Реферат на тему
Подвійна домінанта в каденції
План
1. Попередні відомості
2. Група акордів подвійної домінанти
3. Роль подвійної домінанти
4. Приготування подвійної домінанти
5. Розв’язання DD в домінантів тризвук через К64
6. Безпосереднє розв’язання в домінанту
Література
1. Попередні відомості
Різні види мажору і мінору – натуральний, гармонічний, мелодичний –
об’єднуються однією загальною ознакою: всі ці лади – діатонічні; їх
співзвуччя в своїй сукупності підкоряються тоніці безпосередньо як її
домінанта, субдомінанта або побічні акорди.
Разом з діатонікою широко застосовується вихід за її межі; він
досягається введенням в ладотональність хроматичних нестійких акордів.
Хроматичні акорди привносять нові тяжіння, збагативши акордові засоби
ладу, а тим самим і його виразні можливості. При цьому, проте, всі ці
нові акорди також об’єднуються тонікою, хоча і не безпосередньо.
2. Група акордів подвійної домінанти
Серед хроматичних акордів найбільш поширені акорди, що є домінантовою
гармонією по відношенню до домінанти діатонічної системи ладу.
Приймаючи, наприклад в До мажорі домінантові тризвуки як би за тимчасову
тоніку, можна побудувати наступну групу домінантових акордів до неї:
Найважливішою відмінною рисою акордів цієї групи є підвищений IV ступінь
гамми: натуральний IV ступінь служиьт ознакою субдомінантової гармонії
(S, SII, SII7), але, будучи підвищеною, вона міняє свою функцію.
Акорди даної групи отримали назву подвійної домінанти: вони позначаються
здвоєною буквою – DD.
Для акордів, що будуються від V ступеня по відношенню до діатонічної
домінанти, приєднується лише позначення вигляду, наприклад: DD6, DD43,
DD9 і т.п. Акорди ж, ввідні до домінанти, одержують, окрім основного
звуку DD, римську цифру VII і значок вигляду, наприклад: DDVII7, DDVII65
і т.д.
Примітка. Акорди, відзначені в прикладі 422 зірочками, належать до самих
вживаних в практиці.
В мажорі, в акорді DDVII7 (а також в його першому обернення DDVII65),
поміщеному перед К64, Ш знижений ступінь (септима зменшеного ввідного
септакорду до домінанти) нерідко готується як II підвищена, мелодично
тяжіюча до III ступеня (сексті К64:
Акорди групи DD в мінорі співпадають по будові з відповідними акордами
однойменного мажору, за деякими виключеннями, а саме: нонакорд в мажорі
може бути і великий і малий, в мінорі – тільки малий; ввідний септакорд
в мажорі – і зменшений і малий, в мінорі – тільки зменшений:
3. Роль подвійної домінанти
Через звичку до певних кадансових оборотів слух після субдомінанти чекає
цілком можливої і звичайної появи домінанти
Якщо ж після субдомінантової гармонії вводиться подвійна домінанта, то
виникнення нових тяжінь перетворює можливість появи домінанти в
необхідність, оскільки акорд DD вимагає розв’язання в домінанту (як в
свою тоніку) –
`l
#йної домінанти
Після субдомінантової гармонії (S, SII, SII7 S7) будь-який акорд DD
вводиться хроматичним ходом основного звуку S (або терції SII і SII7) у
ввідний звук DD.
Оскільки для кадансової субдомінанти характерне приміщення в басу
основного звуку S, хроматичний крок доручається саме басу, рідше
верхньому або середньому голосу.
Якщо в субдоминаитовій гармонії подвоєний її основний звук (або, що все
одно, терція SII), то для уникнення заперечення користуються наступним
прийомом: одночасно з підвищенням IV ступеня в одному голосі її
подвоєння в іншому з голосів йде вниз на цілий тон (утворюється
зменшений DDVII7) або на півтон (утворюється малий DDVII7):
Нерідко подвійна домінанта вводиться безпосередньо після T або TSVI:
5. Розв’язання DD в домінантів тризвук через К64
Кадансовий квартсекстакорд – майже обов’язкова приналежність класичного
кадансу в зарубіжній музиці XVIII і XIX століть. У зв’язку з цим
розв’язання DD в D через КD64 – явище найзвичайніше як в заключній
каденції, так і в половинній.
При цьому в басу акорду DD поміщається один з тих звуків які оточують
бас К64, тобто або IV# або VI ступінь гамми Ввідний звук DD (IV#) йде
при розв’язані по своєму тяжінню, тобто на малу секунду вгору, загальні
звуки залишаються на місці:
6. Безпосереднє розв’язання в домінанту
Співвідношення акордів подвійної домінанти з домінантою аналогічно
співвідношенню домінанти з тонікою. Тому, наприклад, акорд DD7
розв’язується в домінантів тризвук, як домінантсептакорд – в тонічний
тризвук:
а акорд DDVII7 розв’язується в D, як DVII7 в Т:
Той або інший акорд DD з’являється іноді в каденції як допоміжний між
К64 і його повторенням:
Приклад гармонізації:
ЛІТЕРАТУРА
1. Абдулин З. Б. Теория и практика музыкального обучения в
общеобразовательной школе. – М., 1983.
2. Апраксина О. А. Методика музыкалного воспитания. – М., 1983.
3. Верещагіна А., Жофчак З. Методика викладання музики на релятивній
основі в І класі.– К., 1977.
4. Грицюк Н., Зінькевич О., Майбурова К., Шурона Н. Слухання музики в 1
– 3-х класах. – К., 1982.
5. Дмитриева Л. Г., Черноиваненко Н. М. Методика музыкального вопитания
в школе. – М, 1989.
6. Леонтович М. Практичний курс навчання співу в середніх школах
України. – К.,1989.
7. Лужний В. Методика викладання музики в першому класі. – К., 1984.
8. Кодай З. Избранные статьи. – М.,1983.
Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной
школе. – Київ, 1977.
10. Орлова Т., Бенина Р. Учите детей петь. – Москва, 1988.
11. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. –
Тернопіль. – Навчальна книга “Богдан”. –2000.
12. Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкалного
воспитания. –М., 1990.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
