Особливості утримання індиків (реферат)

Реферат на тему:

Особливості утримання індиків

???????????тньої годівлі раціонами з низьким вмістом протеїну маса
шлунка й кишечника в індичат збільшується відносно до живої ваги.
Індичата з’їдають більше, однак відстають у рості і потребують більших
затрат корму. Пристосувальні можливості зростаючого організму не
безмежні і мають індивідуальні особливості, тому відхід молодняку
перебуває у прямій залежності від ступеня порушення умов годівлі. Від
перших годин життя індичат різняться за силою, характером, рухливістю.
Про достатній кормовий фронт слід подбати починаючи з першої годівлі. У
противному разі вже до тижневого віку можна виявити слабких індичат, які
постійно недоїдають і яких відтісняють від годівниць. Визначити, чи
наїлося індича, дуже просто, варто лише прощупати зобик — у голодних він
порожній. Таких індичат відсаджують, переглядають щільність посадки,
посувають годівниці ближче тощо. Про правильність годівлі індичат судять
з їх росту й розвитку. Для цього періодично, через 1—2 тижні, молодняк
треба зважувати. Як перший корм індичатам дають круто зварені яйця (по
4—5 г на голову на добу), свіжий сир, пшоно, пшеничні висівки, пшеничне
й кукурудзяне борошно, червону моркву, зелену цибулю. Яйця протирають
крізь сито, додають небагато кукурудзяного чи пшеничного борошна,
змішують з добре подрібненою цибулею, морквою та круто звареною пшоняною
кашею. Корм дають на аркушах чи фанерних лотках. З 3—5-го дня їх
привчають поїдати корм із дерев’яних коритець. Годівниць та поїлок має
бути стільки, щоб усі індичата могли їсти одночасно і не було
скупченості, інакше частина їх недоїдатиме і відставатиме в рості. Кожне
добове індича слід напоїти з піпетки вітамінним соком, приготовленим із
суміші соку цибулі, кропиви та моркви (в однакових пропорціях). На
другий день кількість кукурудзяного чи пшеничного борошна великого
помелу збільшують. Можна використовувати вівсяне та ячмінне борошно, але
очищене від оболонок. У перші 10 днів індичат годують через кожні 2
години, потім поступово до місячного віку кількість годівель доводять до
п’яти на добу. Починаючи з другого тижня життя індичатам, поряд із
вологими мішанками, в окремі годівниці насипають суху кормову суміш із
подрібненого зерна (40—60%), гороху (15—25%), крейди (3—4%). Вологі
мішанки треба готувати для кожної годівлі з такого розрахунку, щоб
індичата з’їдали разову норму за 0,5 години. Це попередить псування
корму, а отже й захворювання птиці. Для зволоження мішанок
використовують молочні відвійки, кисляк, м’ясний бульйон (40—60% від
сухої частини корму). Від 10—15-денного віку до раціону можна вводити
варену картоплю, по 5—7 г на голову на добу, до 2-місячного віку цю
норму доводять до 50—60 г. Для забезпечення необхідної кількості
білкових кормів у вологу мішанку додають фарш із дешевої риби та м’ясних
відходів, пекарські дріжджі. Особливо корисні для індичат молочнокислі
продукти: свіжий сир, кисляк, сколотини, молочні відвійки. До місячного
віку в мішанку можна вводити до 40 г свіжого кисляку, 15 г сиру на
голову на день. Потрібні індичатам і мінеральні корми: добре проварена,
стовчена яєчна шкаралупа, кухонна сіль, крейда. Черепашку та гравій
насипають в окремі годівниці (розмір часток не повинен перевищувати 0,5
см). Кількість кухонної солі в раціоні молодняку не повинна перевищувати
0,5%. Особливу увагу приділяють забезпеченню вітамінними кормами:
молодою зеленню люцерни, конюшини, кропиви, листками капусти, буряків,
морквою з бадиллям, зеленою цибулею. Добре подрібнену соковиту зелень
починають згодовувати індичатам з другого дня їхнього життя. У місячному
віці — до 50 г, а до 6 місяців — до 150 г на добу. Цибулю згодовують
тільки вранці і вдень, проте не на ніч, бо після цього індичата п’ють
багато води, а уночі поводяться неспокійно, купчаться. На годівлю зерном
можна переходити не раніше 40-денного віку. До 2-місячного віку
кількість цілого зерна відносно до всього зернового корму доводять до
50%. Кукурудзу згодовувати краще у подрібненому вигляді. За наявності
спеціального пташиного комбікорму його можна давати замість сухої
суміші, а також використовувати для приготування вологої мішанки зі
згаданими білковими добавками. Найкращим для індичат є курячий
комбікорм. З 2-місячного віку він може забезпечувати повну потребу
молодняку в поживних речовинах, а 4-місячним індичатам згодовують уже
комбікорм для дорослої птиці. Призначений для свиней і великої рогатої
худоби комбікорм індичатам згодовувати не можна, адже він містить багато
солі й клітковини. Надлишок солі викликає в них пронос і може призвести
до значного їх відходу. Виведені індичата повинні постійно мати воду в
напувалках і безперешкодний доступ до них, інакше вони не навчаться пити
і можуть загинути. Нестача води в перший тиждень життя викликає в них
слизувате переродження кутикули м’язового шлунка, що призводить до
загибелі індичат. Споживання корму без води в цей період виявляється
небезпечнішим за голодування. У 7—14-денних індичат, які позбавлені води
протягом 12—72 годин, в організмі порушується сольовий баланс. Це
проявляється у зниженні температури тіла до 38°С, а після допуску їх до
води температура знижується до 36,5°С; індичата купчаться,
спостерігається висока смертність. Вода має бути проточною, чистою.
Користуватися дощовою водою з відкритих водойм небезпечно, оскільки в
ній можуть міститися збудники різноманітних інфекційних захворювань.
Індичат можна напувати з вакуумних напувалок. Зробити її нескладно. У
банці на відстані 1—1,5 см від краю роблять невеликий отвір. Посудину,
наповнивши водою, накривають блюдцем чи тарілкою і перевертають. Вода
надходитиме у блюдце поступово, у міру споживання її індичатами.
Напувалки й годівниці слід утримувати в чистоті, стежити, щоб навколо
них було сухо. Через кожні 10 днів у воду з профілактичною метою додають
марганцевокислий калій (до світло-рожевого забарвлення).

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *