Підприємство — виробник молока за європейською технологією (реферат)

Реферат на тему:

Підприємство — виробник молока за європейською технологією

gdaem?

хнологічна ферма потребує дотаційної підтримки як на рівні великих
первинних інвестицій, так і поточних експлуатаційних витрат. До певної
міри це компенсується коштами, одержуваними від розвитку в СГКП
“Октябрь” мережі підсобних виробництв. У господарстві працюють
молокопереробний цех, цех із забою худоби, ковбасний цех, хлібопекарня,
кондитерський цех, фабрика з виробництва цукерок, фруктосховище,
цегельний завод, лісозаготівельний і столярний цехи, цех із виробництва
казеїну, розчинобетонний вузол. 2001 року німецько-білоруське спільне
підприємство “Екологічні проекти” на базі й за участю СГКП “Октябрь”
розпочало виробництво преміксів. Усі ці підрозділи комерційно
самостійні, працюють з рентабельністю 16–19%, а їхні вироби мають попит,
адже в “Октябрі” діє відомий принцип — виробляти лише те, що можна
прибутково продати. Близькість Гродно (12 км) зумовлює оптимальний щодо
витрат і економічно вигідний канал реалізації продукції, яку виробили
підсобні підприємства. Це власна торгівля, яку вважають у господарстві
важливою заключною ланкою в технологічному ланцюгу виробництва. У місті
відкрито сім “фірмових” торговельних точок (магазини, ларки) СГКП. І не
буде журналістським штампом сказати, що ці торговельні представництва
справді стали своєрідною “візитною карткою” господарства. Насамперед це
стосується молочних продуктів. Свіжонадоєне молоко збирають у закритому
двостінному резервуарі прямого охолодження на 5000 л, де воно швидко
охолоджується до 4°С. На запитання: чи, бува, не замала
молокоохолоджувальна посудина за об’ємом? — працівники ферми відказали:
“Ми молоко не складуємо після чотирьох-п’яти доїнь, як це роблять на
деяких фермах у Європі. Усі 100 відсотків одержуваного продукту щодня
ідуть на внутрігосподарську обробку. Молоко, скажімо, від ранкового
доїння, розфасоване для пиття або перероблене на вершки та масло, уже в
обід потрапляє на стіл до споживача”. Не можна не сказати про те, що
молочна продукція доступна за ціною, свіжа і якісна, має “свій”
постійний контингент покупців — людей переважно пенсійного віку. Така
форма торгівлі дає змогу знизити дефіцит обігових коштів і отримувати
прибуток від продажів швидко й готівкою. Зникає залежність від
підприємств міської переробки й торгівлі, які незрідка “прокручують”
виторг від реалізації продукції сільгоспвиробників. Ефект “живих грошей”
забезпечує підприємству можливість широкого й оперативного маневрування
фінансовими ресурсами, наявність яких в умовах інфляції та дефіциту
грошей в Білорусі важко переоцінити. Слід також зазначити, що
валютодохідною підгалуззю тваринництва, яку успішно розвивають у
господарстві, є конярство. Так, лише у 2000 році на експорт (переважно
до Італії, де конятину використовують для виготовлення салямі)
поставлено 705 коней загальною живою вагою 304 т. Виторг від реалізації
коней становив 288594 дол. США, що надійшли на валютний рахунок
господарства. Інновації в молочному скотарстві тривають Ефективний
розвиток основних галузей, рентабельність і активна комерційна
діяльність підсобних підприємств забезпечують “Октябрю” фінансову
стабільність і дають змогу інтенсифікувати виробництво. Інновації
високотехнологічного виробництва молока в господарстві тривають. У
вересні 2001 року в с. Квасовка стала до ладу ще одна автоматизована
ферма на 740 корів. Зазначений об’єкт — не новобудова, а розширення
наявних скотарських приміщень з будівництвом додаткового корівника й
доїльно-молочного блоку. Об’ємно-планувальні рішення та оснащення
технікою аналогічні застосовуваним на діючій фермі “Ліковка” (з
урахуванням нагромадженого досвіду і певного коригування в бік
поліпшення). Усі послуги інжинірінгу й обладнання поставляє фірма
“Вестфалія”, у якої з СГКП “Октябрь” склалися ділові, перевірені
практикою відносини. Тут експлуатується найбільший в Білорусі
автоматизований доїльний зал типу “паралель” 2 х 20. Нині ферму
“Квасовка” укомплектовано поголів’ям коров-первісток з високим
потенціалом продуктивності, і тут повністю освоєно виробничі потужності.
Насамкінець зазначимо, що за ступенем інновацій, оригінальності
планувально-технологічних рішень, рівнем автоматизації процесів,
показниками ефективності й культури виробництва молока ферми в СГКП
“Октябрь” нічим не поступаються сучасним молочним господарствам в
країнах Західної Європи. Хотілося б сподіватися також, що в Білорусі й
Україні, країнах колись розвинутого тваринництва, такі молоковиробні
підприємства стануть звичайною річчю. Г. Палкін: Автоматизація одержання
молока часто-густо маловідома, недооцінена, далеко не всюди її
застосовують у господарствах Білорусі і з продуктивністю в 4500 і більше
кілограмів молока на корову на рік. Які конкретні переваги впровадження
засобів автоматики на фермах СГКП “Октябрь”? В. Кремко: На фермах нашого
підприємства освоюють систему менеджменту дійного стада Dairy Plan 5, що
виконує функції контролю годівлі, утримання лактуючих тварин тощо. Її
застосування дає змогу більш повно розкрити генетичний потенціал
вирощуваних корів, індивідуалізувати обслуговування високопродуктивних
особин, підвищити ефективність ведення селекційно-племінної роботи з
худобою, раціонально витрачати дорогі корми, застосовуючи систему
годівлі TMR, значно знизити затрати праці операторів доїльного залу. До
хорошого звикаєш швидко, і якщо тепер повернутися, скажімо, до утримання
корів на прив’язі та доїння в стійлах, то наші висококваліфіковані
доярки навідріз відмовляться працювати. Г. Палкін: На нових фермах
очолюваного вами господарства постійно хтось навчається, запозичує
досвід. Проведено не один семінар і покази обласного та
республіканського рівнів. Жартують навіть, що якби Кремко брав з
відвідувачів бодай по долару, то валютний рахунок господарства швидко
поповнився б коштами для розширення виробництва. Чи не обтяжливо це, чи
не відволікає від справ? В. Кремко: Ні. “Октябрь” завжди був
господарством відкритим. Секретів та якихось особливих “ноу-хау” ми не
приховуємо. Завжди знаходимо для всіх час, щоб усе показати й розкрити
особливості нашої роботи, нічого не прикрашаючи й не приховуючи “вузьких
місць” виробництва. До того ж, відвідують нас, треба сказати, не
дилетанти. Приїздять спеціалісти і з Росії, й із Західної Європи —
представники різних агрофірм. З ними часом дуже цікаво й корисно
спілкуватися на професійному рівні. Ми й самі багато їздимо. Знання
ринкових новинок і ділові контакти ніколи не завадять. Г. Палкін: Які
найближчі завдання й перспективи розвитку молоковиробної галузі в СГКП
“Октябрь”? В. Кремко: Із запуском виробничої потужності на фермі в с.
Квасовка основне поголів’я молочної худоби (понад 1300 корів) в
“Октябрі” переведено на автоматизовану основу. Першочергове завдання —
повністю освоїти нову технологію з удосконаленням її окремих елементів
(зокрема, відпрацювати систему утримання корів меншими групами з
диференційованим раціоном годівлі). Потрібне раціональне виявлення всіх
резервів і важелів ефективності виробництва, таких, наприклад, як
використання так званого “інформаційного ресурсу” молочного скотарства
або підвищення навантаження високопродуктивного доїльного залу,
експлуатувати який доцільно не півтори години за доїння, а інтенсивніше
— по 6–7 годин на день. А загальна цільова функція та сама, що й у
будь-якому молочному господарстві: підвищення продуктивності корів за
оптимізації годівлі й зниження затрат праці на одержання молока. За
сприятливих обставин можливе подолання семитисячної межі в надоях у
наших корів на 2003 рік. Уже на осінь у господарстві буде розпочато
будівництво третьої, заключної, черги виробництва молока за названою
технологією.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *