Реферат на тему
Великі і малі тризвуки. Чотириголосний склад
План
1. Визначення
2. Чотириголосся
3. Подвоєння в тризвуках
4. Мелодичне положення тризвуків
5. Розташування тризвуків
6. Перехрещення голосів
Література
Тризвуком, як вказувалося вище, називається акорд, що складається з
трьох звуків; його сусідні по висоті звуки утворюють інтервали терції, а
крайні – квінту:
1. Визначення
Тризвуки, що складається з великої і малої терцій або з великої терції і
чистої квінти від нижнього (основного) звуку, називається великим або
мажорним:
Тризвук, що складається відповідно з малої і великої терції або з малої
терції і чистої квінти, називається малим або мінорним:
Примітка. Значно рідше зустрічаються збільшені і зменшені тризвуки.
Збільшений тризвук складається з двох великих терцій і збільшеної квінти
між крайніми звуками:
Зменшений тризвук складається з двох малих терцій і зменшеної квінти між
крайніми звуками:
2. Чотириголосся
В музичних творах тризвук рідко застосовуються в триголосному викладі,
тобто у вигляді поєднань з трьох звуків; значно частіше виклад
чотириголосний, як норма в художній, а тому і в учбовій практиці.
Четирьохголосся природно пов’язане з підрозділом людських голосів на
чотири вигляд: сопрано, альт, тенор і бас.
Ці назви голосів, характерні для хору, умовно зберігаються і в
інструментальній музиці, причому верхній голос прийнято також називати
мелодією.
3. Подвоєння в тризвуках
Чотириголосний виклад трезвуків утворюється від подвоєння одного із
звуків тризвуку, як правило, – основного.
Примітка. Про інші випадки подвоєння буде сказано своєчасно.
Під подвоєнням прийнято розуміти як сам факт використання одного із
звуків акорду в двох голосах, так і подвоєний звук.
Подвоєний звук може знаходитися в будь-якому з трьох верхніх голосів:
4. Мелодичне положення тризвуків
Наявність у верхньому голосі – в мелодії – того або іншого звуку акорду
визначає мелодичне положення цього акорду.
Тризвуки може бути побудований в трьох мелодичних положеннях: основного
звуку, терції і квінти:
5. Розташування тризвуків
Тризвук може бути розташований тісно або широко.
При тісному розташуванні кожний з трьох верхніх голосів знаходиться від
свого сусіднього (сопрано від альта, альт від тенора) на терцію або
кварту.
–
PRT
V
–
PTT
X
a
a
оси віддаляються один від одного на квінту, сексту або октаву.
Проте як при тісному, так і при широкому розташуванні тризвуку бас може
знаходитися від тенора на будь-якій відстані – від унісону до двох октав
(в окремих випадках і більше).
В даному прикладі початкове до-мажорне тризвуччя висловлене тісно, а
останнє – широко.
Для наочності розподілу звуків по голосах прийнято розташовувати на
кожному рядку нотоносця по два голоси, причому верхній голос в кожному
такті парі пишеться штилями (паличками) вгору, а нижній – вниз:
Примітка. Про змішане розташування тризвуку буде сказано нижче, оскільки
воно пов’язано або із зміною подвоєння, наприклад, в секстакакордах, або
із збільшенням числа голосів.
6. Перехрещення голосів
В практичних роботах як при тісному, так і при широкому розташуванні
трезвуків не допускається перехрещення голосів: так називаються випадки,
коли тенор виявляється вище за альт, бас вище за тенор, сопрано -нижче
альта:
Приводимо зразок правильного розташування мажорного тризвуку від звуку
до в чотириголосному складі в різних розташуваннях і мелодичних
положеннях:
ЛІТЕРАТУРА
1. Абдулин З. Б. Теория и практика музыкального обучения в
общеобразовательной школе. – М., 1983.
2. Апраксина О. А. Методика музыкалного воспитания. – М., 1983.
3. Верещагіна А., Жофчак З. Методика викладання музики на релятивній
основі в І класі.– К., 1977.
4. Грицюк Н., Зінькевич О., Майбурова К., Шурона Н. Слухання музики в 1
– 3-х класах. – К., 1982.
5. Дмитриева Л. Г., Черноиваненко Н. М. Методика музыкального вопитания
в школе. – М, 1989.
6. Леонтович М. Практичний курс навчання співу в середніх школах
України. – К.,1989.
7. Лужний В. Методика викладання музики в першому класі. – К., 1984.
8. Кодай З. Избранные статьи. – М.,1983.
Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной
школе. – Київ, 1977.
10. Орлова Т., Бенина Р. Учите детей петь. – Москва, 1988.
11. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. –
Тернопіль. – Навчальна книга “Богдан”. –2000.
12. Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкалного
воспитания. –М., 1990.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter