Годівля та утримання свиней. Поради (реферат)

Реферат на тему:

Годівля та утримання свиней. Поради

F

виразну прив’язку до святкових дат. Концентрований тип годівлі дає
змогу зменшити затрати часу на приготування і згодовування кормів,
прибирання приміщення. Отримана свинина — ніжна й соковита, без
специфічних присмаків. Доволі популярним стає сухий підтип
концентрованої годівлі, за якого корм для згодовування подається в
бункер воронкоподібної форми з гумовим наконечником-дозатором. Такі
нехитрі пристрої поширені в Польщі, західному регіоні України та в зоні
Степу. Виробництво їх нескладне і освоєне вже кількома підприємствами.
Це обладнання демонстрували на всіх останніх сільськогосподарських
виставках, його активно пропагує Львівська дорадча служба для сільського
господарства, де, до речі, можна отримати ширшу й докладнішу інформацію.
За такого типу годівлі у бункер засипають подрібнені концкорми або, що
набагато ефективніше, — кормові суміші: ячмінну дерть з додаванням
пшеничних, кукурудзяних висівок, шротів олійних культур і обов’язково
преміксів (про це трохи далі). Одночасно встановлюється напувалка з
водою із гумовим соском. Тварина самостійно дозує собі корм і воду. За
такої схеми догляд (у тому числі й прибирання гною) можна здійснювати з
періодичністю 1–3 рази на тиждень. Такий тип годівлі й утримання свиней
особливо зручний для родин, де всі дорослі щодня працюють. Послідовники
такого методу на Львівщині кажуть: “Дві свині на відгодівлі дають
безкоштовно третю”. За концентрованого типу годівлі особливо гостро
постає питання використання кормових добавок і преміксів. Їх
використання є корисним за будь-якого типу годівлі, але в цьому разі
ефективність є просто вражаючою. Звісно, найоптимальнішим є варіант
використання спеціальних комбікормів у поєднанні з преміксами. Однак
наша комбікормова промисловість уже давно й абсолютно нерозважливо
“зрубала гілку, на якій сиділа” (йдеться про низьку якість колишніх
комбікормів та їхню надміру високу ціну). Коли саме вона відродиться і
коли саме на ринку з’являться комбікорми безпосередньо для свиней —
запитання не до авторів. Зрештою, реально відповісти на них зможе лише
ринок зростанням попиту на свинину, що, своєю чергою, можливе лише за
умови реального зростання доходів населення. Поряд із концентрованими
кормами в годівлі свиней активно використовують картоплю, кормові
коренеплоди, зелені корми. Використання цих продуктів дещо складніше
щодо технології: вони потребують спеціального приготування (подрібнення,
варіння, очищення), існують певні обмеження в згодовуванні. Проте наукою
доведено, що об’ємні біологічно повноцінні корми дещо гальмують
відкладання жиру, що створює сприятливіші умови на етапі росту й
розвитку молодняку. Змішаний тип годівлі підвищує коефіцієнт
перетравності органічних речовин. Водночас зелені та соковиті корми
збуджують апетит, сприяють кращому формуванню травної системи, особливо
шлунка й кишківника. Фахівці стверджують, що свинина, одержана в
результаті змішаної годівлі, смачніша й соковитіша. Зрештою змішана
годівля дає змогу з користю використовувати значний масив відходів та
некондиційної сільськогосподарської продукції. Більшість соковитих
кормів згодовують сирими (винятком є картопля, яку слід зварити й
розім’яти). У селянських господарствах для годівлі свиней використовують
молоду кропиву (тоді м’ясо стає особливо смачним), гичку буряків,
гарбузи, топінамбур. Зелень, особливо бобових культур, слід згодовувати
обережно, аби не спричинити захворювання тварин. Її треба трохи
пров’ялити й обов’язково подрібнити, привчаючи до неї дорослих тварин
поступово. В окремі роки для годівлі свиней використовують відходи
овочів, фруктів, навіть — дубові жолуді. Господарства, що розташовані
поблизу цукрових заводів, використовують жом і мелясу, спиртових заводів
— брагу. Фантазії та розмаїття технологічних підходів не бракує. Авторам
навіть відомі окремі випадки, коли протягом літа для годівлі свиней
практично зовсім не використовували концентровані корми, проте у такому
разі йдеться радше не про відгодівлю, а про утримання тварин.
Малоконцентратна годівля є економічно невигідною і затратною, а тому
може мати лише звичаєве, а не економічне виправдання — і лише в
специфічних умовах домашніх господарств малозабезпечених сімей,
пенсіонерів. А проте і в цьому разі можна дочекатися святкового столу зі
свіжиною. Використання об’ємних та зелених кормів має кілька засторог.
Головні з них — велика трудомісткість (у випадку з картоплею) та
енергозатратність, потреба в приміщеннях для зберігання кормів та
небезпека поширення хвороб, що дедалі зростатиме. Без теплової обробки
соковиті й зелені корми можуть стати джерелом інфекції. Трапляється це
нечасто, проте коли вже трапляється, то доволі масово. Доречно ще раз
згадати про необхідність використання у годівлі свиней преміксів та
шротів олійних культур. Упродовж тривалого часу ми здійснювали вибіркове
спостереження за тваринами, яких утримували в господарствах населення та
на невеликих фермах і яким згодовували премікси фірми BASF. Оскільки
публікація не має рекламного характеру, ми не зазначатимемо назву
підприємства, що пропонувало ці премікси, та їхні марки. Проте ефект був
настільки очевидним, що його не можна було не помітити навіть у домашніх
господарствах, де, як відомо, облік не ведеться. Використання
збалансованих преміксів у поєднанні з комбінованими сумішками
концентрованих кормів, за відсутності спеціалізованих комбікормів, дали
однозначно позитивний ефект. Ефективність їх констатують і інші
дослідники — як вітчизняні, так і зарубіжні. З огляду на невисокі дози
та значний ефект, премікси, незважаючи на чималу ціну, надзвичайно
швидко окуповуються. Істотно покращуються зоотехнічні виробничі
показники та собівартість продукції. Так, за нашими спостереженнями,
збереження поросят до двомісячного віку зростає на 4–10%, жива вага їх у
цьому віці досягає 17–18 кг, середньодобовий приріст зростає на 12–14%,
а затрати кормів знижуються на 10–14%. Адже використання преміксів
нормалізує обмінні процеси, стимулює апетит, збалансовує раціон щодо
критичної групи поживних речовин, особливо незамінних амінокислот.
Перевірено на практиці дію й низки вітчизняних преміксів та
білково-вітамінних добавок (БВД) для свинарства. За існуючим стандартом
(ДСТ), масова частка протеїну в БВД має бути не меншою 30%, тому до їх
складу вводять багаті на білок корми рослинного і тваринного походження.
За існуючою класифікацією премікси поділяються на: вітамінні, мінеральні
та вітамінно-лікувальні (особлива група — антистресові премікси). Проте
дедалі частіше вони мають універсальне призначення. Проблеми, спричинені
гіпотетичним поширенням деяких хвороб через кормові добавки, дещо
стримали поширення преміксів, однак ця тенденція не була стійкою.
Сьогодні загальновизнано, що без преміксів сучасне свинарство не може
бути конкурентоспроможним, а щодо їхньої якості немає жодних
застережень. Більшість зарубіжних та частина вітчизняних препаратів
мають сертифікати якості ISO 9001 та екологічної безпеки ISO 14001.
Отже, годівля й утримання свиней у господарствах населення є частиною
звичаєвого укладу українського життя. Однак домашнє свинарство має
адекватно реагувати на сучасні технологічні та ринкові тенденції,
посилюючи економічну мотивацію та враховуючи екологічний аспект. Одним
із напрямів удосконалення технології вирощування свиней може бути
перехід на суху концентровану годівлю з використанням преміксів. Таке
вирішення має очевидні виробничі й економічні переваги при товарному
виробництві свинини або самозабезпеченні нею. Структурна перебудова
тваринництва, зростання ролі та значення домашніх господарств у ньому
вимагає адекватної аграрної політики, зокрема в частині ціноутворення та
племінної роботи. Важливе значення також має просвітницька робота та
пропаганда сучасних технологічних та економічних здобутків.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *