.

Обробки народних пісень М. Лисенка (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
352 5553
Скачать документ

Реферат

на тему:

Обробки народних пісень М. Лисенка

Інтерес до народної музики виникає у М. Лисенка ще в дитинстві. Потім,
у гімназії та університеті, він поглиблюється. Лисенко записує фольклор,
вивчає його, науково підходячи до народної мелодії і слів, прагне точно
зафіксувати ладоінтонаційну будову, метроритм і музичну форму.

Протягом усього свого свідомого життя Микола Віталійович займався
збиранням народних пісень. Він по праву вважається одним з
найвизначніших музичних науковців-фольклористів дожовтневого часу.

Фольклорні зразки він згрупував за жанрами й публікував окремими
випусками. Вийшли у світ сім випусків, по 40 пісень у кожному, для
голосу з супроводом фортепіано (роки виходу—1868, 1869, 1876, 1887,
1892, 1985, 1911), тринадцять хорових десятків (1886, 1887, 1889, 1891,
1892, 1897—1898— два випуски, 1908 —два випуски, 1909 — два випуски,
останній випуск залишився в рукопису). Крім того, було надруковано п’ять
випусків обрядових пісень (два збірники «Веснянок», «Купальська справа»,
«Колядки та щедрівки», «Весілля», 1896—1903 pp., збірка танків і
веснянок «Молодощі», 1876 р.) та «Збірник народних українських пісень в
хоровому розкладі, пристосованих для учнів молодшого і підстаршого
середнього віку в школах народних», 1908 р.). В цілому Лисенкові
фольклорні збірники (всього понад 600 зразків) охоплюють майже всі
пісенні жанри: обрядові, побутові, історичні та думи. Значне місце
займають пісні з соціальною тематикою.

Усі народні пісні Лисенко залишав недоторканими як щодо мелодій, так і
щодо тексту. У фортепіанному супроводі до сольних зразків він прагне
повніше висвітлити ладогармонічну природу, укладену в самій мелодії. У
більш ранніх обробках (перший і другий випуски) помітне прагнення до
концертності акомпанементу {досить великі фортепіанні вступи й
заключения). В піснях пізнішого часу супровід стає значно простішим, в
ньому переважає мелодичне начало. Саме ця простота підкреслює
виразовість народної мелодії. Розглянемо кілька пісень.

«Ой не світи, місяченьку» — це пісня-романс, витримана в гармонічному до
мінорі з переважанням тоніко-домінантової гармонії, фортепіанна партія
лише підтримує мелодію. Цікавою є інструментальна прелюдія (за розмірами
вона майже дорівнює самій пісні), де композитор зробив цікаве відхилення
в паралельний мі-бемоль мажор. Журливому тону поезії відповідає і музика
обробки (113).

«Ой ходила дівчина бережком» — танцювальна за жанром. У невеликому
фортепіанному вступі створено танцювально-жартівливий фон, на якому
розгортаються образи пісні. Особливо цікаві натурально-ладові звороти:
тризвук VII натурального ступеня—тоніка (114).

«Пісня про Купер’яна» («Зібралася кумпанія») має своєрідне походження:
це так звана цехова пісня. В ній розповідається про побут міських
ремісників, які в XV—XVI ст. об’єднувалися в товариства, цехи. Мелодія
пісні має жартівливо-урочистий характер (115).

Зміст поетичних слів уточнюється й коментується у фортепіанному
супроводі: то звучить «застольна пісня», то ілюструється суєта,
переполох товариства, то з’являється ряд інших образних штрихів. У п’яти
куплетах пісні композитор поступово ускладнює і варіює гармонію.

В хорових «десятках» Лисенко глибоко розкриває ладогармонічну природу
народних пісень. Тут він повніше сполучає принципи професіонального
мистецтва з характерними особливостями народного багатоголосся (неповні
тризвуки, унісонні закінчення, рух паралельними тризвуками). Обробки
хорових пісень чоловічого або мішаного хору зроблені тільки для одного
куплета.

Проте у творчості М. Лисенка помітна й тенденція до різноманітної
обробки кількох куплетів однієї пісні, тобто до індивідуалізації окремих
її образів. «Верховино, світку ти наш» є саме таким зразком опрацювання
фольклорної мелодії. Завдяки різній обробці кожного з куплетів пісні
характер, лад і фактура її просвітлюються. До того ж тут поєднано два
жанри — ліричну пісню й коломийку.

Обробки українських народних пісень були для М. Лисенка, творчою
лабораторією. Він не тільки вивчав фольклор, пропагував його, науково
досліджував, а й опрацьовував і формував національно-народну основу
музичної мови своєї творчості.

Список використаної літератури

С. Лісецький. Українська музична література для 4-5 класів ДМШ. К.:
«Музична Україна», – 1991.

Фільц Б. Джерела музичної культури [України] // Дзвін. – 1990.

Рудницький А. Українська музика. Історико-критичний огляд. – Мюнхен:
Дніпрова хвиля, 1963. – 406 с.

Ольховський А. Нарис історії української музики / Ред. Л.Корній. – К.:
Муз. Україна, 2003. – 512 с. ІІ нот. Музика Західної України (Галичина
та Закарпатська Україна.

Митці України: Енциклопедичне видання / Упорядник Г.Лабінський, С.Музда.
За ред. В.Кудрицького. – К.: Українська Енциклопедія, 1992. – 848 с.

Арсенич П. Меморіальна дошка М.Лисенку в Коломиї // Галичина. – 2003. –
9 грудня.

С. Газарян “В світі музичних інструментів” Антонюк Р. Коломийська
гімназія імені М.Грушевського // Поліття. – 1998. – лютий №8.

Л. Й. Височанська, В. А. Уманець “Музика і співи”.

А. Захаров “Вокально-хорове виховання”.

М. Гордійчук “Співи та музика”.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020