.

Hасiнництво кукурудзи в умовах ринкових вiдносин (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1250
Скачать документ

Реферат на тему:

Hасiнництво кукурудзи в умовах ринкових вiдносин

?????????&?Але провести реконструкцiю нинi iснуючих iз використанням
менш витратної технологiї — конче потрiбно. Для пiслязбиральної доробки
насiння батькiвських форм збудовано багато малогабаритних заводiв iз
сезонною продуктивнiстю 250—1000 т. У Днiпропетровськiй областi на базi
дослiдних станцiй Iнституту зернового господарства збудовано три заводи,
один iз них — на основi обладнання з Югославiї. Введення їх в
експлуатацiю помiтно покращило якiснi показники насiння батькiвських
форм. Однак через вiдсутнiсть коштiв на енергоносiї для попереднього
сушiння качанiв цi пiдприємства простоюють, а сушiння, сортування,
калiбрування i далi проводять на застарiлих сушарках та фiзично
спрацьованих машинах. Ця проблема — одна iз найгострiших, i вирiшення її
ми бачимо у фiнансовiй пiдтримцi шляхом вiдстрочення платежiв пiд
гарантiю оплати за енергоносiї пiсля реалiзацiї насiння або пiд
пiльговий кредит. Стабiльне виробництво високоякiсного насiння багато в
чому залежить вiд правильного добору нових гiбридiв, прискореного їх
розмноження та впровадження у виробництво. Практично всi кукурудзосiючi
зони України мають необхiдний набiр рiзноманiтних за дозрiванням
гiбридiв. З кожним роком збiльшується кiлькiсть гiбридiв, занесених до
Реєстру сортiв рослин України. Так, якщо на 1998 р. їх було занесено
215, то на 2000 р. — 240, а на 2001 р. — 246. Цi показники переконливо
свiдчать про беззаперечний прогрес у селекцiї кукурудзи. За кiлькiстю i
тривалiстю життя гiбридiв у виробництвi багато з ниє є порiвняно новими,
що прийшли на змiну гiбридам, якi втратили здатнiсть давати високi
врожаї i насiннєву продукцiю високої якостi. I водночас велика кiлькiсть
рекомендованих гiбридiв для зон України залишається не затребуваною.
Вiзьмемо для прикладу степову зону. Для неї рекомендується 86 гiбридiв
рiзних груп стиглостi, а коли врахувати, що низку гiбридiв занесено до
Реєстру одночасно i для лiсостепової зони, то загальна кiлькiсть їх
становитиме 114, або 47%. Фактично ж в областях степової зони
вирощується на зерно всього-навсього близько 15—20 гiбридів. Ми не
ставимо пiд сумнiв кiлькiснi показники занесених до Реєстру гiбридiв —
вони напевно грунтуються на даних, одержаних на державних
сортовипробувальних дiльницях. Можна сподiватися, що з великого набору
гiбридiв є можливiсть вибрати кращi. Але на практицi така iдея не завжди
пiдтверджується. Багато занесених до Реєстру гiбридiв, не дiставши
поширення, вiдходить у минуле. Якi ж причини такого становища? Їх
декiлька. Перша. Оригiнатори гiбридiв селекцiйно-насiнницьких центрiв
України зацiкавленi передусiм у розширеннi масштабiв впровадження своїх
власних гiбридiв i ведуть, як правило, насiнництво саме цих гiбридiв у
всiх ланках насiнницької системи. Друга. Hасiнницькi фiрми далекого та
близького зарубiжжя, як правило, виходять на ринок України, завозячи
готове насiння першого поколiння, i у доволi обмежених обсягах ведуть
насiнництво гiбридiв першого поколiння в господарствах України. Цiни на
високоякiсне насiння закордонних фiрм, що завозиться, значно вищi, нiж
на насiння вiтчизняних виробникiв. Третя. Дiяльнiсть державної комiсiї
iз сортовипробування потребує вдосконалення. Багато з рекомендованих
гiбридiв часто близькi за рiвнем урожайностi, а тому охопити великий
набiр запропонованих гiбридiв насiнницька система не має змоги.
Здiйснюючи реєстрацiю гiбридiв, державнiй комiсiї iз сортовипробування
слiд бiльше уваги придiляти виробничiй оцiнцi гiбридiв, одержанiй у
базових господарствах конкретних регiонiв. Четверта. Hе в кращому станi
iнформацiйна служба. У науково-дослiдних установах, великих насiнницьких
фiрмах та базових господарствах необхiдно мати демонстрацiйнi полiгони
нових i перспективних гiбридiв, показнi елементи сортової агротехнiки й
технологiї, слiд органiзувати та забезпечити належну рекламу гiбридiв.
Hинi системи насiнництва кукурудзи суттєво змiнились. У кожному регiонi
насiнництвом займаються 6—8 господарств. У бiльшостi з них площа дiлянок
гiбридизацiї коливається вiд 30 до 50 га. Маючи такi малi площi дiлянок
гiбридизацiї, досить важко сподiватися на одержання вагомого
економiчного ефекту вiд виробництва насiння, а також здiйснювати
сортовий контроль за його вирощуванням. Hа наш погляд, доцiльно в районi
або в сумiжних районах зосередити насiнництво в кількох базових
господарствах iз площею посiвiв 100—200 га, забезпечивши їх необхiдною
технiкою, мiнеральними добривами, гербiцидами, укомплектувавши
кваліфікованими спеціалістами—насіннярями, — органiзувавши службу
маркетингу та iнформацiї. До недавнiх часiв розвиток селекцiї кукурудзи
здiйснювали за рахунок державного фiнансування. За останнi роки
видiлення коштiв з Держбюджету значно скоротилося, тому що держава не в
змозi погасити всi витрати, пов’язанi з проведенням селекцiйного
процесу. Тому подальша перспектива селекцiї кукурудзи визначатиметься
передусiм ступенем участi державного та приватного секторiв. Селекцiя
рослин має працювати з належною вiддачею. Право на селекцiйне досягнення
охороняється законом i пiдтверджується патентом. Використання створених
гiбридiв кукурудзи повинно бути оформлене для виплати ренти. Це
забезпечить умови самоокупностi, а фiнансування селекцiйної роботи з
боку держави буде мiнiмальним. Органiзацiя корпорацiї з виробництва
насiння кукурудзи “Кукурудза України” при Мiнiстерствi аграрної полiтики
як державного органу дасть змогу пiдсилити державне регулювання у цiй
важливiй галузi; корпорацiя виступатиме координатором мiж державними та
приватними насiнницькими формуваннями. Рада корпорацiї робить тiльки
першi кроки. До її складу поки що увiйшли не всi насiнницькi
господарства. Але бiльшiсть iз них сподiвається, що корпорацiя вiзьме на
себе турботи стосовно створення юридичної та нормативної бази,
забезпечить правильний державний контроль за якiстю насiння,
здiйснюватиме заходи з випробування та охорони селекцiйних досягнень,
розподiлу бюджетних асигнувань, що їх видiляє уряд на розвиток селекцiї
i насiнництва, з урахуванням внеску кожного суб’єкта у створення та
впровадження гiбридiв, обсягiв виробництва насiння, створить умови для
реалiзацiї насiння в державi та за її межами, а також забезпечить
державний страховий фонд. Одночасно корпорацiя має пiдтримувати
вiтчизнянi приватнi компанiї, якi iнвестують грошовi надходження у
розвиток селекцiї та насiнництва у державi.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020