Реферат на тему:
Етiопатогенез уражень копитець корiв в умовах стiйлового утримання
K
кiсткової тканини i, особливо вмiсту в нiй мiнералiв, призводить до
зменшення механiчної стiйкостi кiстяка. Останнє неминуче супроводжується
послабленням мiцностi фiксацiї до кiсток сухожилкiв та зв’язок; частина
кiнцевих сухожилкових волокон, якi закiнчуються у кiстковiй речовинi,
фiксуються до недостатньо звапнених остеонiв. При значних механiчних
навантаженнях, яких постiйно зазнають фаланги пальцiв, вiдбуваються
надриви кiнцевих елементiв сухожилкiв та зв’язок, що супроводжується
виникненням хронiчного мляво перебiгаючого тендинiту (десмоїдиту). При
стараннiй пальпацiї вдається виявити тiстуватiсть уражених сухожилкiв та
зв’язок і незначну болючiсть. Зазначене ураження можна дiагностувати як
дистрофiчний остеотендинiт. Хронiчний дистрофiчний остеотендинiт, як
будь-який хронiчний запальний процес, супроводжується пролiфiрацiєю
сполучної тканини; останнє призводить до подовження сухожилкiв та
зв’язок у ділянці їх фіксації до кістки. Лонгоз сухожилків та зв’язок
неминуче супроводжується прогинанням пальцевих суглобiв пiд час опори (у
зв’язку з максимальним навантаженням та натягненням пальцевих сухожилкiв
та зв’язок) та набутими порушеннями постави кiнцiвок. Першою чергою
уражуються тазовi кiнцiвки, якi вiд грудних кiнцiвок вiдрiзняються
набагато бiльшою кутуватiстю їх ланок i якi в умовах стiйлового
утримання зазнають бiльшого механiчного напруження (нахил пiдлоги у
стiйлах назад, наповнення передшлункiв при годiвлi та перiодичний стан
вагiтностi). Вимiрювання кутiв пальцевих суглобiв свiдчить на користь
наявностi даного патогенетичного механiзму при остеодистрофiчних
ураженнях у корiв. Вiдповiднi данi представлено у таблицi 3. Як видно з
таблицi 3, у зв’язку з остеодистрофiєю спостерiгаються виразнi
прогинання всiх пальцевих суглобiв, путовий суглоб прогинається на
160,63% (за середнiми показниками), вiнцевий — на 139,76%, копитцевий—
на 131,49%; рiзниця мiж усiма показниками достовiрна. Hайбiльшого
прогинання зазнає путовий суглоб, найменшого — копитцевий. Це обумовлено
iнтенсивнiстю натягнення сухожилкiв, найбiльш сильно натягується
мiжкiстковий середнiй м’яз, який стабiлiзує кут путового суглоба, значно
менше натягуються сухожилки поверхневого та глибокого пальцевих
згиначів, якi вiдповiдно стабiлiзують кути вiнцевого та копитцевого
суглобiв (рiзниця мiж ними недостовiрна (P>0,05). Hадмiрне прогинання
пальцевих суглобiв супроводжується зменшенням опорного навантаження на
копитцевi стiнки та посиленням навантаження на м’якушi. Утворюються
гострокутнi довгi копитця, кут зачепу копитець грудних кiнцiвок
становить 40+-0,87° (у нормi 47—59°), кут зачепу копитець тазових
кiнцiвок становить 30,6+-1,3° (в нормi 43—52°). Перманентне надмiрне
стиснення м’якушiв при стояннi супроводжується значним механiчним
подразненням основи шкiри i виникненням хронiчного асептичного
пододерматиту, який неминуче ускладнює копитцеву деформацiю. Хворi
корови кульгають, багато зусиль витрачається на розчищення деформованих
копитець, але виправити паталогiчнi копитця повнiстю не вдається,
оскiльки настають необоротнi змiни в поставi пальцiв. Таким чином, у
попередженнi хвороб копитець у корiв в умовах стiйлового утримання
необхiдно проводити профiлактику остеодистрофічних порушень. При
фосфордефiцитнiй остеодистрофiї, поширеній в умовах України,
рекомендовано застосовувати коровам мiнеральну пiдгодiвлю у виглядi
такої сумiшi: діамонiю фосфату — 30 г, натрiю сульфату — 15 г, цинку
сiрчанокислого — 1 г. У рацiонi корiв обов’язково повинно бути 4—5 кг
сiна “сонячного” сушiння, у якому в процесi взаємодiї з ультрафiолетовим
промiнням утворюється провiтамiн D. Крiм того, обов’язковим є щоденний
прогон тварин на вiдстань 1—2 км. Рацiональним вважається також
задавання препаратiв вiтамiну D. Лактуючим коровам на кожнi 500 кг
молока — 90 тис.—150 тис.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
