Ковальство. Виготовлення камінної решітки (курсова робота)

Курсова робота

Ковальство. Виготовлення камінної решітки

План

І Вступ

Декоративно-прикладне мистецтво – один із найбільш розширених і
доступних видів мистецтва.

Художня освіта та естетичне виховання учнів.

Обумовленість практичної користі і краси прикладного мистецтва.

ІІ Система між предметних зв’язків на основі єдності класної та
позакласної роботи.

ІІІ Історична частина – “Ковальство – одне з найважливіших ремесел
матеріальної культури”.

ІV Приклади, інструменти, матеріали.

V Технологія основних видів.

VІ Пояснення про виконання дипломної роботи.

VІІ Ілюстративний матеріал.

VІІІ Начерки дипломної декоративної решітки.

ІХ Список використаної літератури.

Вступ

Ми дуже часто вживаємо слово “мистецтво”. Який зміст вкладено в це
слово?

Мистецтво – це відображення реальної дійсності в художніх образах. До
нього належить образотворче мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво,
література, музика, кіно, телебачення і т. д.

Декоративно-прикладне мистецтво – один із найбільш розширених і
доступних видів мистецтва. Це перетворення художником в твори мистецтва
бачення і сприйняття навколишнього середовища.

У живописі художник-митець користується фарбами, за допомогою яких можна
передати враження, почуття, своє ставлення до явищ дійсності чи
історичних подій.

Матеріалом для художника-прикладника є: метал, дерево, глина та ін.
Кожний матеріал має свої характерні особливості, які художник повинен
враховувати в роботі з матеріалом.

Художньо перетворений предметний світ одержує нові властивості впливаючі
на настрій і емоційний стан людей, формує їх смак і естетично виховує.

В зв’язку з реформою загальноосвітньої і професійної школи покладено
головне завдання значно покращити художню освіту та естетичне виховання
учнів.

Необхідно розвивати в учнях відчуття прекрасного, формувати високі
естетичні смаки, вміння розвивати і цінувати твори мистецтва, пам’ятники
історії і архітектури. З цією метою слід розширити підготовку викладачів
на спеціальних факультетах вищих учбових закладів, забезпечити
викладання предметів естетичного нахилу кваліфікованими спеціалістами.

В зв’язку з цим перед художніми вузами стоїть завдання подальшого
вдосконалення всієї навчально-виховної роботи по випуску художників та
майстрів високої кваліфікації, здатних не тільки виконати творчі роботи,
але й проводити заняття та гуртки як в загальноосвітній, так і в
професійній школі.

Випускники декоративно-прикладних кафедр і факультетів повинні вміти
викладати не тільки рисунок і живопис, а й художні ремесла: різьбу по
дереву, ковальство, кераміку, чеканку та інше.

Тому, в практичній роботі в учбових майстернях відводиться одне з
головних місць в учбових планах вузів художньо-промислового напрямку. На
протязі всього навчання, починаючи з першого курсу і закінчуючи
дипломною або випускною роботою, студенти поступово рік за роком
засвоюють необхідні практичні навички, відшліфовують майстерність в
області художньої обробки металів, дерева, шкіри.

Знання декоративних властивостей і можливостей матеріалу, тим
досконаліший результат роботи. Чим глибше вивчення якостей матеріалу,
тим досконаліше використання цих якостей в різноманітних технічних
прийомах для вирішення художніх завдань.

Прикладом глибоких знань якостей матеріалу і способів його обробки
являється народне мистецтво. Воно, не викривляє природи матеріалу, а
бережно зберігає його характерну структуру, блиск, фактуру, колір і
композиція яких будується на виразній красі самого матеріалу.

Щоб дістати такий ефект необхідно досконально вивчити матеріал і
оволодіти технікою його художньої обробки – відшліфувати майстерність,
що дозволить вилучити з матеріалу всю присутню йому виразність та
декоративність.

Дуже важливо, щоб майбутній художник і майстер засвоїли головні
положення прикладного мистецтва – обумовленість практичної коритсі і
краси предмета.

Система між предметних зв’язків на основі

єдності класної та позакласної роботи.

Система між предметних зв’язків на основі єдності класної та позакласної
роботи успішно реалізується в школах, які працюють в одному режимі з
позашкільними установами.

Характерна особливість зусиль учителів, вихователів та педагогів
позашкільних установ та підвищенні якості уроків та позашкільних занять,
розширені між предметні зв’язки, активна діяльність в предметних
гуртках.

На гурткових заняттях знання, отримані учнями на уроках, постійно
поглиблюються і розв’язуються з життям.

Подібні зв’язки класної діяльності учнів здійснюються не тільки на
уроках по основам наук, а й на уроках художньої праці, та образотворчого
мистецтва.

На уроках праці проводяться бесіди на теми: “Властивості металу”,
“Вироби з металу” і т. д., організовують екскурсії, під час яких діти
знайомляться із виробами з металу, процеси їх виготовлення.

Таким чином в процесі навчання і виховання на уроках продовжується курс
ознайомлення з металом.

Дуже важливо, щоб заняття гуртків проводились по твердому розкладу, без
пропусків, без трати часу на пошук вільного приміщення.

Така організована планомірність робить добрі умови для творчої роботи в
інтересах для школярів заняттях.

Ковальство – одне з найважливіших ремесел

матеріальної культури.

Ковальство – одне з цінних, найважливіших ремесел матеріальної культури,
має свою багатовікову історію. З часу своєї появи залізо служило для
виготовлення інструментів, обробки дерева, каменю та інших матеріалів, а
також для виробництва холодної зброї та прикрас.

Через відсутність достатньої кількості речових доказів для порівняльного
аналізу і технічних можливостей металографічного аналізу серед істориків
того часу домінуючим було твердження про нормандське походження
ковальських виробів на Русі.

Більш систематичне обстеження металу ковальство знаходило в таких працях
вітчизняних істориків – І. Крип’якевича, Я. Ісаєвича, етнографів А.
Будзана, І. Франка. З цих джерел ми дізнаємось, що на Україні людина
оволоділа металом близько п’яти тисяч років тому. Досвід??? Мідних
виробів трипільських майстрів свідчать, що вони зроблені руками
досвідчених ковалів.

Початок залізного віку на Україні, тобто винайдення і освоєння заліза
співпадає з початком скіфської епохи (VІІ-VІ ст. до н. е.).

З часу своєї появи залізо служило для виготовлення інструментів, обробки
дерева, каменю та інших матеріалів, а також для виробництва холодної
зброї та прикрас. Тому залізо (метал) можна віднести до матеріалів, які
вироблялися для створення не тільки утилітарних, а й художніх творів. Як
художній матеріал залізо поряд з деревом, каменем, глиною та
дорогоцінними металами відноситься до основних зображальних засобів
людини. Його використовували як у чистому вигляді, так і в поєднанні з
іншими матеріалами.

Археологи нараховують близько 150 видів предметів виконаних ковалями. В
період до VІІІ ст. нараховувалися до 16 спеціальностей майстрів по
металу: замочники, голечники, дровники, ножівників та інших, які
діставали свої назви від назв предметів, що їх вони виготовляли.

Древньоруські ковалі володіли всіма прийомами вільного ковальства,
зварювання, термічної обробки, чорної пайки міддю.

При тому технічному рівні все це вимагало від майстра високого
професіоналізму, так як відрізнити сорт сталі можливо тільки по кольору
і характеру іскор, або злому, а ступінь нагріву при куванні, гартуванні
і зварюванні – по кольору (на око).

Коваль-ремісник був не тільки виконавцем, який володіє всім комплексом
технічних і виробничих знань і навиків, але й творцем, винахідником
конструкцій і форм виробів, включаючи і їх художньо-декоративні якості,
як і в древньоруських виробах нерозривно злиті з функціональними і
утилітарними особливостями виробів.

Треба відмітити, що вироби ковалів не тільки ті, які служили прикрасами
костюма (перстні, пряжки, защіпки, браслети) або прикрасами кінської
зброї, але й: оковки, петлі на малі та великі скрині, дверні замки,
мечі, шлеми, бойові топірці, різноманітні побутові знаряддя, і інші
металеві ковані вироби за своїми високими художніми якостями сучасними
мистецтвознавцями відносяться до області декоративно-прикладного
мистецтва і розглядаються як художній твір.

Ue

J

V

X

i

Ue

p ?

H

V

X

i

#I$oe%L&iiiissiYNNNNNNNNNNNNNNA

>?e@\CiFoQ1/4S^Uocccccccccoocccccccccccccc

їй області. При виробництві ювелірних та декоративних виробів появлялись
і получили подальший розвиток накладні штампи. Замочники стали
виготовляти окремі деталі замків холодним способом. Появилися спеціальні
інструменти: напильники, тиски, зубила.

Розвивалась і техніка пайки (відмінна від чорної) і поступово замочники
відділилися від ковалів, що поклало початок новій сфері промисловості,
діставшій свою назву значно пізніше, слюсар – від німецького слова
“schigen” – замок.

Основні прийоми вільного ковальства, відомі з глибокої давнини,
збереглися до наших днів – це прості операції: витяжка, усадка, рубання,
пробивка отворів, згинання, скручування, зварювання, насікання малюнку.

Всі ці операції виконувалися ручником на наковальні, використовуючи її
окремі частини, або з приміненням допоміжних інструментів: зубила,
пробійника і т. д.

При цьому кожен коваль знав особливості обробки різних сортів сталі,
численні хитрощі і секрети, відомі іноді тільки йому самому.

Прилади, інструменти, матеріали.

Для проведення роботи по художньому ковальству необхідно мати принаймні
такі прилади, інструменти, матеріали, які б прискорили, полегшили,
вдосконалили роботу коваля.

Головною опорою, на якій проводять кування є наковальня. Наковальні
розділяються на “безрогі”, “однорогі”, “дворогі”.

Маса наковальні коливається від 150-350 кг. Найбільше розширення дістали
“дворогі” наковальні вагою до 200 кг.

При легкому ударі молотком по наковальні лунає чистий звук, це свідчить
про те, що наковальня відмінної якості.

Наковальні розташовуються горизонтально і прикріплюються до дерев’яного,
бажано твердої породи, крісла на висоті (від підлоги) зігнутого
великого пальця опущеної руки коваля.

Для нагрівання металу застосовується горно, яке легко виготовляти
самому.

Для цього беруть бочку або ящик, заповнюють їх шамотною???, вогнетривкою
глиною, роблять в ній заглибину близько 50 см (воронку), в яку засипають
кокс. До нижньої частини воронки проводять відрізок труби, через яку
подається повітря від вентилятора для кращого нагрівання та підвищення
температури горіння. Поруч з горном встановлюється бочка з водою, яка
потрібна для загартування інструмента та охолодження металу.

На відстані 1,5-2 метри від горна встановлюють ноковальню.

Інструмент розташовують так, щоб майстрові було зручно працювати: той,
який він бере правою рукою – справа, лівою – зліва.

Арсенал інструментів коваля досить великий і різноманітний. Це різні
молотки і зубила, промивки і пуансони, клинці й оправки тощо.

Розглянемо більш детально інструменти, які застосовуються для
ковальства. Вони поділяються на опорні, ударні, допоміжні й
вимірювальні.

Лице наковальні – це лисун, де відбувається кування.

Конусний ріг використовуються для згинання складних радіусних кривих.

Квадратний хвіст – для згинання заготовки під кутом 90?.

Квадратний отвір служить для встановлення нижників. Круглий отвір
використовується для виготовлення клепок, цвяхів.

Лапи – служать для кріплення кановальні.

На наковальні виконуються майже всі види ковальських робіт, шпераки
застосовуються при складних художніх роботах. Форми їх різноманітні.
Деякі з них можуть бути віднесені до нижників – допоміжних інструментів.
Вони закріплюються в квадратному отворі наковальні.

Допоміжні інструменти можна розділити на дві групи:

Інструменти, за допомогою яких видозмінюється заготовка (рубання,
скручування і т. д.), прикріплюються до дерев’яної ручки і мають собі
подібних, так звані нижники і їх вставляють в квадратних отворах в
наковальні.

Утримуючі інструменти – це різні форми горнових кліщів.

До першої групи допоміжних інструментів відносяться:

Ковальське зубило (сікач), використовують для рубки металу в холодному і
гарячому стані, по формі зубила діляться на прямі, напівкруглі, фасонні
і односторонні. Зубила для рубання по холодному металу заточують під
кутом 45?, для рубання по гарячому – під кутом 60?.

Бородок, так як і зубило кріпиться до дерев’яної ручки і має круглу або
квадратну форму. Ним пробивають отвори в гарячому стані.

Підбійку використовують для прискорення протяжки металу.
Використовується як з нижником, так і без нього, робоча частина має
різний радіус кривизни.

Кувалда – великий молоток вагою 4-8 кг, використовують для нанесення
сильних ударів. Удари бувають: ліктьові, плечеві і розмашисті.

Расонні??? молотки використовуються в художніх роботах при згинанні
складних заготовок, згинанню листів на шпераках.

Технологія основних видів.

Технічна обробка металу куванням включає в себе різноманітні прийоми,
методи, які продиктовані характером матеріалу і тим завданням, яке
стоїть перед художником-ковалем.

В процесі кування майстер використовує різноманітні прийоми, різні
інструменти, застосовуючи їх в різних комбінаціях і чергуванні.

В основному всі прийоми можна звести до слідуючи основних операцій:
посадка, витяжка, рубка, розрубка, прибивання отворів, згинання,
закручування, набивка рельєфу.

В наш час стародавнє ремесло не зникло. Вироби сьогоднішніх ковалів
знаходять використання в нашому повсякденному житті.

Твори зроблені руками художників ковалів, гармонійно зливаються з
фасадами та внутрішньою архітектурою будівель, становлячи одночасно
самостійні художні творіння, такі, як кований набір для каміна та інші
прикраси інтер’єру.

Пояснення до виконання роботи.

Готуючись до розробки композиції я зупинився на кованому наборі до
каміну.

Розробляючи композицію цього виробу в ньому я поєднав геометричні форми,
які повторюються і утворюють одну цілу композицію.

Для виконання роботи потрібно правильно вибрати матеріал, з якого буде
виготовлено виріб.

При виготовленні виробу я застосував квадрат 10х10 марки ст. 3 та
кругляка 10х10 марки ст. 3.

В цьому виробі я також використав тонколистовий метал товщиною 3 мм.

Цей метал, який я застосував у своєму виробі найбільше мені підходить по
своїм технічним даним, тому, що він легко піддається обробці, а саме:

Пластичний, легко обробляється;

М’який, гнеться на холодну;

Дуже надійний і міцно зварюється електрозваркою.

Інструменти та пристрої для нашої роботи можна поділити на чотири
основні групи:

Вимірювальне приладдя та інструмент для розмірів;

Складні станки та механізми;

Стандартні прості інструменти;

Спеціальні інструменти для даної роботи.

До першої групи інструментів відносяться:

2 м металевий метр в рулоні, металева лінійка, спеціальний олівець з
твердо плавким наконечником, крейда.

Стандартні прості інструменти – це слюсарні лещата, молоток, важкий
молоток (=7,5 кг), кліщі, захвати для зварки.

До складних механізмів та складників належать:

маятникова пила з ріжучим абразивним кругом КР 300х32х35 для різання
металевого прокату, гільйотинні ножиці з шириною ножів 2,5 м,
зварювальний апарат. ЗА-40-400х380В, 35А. Зварний струм плавно
регулюється від 40 до 140 Ампер. Робоча напруга на виході 36 або 72
Вольта. А також електроди марки МР 5000, діаметром 3 мм.

Всі станки живляться від трьохфазної лінії змінного струму 50 Герц і
напругою 220 Вольт.

До четвертої (основної) групи спеціальних інструментів відносяться:
стенд для зварки – великий металевий стіл з рівною робочою поверхнею
(3х4 м), пристроями для гнуття профільного прокату; бугельний пристрій
для витяжки профільного прокату на холодну.

Початок виготовлення виробу “кований набір до каміну”.

Послідовність виготовлення виробу складається з таких етапів:

1. Ріжемо з квадрат 10х10 ст. 3 кругляка 10х10 ст. 3 заготовки.

Із заготовок робимо декоративні орнаменти за допомогою різних приладів
та пристроїв таких, як наковальня, горно, правки та багато інших.

Після цього на шаблонах виготовляють відповідні деталі. Ці деталі
встановлюють в пристрій для жуття прокату на холодно, і за допомогою
важеля приводять в дію, і вони вигинають квадрат по потрібному нам
радіусу, спряженню, що заданий на квадраті.

Після жуття готові елементи зварюють на стенді.

Розплавлений метал з електрода електромагнітним полем переноситься на
деталі, які зварюються. Поверхня деталі в місці зварки розплавляється і
зливається в зварний шов.

Заключний етап роботи – захист конструкції від корозії.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *