Реферат на тему:
Підзимова сівба соняшнику
Протягом 2002–2004 років, порівняно із загальноприйнятим весняним
терміном, вивчалася ефективність підзимової сівби соняшнику, коли за
рахунок кращого використання весняних запасів вологи, особливостей
температурного режиму та низки інших агротехнічних чинників забезпечено
кращі ріст і розвиток рослин, а в кінцевому підсумку — вищу врожайність
та якісну олію. В роки досліджень гібриди і сорт, які вивчали, зацвітали
в середньому на 7–17 днів раніше, ніж ці самі гібриди і сорт, висіяні
навесні. На ділянках гібридизації соняшнику цей фактор сприяв також
тимчасовій просторовій ізоляції, яку нині за звичайної методики, в
зв’язку з різким розширенням посівів цієї культури, забезпечувати з
кожним роком усе складніше, а часом просто неможливо.
Польові досліди ми виконували на кафедрі землеробства Луганського
національного аграрного університету, а також у приватному підприємстві
“Радість”Новоайдарського району Луганської області. Крім підзимового та
весняного способів сівби, вивчали також ефективність препаратів та
способів передпосівної обробки насіння. Проводили фенологічні
спостереження, підрахунки густоти й виміри висоти рослин, визначали
вологість грунту, площу листків, чисту продуктивність фотосинтезу та
масу 1000 сім’янок, заміряли діаметр кошика, обліковували врожайність,
вміст олії. Спосіб сівби соняшнику — пунктирний. Посівна площа ділянки —
250, облікова — 200 м2. Повторність у дослідах чотириразова.
Погодні умови осінньо-зимового періоду в 2002 році були досить вологими,
а зима 2002/2003 року виявилась суворою, з ранніми морозами до -22°С за
відсутності снігового покриву на полях. Умови вегетаційного періоду
соняшнику в 2003 році (травень-вересень) на перших фазах росту і
розвитку рослин також були несприятливими для цієї культури, травнева
спека й посуха негативно впливали на рослини як підзимового, так і
весняного посівів. Опади в червні і липні дещо виправили положення, їх
кількість за вегетаційний період в цілому склала 228 мм, або 94,2%
середньої багаторічної норми.
Зима 2003/2004 року була помірно вологою й теплою. У другій декаді
лютого почалось різке похолодання (до -25°С), а 26 лютого відзначено
значне потепління (до 16°С). У квітні-травні спостерігалися стійкі
заморозки (до -4…5°С). Опадів у квітні й травні випало менше за
середню багаторічну норму, однак у червні й липні їх виявилося значно
більше за норму (125,5 і 83,9 мм, або 228,2 та 152,5%). Це сприятливо
вплинуло на ріст і розвиток рослин соняшнику. Кількість опадів за
вегетаційний період у середньому за різними термінами сівби і періодами
вегетації соняшнику в цілому становила від 311 до 351 мм, що вище за
середню багаторічну норму на 41–81 мм.
Виявлено, що найсприятливіші умови для рослин підзимового строку сівби
створюються в разі розміщення соняшнику після озимої пшениці, посіви
якої повинні бути чистими від бур’янів, з високим рівнем агротехніки.
Термін повернення соняшнику на попереднє місце в сівозміні — не менше
5–6 років.
Основний обробіток грунту за підзимової сівби соняшнику повинен бути
напівпаровим, тобто треба провести лущення стерні після збирання
попередника дисковими знаряддями на глибину 6–8 або 8–10 см, оранку на
глибину 25–27 см в агрегаті з кільчасто-шпоровим катком, а також дві
осінні різноглибинні культивації на 8–10 та 6–8 см у міру масового
проростання насіння бур’янів та за потрібної для цього кількості опадів.
За 3–5 днів перед сівбою провести передпосівну культивацію на глибину
загортання насіння впоперек або по діагоналі до запланованого напряму
сівби. Контрольна технологія вирощування соняшнику під час весняної
сівби в першій декаді травня в наших дослідах була загальноприйнятою для
умов Луганської області.
Одним із найважливіших агрозаходів у технології підзимової сівби
соняшнику є підготовка насіння. Воно повинно бути ретельно
відкаліброваним, з високими посівними та урожайними якостями,
відповідати встановленим вимогам державного стандарту, обов’язково
протруєним і обробленим препаратом Нива. Все це належить зробити для
того, щоб висіяне насіння соняшнику, будучи загорнутим у грунт восени на
досить тривалий період, забезпечило в квітні наступного року дружні й
повноцінні сходи цієї культури. Це особливо важливо ще й тому, що в
природі під впливом умов зовнішнього середовища безперервно відбуваються
зміни росту й розвитку кожного організму. Ми встановили, що
фізіолого-біохімічні перетворення, пов’язані з проростанням насіння
соняшнику, досить складні й значною мірою залежать від вологості грунту
та повітря, температури, а також низки інших чинників.
Схема наших дослідів передбачала вивчення росту й розвитку рослин
соняшнику двох гібридів — скоростиглого Кий і ранньостиглого Ной, а
також середньостиглого сорту Донський 60 за підзимового й весняного
термінів сівби і різних способів передпосівної обробки насіння
(препаратом Ровраль у дозі 4 кг/т як для підзимового, так і для
весняного висіву, а також розробленим нами препаратом Нива додатково
перед осінньою сівбою). Слід зазначити, що без використання препарату
Нива для передпосівної обробки насіння підзимового строку сівби його
польова схожість у наших дослідах різко знижувалася (до 6,2–50,5 %).
gdue ‡
Досліджуючи конкретні дати осінньої сівби соняшнику, ми виявили, що в
умовах Луганської області краще дещо спізнитися з ними, ніж висіяти цю
культуру раніше. Треба враховувати, що кращі умови для сівби та
подальшого весняного проростання насіння створюються тоді, коли
середньодобова температура на глибині загортання насіння стійко
знизиться. Найбільш ефективною в наших дослідах виявилась глибина
осінньої сівби соняшнику 4–5 см.
Норму висіву потрібно витримувати на рівні рекомендованої для зони в
разі весняної сівби соняшнику, збільшуючи її на 20–25%, аби одержати
оптимальну густоту рослин із урахуванням скоростиглості гібридів чи
сортів, а також інших їхніх морфо-біологічних ознак і властивостей.
Щоб отримати олію високої якості й уникнути ураження насіння й рослин
хворобами, за підзимової сівби слід надавати перевагу найбільш
скоростиглим і високоврожайним у конкретних грунтово-кліматичних умовах
гібридам і сортам.
За підзимової сівби соняшнику категорично забороняється застосовувати
зубові борони як до появи сходів, так і після, щоб не спричинити
зрідження посівів порівняно з оптимальною густотою рослин. Тому для
боротьби з бур’янами, залежно від їх видового складу та ступеня
забур’яненості, а також з урахуванням погодних умов, доцільно
застосовувати післясходові гербіциди згідно з регламентом їх
використання.
Протягом усіх років проведення наших дослідів ніяких механічних
обробітків грунту за технології підзимового вирощування соняшнику не
проводили в зв’язку з тим, що інтенсивно зростаючі культурні рослини
активно пригнічували бур’яни, успішно конкуруючи з ними за вологу,
поживні речовини та світло.
У наших дослідах за підзимової сівби в 2003 році сходи соняшнику ми
одержали 22 квітня, в 2004 — 9 квітня і в 2005 — 12 квітня, що
виявилося, відповідно, на 23, 38 та 29 днів раніше порівняно з варіантом
весняного строку сівби. Ріст і розвиток рослин у підзимовому посіві,
починаючи з періоду “сходи — утворення кошика”, відбувався дещо
прискореніше, ніж за весняної сівби. Надалі основні фази росту та
розвитку рослин проходили по-різному — як за роками досліджень, так і
залежно від біологічних особливостей досліджуваних гібридів і сорту.
Однак все це відбувалося значно інтенсивніше й швидше за підзимової
сівби.
Так, у разі підзимової сівби та інкрустації насіння препаратом Нива
тривалість вегетаційного періоду скоростиглого гібрида Кий у 2003 році
становила 90 днів, а у ранньостиглого гібрида Ной і в середньостиглого
сорту Донський 60 вона була, відповідно, 98 та 113 днів. Тоді як за
весняної сівби тривалість вегетаційного періоду, згідно з наведеним вище
переліком гібридів і сорту, становила, відповідно, 103, 115 та 123 дні.
У 2004 році вегетаційний період за підзимової сівби в гібридів Кий і Ной
та сорту Донський 60 становив 95, 104 і 117 днів, а в разі весняної
сівби — 111, 115 та 128 днів. Тобто урожай соняшнику за підзимової сівби
ми збирали на 10–17 днів раніше, ніж за весняної сівби.
В умовах сильної посухи в травні 2003 року і зниженої температури в
квітні-травні 2004 року багато господарств Луганської області одержали
розріджені сходи соняшнику, висіяного навесні. Запаси продуктивної
вологи в шарі грунту 0–150 см були, відповідно, 230,4 та 224,4 мм, тоді
як у наших дослідах за підзимової сівби на час появи сходів цієї
культури вони становили 265,6 та 253,2 мм.
На час дозрівання соняшнику в посівах гібридів та сорту за підзимової
сівби запаси продуктивної вологи виявилися теж більшими, ніж у разі
весняного висівання (62,4–84,6 та 54,4–66,3 мм проти 9,6–10,2 та
21,9–22,7 мм).
Слід також зазначити, що за підзимової сівби сумарне водоспоживання у
рослин соняшнику за період від сходів до стиглості загалом виявилося
меншим порівняно з весняним висівом і становило в 2003 році від 379,3 до
401,5, а у 2004 — від 497,0 до 510,0 мм, тоді як за весняного висівання
воно було 432,8–443,2 і 534,1–553,0 мм.
Тому коефіцієнти водоспоживання за підзимової сівби соняшнику як у 2003,
так і в 2004 роках були помітно меншими (1796–1935 і 1992–2106), ніж за
весняної сівби (2421–2792 і 2164–2519). Тобто за підзимового висівання
соняшнику грунтова волога на створення кожної тонн сім’янок витрачалася
значно продуктивніше, ніж за весняної сівби. Це й обумовлювало вищу
врожайність соняшнику якраз саме на цих варіантах.
Достовірне збільшення врожайності сім’янок за підзимового висіву,
порівняно з весняним, становило в середньому за 2003–2004 роки у гібрида
Кий 3,2 ц/га, у гібрида Ной — 2,3 і в сорту Донський 60 — 3,0 ц/га. Така
ж закономірність і в олійності сім’янок, яка щодо всіх генотипів була
значно вищою в разі підзимової сівби.
Таким чином, за підзимової сівбі соняшнику створюються сприятливі умови
для надраннього отримання своєчасних і повноцінних сходів порівняно з
весняним висівом, його рослини ростуть і розвиваються значно
інтенсивніше, що в кінцевому підсумку дає змогу на 10–17 днів раніше
зібрати вищий урожай повноцінних сім’янок з дещо вищою олійністю й за
рахунок кращого використання ринкової кон’юнктури суттєво поліпшити
економічні показники вирощування цієї культури.
Наведену технологію вирощування підзимового соняшнику впроваджує у
виробництво низка господарств Луганської області.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
