Комплексна механізація виробництва озимого ріпаку (реферат)

Реферат на тему:

Комплексна механізація виробництва озимого ріпаку

Ріпак є цінною олійною культурою, яка, на жаль, не набула належного
поширення в Україні. Його насіння містить 40–47% жиру, 21–27 білка і
5,5–6,5% клітковини. До того ж, ріпак цінний як силосна і сидеральна
культура.

Як свідчать наведені дані, в структурі орних земель (32,5 млн га) озимий
ріпак займає близько 0,2–0,3%, а середня врожайність перебуває на рівні
10,7 ц/га. Слід зауважити, що в останні роки вирощувався ще й ярий ріпак
на площі близько 15 тис. га з урожайністю 7,4 ц/га.

Для порівняння: у Німеччині посівні площі під ріпаком сягнули 1,3 млн га
(до 10% орної землі), а врожайність —більше 3 т/га. Товаровиробник
одержує за тонну ріпаку понад 230 EUR.

Слід відзначити, що ріпак, на відміну від соняшнику, є добрим
попередником для зернових та інших культур. У Німеччині на частку ріпаку
як попередника у грошовому вираженні припадає 100 EUR/га.

Незадовільний стан із виробництвом ріпаку в Україні пов’язаний не тільки
з економічною кризою, а й з недостатнім технічним забезпеченням
сучасними комплексами машин і порушеннями технологічного процесу.

Вирощування та збирання сталих урожаїв ріпаку (не менше 3 т/га)
базується на високій культурі землеробства і використанні сучасних
комплексів машин відповідними технологічними лініями: приготування і
внесення добрив, основного передпосівного обробітку грунту та сівби,
комплексної боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами, комбайнового
збирання та промислового виробництва олії.

Найвищі врожаї озимого ріпаку одержують за розміщення по пару, травах,
зернових колосових і зернобобових культурах, ранній картоплі. Ріпак
добре відгукується на післядію органічних і мінеральних добрив. За
дослідженнями В.Д.Гайдаша, для утворення тонни насіння ріпак виносить з
грунту 45–80 кг азоту, 18–40 — фосфору, 25–100 — калію, 30–150 —
кальцію, 5–15 — магнію, 30–45 — сірки, 0,25–0,30 кг бору.

Наукою і практикою рекомендується під час оранки, бажано під попередник,
вносити органічні добрива з розрахунку 25–50 т/га. Більші норми добрив
вносять у зоні Полісся.

Для внесення твердих органічних добрив ВАТ “Ковельсільмаш” пропонує
кузовні розкидачі марки МТО вантажопідйомністю 3, 6, 7, 10 і 12 т, а
також низькорамний розкидач добрив РПО-6. Останній можна застосовувати
для перевантажувальної технології внесення органічних добрив,
використовуючи автомобільні чи тракторні засоби для транспортування їх у
поле. Це дає можливість значно збільшити продуктивність машини для
розкидання добрив.

Рідкі органічні добрива (гноївка) вносять поверхнево машинами марки МЖТ
вантажопідйомністю 6, 10 і 16 т, а також машиною ЗЖВ-Ф-3,2. У країнах
Західної Європи поширене внутрішньогрунтове внесення гноївки. У цьому
разі місткість обладнано начіпкою для культиватора з розподільчим
трубопроводом і спеціальними лапами для загортання добрива в грунт. Така
технологія підвищує ефективність внесення добрив, бо запобігає їх
інтенсивному випаровуванню.

Крім гною і гноївки, під ріпак можна вносити також компости. Для
приготування і навантаження компосту у транспортні засоби ВАТ
“Уманьферммаш” випускає машину МПК-Ф-1.

Слід відзначити, що в країнах Західної Європи випускають як причіпні
розкидачі органічних добрив (наприклад, данійська фірма “Самсон”), так і
високопродуктивні самохідні машини (нідерландська фірма “Аг-Хем Ейропе
Б.В.”).

Фосфорні і калійні мінеральні добрива вносять, як правило, під час
основного (рідше передпосівного) обробітку грунту, а азотні — як
підживлення рослин машинами МВД-900 і МВД-0,5 ВАТ “Хмільниксільмаш” або
наявними в господарствах розкидачами типу МВУ-5. Високою ефективністю
вирізняються розкидачі мінеральних добрив моделей AMAZONE ZA-M
(Німеччина) та MDS; AXERA і Aero групи компаній фірми KUHN (Франція).

b E

БДВ-6,5 ВАТ “Білоцерківсільмаш” чи БДВ-7, БДВ-4,2, БДВ-3 і БДВ-2 ВАТ
“Вишевичі Агротехніка” Радомишльського району Житомирської області. В
окремих господарствах є дискові борони з країн далекого зарубіжжя —
“Джон Дір 630”, МФ-248, МФ-244 тощо.

Орати під ріпак доцільно обертовими плугами вітчизняного виробництва
ППО-8-40, ППО-6-40, ППО-5-40, ППО-4-40 (ВАТ “Одесасільмаш”) чи ПНО-5-40,
ПНО-4-40, ПНО-3-40 (ВАТ “Борекс”). Надійністю в роботі вирізняються
обертові плуги іноземного виробництва “Джон Дір 995” і “Джон Дір 975”,
ДР-9-8 і ДР-9-6 фірми “Массей Фергюсон”, Master, Manager і Challenger
фірми KUHN. Обертові плуги забезпечують гладеньку оранку без звальних
гребенів і розвальних борозен, що є дуже важливим для подальшого
рівномірного загортання дрібного насіння ріпаку в грунт.

Для основного безплужного обробітку грунту використовують як
одноопераційні машини (плоскорізальні, дискові і голчасті), так і
комбіновані агрегати. Перевагу слід надавати останнім, які за один
прохід повністю готують грунт під сівбу. Комбіновані агрегати в Україні
випускають ВАТ “Хмільниксільмаш” (АКШ-5,6 і АКШ-3,6) і ВАТ “Галещина
машзавод” (КШН-6 “Резидент” і АГРО-3). З машин країн Західної Європи
заслуговують на увагу комбіновані агрегати фірми LEMKEN (сімейство
універсальних агрегатів “Смарагд” з шириною захвата 2,6; 3; 4; 4,5; 5 і
6 м), а також фірми KUHN (сімейство комбінованих машин Mixter із
захватом 3,00; 3,85; 4,70 і 5,55 м).

За необхідності перед передпосівним обробітком грунту вносять гербіциди
(Бутизан, Девринол, Трефлан та ін.). Одна з головних умов одержання
високих врожаїв за інтенсивної технології вирощування ріпаку — ретельний
передпосівний обробіток грунту. Для цього можна використовувати як
одноопераційні машини (вирівнювачі грунту, парові культиватори і котки),
так і комбіновані агрегати. Перевагу слід надавати комбінованим
агрегатам, які за один прохід повністю готують грунт під сівбу. Це дає
можливість економити паливо і кошти, а також зменшувати ущільнюючу дію
ходових апаратів тракторів на грунт.

Для передпосівного обробітку грунту доцільно використовувати комбіновані
агрегати як вітчизняного виробництва — АПБ-6 (ВАТ “Шепетівський завод
культиваторів”), КААП-6 і КОМБІ-3900 (ЗАТ “Дніпроагромаш”), АГ-3 і АГ-6
(ВАТ “Борекс”), так і зарубіжного — “Європак” Б622 (KLAAS), “Компактор”
(LEMKEN), К600PS (“Фармет”, Чехія) та ін.

За відсутності комбінованих агрегатів можна скористатись також наявними
в господарствах культиваторами КПЗ-9,7, КШУ-12, КШП-8-02 чи УСМК-5,4Б,
обладнаними роторними котками.

Перед сівбою насіння слід протруїти на машинах ПС-10А, ПК-20 чи ПСШ-5
препаратом Вітавакс 200 (2–3 кг/т насіння) або іншими рекомендованими
протруйниками. Досвід свідчить, що краще скористатись спеціально
протруєним в заводських умовах насінням. Для виробництва олії кращими є
безерукові та безглюкозинолатні сорти: Церес, Мадора, Фалькон, Світоч та
ін.

Сіють сівалками вітчизняного виробництва СЗТ-3,6А, СЗЛ-3,6, “Клен-6” і
зарубіжного — “Акорд”, “Амацоне” та ін. На забур’янених полях ріпак
доцільно висівати овочевими сівалками СО-4,2 з міжряддями 45 см і
наступним їх рихленням. Норма висіву насіння у першому випадку становить
5–7 , у другому —3–4 кг/га. Глибина загортання насіння на легких грунтах
— 2,5–3, а на важких — 1,5–2 см.

Під час сівби слід залишати технологічні колії для проходу агрегатів для
догляду за посівами. Так, у зернотрав’яних сівалках СЗТ-3,6А
перекривають 6,7- і 18-, 19-висівні апарати з метою отримання незасіяних
доріжок (колій).

Механізований догляд за посівами озимого ріпаку містить комплекс заходів
із боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами, а також підживлення
рослин.

Для захисту рослин можна використати машини провідних виробників України
— ВАТ “Завод “Львівсільмаш” (обприскувачі ОМ-630-2, ОПШ-15-01,
ОПШ-2000-21,6 та ін.) і ВАТ “Львівагромашпроект” (обприскувачі
ОПШ-200-21,6-02, МЗУ-320 та ін.). Заслуговує на особливу увагу причіпний
штанговий обприскувач ОПШ-2000-21,6, який забезпечує змінну ширину
захвата, рівну 15; 18 і 21,6 м. Він має міксер з бачком для приготування
розчину отрутохімікатів, а також розпилювачі, насос і піномаркер від
провідних іноземних фірм.

З іноземних машин для захисту рослин в Україні використовують
обприскувачі фірм “Харді”, “Джон Дір”, “Мелро” та ін. За даними
дочірнього підприємства “Рейлін” бельгійської фірми MELROE EVROPE, в
Україні успішно зарекомендували себе самохідні обприскувачі Spra-Coupe
3440, Spra-Coupe 3640 і Spra-Coupe 3430.

Підживлюють рослини, як правило, азотними добривами на початку
відновлення весняної вегетації (кінець лютого — початок березня) і у
фазі стеблування розкидачами мінеральних добрив (МВД-900, МВУ-5А та
ін.).

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *