Реферат на тему:
Писанка, світлий празник Великодній: поєднання роботи з виховний заходом
(відкртий урок)
Тема: Писанка. Світлий празник Великодній (поєднання роботи з виховним
заходом).
Мета і завдання: Вивчення традицій нашого краю у виготовленні писанок та
святкуванні Великодня.
Унаочнення: Писанки з бісеру, писанки розфарбовані. Кошик з писанками,
схеми для роботи з писанками.
Форма роботи: індивідуальна.
План заняття
Організаційний момент.
Розповідь вчителя про святкування Великодня. Демонстрація святкових
писанок.
Практична робота:
повторення правил техніки безпеки при користуванні робочими приладами;
ознайомлення з схемами;
підбір бісеру;
виготовлення писанки;
оформлення писанки.
Підсумок (завдання) заняття.
(Пояснення: одне заняття має три уроки, між уроками є перерви по 5 хв.
Під час роботи на уроках проводяться хвилини здоров’я – рухливі ігри.
Сьогодні у нас перша частина заняття – перший урок. Діти поводяться
вільно, дають запитання, розмовляють з учителем, при потребі підходять
до вчителя).
Організаційний момент.
Перевірка явки дітей, наявності у них необхідних інструментів,
матеріалів. Повідомлення мети і теми заняття.
Розповідь вчителя.
Діти. Ви знаєте, що таке писанка?
(Діти відповідають) І на сьогоднішньому занятті ми постараємося її
виготовити. Ці писанки можна використовувати, як сувеніри, а також
покласти в кошик на Великодні свята.
Сьогодні у нас перший урок. Це означає, що кожен із вас зробить свою
писанку з бісеру, а в кінці уроку ми підведемо підсумок.
Прошу діти приступити до роботи.
(Вчитель нагадує дітям про додержання правил техніки безпеки праці).
Бесіда
Сьогодні проведемо розмову про празник Великодня, до якого ми
виготовляємо ці писанки з бісеру.
Великдень – одне з найбільших свят християн. Святкується в Україні ще з
Х ст. на весні й пов’язане із воскресінням Ісуса Христа, тому і має
назву Великий День, або Великдень.
У дохристиянські часи це було свято весняно сонця і пробудження природи
від зимового сну. Існує чимало прикмет і прислів’їв, пов’язаних із цим
святом. Із залишками святкової їжі поводились обережно, бо існує
повір’я: якщо миша з’їсть освяченої паски. То в неї виростуть крила і
вона перетвориться в кажана, і тому рештки святкової трапези збирають:
закопують у такому місці, де ніхто не ходить, щоб не топтати святого, чи
кладуть у воду.
Після сніданку виходили несвяткову гаївку.
3.Практична робота. Діти працюють протягом усього уроку. Закінчують
роботу.
4. Підсумок заняття.
Керівник гуртка оглядає роботи учнів. Робить свої зауваження.
За нашою старою традицією біля церкви роздавали писанки “за прости біг”,
ними обмінювались парубки і дівчата в знак дружби і любові, тож давайте
і ми підтримаємо цей давній звичай і подаруємо нашим гостям писанки на
добру згадку.
Діти, а може ви знаєте якісь прикмети або прислів’я? (Діти
відповідають).
Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним. У
ці дні в господарстві все чистять, прибирають, білять хату,
розмальовують комин, піч. Прикрашають хату вишиванками, паперовими чи
дерев’яними голубами, писанками. За образи кладуть висушені квіти.
До Великодня батьки дітям купували гостинці – цукерки, пряники,
свистунці.
Діти а знаєте ви який найбільший (найважливіший) день Вербового тижня?
(Діти відповідають). Так, це четвер. Його називають Страсним, Чистим або
Живним. До цього дня в кожній хаті викочують, виливають з воску свічки –
Трійцю. Одна свічка – сонцю, друга – покійним роду, а третя – за
здоров’я і щастя несуть додому, вона має велику чарівну силу.
У п’ятницю чи суботу печуть паску – це великий, гарно випечений хліб,
який символізує вічність людського життя. Розпалюють дрова в печі,
гнітять паску свяченого вербою (з минулого року). Цього дня господиня
хвилюється особливо, з хати не можна нічого позичати.
.
N
h
A
N
h
–
0Vae
2
^
oooooooooonaaaaaOOOIIII
&
&
^
†
A
&
&
&
5>5p5?5ooooooooeUeUeUeUeUeUeUeooooooooo
&
ого не було в хаті. В піч паску садовлять з молитвою, примовлянням.
Діти, а може ви чули це примовляння?
(Діти відповідають)
Невідома частина великоднього свята – писанка. У наших предків яйце було
символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження
роду.
Фарбоване розмальоване яйце вважається оберегом. З писанок, крашанок
розпочинається Великодній сніданок у кожній українській оселі. А чи
знаєте ви, що коли вмитися водою, В якій була червона крашанка то будеш
весь цей рік гарним і здоровим. Може хтось знає з вас віршики про
писанку? (діти відповідають)
“Я писала писаночку кольори вкладала,
Щоби людям писаночка
Радість дарувала.
О писанко, твій світ
Краси панує
В гармонії сюжетів й кольорів.
Що ніжною рукою Українки
Вкладався духом символів, віків
Вітрячок, павучок,
Грабельки, смерічка,
П’ять чи шість квіточок
Не впізнать яєчка.
Полонини вже зелені
Килимами стелять путь,
А по них біжать олені
Й сонце на руках несуть.
Не забувай, що Хрест
Зове до каяття,
Скажи: “Христос воскрес!” –
Й повір в таке життя.
А той “Безконечник”
Біжить безконечно.
Бо правда не згине,
А житиме вічно…”
Назва “писанка” походить від слова писати.
Крашанки – одного кольору, а писанки “писані” малюнками, орнаментами.
Існує багато легенд про те, чому на Великдень фарбують яйця.
Легенда перша. Після смерті Христа сім іудеїв зібралися на бенкет. Серед
страв була смажена курка і зварені в круту яйця. Під час бенкету хтось
казав. Що Ісус воскрес на третій день. На що господар йому заперечив:
“Якщо курка на столі оживе, а яйця стануть червоними, тоді він
воскресне”, І тієї ж миті яйця змінили свій колір, а курка ожила.
Легенда друга. Діва Марія, аби розважити немовля Ісуса профарбувала яйця
варені червоною, жовтою, зеленою фарбами. Тому в Польщі пасхальні яйця
прийнято фарбувати не тільки в червоні кольори.
І все-таки найбільш розповсюджений колір пасхальних яєць – червоний.
Пов’язано це не тільки з легендами і древнім повір’ям у магічну силу
червоного кольору, а й з чисто практичним міркуванням: фарбувати яйця
червоним кольором найлегше – в усіх країнах для цього використовують
лушпиння цибулі.
Учні демонструють різнокольорові крашанки.
Поясність значення кольорів.
білий –чистота, невинність, світло;
жовтий –сонце, світло, радість, сяючий;
оранжевий – енергія, теплота, зрілість;
червоний – вогонь, любов, пристрасть, боротьба, динамізм;
пурпурний – влада, держава, пишнота;
фіолетовий – старість, віра, похмурість;
синій – нескінченність, космос, мудрість;
зелений – спокій, молодість, надія;
чорний – темрява, важкий. Смерть, жалоба;
сірий – нейтральний.
Обираючи писанкові мотиви, надавали перевагу тим, у яких прославлялася
земля, вода, звичаї і обряди. Сонце малюють у вигляді кола, ружі, зірку
– у вигляді променів, воду у вигляді хвиль. Настає Великодня ніч і земля
відкривається, і можна знайти скарби. Цілу ніч горять вогні. Вогонь
свічки, багаття – неодмінні атрибути Великодня: останню ніч Христа
апостоли грілися біля багаття.
У Великодню ніч не лягали спати і не роздягалися: Бог роздає щастя
тільки тим, хто не спить. У церкві відбувається урочистий ритуал –
святкова служба, святять паску, писанки, крашанки, масло, ковбасу, сіль.
Не святять лиш смажену курсу. Легенда розповідає, як народився Ісус, то
саме курка вигрівала немовля з ясел.
Повернувшись додому з церкви із свяченою писанкою тричі промовляють:
”Свята паска у хату, вся нечисть із хати”. Їли все освячене, а починали
сніданок з крашанки, писанки, розрізаної на стільки частин, скільки
членів було у сім’ї.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
