Реферат на тему:
Проблеми виробництва і якості молока та шляхи їх вирішення на
реконструйованих фермах
Практика такого дрібнотоварного виробництва, коли в господарстві
утримують одну-дві корови, поставила перед молокопереробними
підприємствами гостру проблему якісної сировини, адже селянські подвір’я
не можуть забезпечити потребу України ані щодо кількості молока, ані
щодо його якості.
Проведені останніми роками реформи агропромислового комплексу призвели
до того, що основними виробниками молока в Україні стали індивідуальні
господарства селянина. Нині частка молока, що її виробляють у селянських
подвір’ях, становить 75% загального обсягу виробництва, а в західних
регіонах та зоні Полісся вона сягає 90%.
Згідно з ДСТУ 3662-97 “Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при
закупівлі”, що діє сьогодні в Україні, молоко першого гатунку має
містити 500 тис. бактерій на 1 мл, проте молокопереробні підприємства
через великий дефіцит сировини змушені приймати навіть молоко з
бактеріальною забрудненістю 3–4 млн/мл, що, певна річ, негативно впливає
на якість молочної продукції.
Аби ситуацію на ринку молока змінити на краще, окремі молокопереробні
підприємства розпочали інвестування різних заходів, спрямованих на
збільшення виробництва молока і поліпшення його якості. По селах
створюють спеціалізовані пункти для збирання молока, облаштовані
холодильними установками та приладами для контролю його якості, і навіть
розпочато роботи з поліпшення генетичного потенціалу корів в
індивідуальних господарствах. Втім, ці окремі заходи ніколи не дадуть
бажаного результату, адже за такого дрібнотоварного виробництва створити
умови для отримання молока високої якості практично неможливо. Стало
цілком очевидно, що для стабільного забезпечення молокопереробних
підприємств якісною сировиною треба створювати спеціалізовані
високорентабельні молочні ферми, де технологія виробництва відповідала б
сучасному рівневі й забезпечувала б отримання високоякісного і дешевого
молока.
Створити такі молочні ферми можна двома шляхами: будувати нові й
реконструювати старі. Проте, з огляду на економічну ситуацію в країні,
перший напрям є проблематичним, адже вимагає великих інвестиційних
вкладень. Більш реальним шляхом, що потребує менших капітальних вкладень
і часу, є створення сучасних молочних ферм на базі старих тваринницьких
приміщень, які нині, через відсутність поголів’я худоби, не
використовуються. Вартість таких приміщень у колишніх колективних
господарствах України перевищує 1 млрд грн. Тому використання наявної
матеріально-технічної бази має стати головним завданням у відновленні
галузі молочного тваринництва.
Водночас проведений нами аналіз проектів наявних в Україні тваринницьких
приміщень показав, що в них закладені застарілі високозатратні
технології виробництва молока 30–40-річної давності, і ефективне їх
використання можливе тільки після проведення реконструкції та
впровадження сучасних технологічних і технічних рішень, що забезпечать
комфортні умови утримання тварин, їхню високу продуктивність та якість
молока і, головне, — зниження затрат праці на виробництво 1 ц молока з
10–15 до 2–3 люд·год, що зробить молочні ферми високорентабельними.
Таких показників можна досягти за умови впровадження системи
самообслуговування тварин, сучасних систем доїння і первинної обробки
молока, приготування і роздавання кормів, прибирання та утилізації
відходів виробництва.
???????????ьних вирішень приміщень, що підлягають реконструкції, ми
пропонуємо різні технології утримання тварин: вільно-вигульну,
комбіновану і прив’язну. Але за будь-якої технології використовуються
такі основні принципи й нові елементи:
збільшується площа приміщення на одну голову;
годівля здійснюється з кормового столу;
для приготування й роздавання кормів використовують універсальні машини,
так звані “кормові комбайни”;
за прив’язної технології утримання стійла облаштовують автоматизованими
прив’язями;
доїння корів проводять на високопродуктивних доїльних
установках-майданчиках — як у доїльних залах, так і в приміщеннях
корівників;
впроваджують різні економічно вигідні системи прибирання гною.
Найкращі можливості щодо реконструкції мають корівники завширшки 21 м.
Нами розроблено 8 варіантів оптимального використання таких приміщень.
Для прикладу на рисунку представлено один з варіантів реконструкції
такого типу приміщення, у якому прив’язна технологія утримання тварин
замінюється на безприв’язно-боксову, що дає тварині змогу вільно
пересуватися приміщенням і відпочивати в комфортній для неї зоні.
Замість традиційних годівниць, що потребують великих затрат на очищення
від залишків корму, приміщення облаштовується широким (5 м) кормовим
столом, використання якого забезпечує вільний доступ тварин до корму.
Доїння корів здійснюється на установках-майданчиках типу “Ялинка” чи
“Тандем” у спеціалізованому доїльному залі, який розміщується між двома
такими приміщеннями.
Завжди при прийнятті рішення про створення нової молочної ферми постають
питання її вартості і строку окупності вкладень, що їх потрібно зробити
при цьому. Тому перш ніж прийняти таке рішення, ми щодо кожної
конкретної ферми проводимо детальні техніко-економічні розрахунки, які
включають такі елементи, як:
обгрунтування оптимального розміру ферми з урахуванням кількості та
якості наявних приміщень;
розробка різних моделей формування стада залежно від фінансових
можливостей замовника, визначення
строку виходу на планові показники щодо поголів’я та продуктивності,
розрахунок вартості тієї чи іншої моделі формування стада і вартості
продукції, яку при цьому передбачається отримати;
розробка, під визначену структуру стада певної ферми,
проектно-технологічних пропозицій щодо реконструкції самих приміщень для
утримання всіх вікових і виробничих груп тварин;
визначення переліку машин та обладнання, потрібних для забезпечення
технологічного процесу виробництва молока на реконструйованій фермі;
розрахунок вартості реконструкції кожного конкретного приміщення і
вартості вкладень на технологічне обладнання та нову техніку;
розробка повноцінної кормової бази з обгрунтуванням потреби в земельних
площах під кормові культури для забезпечення планової продуктивності
поголів’я ферми.
Такий комплексний підхід дасть змогу створити високорентабельні молочні
ферми, робота яких грунтується на новітніх технологіях утримання тварин,
застосуванні сучасної високопродуктивної техніки та раціональній
організації виробничих процесів.
Строк окупності затрат на створення молочної ферми шляхом реконструкції
наявних тваринницьких приміщень залежить від таких основних чинників:
продуктивності поголів’я, ціни на молоко та організації виробництва,
зокрема його рентабельності. Але в усіх прорахованих випадках він є
прийнятним, і тому можна сміливо йти на створення молочних ферм із
сучасною низькозатратною технологією виробництва якісного молока як
сировини для переробної промисловості.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
