Методи лікування корів з вадами (реферат)

Реферат на тему:

Методи лікування корів з вадами

????????? ?деним “ложечкою”, притискає сосок до піднебіння і здійснює
висисання. У 1992 році були проведені спеціальні досліди зі 170 нетелями
для виявлення факторів даної вади. Усі нетелі були отримані від п’яти
бугаїв. Було зафіксовано активне ссання (нетелі ссуть молочну залозу у
інших і дозволяють ссати у себе) у 70% тварин, причому відсоток цієї
вади був неоднаковим у нетелей від різних бугаїв і коливався від 52 до
90%. Нетелей з проявом пасивної вади (тварини самі не ссуть, але
дозволяють ссати себе іншим) виявлено 4,3%. Порівнюючи ці дані, автори
дійшли висновку, що частота цієї вади може залежати від батьківського
генотипу. Відмічено, що первістки частіше мають цю ваду, ніж старші
тварини. Після появи перших корів із цією вадою інші починають
наслідувати їх, і кількість таких тварин збільшується. При вирощуванні
телят інколи практикують випоювання молока із відер, після чого вони
облизують одне одного. Така активність може сприяти розвитку низки
хвороб. Надмірне ссання і лизання є одним із етіологічних факторів
диспепсії телят, оскільки при цьому збільшується інфікування травного
каналу, і призводить до розвитку такої вади, як висисання молока. Крім
того, лизання волосяного покриву часто спричинює утворення у тварин
пілобезоарів (круглих, надто твердих сторонніх тіл у сичузі або рубці,
утворених із всмоктаної шерсті тварин). А.Багманов вивчав моторну
активність ротового апарату, яка виникає у телят віком 10—15 днів при
годівлі їх молоком із відер. Тварин утримували в групових клітках по 5—8
телят. Телята пили молоко не довше 5 хв. Після випоювання протягом 10 хв
телята ссали та облизували одне одного, а потім починали жувати і
поїдати сіно. Автор встановив, що телята ссали і лизали інших тварин — у
74% випадків, сторонні предмети — в 15% і власне тіло — в 11%. За даними
A. Sambraus, телята в аналогічній ситуації переважно обсисають ділянки
тіла, зручні для ссання. Так, більш ніж у половині випадків вони ссали
мошонку, в 15% — вушні раковини, в 10,5% — препуціальний мішок. У
дослідах, проведених на 6—11-тижневих телятах, взаємне обсисання тривало
близько 10 хв після годівлі, тобто приблизно стільки ж, скільки
становить період ссання молочної залози телятами, які утримуються разом
з коровою-мамою. Відомо, що для гальмування рефлексу ссання у ссавців
потрібно не тільки заповнення шлунку кормом, а й здійснення певної
кількості ссальних рухів. Поїння телят молоком із сосок з великими
отворами або із відра не забезпечує угамування ссального рефлексу. Це
призводить до того, що потребу в ссальних рухах телята задовольняють за
рахунок ссання і лизання одне одного та навколишніх предметів. Для
усунення зазначеної вади запропоновано різні консервативні способи:
намордники, колючі ремені, носові кільця, хомути та інші обмежувачі
рухів голови і шиї. Але всі вони не дають стійкого позитивного
результату, а інколи навіть є причиною виникнення травм, а також
утруднюють водопій і приймання корму. При застосуванні цих методів 70%
корів-сисунок не позбавляються цієї вади. Тому ми вивчили порівнювальну
ефективність двох хірургічних методів усунення даної вади. Для цього
відібрали дві групи корів, які мали ваду самовисисання молока або
висисання його в інших. Тварин першої групи оперували за методом
McCormack, вдосконаленим М. Болте зі співавторами, а другої — способом
медіанної лінгвотомії. Клінічне спостереження за коровами проводили
протягом 30 днів. При цьому встановили, що загоєння рани скоріше
проходило у тварин, яких оперували за методом МcCormack.
Післяопераційний період у них перебігав легше, але надалі рефлекс ссання
відновлювався більш ніж в 50% оперованих корів. Це пояснюється тим, що з
часом утворений на вентральній поверхні язика рубець розсмоктується і
форма язика відновлюється. У корів, прооперованих методом медіанної
лінгвотомії, цей рефлекс був відсутнім. Це обумовлено тим, що при акті
ссання корова захоплює сосок молочної залози язиком, складеним
“ложечкою”, притискає його до піднебіння і здійснює висисання. Після
медіанної лінгвотомії утворюється “зміїний язик”, яким тварина не може
захопити сосок і притиснути його до піднебіння. За цими коровами
спостерігали протягом двох років, але рецидивів у них не спостерігали.
Вивчаючи динаміку добового надою у корів з вищеназваною вадою,
встановили, що в першу декаду після медіанної лінгвотомії
середньодобовий надій збільшився на 0,7, а в другу — на 3,5 кг порівняно
з доопераційним періодом. Те, що продуктивність корів у першу декаду
була дещо нижчою, ніж у другу, можна пояснити двома факторами:
післяопераційним стресом і привиканням тварин приймати корм “зміїним
язиком”. З метою профілактики вади самовисисання молока і висисання його
в інших корів необхідно звернути увагу на правильне вирощування
ремонтних телиць і нетелей. Новонароджених тварин слід утримувати в
індивідуальних клітках до 20-денного віку. Це попереджує появу звички у
телят ссати вушні раковини, складки шкіри, пупок, препуціальний мішок
один в одного. Випоювання молозива і молока потрібно проводити повільно
із гумових сосок із невеликими отворами. Не можна випоювати молоко і
молозиво телятам із відер. Раціональна система вирощування ремонтного
молодняку з урахуванням біологічних особливостей організму тварин
повинна сприяти нормальному розвитку, формуванню високої продуктивності
і міцної конституції. Важливо, щоб раціони були збалансовані за всіма
поживними речовинами, макро- і мікроелементами, вітамінами. Телят з
раннього віку слід привчати до поїдання рослинних кормів (зелених,
соковитих, грубих, концентрованих). Це перешкоджає розвитку в них різних
вад (ссання, “гра язиком”, “лизуха”).

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *