Реферат на тему:
Пестициди для захисту посівів цукрових буряків
Сучасні інтегровані системи захисту посівів цукрових буряків від
шкідливих організмів грунтуються переважно на застосуванні пестицидів
хімічного походження.
У “Переліку пестицидів… на 2005 рік” для застосування на посівах
цукрових буряків наявні понад 100 препаратів з різних класів хімічних
сполук, дозволених для використання проти шкідливих організмів. Це дає
змогу забезпечити належний рівень ефективності за правильного
застосування препаратів. Зокрема, слід враховувати біологічні
особливості шкідливих організмів, їх фазову та стадійну чутливість до
пестицидів, механізм дії активної речовини препаратів, погодні умови та
низку інших вимог.
Нині для захисту цукрових буряків застосовують: інсектоакарициди
(препарати для боротьби з комахами та кліщами), фунгіциди (для боротьби
із збудниками хвороб грибної природи), гербіциди (для боротьби з
бур’янами) та інші засоби захисту рослин. Їх застосовують способом
обробки насіння (протруювання), обприскування рослин, внесення
препаратів у грунт і розкладання протруєних принад.
Стан популяції шкідливих організмів: їх активність, інтенсивність
розмноження, стійкість до дії негативних чинників і пестицидів —
залежить від цілої низки екологічних чинників, які прямо чи
опосередковано впливають на токсичність і тривалість дії пестицидів, а
звідси — і їх ефективність. Отже, прояв впливу найважливіших чинників
слід знати, щоб правильніше застосовувати ті чи інші препарати та в
певний період доби і вегетації.
Температура — це найбільш впливовий на живі організми чинник. Кожен
живий організм має свої порогові рівні (мінімум і максимум) температур.
Для більшості польових культур порогова температура становить 5…8°С,
оптимальні температури для росту і розвитку в різні фази можуть
змінюватися від 15 до 25°С.
Для більшості комах порогова температура перебуває у межах 6…10°С,
оптимальна — 17…27°С, коли вони найактивніші та інтенсивно живляться.
За температури понад 27°С більшість видів помірної зони знижують свою
активність, що призводить до зниження дії інсектицидів. За високих
денних температур та інтенсивного сонячного освітлення органічні
пестициди швидко розкладаються на нетоксичні сполуки. Крім того, за
високих денних температур і низької вологості повітря знижується
проникність кутикули листя, що негативно впливає на ефективність дії
системних пестицидів, особливо гербіцидів, а також на утримуваність
краплин рідини на рослинах.
Отже, проводити обприскування денною порою як за високих температур
(понад 27°С), так і за низьких (нижче 17°С) недоцільно.
E ¤
?????????”?лива для більшості видів комах-фітофагів вологість повітря
нижча 60%, а для кліщів — навпаки. За низької вологості повітря в
поєднанні з високими (понад 20°С) температурами інтенсивність живлення
фітофагів та пошкодження ними рослин збільшується вдвічі-втричі. Такі
умови сприятливі для спороносних збудників хвороб. За низької вологості
повітря і суховіїв збільшується вміст восків у кутикулі, що зменшує
проникність системних гербіцидів у тканини рослин і негативно впливає на
ефективність.
Сонячне світло. Світло дещо менше впливає на комах, аніж на рослини.
Проте спричиняє у комах типові реакції, деякі шкідники (личинки хрущів,
коваликів, бурякового довгоносика тощо) гинуть від прямого сонячного
світла; у інших, навпаки, спостерігається позитивний фототропізм, і
світло сприяє підвищенню їх активності. Комахи та інші шкідники з
негативним фототропізмом ховаються у грунт, під різні схованки,
скручують листя, обплітають його павутинням тощо (довгоносики,
щитоноски, мертвоїди, гусениці лучного метелика, совок), що ускладнює
боротьбу з такими видами. Проти них обприскування слід проводити
ввечері, збільшувати норму витрати робочої рідини, спрямовувати факел
розпилу на рослини, застосовувати препарати з тривалим періодом дії.
Пряме сонячне світло прискорює розпад активної речовини на нетоксичні
сполуки, сприяє фітотоксичності пестицидів. Окрім того, за прямого
сонячного світла збільшується товщина кутикули та вміст у ній
непроникливих восків, що також відчутно знижує ефективність застосування
гербіцидів.
Грунтові (едафічні) чинники. Механічний склад, щільність, вміст гумусу
та NPK, кислотність, зволоженість впливають як на шкідливі організми,
так і на ефективність пестицидів, що їх вносять у грунт, і стійкість
рослин до пошкоджень фітофагами.
Відомо, що деякі шкідники можуть розвиватися в грунтах легкого
механічного складу, інші, навпаки, — тільки у важких. М. Гіляров (1953)
установив залежність пошкодження рослин грунтовими шкідниками від
вологості грунту та вмісту в ньому гумусу. Так, дротяники завдають
більше шкоди на легких піщаних грунтах за недостатнього їх зволоження.
На багатих гумусом грунтах вони здебільшого є сапрофітами. Крім того,
фітотоксичність деяких грунтових гербіцидів збільшується зі зменшенням
вмісту гумусу в грунті. На важких, ущільнених і перезволожених грунтах
зростає шкідливість збудників коренеїда цукрових буряків і кореневих
гнилей.
За недостатнього зволоження грунту зменшується ефективність грунтових
гербіцидів, що потребує їх обов’язкового загортання, та уповільнюється
розклад пестицидів.
Не менш важливим чинником ефективності та безпечності застосування
пестицидів є дотримання регламентів їхнього застосування, що наведено в
таблиці. Творчий грамотний підхід до застосування пестицидів сприятиме
підвищенню їх ефективності, окупності та збільшенню врожайності, а
відтак — і рентабельності галузі буряківництва.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
