Реферат на тему
Переміщення акорду
План
1. Переміщення акорду. Його роль
2. Техніка переміщення
3. Практичні вказівки
Література
1. Переміщення акорду. Його роль
Переміщенням акорду називається його повторення в зміненому вигляді;
переміщення міняє мелодичне положення або розташування акорду – або і то
і інше одночасно.
Зміна мелодичного положення акорду викликана тим, що мелодія переходить
від одного акордового звуку до іншого. Зміна мелодичного положення має
важливе значення для розвитку мелодії. Переміщення підтримує мелодичний
і ритмічний рух без зміни акордів.
Зміна розташування (з тісного на широке або з широкого на тісне) частіше
за все супроводить зміні мелодичного положення. Зміна розташування має
часом технічне значення (зручність, правильність, плавність
голосоведення).
2. Техніка переміщення
При русі в мелодії на терцію або кварту можливі два випадки:
а) альт і тенор переміщаються в тому ж напрямі, також на найближчі звуки
акорду; розташування не міняється (пряме переміщення):
б) альт залишається на місці, а тенор переміщається в протилежному по
відношенню до сопрано напрямі (протилежне переміщення):
Як видно з цієї схеми, при висхідному русі у верхньому голосі
розташування з тісного переходить в широке, а при низхідному, навпаки,
широке змінюється тісним.
При русі мелодії на квінту або сексту альт йде в тому ж напрямі, а тенор
залишається на місці; розташування міняється, як і в попередньому виді
переміщення (непряме переміщення):
Неважко помітити, що в останніх двох випадках (71 і 72) обидва голоси,
що рухаються, взаємно переміщаються: в прикладі 71 (такт 1) в сопрано
з’являється звук мі, що був до того в тенорі, який, у свою чергу,
переймає попередній сопрановий звук – до; в прикладі 72 (такт 1)
аналогічним чином взаємно обмінюються звуками сопрано (соль-мі) і альт
(мі-соль).
Примітка. У разі технічної необхідності застосовується взаємне
переміщення альта з тенором при залишенні сопрано на місці, а також
«подвійне переміщення» всіх трьох верхніх голосів в одному напрямі:
3. Практичні вказівки
????????$??????
Перш, ніж приступити до гармонізації кожної даної мелодії, необхідно
проаналізувати її будову:
а) встановити, які терцовые ходи є ознакою переміщення в рамках однієї
тризвуки (Т, D, S), а які вимагають зміни одного акорду іншим в
мелодичному з’єднанні (наприклад, в до мажорі: фа-ре – мелодичне
з’єднання S-D; до-ля – залежно від оточення або переміщення в рамках
субдомінанти, або мелодичне з’єднання Т-S);
б) відзначити всі випадки переміщення, вказані в даній мелодії
квартовими скачками;
в) врахувати, що висхідний стрибок на квінту або сексту потребує
переходу від тісного розтушування до широкого, а низхідний – від
широкого до тісного; до всіх таких моментів слід наперед приготувати
необхідне розташування. Це цілком можливо, оскільки до появи такого
широкого стрибка в мелодії є звичайно ходи на терцію або кварту, при
яких, як вже відомо, розташування може або залишатися незмінним, або ж
переходити з тісного в широке і навпаки – згідно необхідності до моменту
широкого стрибка. Якщо ж такий широкий стрибок представляє перший в
даній мелодії випадок переміщення, то необхідно встановити розташування
початкового акорду.
ЛІТЕРАТУРА
1. Абдулин З. Б. Теория и практика музыкального обучения в
общеобразовательной школе. – М., 1983.
2. Апраксина О. А. Методика музыкалного воспитания. – М., 1983.
3. Верещагіна А., Жофчак З. Методика викладання музики на релятивній
основі в І класі.– К., 1977.
4. Грицюк Н., Зінькевич О., Майбурова К., Шурона Н. Слухання музики в 1
– 3-х класах. – К., 1982.
5. Дмитриева Л. Г., Черноиваненко Н. М. Методика музыкального вопитания
в школе. – М, 1989.
6. Леонтович М. Практичний курс навчання співу в середніх школах
України. – К.,1989.
7. Лужний В. Методика викладання музики в першому класі. – К., 1984.
8. Кодай З. Избранные статьи. – М.,1983.
Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной
школе. – Київ, 1977.
10. Орлова Т., Бенина Р. Учите детей петь. – Москва, 1988.
11. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. –
Тернопіль. – Навчальна книга “Богдан”. –2000.
12. Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкалного
воспитания. –М., 1990.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter