.

Пестициди: успіхи та невдачі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1758
Скачать документ

Реферат на тему:

Пестициди: успіхи та невдачі

Останніми роками в структурі сільськогосподарських культур сталися
істотні зміни. Особливо наочно це можна простежити на багаторічних
плодових насадженнях. Якщо до 1990 року переважали масиви промислових
садів, колгоспів і радгоспів, то нині частка їх суттєво зменшилася, й
основна продукція садівництва надходить на споживчий ринок і для
промислової переробки від власників присадибних ділянок і дрібних
фермерів — орендаторів садів, які раніше належали державним і
колективним господарствам.

Реформи, що відбуваються в сільськогосподарській галузі, мають як
позитивні, так і негативні наслідки. Так, наприклад, в садівництві
загальне скорочення площ насаджень зменшило обсяги застосування
агрохімікатів (добрива, засоби захисту рослин, стимулятори росту тощо).
Це знизило рівень забруднення довкілля: грунту, грунтових вод — тобто
виявився позитивний ефект. Проте водночас знизилась рентабельність
плодівництва, оскільки різко збільшилась шкодочинність комах, кліщів,
нематод, а також пошкоджуваність різними видами грибних, мікробних та
вірусних хвороб. Пошкоджуваність знімних плодів знизила товарні і
технологічні якості врожаю, а фактичне припинення внесення добрив — як
органічних, так і мінеральних, — позакореневих підживлень, стимуляторів
росту викликало зниження вихідної маси продукції. Як наслідок, виник
суттєвий дефіцит продукції садів, ягідників, виноградників вітчизняного
виробництва.

Спеціалістам-садівникам було добре відомо, що на кожний карбованець,
затрачений на захист плодових культур від шкідливих організмів, зокрема
на хімічний метод, господарства отримували як мінімум 3–5 карбованців
чистого прибутку. Варто нагадати, що це було можливим за суворого
дотримання системи захисних заходів під контролем
спеціалістів-ентомологів і садівників. Важливими ланками захисної
системи садів були: точні терміни і норми застосування пестицидів,
обгрунтована повторюваність обприскувань за сезон і чергування
препаратів, дотримання норм витрати робочої рідини, правильне
налаштування (регулювання) обприскувачів, дотримання строків проведення
останніх обробок.

Нині через фактичне зникнення колгоспів і радгоспів зникла як така і
система захисних заходів, рекомендованих для плодових культур. У дрібних
фермерських господарствах стало невигодіно мати агрономів-ентомологів,
садівників та агрохіміків.

Причини невдалого застосування хімічних засобів захисту численні і
достатньо вивчені. Одна з них — неправильне їх застосування. Обробки
проводять незрідка з порушенням норм витрати препаратів, в неоптимальні,
необгрунтовані строки, з порушенням повторюваності обприскувань і
чергування препаратів. Так, наприклад, використання переважної більшості
препаратів із групи синтетичних піретроїдів у спекотні літні місяці,
особливо в дні посухи і пониженої відносної вологості повітря, не
забезпечує захисту дерев від листовійок, у тому числі яблуневої,
грушевої і сливової плодожерок, листомінуючих молей, щитівок, плодових
кліщів. Ці препарати доцільно застосовувати лише під час весняних
обробок садів до цвітіння (по відокремлених пуп’янках або у фенофазу
рожевого бутона) і відразу після закінчення цвітіння. У цей період
погодні умови — температура повітря 15…18°С і відносна вологість
повітря не нижче 80–85% — найбільш сприятливі для застосування цієї
групи препаратів. У спекотні літні місяці, особливо в степовій зоні
України і Південних районах Лісостепу, достатній захисний ефект у садах
забезпечують препарати із групи фосфорорганічних сполук і деяких інших
груп.

gdobS

„`„a$gd„MH Слід пам’ятати, що постійне, послідовне використання одного й
того самого препарату викликає не тільки зниження його ефективності
внаслідок виникнення стійкості шкідливих організмів до нього, але і
спалах масового розмноження низки видів: плодових кліщів, попелиць,
щитівок.

Багато садівників-аматорів у гонитві за дешевими препаратами, які
продаються на численних ринках, у палатках випадкових людей, ризикують
одержати не лише малоефективний засіб, незрідка підробку, але й з
простроченим терміном дії. Це не тільки не забезпечує захисту врожаю,
але й становить небезпеку для здоров’я. Тому пестициди слід закуповувати
в спеціалізованих магазинах, які мають відповідний дозвіл на продаж
таких препаратів.

Ще одна важлива умова — проведення власне обприскування. На жаль,
часто-густо для цього використовують саморобні обприскувачі типу ручних
насосів і навіть звичайні віники (фото 1, 2). А опісля скаржаться,
мовляв, “купив добрий розрекламований препарат, а шкідники після обробки
лишилися живими, неушкодженими”. Причина цього — неякісне покриття
поверхні листя, кори, плодів краплями робочої рідини, значні втрати
препарату через стікання великих крапель на землю. Тому слід
використовувати лише пневматичні ранцеві обприскувачі.

Окрім того, обов’язковим, особливо в літні місяці, є обприскування у
вечірній час, коли понижується температура повітря і, навпаки,
підвищується його вологість, внаслідок чого знижується швидкість
розкладання препаратів під впливом сонячного проміння, а, отже,
збільшується тривалість їх дії на шкідників, зменшується небезпека для
корисних комах (опилювачів, хижаків і паразитів шкідників), активність
яких після заходу сонця значно знижується, тобто зменшується небезпека
контакту з препаратами (до речі, дітей також), менше препарату зноситься
вітром убік.

Дуже важливим є і точне дотримання рекомендованих норм витрати
препаратів. Зниження норми не забезпечить достатнього захисного ефекту,
а збільшення її може призвести до опіків листя, плодів, кори пагонів,
підвищить вміст залишкових кількостей препарату в продукції урожаю, а
також в грунті, грунтових водах, повітрі та збільшить зайві грошові
затрати на захист рослин.

Потрібно пам’ятати й те, що більшість препаратів, особливо фунгіцидів,
застосовуваних для захисту плодових культур від хвороб, не виявляють
лікувальної дії й ефективні лише на ранніх стадіях інфікування рослин і
розвитку самого захворювання, тобто за появи перших, незначних, ознак
хвороби: маленькі плями на плодах і листках, зміна забарвлення тканин
(парша, борошниста роса, плямистості, моніліоз, кучерявість листя,
клястероспоріоз тощо). У разі, коли рослини вже помітно ушкоджені,
фунгіциди можуть лише стримати поширення інфекції на ще не пошкоджені
органи рослини.

Великого значення слід надавати умовам зберігання куплених заздалегідь
препаратів. Слід пам’ятати, що вони не втрачають своїх властивостей лише
за зберігання у фабричній упаковці чи в герметично закупорених ємностях,
в скляній тарі темного кольору, в спеціальних затемнених приміщеннях, не
допускаючи їх промокання, замерзання, нагрівання. Порівняно з іншими,
триваліший термін зберігання (близько 2 і більше років) мають
порошкоподібні форми препаратів та деякі масляні емульсії і суспензії
(до 3 років), в той час як рідкі препаративні форми (водні емульсії,
суспензії, водорозчинні концентрати тощо) слід використовувати у рік
придбання. Приготовлені робочі рідини не слід зберігати понад добу, а
оптимальним є їх застосування відразу після приготування.

Лише дотримання зазначених вище умов забезпечить нормальний розвиток
рослин і одержання якісного рясного врожаю.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020