Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Герман Еміль Фішер (Fisсher)
За визнання особливих заслуг, пов’язаних із експериментами з синтезу
речовин цукрової та пуринової груп
роки життя: 1852 – 1919 рр.
??????????х структур для класу цукрів. А через 5 років у лабораторії вже
синтезує маннозу, фруктозу, глюкозу. У цей період Г.Фішер влаштовує
особисте життя, одружується на Агнесі Герлах, дочці професора анатомії
Ерлангенського університету. Від цього шлюбу народилося троє синів, один
з яких став професором біохімії Каліфорнійського університету в Берклі.
Але через сім років після одруження родину спіткало лихо: Агнеса
помирає. Продовжуючи дослідження з хімії, Фішер синтезував значну
кількість похідних пуринового ряду, включаючи пурин (1898) – важливу
сполуку органічного синтезу, складову клітинних ядер і нуклеїнових
кислот. 1892 р. Г.Фішер стає директором Хімічного інституту Берлінського
університету, обіймає цю посаду до кінця свого життя. 1900 р. він
переїздить з Мюнхена до Ерлангенського університету, де працює
професором хімії, розширюючи дослідження від цукрів до ферментів. За
визнання особливих заслуг, пов’язаних із експериментами з синтезу
речовин цукрової та пуринової груп, у 1902 р. Герману Емілю Фішеру було
присуджено Нобелівську премію з хімії. Постійні контакти з хімічними
речовинами спричинили хронічну екзему й шлунково-кишкові захворювання,
що значно підірвало здоров’я вченого, й 15 липня 1919 р. він помирає у
віці 67 років.
Література:
Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
Нобелівська премія перші 100 років.
Альфред Нобель і Нобелівські премії.
HYPERLINK “http://www.nobel.org.ua/” http://www.nobel.org.ua/
HYPERLINK “http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html”
http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
