Годівля птиці (реферат)

Реферат на тему:

Годівля птиці

gdZ(A

стому шлунку змішується з травним соком, потім надходить до м’язового
шлунка, де інтенсивно перетирається кутикулою і гравієм та змішується із
секретами залозистого і м’язового шлунків та їх мікрофлорою. У
зерноїдних м’язовий шлунок добре розвинутий — з дуже товстими стінками і
сильними м’язами. У ньому відбуваються три види рухів: стискання,
ковзання, повертання. У м’язовому шлунку корм перетирається, як зерно
між жорнами млина. Велику роль у роботі м’язового шлунка відіграють
гравій та великі за розмірами піщинки, тобто “зуби” птиці. Величина
камінців (гравію): для курчат та каченят — 2,5—3 мм, для дорослих курей
— до 10 мм. Дрібний пісок не тільки не затримується в шлунку, а й
подразнює стінки кишок. Рогова оболонка м’язового шлунка захищає його
від пошкоджень твердим кормом і гравієм. Тиск м’язового шлунка захищає
його від пошкоджень твердим кормом і гравієм. У курей та індиків він
становить — 140—150 мм, у качок — 180—200, а у гусей — 260—200 мм
ртутного стовпчика. М’язовий шлунок стискається ритмічно 2—4 рази за
хвилину і не вкорочується, навіть якщо птиця голодує. При згодовуванні
грубих і твердих кормів стискання посилюється. Кисле середовище
м’язового шлунка (рН 3,9—2,6 у курей та 2,3 — у качок) сприяє
розщепленню легкоперетравних білків до поліпептидів, а ферменти
мікрофлори продовжують гідролізувати вуглеводи. М’язовий шлунок
випорожнюється рефлекторно при відкритті пілоруса, вміст його потрапляє
у дванадцятипалу кишку, потім в ободову і, нарешті, у клубову. У тонкому
відділку кишківника хімус перемішується з його соками та соками
підшлункової залози і жовчю, що сприяє подальшому розщепленню основних
поживних речовин корму: пептонів, поліпептидів і білків під впливом
протеаз до амінокислот, вуглеводів під впливом інвертаз і амілаз — до
моносахаридів; жирів під впливом ліпаз і жовчі — до гліцерину та жирних
кислот. Білки розщеплюються до амінокислот під дією протеаз соку
підшлункової залози. Протеїн тваринних кормів перетравлюється на 85—95%,
рослинних — на 80—85%. Завдяки дії амілаз соку підшлункової залози і
жовчі, вуглеводи розщеплюються до моносахаридів, а жири у
дванадцятипалій кишці під дією жовчі і панкреатичного соку — до
гліцерину та жирних кислот. У сліпій кишці продовжується розщеплення
вуглеводів, білків і жирів під дією ферментів тонкого відділу кишківника
та ензимів, які виробляються мікроорганізмами. Ензими мікроорганізмів
розщеплюють целюлозу, проте їхня роль у перетравлюванні клітковини
незначна, оскільки в сліпу кишку потрапляє лише невелика кількість
хімусу, який проходить через травний тракт. У зв’язку із швидким
пересуванням корму по травному тракту, з інтенсивним травленням у
тонкому відділі кишківника і незначною участю мікрофлори сліпої кишки
птиця не може споживати велику кількість корму з високим вмістом
клітковини. Продукти розщеплення білків і вуглеводів, вода, мінеральні
речовини і вітаміни всмоктуються в тонкому відділі кишківника. Вода і
азотвмісні речовини всмоктуються і в сліпій кишці (у сліпих відростках).
Із загальної кількості води, що надходить в організм, у кров потрапляє
близько 30—50%. В організмі курей щодоби обмінюється до 20%, у півнів —
10% води. Птиця без корму може жити 12 діб і більше, без води ж кури
гинуть на 3—4-ту добу, гуси на 4—5-ту. Двотижневі курчата живуть без
води — 5—7, а чотиритижневі — 10—13 діб. Втрата 18% від загальної її
кількості в організмі призводить до загибелі птиці. Всмоктування
насичених жирних кислот (пальмітинової і стеаринової) поліпшується за
присутності ненасичених кислот. У зв’язку з цим ефективність
використання птицею жирів можна підвищити, додавши до раціону компоненти
насичених і ненасичених жирних кислот у співвідношенні 3:1.
Інтенсивність всмоктування кальцію залежить від форми кальцієвих сполук,
які використовуються в раціоні, а також від присутності жовчі й вітаміну
Д3. Рівень його використання у курей-несучок не перевищує 50—60%. На
всмоктування і використання фосфору впливає співвідношення з кальцієм.
Засвоєні поживні речовини корму використовуються на побудову тканин, а
також як джерело енергії, коли поживні речовини окислюються, а енергія,
що при цьому вивільнюється, витрачається на підтримання процесів
життєдіяльності, ріст, утворення яєць і сперми у дорослої птиці.
Неперетравна частина корму накопичується у прямій кишці. Звідси маса
надходить до клоаки, до якої відкриваються два сечоводи. У клоаці вода
із сечі знову всмоктується і надходить до тканин, а сеча змішується з
калом і виділяється у вигляді посліду (кал+сеча). Кінцевим продуктом
азотистого обміну в птиці в основному є сечова кислота. Травний тракт
птиці короткий. У ссавців (жуйних, свиней) він значно довший. Швидкість
просування хімусу по травному тракту в птиці залежить від способу
годівлі, складу і розміру часток компонентів раціону. Зернові корми як
основні у забезпеченні живлення птиці згодовують у подрібненому вигляді,
оскільки поживні речовини розмеленого зерна мають більшу площу стискання
з травними ферментами, легко обволікуються шлунковим і кишковим соками,
швидше гідролізуються і краще використовуються порівняно з неподрібненим
зерном. При сухому типові годівлі (повнораціонним комбікормом) кормові
маси проходять через травний тракт, наприклад у курчат і курок-несучок,
за 3—4 год.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *