Клоп шкідлива черепашка та проблема якості зерна озимої пшениці (реферат)

Реферат на тему:

Клоп шкідлива черепашка та проблема якості зерна озимої пшениці

Шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.) належить до родини
щитників — черепашок, які пошкоджують зернові культури. В Україні
осередки її масового розмноження зафіксовано в Степу та в Південному
Лісостепу, зокрема в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій,
Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській,
Херсонській областях.

Шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.) належить до родини
щитників — черепашок, які пошкоджують зернові культури. В Україні
осередки її масового розмноження зафіксовано в Степу та в Південному
Лісостепу, зокрема в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій,
Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській,
Херсонській областях.

Останнім часом через глобальне потепління спостерігається тенденція до
розширення ареалу шкідливої черепашки та збільшення її питомої частки
серед інших клопів, а саме: маврського, австрійського, гостроголового
тощо, які заселяють і пошкоджують зернові культури скрізь. Зростання
чисельності шкідливої черепашки має місце також у центральній частині
Лісостепу та прилеглих областях — Вінницькій, Київській, Полтавській,
Черкаській, де цей фітофаг обраховується в надпороговій кількості (вище
за економічні пороги шкідливості). У Степу показники чисельності клопа
та пошкодження зерна вдвічі-вдесятеро, а то й більше разів вищі.

За даними Держконтрольсільгосппроду, торік пошкодження зерна клопом
шкідливою черепашкою в господарствах Степу становило в середньому 4,9%,
а в Кіровоградській, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській
областях, відповідно, — 6,5; 6,8; 6,6; 5%, місцями в Кіровоградській,
Миколаївській, інших — 18–30%. В окремих партіях із незахищених посівів
було пошкоджено 27–60%. У Лісостепу в цілому цей показник сягає 3,2%, а
зокрема в Київській області — 4,3%, Харківській — 4,8%. Пошкодження
зерна збільшилося, бо не проводили вчасного захисного обробітку посівів
озимої пшениці через нерентабельність цього заходу в пригнічених умовами
весняно-літньої посухи посівах саме у зазначених вище та інших південних
і південно-східних областях, де й накопичилася шкідлива черепашка. Це —
одна з причин погіршення хлібопекарських ознак борошна продовольчої
пшениці в згаданому регіоні.

Шкідлива черепашка на посівах зернових культур живе всього два-три
місяці, протягом яких відбувається розвиток одного покоління фітофага,
решту часу вони перебувають у місцях зимівлі (лісосмугах, лісах). Але за
цей невеликий проміжок часу, пошкоджуючи переважно колосові зернові,
насамперед пшеницю, черепашка здатна відчутно знизити врожай, особливо
його якість. Кількісних втрат урожаю завдають дорослі клопи, які
перезимували. Пошкоджені рослини під час кущіння засихають, а в період
колосіння утворюють часткову або повну білоколосицю.

Під час формування та молочної, воскової й повної стиглості зерном
харчуються личинки та молоді клопи, які завдають найвідчутніших
пошкоджень, здебільшого погіршуючи якість зерна. При цьому навіть
незначні (2–3%) домішки пошкодженого зерна здатні відчутно погіршувати
технологічні, смакові та хлібопекарські ознаки пшениці. Це зумовлено
руйнуванням білкових, вуглеводних і жирових компонентів ферментами слини
черепашки, які перебувають у пошкодженому зерні. Встановлено, що
збереження кондицій урожаю сильної і цінної пшениць уже за наявності 3–5
личинок на 1 м2 малоймовірне. Пошкодження клопом погіршує також посівні
й фуражні якості пшениці та ячменю. Схожість знижується за 5–6% домішок
пошкодженого зерна й, відповідно, чисельності личинок не менше 10 екз.
на 1 м2. Це свідчить, що особливої уваги заслуговує захист посівів
пшениці, найперше для збереження її якості.

Проблема поліпшення якості зерна озимої пшениці, її хлібопекарських
показників завжди стояла доволі гостро водночас зі збільшенням його
виробництва. Не зменшилась актуальність цієї проблеми й сьогодні.
Зростання попиту на зерно пшениці підвищеної якості як на внутрішньому,
так і на зовнішньому ринках свідчить про потребу пошуку шляхів
збільшення питомої його частки щодо загальних обсягів збіжжя цієї
культури.

Інколи серед аграріїв існує думка, що незадовільну якість пшениці
спричинюють виключно шкідлива черепашка й, відповідно, недостатній
захист посівів від неї. Не ставлячи під сумнів негативний вплив на
якість урожаю пошкодження зерна цим шкідником, зазначимо, що заходи
захисту посівів від клопів не підвищують, а лише зберігають якісні
показники врожаю. І це засвідчують експериментальні матеріали Інституту
захисту рослин УААН та інших установ.

Якість зерна, як відомо, залежить від багатьох чинників. Насамперед, від
якості сортів, агротехніки, забезпечення посівів пшениці добривами,
передусім азотними, зон вирощування, кліматичних умов і навіть
організаційних заходів під час заготівлі зерна пшениці.

Отже, вплив пошкоджених зерен на якість пшениці й, відповідно, заходи її
захисту мають опосередкований характер і залежать від потенційних
показників якості майбутнього врожаю. Свідченням такого взаємозв’язку
щодо пошкоджень зерна черепашкою і висхідною його якістю є те, що
нерідко, навіть у роки депресивного стану розмноження черепашки та
низької або повної відсутності шкідника в посівах, обсяги заготівлі
високоякісної пшениці все ж таки недостатні.

Для висвітлення ситуації з якістю зерна, що склалася на зерновому ринку
України, та з’ясування окремих причин недостатності обсягів його
заготівлі ми проаналізували матеріали Державної інспекції контролю
якості сільгосппродукції, лабораторій хлібоприймальних пунктів і
використали Державний стандарт на продовольчу пшеницю (ДСТУ 3768–04).
Згідно з останніми якість зерна озимої пшениці визначають за вмістом у
ньому клейковини (білка) та її пружністю.

Так, за вимогами вказаного Держстандарту зерно пшениці третього класу,
яке має найбільший попит на ринку, за вмістом клейковини має відповідати
рівню 23% і більше від загальної маси дослідного зразка (шроту), а
пружність клейковини — до 100 одиниць ІДК (індекс деформації
клейковини).

Для другого й першого класів передбачено рівні клейковини, відповідно,
не нижче 27 і 30% за її пружності не вище 75 одиниць ІДК для першого
класу та 100 — для другого. З урахуванням вказаної градації вмісту
клейковини на продовольчу пшеницю врожаю 2007 р. у таблиці 1 наведено
дані її заготівлі в Донецькій, Кіровоградській, Миколаївській областях
та Явкінському елеваторі Миколаївської області. Вони свідчать про те, що
значна частка заготовленої пшениці не відповідає показникам
першого-третього класів через недостатній вміст (менше 23%) клейковини.
Ця частка становить: у Миколаївській області — 33,1%, Кіровоградській —
41,4, Донецькій — 56,4, а на Явкінському елеваторі — 100%. У значній
частині зерна (Миколаївська — 36,7%, Кіровоградська — 44,6%) клейковина
не відмивалася. Кількість зерна високого (23–30%) вмісту клейковини
становила від загальної маси в Донецькій області 37%, Миколаївській —
30, Кіровоградській — 14, а на Явкінському елеваторі такого зерна
лабораторія хлібоприймального пункту в 2007 р. не виявила.

У контексті згаданого, зокрема, зв’язку черепашки з якістю пшениці
принагідно зазначимо, що пошкодження нею зерна не впливає на вміст у
ньому клейковини, що експериментально доведено ІЗР та іншими науковими
закладами. Лише за високих рівнів пошкоджень — понад 15–25% і вище — під
час так званого відмивання клейковини відбувається її деградація
(руйнація). Слід зазначити, що вказані рівні пошкоджень можуть мати
місце за масового розмноження клопів, зазвичай, у роки різкого
збільшення чисельності та масових спалахів шкідника й здебільшого — у
визначених осередках його розмноження.

Отже, замалі показники вмісту клейковини в зерні, що нерідко мають
місце, не є результатом пошкоджень його хлібними клопами. Більше того,
застосування засобів захисту посівів за такого вмісту клейковини є не
рентабельним, а збитковим для сільгоспвиробників. Звідси висновок: для
раціонального застосування інсектицидів та підвищення окупності
хімічного захисту потрібні експрес-методи визначення перспективних для
одержання високоякісного зерна посівів пшениці напередодні їхнього
захисту.

Для оцінки посівів щодо вмісту в рослинах азоту та доцільності
підживлення їх азотними добривами вчені Дніпропетровського аграрного
університету свого часу розробили хімічний експрес-метод. У роки
передостаннього збільшення чисельності черепашки цей метод, за його
незначної модифікації, широко впроваджували ДАУ та ІЗР у господарствах
Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської областей, але вже з іншою
метою — для виявлення посівів, перспективних для одержання цінної і
сильної пшениць, і, відповідно, їхнього захисту від хлібних клопів. З
огляду на те, що досконаліших методів немає, видається можливим
повернутися до прогнозування якості зерна озимої пшениці та доцільності
хімічного захисту за допомогою згаданого методу.

Відомо, що шкодочинність шкідливих організмів, у тому числі комах, можна
істотно знизити завдяки вибору та впровадженню стійких проти них сортів
рослин. Свого часу деякі наукові установи (ВІЗР, ІЗР тощо) проводили
відповідні дослідження. Вони в цілому зводилися до визначення сортів і
видів пшениць (тверда, м’яка), сприятливих для заселення їх черепашкою.
Науковці встановили деяку сортову залежність у заселеності посівів
дорослими клопами черепашки в умовах лабораторно-ділянкових дослідів, де
трофічний чинник відіграв певну роль у заселенні рослин того чи іншого
сорту.

В основу досліджень із визначення шкідливості личинок та клопів, що
окрилилися, які провели в ІЗР, було покладено принципово інший підхід:
визначення захисної спроможності клейковинного комплексу пшениці до
протеолітичних ферментів черепашки залежно від сорту. Для цього в
лабораторних умовах із сортів вітчизняної селекції формували дослідні
зразки за 2, 5 та 10% і більше градацій пошкоджених у них зерен. Крім
того, в польових умовах на виробничих посівах і сортовипробувальних
дільницях відбирали зразки пшениць із різною заселеністю черепашкою та
рівнями пошкодження нею зерна. За встановленими методиками визначали
показники якості пшениці, кількість і пружність клейковини залежно від
сорту та пошкодження черепашкою.

З допомогою досліджень було виявлено сорти пшениці, якість яких не
знижувалася за доволі високих рівнів пошкоджень. Особливу увагу звертає
на себе сорт Одеська 133 Селекційно-генетичного інституту УААН. Як
свідчать наведені результати досліджень, його високі якісні показники не
змінювалися навіть за пошкодження зерна на рівні 5–10%. Доволі висока
захисна спроможність відносно негативної дії ферментів черепашки
виявлена і в сорту Панна цього ж наукового закладу.

v

????????? ?коджених зерен на хлібопекарські показники виявлено і в
сортів Вікторія, Красуня, Знахідка та Застава.

Отже, наведені дані про вплив черепашки на якість зерна свідчать, що,
завдяки стійким проти протеолітичних ферментів шкідника сортам пшениці,
можна значно знизити її негативну дію на хлібопекарські властивості
зерна і, що вкрай важливо, підвищити поріг чутливості клейковини до
пошкодження черепашкою. Бо саме низький рівень чутливості більшості
сортів пшениці до пошкодження черепашкою (1–2%) і загострює проблему
захисту посівів від цього шкідника. Адже, виходячи з рекомендованого
нині ЕПШ і багаторічної динаміки чисельності черепашки, хімічний метод,
зокрема в південних і східних регіонах держави, у більшості випадків
варто застосовувати щороку й майже на всіх посівах озимої пшениці цих
регіонів, що нині неприйнятно як в економічному, так і в екологічному
сенсі.

Наведені дані свідчать, що за умов широкого впровадження стійких проти
черепашки сортів можна істотно змінити чинний ЕПШ завдяки підвищенню
його показників щодо рівнів заселеності та доцільності застосування
хімічного методу. Адже чинні економічні пороги шкодочинності розробляли
для сортів озимої пшениці здебільшого з низьким потенціалом їхньої
якості та спрямованих переважно на збільшення кількісних показників
врожаю (Кавказ, Аврора тощо). Істотну роль у розробці ЕПШ відіграли й
соціально-економічні відносини в аграрному секторі того часу, коли
хімічний захист господарства здійснювали за рахунок держави.

Враховуючи особливості хвилеподібного характеру розмноження та
періодичні зменшення й збільшення чисельності, шкодочинність черепашки й
загрозу посівам, високу потенційну здатність до розселення та значного
зростання чисельності, впровадження стійких сортів дасть змогу частково
вирішити проблему якості зерна та оптимізувати хімічний захист переважно
в роки з невисоким рівнем заселення посівів шкідником за зменшення
чисельності розмноження. В роки ж різких спалахів розмноження
вирішальним у захисті посівів залишається хімічний метод.

На практиці важливо дати оцінку стану популяції клопів у певні періоди
та спрогнозувати рівень розмноження надалі й дати сільгоспвиробникам
рекомендації щодо захисту посівів. Для цього Головна інспекція захисту
рослин разом з інспекціями захисту рослин областей і районів здійснює
постійний моніторинг розмноження та чисельності шкідника.

За даними Державної служби захисту рослин, у країні протягом останніх 50
років спостерігалося кілька хвиль зростань чисельності та масових
спалахів розмноження. Найбільші з них (за чисельністю та шкідливістю)
спостерігалися в другій половині минулого століття (1967–1970,
1981–1987, 1993–1997 рр). За таких спалахів осередково в господарствах
Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Херсонської областей у
посівах налічували подекуди 200–300 личинок клопа на 1 м2. Під час
масових захисних заходів до робіт залучали близько 300 літаків
сільськогосподарської авіації, всю наявну наземну апаратуру. Це
уможливлювало проведення обробок за 10–14 днів, що важливо під час
масового розмноження клопів і заселення ним посівів. Із кожним подальшим
зростанням чисельності ареал шкідника збільшувався, охоплюючи нові
території Лісостепу, подекуди окремі райони Полісся, де раніше клопа
виявляли як вид.

Беручи до уваги узагальнення та аналіз даних пунктів спостереження за
станом і розвитком шкідника, ми спрогнозували його поширення за поточної
вегетації. Як свідчать наведені дані динаміки розмноження шкідника (рис.
1), починаючи з 2005 р., чітко простежується збільшення заселених ним і
захищених посівів озимої пшениці та інших зернових культур. Майже
повсюдно, зокрема в південно-східних, південних і прилеглих до них
Вінницькій, Київській, Полтавській, Черкаській областях, очікується
загроза посівам пшениці пошкодження хлібними клопами, передусім
шкідливою черепашкою.

За даними весняних контрольних обстежень, клоп шкідлива черепашка
задовільно перезимував за чисельності 0,6–3, макс. — 5,3 в осередках
Херсонської та 30 екз. на 1 м2 — Миколаївської областей. Загинуло
5–16%, макс. — 22% клопів, здебільшого від грибкових хвороб.
Фізіологічний стан перезимувалих клопів добрий, основна маса комах має
достатню кількість жирового тіла, а статевий індекс спрямований у бік
самиць, що свідчить про високу життєздатність популяції шкідника.

У квітні-травні поточного року клопи покинули ліси й лісосмуги, в яких
вони зимували, й перелетіли у посіви, де пошкоджують під час виходу в
трубку рослини озимої пшениці та інших колосових культур. Шкідлива
черепашка мігрує в посіви зернових культур, передусім південних та
південно-східних областей (АР Крим, Дніпропетровська, Донецька,
Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська,
Харківська, Херсонська), де, за даними осінніх обстежень, накопичилася
найбільша їхня кількість. Зазвичай, радіус перельоту сягає 10–15 км,
інколи (в рівнинних районах) до 50 км. Спочатку клопи заселяють посіви
озимої пшениці, згодом ярі колосові. Переселення клопів у посіви триває
майже 20 днів (залежно від погодних умов). За спекотної погоди воно
завершується за 3–10 днів. Кінець перельоту характеризується
співвідношенням самиць і самців у межах 1:1.

У теплу сонячну погоду за температури повітря 20°С клопи посилено
живитимуться клітинним соком стебел, а через 7–15 днів самиці почнуть
відкладати яйця. Цей процес триває 15–20, за дощової прохолодної погоди
— близько 40 днів. Потенційна плодючість самиць — 350 яєць, а фактична,
зокрема в період спаду чисельності, — 35–40, інколи й 180 яєць. Найкраще
клопів видно на рослинах за тихої сонячної і теплої погоди (з 11 до 16
год), з настанням похолодання і ввечері вони ховаються під грудочки
грунту, рослинні рештки, бур’яни. Це слід враховувати під час обстеження
посівів.

Навесні клопи, що перезимували, через уколи стебел на початку виходу в
трубку озимих і кущення ярих злаків спричиняють загибель центрального
стебла. Уколи в стебло перед колосінням і на початку його спричиняють
білоколосицю і недорозвиненість зерна. За наявності одного клопа на 1 м2
втрати зерна становлять 0,5 ц/гектар.

О цій порі за наявності дорослих клопів не менше 2 екз. на 1 м2 посіви
озимої пшениці та ярих ячменю (3–4) й пшениці (1–2), слід обробити
інсектицидами, аби запобігти кількісним втратам урожаю.

У зазначених вище регіонах виникатиме також потреба хімічного захисту
посівів пшениці, зокрема проти личинок клопів, які масово
харчуватимуться зерном у колосках, чим знижуватимуть його якісний стан.
На початку червня, в період формування — молочної стиглості зерна,
передусім у Степу, східній і південній, подекуди центральній частині
Лісостепу, в посівах сильних і цінних сортів пшениць, за наявності двох
і більше личинок на 1 м2, на решті посівів — 4–6, а в насіннєвому ячмені
— 8–10 личинок на 1 м2 посіви обприскують відповідними інсектицидами.

За даними перевірок, у польових умовах господарств Донецької,
Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Одеської, Харківської,
Херсонської, інших областей, що їх здійснили спеціалісти з
фітосанітарного контролю й діагностики державних інспекцій захисту
рослин, біологічна ефективність хімічних засобів захисту рослин,
використаних для обробки проти клопа шкідливої черепашки була високою й
становила: Актара (0,1 л/га) — 89%; Данадим (1 л/га) — 92%; Децис профі
(0,04 кг/га) — 90%; Енжіо (0,18 л/га) — 95%; Нурел Д (0,75 л/га) — 92%;
Оперкот (0,15 л/га) — 94%; Фастак (0,15 л/га) — 90%; Ф’юрі, 0,07 —
80–97%; Штефесин (0,25 л/га) — 90 відсотків.

Для одержання високого захисного ефекту, крім дотримання відповідних
рекомендацій і технології застосування інсектицидів, важливо здійснити
обробки в оптимальний і стислий термін. Визначаючи період обробки, слід
враховувати особливості сезонної динаміки заселення посівів черепашкою.
За багаторічними даними наукових досліджень ІЗР і спостережень
спеціалістів служби захисту рослин, у роки збільшення чисельності
клопів, що має місце останнім часом, відродження личинок і заселення
ними посівів відбувається значно раніше, ніж у роки спадів і депресій
розмноження, переважно в період формування зерна пшениці. Важливо перед
застосуванням хімічних засобів захисту рослин ретельно обстежити посіви,
а обробки починати за наявності 15–20% личинок третього віку від
загальної їхньої кількості, що свідчить про масове відродження шкідника.
Саме в цю пору посіви зернових колосових культур масово заселяють
трипси, злакові попелиці та хлібні жуки.

Проведені свого часу ІЗР УААН дослідження з обгрунтування фенологічних
строків застосування інсектицидів з урахуванням чисельності та
шкодочинності личинок черепашки у різні періоди розвитку клопів і широка
практика впровадження засвідчили високу їхню захисну спроможність проти
комплексу зазначених вище шкідників у вказаний період незалежно від
рівнів заселення ними посівів.

Використання хімічного методу стане рентабельним і ефективним у разі
захисту високопродуктивних посівів за наявності шкідників у надпороговій
чисельності, коли збереженим урожаєм окупляться затрати на знешкодження
черепашки й супутніх комах-фітофагів.

Програмою “Захист рослин 2008–2015 рр.” поточного року передбачено
захистити від клопа черепашки 1,5 млн га здебільшого озимої пшениці.
Держава частково відшкодує затрати вартості хімічних засобів захисту
рослин і механізованих робіт із їхнього застосування. Спеціалісти
Державної служби захисту рослин мають професійно та оперативно
сконцентрувати зусилля сільгоспвиробників у напрямі раціонального та
ефективного проведення робіт.

Як уже зазначалося, в заготівлі високоякісного зерна пшениці, крім
згаданих вище, значну роль відіграють організаційно-господарські заходи.
Це насамперед відбір зразків зерна з кожного поля й сорту окремо
напередодні збирання врожаю для попереднього визначення якості та
зберігання зерна з урахуванням показників. Для скорочення періоду
живлення й накопичення жирових запасів клопів, зниження їхньої
шкодочинності врожай слід збирати, по можливості, в оптимальний та
стислий термін.

Отже, клоп шкідлива черепашка як специфічний фітофаг озимої пшениці
загрожуватиме пошкодженням культури цьогорічної вегетації передусім у
господарствах АР Крим, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької,
Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської
областей Степу, де передбачається масове розмноження шкідника; а також у
Вінницькій, Київській, Полтавській, Харківській, Черкаській областях
Лісостепу, де протягом останніх років через потепління клімату
простежується поступове накопичення шкідника в надпороговій кількості.

Збереження кількісних і якісних показників прогнозованих цьогорічних
урожаїв озимої пшениці можливе завдяки обов’язковому поєднанню
організаційно-господарських, агротехнічних, селекційних і хімічних
заходів. Вчасне високотехнологічне їхнє здійснення забезпечить бажані
результати.

Істотну консультативну та практичну допомогу сільгоспвиробникам із цих
питань на місцях надаватимуть спеціалісти державних інспекцій захисту
рослин областей і районів країни та відповідних наукових установ.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *