі раціонів становила 3–5% від сирого
протеїну. Перша контрольна група одержувала в раціоні зерносуміш: 40%
кукурудзяної дерті, 10 — ячмінної, 35 — висівок пшеничних. Раціони II і
III дослідних груп відрізнялися від контрольної тим, що, замість
протеїну зерносуміші, вводили 3 і 5% ДАК. До початку експерименту
провели зоотехнічний аналіз соковитих кормів раціону. Протягом досліду
здійснювали індивідуальне зважування тварин на початку (25 міс.) і в
кінці (45 міс.).
Результати досліду засвідчили, що добавка до раціону ДАК задовільно
впливала на показники приросту живої маси.
У цілому під час досліду за показниками приросту маси ефективнішим було
доповнення раціонів 3% ДАК, що забезпечувало збільшення приросту живої
маси на 35,4 кг (Р>0,95); добавка 5% — на 31,7 кг (Р>0,95) порівняно з
контролем (24,7 кг).
Доповнення раціонів 3% ДАК сприяло зменшенню витрат корму на одиницю
маси. Загалом за час досліду в 1-й контрольній групі витрати корму на 1
кг приросту маси становили 3,6 к. о.; у дослідних групах цей показник
дорівнював, відповідно, 3,22–3,4. Слід також зазначити, що застосування
ДАК протягом досліду сприяло помітному зменшенню (на 15%) витрат
протеїну на одиницю приросту живої маси.
Для досліду на відгодівельному молодняку свиней на свинофермі КСП
“Мирне” Одеської області дібрали дві групи 4-місячних поросят. Дослід
тривав до одержання живої маси свиней 100–110 кг.
Обидві групи одержували однаковий раціон, збалансований за нормами 1985
р., але в кормосумішки II дослідної групи додавали 3% ДАК.
Кормосуміші для піддослідних тварин (із додаванням дослідній групі ДАК)
приготували в кормоцеху господарства. Корми заготовляли на весь період
досліду й обов’язково брали середні зразки для аналізу. Проводили його
загальнонауковими зоотехнічними методами. Коли тварини набирали 45–50 кг
живої маси, визначали перетравність (засвоюваність сухої речовини)
поживних речовин раціону. Коефіцієнти перетравності протеїну в
контрольній групі становили 73 , в дослідній — 79%.
gdi9G
Під час вивчення обміну речовин особливе значення має ступінь
відкладення азоту в тілі тварин, оскільки цей показник якнайточніше
визначає інтенсивність синтезу органічних речовин, а також збільшення
живої маси свиней на відгодівлі завдяки нарощуванню м’яса. Тому водночас
із вивченням перетравності поживних речовин важливим етапом нашої роботи
було й дослідження обміну азоту.
Одержані результати свідчать про те, що введення в раціон ДАК
забезпечило позитивний баланс азоту в усього піддослідного молодняку.
Встановлено, що тварини контрольної групи отримували в середньому 34,02%
споживаного азоту. У свиней II та III дослідних груп відкладення азоту в
організмі збільшилося на 6,11 та 6,04% і, відповідно, становило 40,15 та
40,06% загальноприйнятого.
Наприкінці експерименту провели дослідження сироватки крові піддослідних
тварин на вміст загального білка, кальцію й фосфору. Ці показники
перебували в межах фізіологічної норми в усіх групах, щоправда, була
помічена тенденція до збільшення вмісту кальцію й фосфору в сироватці
крові дослідної групи. Так, у контрольній групі вміст кальцію становив
9,6 мг%, фосфору — 5,8, а в дослідній, відповідно, — 11,08 і 5,39 мг%.
Таким чином, дослід засвідчив, що додавання в раціон ДАК позитивно
впливає на приріст живої маси поросят.
Слід зазначити, що добавка амінокислотна кормова в різні періоди
по-різному впливала на приріст маси.
У період досліду ДАК сприяла найбільшому підвищенню приросту маси —
19,1% (Р>0,95). У другий період досліду ДАК сприяла збільшенню приросту
на 15,5%.
Тож приріст живої маси в дослідній групі був на 17,6% вищий порівняно з
контрольною групою.
Уведення в раціон ДАК сприяло зниженню витрат коштів на одиницю приросту
маси. Протягом досліду в І контрольній групі затрати корму на 1 кг
приросту маси становили 4,8 к. о., у дослідній групі — 4,6 к. о., що на
4,3% менше. Отже, можна стверджувати, що в нашому досліді рівень
приросту маси визначався саме підвищенням біологічної цінності білка
добавки амінокислотної кормової. Розрахунки економічної ефективності
використання ДАК на відгодівлі свиней показали, що на кожну голову
додатково одержали умовно чистого прибутку 54,1 грн.
Для експерименту ми відібрали 12 голів поросних свиноматок, які під час
поросності та лактації перебували в однакових умовах годівлі та
утримання, після опоросу їх розділили на дві групи. У дослідній групі
поросятам “під маткою” давали ДАК. На 60 день молодняк відлучили, із
свинок сформували, за принципом аналогів, дві групи. Перша була
контрольною — її раціон складався з традиційної групи кормів: дерть
кукурудзяна, ячмінна, горохова, з м’ясо-кісткового борошна; у її
дослідній групі 3% протеїну м’ясо-кісткового борошна заміняли добавкою
амінокислотною кормовою.
Раціони їхньої годівлі диференціювали за двома періодами вирощування: з
двох- до чотирьохмісячного і з чотирьох- до восьмимісячного віку, тобто
до досягнення тваринами фізіологічної і статевої зрілості та початку
парувального періоду. Згідно зі схемою проведення досліду, у вісім з
половиною місяців свинки-аналоги були покриті кнуром.
Спостереження підтвердили: тварини дослідної групи переважають тварин
контрольної групи за низкою показників.
Так, кількість народжених поросят у II групі на 14,3% більша, порівняно
з контролем, молочність їх перевищувала контроль на 9,7 кг, а середня
маса поросят на час відлучення в дослідній групі становила 20,1 кг проти
19,3 в контрольній, що на 6,2% більше.
Оцінюючи відтворну здатність, із урахуванням багатопліддя й молочності,
в першій групі виявили одну елітну матку й три І класу, в другій,
відповідно, — чотири й три, інших маток у групах зараховано до II класу.
Отже, сказане вище дає змогу стверджувати, що згодовування ДАК, замість
кормів тваринного походження, сприяє підвищенню амінокислотної,
мінеральної та вітамінної забезпеченості тварин, що зумовлює
повноцінність її дії на використання кормів, ріст і розвиток, а в
подальшому на відтворну здатність свинок.
Висновки
1. Раціони для молодняку свиней, що складаються із зерносуміші, не
забезпечують їх усіма конче потрібними елементами живлення. Введення в
раціон 3% ДАК за сирим протеїном підвищує приріст живої маси двох-,
чотирьохмісячних поросят на 43, 3 %, а свиней на відгодівлі — на 17,6% ,
знижуються затрати на виробництво 1 кг приросту, відповідно, на 4,3%.
2. Додавання в раціон молодняку свиней 3% ДАК не впливає на
фізіологічний стан тварин.
3. Заміна кормів тваринного походження добавкою амінокислотною кормовою
в раціонах ремонтного молодняку свиней збільшує кількість амінокислот,
особливо таких, як лізин, триптофан, значно покращує забезпеченість
свиней вітамінами.
4. Заміна в раціонах свиноматок 3% протеїну кормів тваринного походження
добавкою амінокислотною кормовою позитивно впливає на їхню відтворну
здатність: багатоплідність, великоплідність, молочність, збережуваність
поросят.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
