Перспективи збереження та поліпшення генофонду худоби в західному регіоні України (реферат)

Реферат на тему:

Перспективи збереження та поліпшення генофонду худоби в західному
регіоні України

?????????o?регіону не тільки низинної та передгірної, а й гірської зони
Карпат. Худоба унікальна тим, що має комбіновану продуктивність від
молочно-м’ясного до м’ясо- молочного типу. Симентальська худоба —
найстаріша у світі. У 60—70-х роках XX століття селекцію симентальської
худоби було спрямовано на поліпшення її молочної та м’ясної
продуктивності. Виведено породу у Швейцарії, у долині річки Зімме
(Сімме). Основними породотворними факторами, що впливали на створення
високопродуктивної худоби комбінованого напряму продуктивності з міцним
типом конституції та добрими акліматизаційними якостями були: розвиток
сироваріння та експорт сиру й худоби в країни Європи; наявність
високопродуктивних альпійських пасовищ, які в достатній кількості
забезпечували худобу високопродуктивними кормами, багатими на білок та
мінеральні речовини, і зміна протягом кожного року кількох кліматичних
зон: від м’ягкого помірного клімату в долинах до субальпійського — в
горах; суворий добір тварин за міцністю конституції та пристосованістю
до гірських пасовищ. У другій половині XIX століття вивезення племінної
худоби зі Швейцарії досягло великих розмірів. Тоді було ухвалено цілу
низку законів про скотарство, створено мережу кооперативних товариств,
які організовували племінну роботу, збут тварин та жиру, поширювали
зоотехнічні знання серед скотарів. У 1872 році було ухвалено закон про
заборону схрещування сименталів з іншими породами, що сприяло створенню
консолідованих тварин з високою продуктивністю, відповідним екстер’єрним
типом. Значний вплив на вдосконалення й консолідацію симентальської
худоби на її батьківщині мала розробка стандартів для запису худоби в
племінну книгу, яку було засновано в 1878 році. Велика частина
симентальської худоби є в Чернівецькій, Івано-Франківській,
Тернопільській та Львівській областях, зоні Прикарпаття. Конституція
тварин симентальської породи переважно міцна, щільна. Серед тварин часто
зустрічаються особини з грубим міцним та рихлим типом конституції, рідше
— з ніжним щільним. У повоєнні роки професори М. Д. Потьомкін та І. М.
Клочко провели експедиційне обстеження симентальської худоби
Прикарпаття. Симентальська порода характеризувалася добрими забійними
показниками та високою молочною продуктивністю. Після цього
симентальську худобу із західних областей почали завозити до східного
регіону. У Львівській (Стрий, Дрогобич) та Івано-Франківській (Отинський
держплемрозсадник та інші) областях були організовані племрозсадники
симентальської худоби. Середня молочна продуктивність корів
симентальської породи по всьому пробонітованому поголів’ї в племзаводах
західного регіону України на початку 90-х років XX століття становила
3650—4550 кг за жирності 3,85%. У найкращих племзаводах молочна
продуктивність становила 5500—6000 кг молока жирністю 3,6—3,8%, а в
окремих випадках — до 4,10—4,16%. Про потенційні можливості
симентальської худоби свідчить продуктивність корів-рекордисток. Середня
молочна продуктивність корів симентальської породи за 305 днів лактації
у ТзОВ «Буковина» та «Дружба народів» Сторожинецького району
Чернівецької області становить 3,5—4,2 тис. кг молока жирністю 3,8—4,2%.
Поряд з оптимальною молочною продуктивністю тварини симентальської
породи характеризуються відмінними м’ясними якостями. Тому запорукою
подальшого збільшення виробництва яловичини, поліпшення її якості,
зниження собівартості є спеціалізація та інтенсифікація галузі
скотарства. Виходячи з природно-кліматичних умов західного регіону
України в зоні розведення симентальської комбінованої худоби з метою
збільшення виробництва високоцінної яловичини виранжируваних корів і
телиць потрібно схрещувати з плідниками м’ясних порід. Необхідність
такої роботи зумовлена також біологічною повноцінністю й високою якістю
яловичини спеціалізованих м’ясних порід, що більшою мірою задовольняє
вимоги споживача до якості продукції. В Інституті землеробства і
тваринництва західного регіону УААН перевірено понад 20 варіантів
схрещування чорно-рябої, симентальської та бурої карпатської порід з
м’ясними плідниками — британського (абердин-ангус, герефорд),
французького (шароле, лімузин, світла аквітанська) та італійського
(кіан) походження. Ці розробки можуть послужити у подальшому методичною
основою для створення стад м’ясної худоби в Прикарпатті, у зоні
розведення комбінованої симентальської худоби. Щодо симентала ефективним
виявилося поєднання з лімузинською, шаролезьською та українською
м’ясними породами. Індекс м’ясності цих поєднань становив 4,5—5,2, тоді
як у чистопородних сименталів — тільки 4,0—4,2. Останнім часом в зону
Прикарпаття завезено австрійських м’ясних сименталів, яких
використовують для створення м’ясних стад. Шляхом цілеспрямованої
селекційно-племінної роботи, відбору та підбору, спрямованого
вирощування молодняку планується створити новий зональний м’ясний тип
худоби для зони Прикарпаття. У процесі ведення селекційної роботи можна
отримати консолідований масив з такими показниками продуктивності
бажаного для Прикарпаття типу; w жива маса дорослих бугаїв — 1000—1200
кг; w жива маса повновікових корів — 550—650 кг; w жива маса бичків у
18-міс. віці — 550—600 кг; w середньодобові прирости молодняку — 1000 г
і більше; w молочність корів (жива маса телят при відбивці у 8-міс.
віці) — 260—270 кг; w забійний вихід у 15—18-міс. віці — 60% і більше; w
затрати корму на 1 кг приросту — 6,5—7,0 к.о.; w плодючість — не менше
90 телят на 100 корів. Таким чином, при раціональному веденні племінної
роботи з симентальською худобою в зоні Прикарпаття можна досягти
оптимальних показників продуктивності в молочних і м’ясних стадах.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *