Годівля й утримання високопродуктивних молочних корів (реферат)

Реферат на тему:

Годівля й утримання високопродуктивних молочних корів

Залежно від наявної техніки і розмірів стада, дістали поширення дві
основні системи годівлі тварин, а саме: роздільна годівля окремими
кормами та годівля кормосумішками. На практиці ж використовують численні
їх варіанти. Вирішальним чинником у виборі системи годівлі є правильна
оцінка свого стада, поживності кормів, а також вміння складати на основі
цього збалансований раціон.

Досвід використання кормосумішок засвідчує, що, з погляду фізіології, ця
система має перевагу. Вона сприяє оптимальному і постійному забезпеченню
тварин поживними речовинами. Крім того, вона доволі проста у виконанні і
легко піддається організації й контролю.

Склад раціону для групи корів розраховується на основі кількості
поїдання корму і потреби в поживних речовинах. Більша частка господарств
(62%) використовує одну кормосуміш, 22% — дві і 16% — 3 і більше.
Основний раціон в 45% господарств дають коровам за три і більше прийомів
і тільки в 30% із них — один раз на добу.

Корів, які схильні до ожиріння, годують менш калорійним кормом.
Калорійність у цьому разі має бути такою, щоб забезпечити енергією
корову, виходячи з її фактичних надоїв на цей період.

Правильне й достатнє забезпечення високопродуктивних корів поживними
речовинами має особливе значення в перший період лактації. Для зменшення
дефіциту енергії великі вимоги ставляться до споживання корму і
розрахунку раціону. Корови з більшим апетитом поїдають корм, який не
лежить тривалий час. Годівниці чистять щодня. Щоб задовольнити потребу
корів в енергії і поживних речовинах, основний корм має бути
високоякісним. У період роздоювання корів переважно використовують
концентровані корми промислового виробництва із вмістом сирого протеїну
19% і високою енергетичною цінністю. Після отелення рекомендують
упродовж 4–6 тижнів проводити авансовану годівлю на роздоювання корів.
Раціон, складений на підставі даних про фактичну продуктивність корови,
слід згодовувати не раніш ніж за 70 днів після початку лактації.

У перші 3 місяці лактації високі надої досягаються, переважно, завдяки
високому рівню споживання корму й значному вмісту крохмалю в раціоні.
Крохмаль, який міститься в кукурудзі, більш стійкий до середовища рубця,
і тому в кишківник надходить більше крохмалю, що не розпадається.
Завдяки цьому поліпшується забезпечення корів глюкозою, підвищується рН
у рубці, створюються кращі умови для розпаду клітковини. Ступінь розпаду
кукурудзяного крохмалю в рубці залежить від сорту, ступеня подрібнення
зерен кукурудзи, а також від ступеня її зрілості.

Орієнтовний раціон на основі кукурудзяного силосу (надій — 34 кг): сінаж
— 10 кг, кукурудзяний силос — 25, силос із пресованого жому — 10, зерно
— 3, зернова кукурудза — 1,5, соєвий шрот — 3,4, ріпакова макуха — 2,0
кг. Раціон містить 22,6 кг сухої речовини.

У перший період лактації в раціоні корів вміст крохмалю й цукру в
раціоні пересічно має становити 25% від сухої речовини. Нестача енергії
в раціоні в цей період компенсується за рахунок резервів жирових
відкладень в організмі тварин. Проте здатність їх до саморегуляції
обмежена. За інтенсивного використання внутрішніх резервів є безпека
захворювання на кетоз та навантаження на печінку й порушення функції
відтворення. Крім того, у цьому разі спостерігається нестача енергії для
бактеріального синтезу протеїну в рубці і уповільнюється синтез білка в
молоці. На практиці в такій ситуації використовують білкові добавки, аби
забезпечити нормальний вміст білка в молоці, навіть за високих надоїв.

У другій половині лактації кількість комбікорму в раціоні корів
зменшують поступово, як правило, один раз на тиждень, щоб запобігти
стрибкам у надоях молока. Впродовж лактації використовують раціони як на
основі силосу кукурудзяного, так і на основі силосу з трави, за умови
балансування мінеральними речовинами. Брак останніх призводить до
імунного дефіциту в корів і телят та порушення відтворної функції
тварин.

У період сухостою корів годують тільки для покриття потреби на
підтримання організму корови, використовуючи вегетативні корми. За
перехідної годівлі (два тижні перед отеленням) концентрацію енергії
підвищують, щоб корови пристосовувалися до корму, який одержать після
отелення. За цих умов буде досягнуто більш позитивний ефект стосовно
поїдання кормів на початку лактації.

Комбікорм згодовують, як правило, малими порціями, щоб не порушувати
середовище рубця корів.

Перед отеленням і в період лактації корів витрати комбікорму пересічно
такі:

— 2 тижні перед отеленням — 2,7 кг/добу;

— при отеленні — 3,4 кг;

— 2 тижні після отелення — 7,3 кг;

— 4 тижні після отелення — 10,2 кг;

— 6 тижнів після отелення — 11,2 кг/добу.

У перший період лактації фахівці рекомендують давати коровам такі
добавки:

— пропіленгліколь — для профілактики кетозу, 200–300 мл на день на
корову за 3 тижні до і до 4 тижнів після отелення;

— ніацин (вітамін РР) — для покращання синтезу молока і регуляції обміну
речовин, 6–10 г на день на корову, до 10–12 тижнів після отелення;

— захищений метіонін — для стабілізації обміну речовин за високої
продуктивності і зменшення безпеки кетозу, 10–30 г в день на корову, у
період за 1–2 тижні перед отеленням і до 2–3 місяців лактації;

— захищені жири — рекомендують застосовувати за високого рівня
продуктивності в перші 2–3 місяці лактації;

— кислі солі — для профілактики післяродового парезу за 2 тижні до
отелення;

— живі дріжджі — для підтримки обміну речовин у період до і після
отелення;

— вітамін Е — для запобігання затримці посліду і підтримки захисних
функцій організму, щоденно за 2–3 тижні до отелення;

— буферні добавки — для стабілізації значення рН у рубці корів, по
100–200 г/добу.

Рішення про застосування тих або інших добавок приймається індивідуально
в умовах кожного конкретного господарства. При цьому враховується
користь від них, необхідні витрати, а також технічне застосування.

Мистецтво годувати корів полягає в тому, щоб примусити їх з’їсти хоча б
трохи більше корму. Дослідження, проведені у США, показали, що корова в
середньому їсть 12 разів на добу і витрачає щоразу близько 25 хвилин.
Майже 5 годин корова стоїть біля годівниці. Ось чому важливо правильно
конструювати годівницю. Поверхня, з якої корова їсть, має бути на 25 см
вища за ту, на якій вона стоїть.

Менеджмент у годівлі означає щоденний контроль за її процесом і
постійність у таких технологічних операціях, як:

— забезпечення постійності режиму годівлі: час, якість корму, склад його
тощо;

— стимуляція тварин до поїдання корму шляхом подавання нової свіжої
порції;

— щоденне прибирання кормового столу;

— підготовча годівля за три тижні перед отеленням;

— окрема годівля й утримання корів-первісток упродовж перших 3-4 тижнів
лактації.

Умови годівлі мають бути такими

— Мінімум упродовж 22 годин на добу корови мають бути забезпечені свіжим
кормом. Якщо в годівниці постійно є свіжий корм, то за прийомом його
побачити всіх корів одночасно практично не можна ніколи.

— За регулярного (до 5 разів на день) “підсовування” корму можливе
суттєве збільшення споживання корму.

— Якщо корми літом нагріваються, то їх слід кілька разів перемішати і
роздати заново.

— Годувати корів потрібно з таким розрахунком, щоб залишки корму
становили 5–10%, і бути певним, що вони наїлися досита. Залишки корму —
це не втрати, а свідчення правильної годівлі корів. Вони повинні мати
такий самий запах і колір, що й свіжий корм; залишки корму можна
використовувати, наприклад, для годівлі молодняку.

— Вміст сухої речовини в раціоні має становити 45–50%.

?

gdZ18

агу воді, що має температуру тіла або наближається до неї. Значення рН
води має становити 6,0–8,0. Ознаками недостатнього споживання води є
тверда консистенція калу, мала кількість сечі, зміна поведінки під час
напування, низька продуктивність, лакання сечі (останнє може бути також
обумовлено нестачею в раціоні солей, калію або білка). Для поїння корів
найкраще користуватися напувалками у формі корита, встановленими на
висоті 80 см від підлоги. Вони мають бути чистими завжди.

Контроль за годівлею та станом здоров’я корів

Обмін речовин у корів з високою продуктивністю зазнає дуже великих
навантажень. Тому так потрібні постійний контроль і спостереження за
тваринами, які слід, проте, здійснювати без порушень їхнього комфорту і
самопочуття, щоб запобігти зниженню молочної продуктивності. Господар
має визначити ступінь стурбованості тварин, який може бути спричинений
порушенням режиму годівлі чи станом здоров’я, і внести відповідні
корективи. Основні з них такі.

— Вгодованість. Оцінку рекомендують проводити за п’ятибальною шкалою, де
1 — дуже худі корови, 3 — середні і 5 — з надмірною кількістю жиру. Для
кожного періоду лактації корів має бути відповідна вгодованість. У
процесі формування виробничих груп рекомендують враховувати не тільки
надій, а й, обов’язково, вгодованість корів. Це допоможе запобігти
надлишкові або нестачі енергії в їхньому раціоні.

— Вміст білка в молоці. Дає відомості про можливе перенасичення або
нестачу енергії в раціоні. Низький вміст білка в молоці пояснюється
також недостатнім споживанням корму. Причиною цього може бути низька
якість об’ємних кормів, порушення режиму годівлі тощо.

— Вміст жиру в молоці. Низький вміст жиру свідчить про нестачу в раціоні
клітковини, згодовування кормів низької якості, високі даванки
концкормів, порушення рубцевого травлення.

— Співвідношення “жир : білок” у молоці має наближатися до рівня 1,2:1.
Якщо відношення наближається до 1:1, слід провести аналіз раціону,
звернувши увагу на вміст клітковини, крохмалю, жиру та відповідність їх
нормі.

— Вміст сечовини в молоці. Підвищений вміст протеїну в раціоні підвищує
вміст сечовини в молоці. Верхньою межею є вміст 30 мкг у 100 мл молока.
Менш ніж 15 мг вмісту сечовини в молоці свідчить про недостатнє
забезпечення протеїном корів.

— Активність пережовування корму. Висока активність жуйки сприяє
поліпшенню стійкості середовища рубця та його функціонального стану.
Вона також залежить від складу раціону. Корові потрібно близько 7 годин
для поїдання кормів і 10–13 — для їх жування. Фермерам рекомендують
вести спостереження за поведінкою корів при жуванні. У стані спокою
50–70% корів мають пережовувати корми. Якщо це не так, слід провести
аналіз раціону.

— Консистенція калових мас повинна мати форму яєшні. Дуже твердий кал
свідчить про те, що корови їдять корм, багатий на клітковину і бідний на
протеїн, а також про нестачу в корів води. Тварини, які з’їли багато
концентрованого корму з підвищеним вмістом вологи, багатого на протеїн і
бідного на клітковину, мають дуже м’які фекалії, близькі до проносу.

— Стан ратиць. Помилки, допущені в годівлі корів, можна визначити і за
станом їхніх ратиць. М’які ратиці або нариви можуть бути зумовлені
тривалою годівлею корів раціонами з недостатнім вмістом структурної
клітковини, мінеральних речовин і підвищеним — протеїну. Проблеми з
ратицями в корів у перші 100 днів лактації виникають не частіше, ніж у
тих, які перебувають на пізнішій стадії після отелення. Оптимально, якщо
у стаді проблеми з ратицями виникають не більш як у 5,0% тварин.

У 75% господарств регулярно проводять контроль за станом здоров’я за
допомогою аналізів сечі, крові та молока і слідкують за такими
показниками, як стан печінки, вміст цукру, мікроелементів у крові та ін.

Відкладення жиру в сухостійний період, брак енергії під час отелення та
стреси підвищують небезпеку захворювань тварин синдромом “жирової
мобілізації”. Він характеризується інтенсивним розпадом жиру після
отелення, що супроводжується ожирінням печінки, зростанням частки тварин
із затримкою посліду, порушенням функції відтворення, маститами,
захворюваннями ратиць та інфекціями. Навантаження на енергетичний та
жировий обмін речовин і його порушення зашкоджують здоров’ю тварин,
особливо високопродуктивних. Тому здійснення постійного контролю за
вгодованістю є важливим засобом оцінки стану тварин. Ранню діагностику
порушень обміну речовин проводять уже на третій день після отелення.

Різькі зміни в надоях і вмісті жиру і білка в молоці є, як правило,
наслідком змін кількості та якості кормів раціону або послідовності їх
роздавання тваринам.

Комфорт тварин — передумова високої продуктивності корів

Комфорт тварин означає, що високопродуктивна корова впродовж 24 годин
має перебувати в оптимальних для себе умовах утримання. Не слід
обмежувати природну активність корови протягом дня: поїдання корму,
поїння, відпочинок, жування корму.

Корова почувається добре за трьох таких основних умов:

— сухі, м’які зручні бокси (стійло) для відпочинку;

— свіже повітря і прохолода;

— необмежений підхід до корму і води.

Якщо місце для відпочинку зручне, корови можуть лежати до 14 годин на
добу. Якщо ж тварина змушена лежати на бетоні, то цей час значно
скорочується. Численні дослідження свідчать, що корови, які тривалий час
стоять, менш продуктивні, ніж ті, що відпочивають за бажанням. Коли
корови лежать, діють різні чинники, які сприяють підвищенню їхньої
продуктивності:

— більш інтенсивний синтез слини стабілізує рН у рубці, що попереджує
такі типові хвороби високопродуктивних корів, як субклінічний ацидоз
рубця або ламініт;

— циркуляція крові у вимені лежачої корови більша, ніж у вимені стоячої.
При цьому синтез молока збільшується на 8,0%;

— зменшується навантаження на суглоби та ратиці. У лежачої корови ратиці
підсихають краще і, як наслідок, ріг їх стає твердішим.

Корови дуже люблять прохолоду. Оптимальна температура для них
коливається в межах від 7 до 17°С. Споживання корму збільшується, і
завдяки цьому з’являється більше енергії для росту продуктивності.
Набагато проблематичніші високі температури повітря, що створюють велике
навантаження на організм корови, а також збільшують її потребу в
енергії. За підвищених температур поїдання корму знижується і виникає
дефіцит енергії, внаслідок чого продуктивність корів знижується до 20%.
За тривалих високих температур виникають порушення у статевій функції, а
також з’являються гострі запалення підошви ратиць.

Температуру навколишнього середовища слід розглядати у зв’язку з
вологістю повітря. Стрес корів від холоду виникає тільки тоді, коли
вологе повітря в корівнику зменшує ізоляційні властивості волосяного
покриву тварин. Узимку з видихуваним повітрям корова виділяє до 10 л
рідини, яка підвищує вологість у корівнику. Улітку корови можуть у
процесі дихання виділяти до 30 л води за добу. Якщо за відносної
вологості повітря 40% межа нормального самопочуття корів перебуває на
позначці 28°С, то за вологості 80% вона знижується до 23°С. За
подальшого підвищення температури спостерігаються ознаки стресу корів.
Встановлено, що за підвищення вологості повітря в корівнику створюються
умови для передачі збудників інфекційних хвороб. Заміну повітря в
корівнику слід проводити незалежно від сезону року, погодних умов і
зовнішньої температури.

Отже, на шляху до досягнення високої продуктивності мікроклімат у
корівнику відіграє далеко не останню роль.

Рентабельність виробництва молока можна покращити передусім за рахунок
зменшення витрат на виробництво одиниці продукції. За підвищення
продуктивності корів на 1000 кг зниження витрат становить 5,0%. Витрати
на корми для високопродуктивних корів дещо підвищуються через більшу
кількість компонентів, що стабілізують обмін речовин. За зростання
продуктивності ці витрати, так само, як і загальні витрати на
виробництво молока, зменшуються.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *